Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 11.05.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 11.05.2012
«Мног╕╖ л╕та, благ╕╖ л╕та»

Б╕бл╕отеку «Кримсько╖ св╕тлиц╕» поповнила подарована письменником ╕з Закарпаття Мирославом Дочинцем книга «Мног╕╖ л╕та, благ╕╖ л╕та», яка за рейтингом «Книжка року-2010» ув╕йшла до списку найпопулярн╕ших видань Укра╖ни. Пропону╓мо уваз╕ читач╕в уривок з ц╕╓╖ книги ╕ запрошу╓мо до нашо╖ «Св╕тлично╖» б╕бл╕отеки!

(Продовження. Поч. у № 14-17)

Я не в╕дмовляюся в╕д я╓ць. Це — «золото в шкаралуп╕» (в╕д домашн╕х курей). Яйця п’ю сирими. Але не часто.
Коли в╕дчу╓те, що орган╕зм швидко втомлю╓ться, що вас усе драту╓, робота, як кажуть, ╕з рук валиться — це означа╓: треба вживати моркву дв╕ч╕-трич╕ на день. Бажано з ол╕йкою ╕ медом. Так в╕дновите сили.
Якщо слабне ╕ випада╓ волосся, це не просто так. Мабуть, хвора п╕дшлункова залоза. А якщо нездорова ще й щитовидна залоза, то ви скоро облис╕╓те. Почн╕ть вживати якнайб╕льше нас╕ння кропу. В╕д цього п╕дшлункова залоза запрацю╓ добре. Саме волосся можна укр╕пити самшитом ╕ зеленим плющем. В╕дварюйте г╕лочки й листя ╕ опол╕скуйте голову, втираючи легенько в шк╕ру в╕двар в╕чнозелених кущ╕в. А волосся добре мити домашн╕м яйцем. Для жирного волосся краще б╕лок, а для сухого — жовток. ╤ теж втирати у шк╕ру голови. Волосся буде густим, довгим ╕ лискучим, як той плющ.
Ж╕нкам раджу ╖сти повсякчас гор╕хи ╕ печ╕нку — зморшки не скоро з’являться.
Де я жив, там вивчав м╕сцев╕ мови ╕ нав╕ть читав на них. Знаю ш╕сть мов. Рахую все в голов╕, запам’ятовую вс╕ дати, де, що, коли ╕ з ким було. В╕д цього пам’ять добра. Свою пам’ять муштрую, згадуючи в╕рш╕, молитви, казки ╕ припов╕дки, як╕ чув ще в╕д сво╖х д╕д╕в.
Якщо болять суглоби ╕ поперек. Дв╕ столов╕ ложки подр╕бнених г╕лочок верби та ст╕льки ж бузку (чи кори з них) перем╕шу╓мо, дода╓мо одну столову ложку лаврового листя ╕ залива╓мо 0,5 л гор╕лки. Настою╓ться три тижн╕. Тод╕ дода╓мо 50 г камфорного спирту ╕ одну червону перчину. Цим натирати хвор╕ м╕сця.
Сплю на тверд╕й постел╕. П╕д головою маленька подушка, набита пахучим с╕ном — кмин, чебрець, материнка, м’ята, лаванда, товчена валер╕ана. Вкриваюся легкою солдатською ковдрою. Н╕яких пухових перин. У п╕р’╖ вс╕ляка зараза водиться.
Стареч╕ хвороби очей л╕куйте натертою морквою.
Дехто диву╓ться, як я можу весь час задовольнятися пр╕сною, грубою ╕ несмачною ╖жею. Та н╕, мен╕ смачно! Бо майже все, що ╖м, присмачую кислим молоком, киселицею, пом╕доровим соком, медом, часником, г╕рким перцем (стручковим), чебрецем, базил╕ком, м’ятою, материнкою, кор╕андром, кропом, петрушкою. Пов╕рте, з цим ╕ печена картопля, ╕ варен╕ каштани, ╕ кукурудзяний токан смакують, як дел╕катес.
Якщо ви хропите, треба укр╕пляти м’язи горла — вранц╕ ╕ ввечер╕ протяжно проказувати звук «й», напружуючи горло, язик та шию.
Вл╕тку кисле молоко наполовину розбавляю холодною водою. Чудово таму╓ спрагу.
З р╕дких страв я ╖м т╕льки супи з квасол╕ та овоч╕в (н╕яких м’ясних бульйон╕в та холодц╕в).
Не забувайте, що не вимитий п╕сля ╖ди рот — це все одно, що невимита ложка.
Гаряч╕ страви готую лише на 1-2 рази. ╥жа ма╓ бути св╕жою.
Добре, якщо салат, кр╕п, цибулю ╖сте щодня. Тод╕ ╖жа стане л╕ками. А ще треба част╕ше вживати пшоняну кашу. Тод╕ шлунок добре працюватиме, кислотн╕сть нормал╕зу╓ться, зникне запах ╕з рота.
Вранц╕ здоровий чолов╕к ма╓ ╖сти ситно, увечер╕ — пом╕рно.
Не працюй понад силу. Я так чиню: при тяжк╕й робот╕ часто перепочиваю, годину др╕маю. П╕сля полудня працюю вп╕всили. Таким способом можу зробити б╕льше, н╕ж т╕, хто жили рве.
Не ╖жте перестиглих плод╕в, п╕дгнилих овоч╕в, прог╕рклих ╕ пл╕снявих гор╕х╕в.
Плоди дерев я смакую окремо в╕д ╕ншо╖ ╖ж╕.
Гриз╕ть моркву — будете легк╕ ╕ моторн╕, як зайц╕. Якщо ╖╖ ╖сти з ол╕╓ю чи сметаною — користь подв╕йна.
Шк╕рку лимона не викидайте — протирайте нею руки ╕ лице.
Хто любить масне, сл╕д б╕льше ╖сти редьки. Редькою також укр╕пите печ╕нку, нирки, судини, волосся.
Нехай мо╖ поради щодо харчування не обтяжують вас. Хто обрав ╖х, нехай уважа╓ за необх╕дн╕сть, пот╕м це стане звичкою. А дал╕ — благом.
Не так шк╕дливо пити, як пиячити. Серед мо╓╖ р╕дн╕ не було п’яниць. А все завдяки сестр╕ мо╓╖ бабки. Вона навчила ж╕нок, як ╕з цим боротися. Сушила кв╕ти хризантеми, с╕кла, др╕бно товкла ╕ настоювала на гор╕лц╕, яку давала пити чолов╕кам. П╕сля того вони або взагал╕ не пили, або пили дуже мало.
Щоб не було застуди, не мийтесь гарячою водою, споживайте щодня гор╕хи ╕ часник, ход╕ть босон╕ж по насипан╕й на п╕длоз╕ кукурудз╕ ╕ вдосталь сп╕ть.
Десять яг╕д червоно╖ горобини щодня — ╕ з╕р пол╕пшиться. Можна просто висмоктувати з яг╕д с╕к. За м╕сяць неодм╕нно в╕дчу╓те бажаний результат.
Ж╕нки, як╕ вживатимуть горобину, будуть стрункими ╕ пружними, хоч би ск╕льки раз╕в не народжували. Придатн╕ для цього в╕двари не т╕льки з яг╕д, а й з листочк╕в та молодих г╕лочок. Для приготування в╕двару столову ложку сировини залити склянкою окропу, прокип’ятити ╕ випити порц╕ю впродовж дня за к╕лька раз╕в.
Якщо змушен╕ довго перебувати на холод╕ або в вологост╕, нос╕ть при т╕л╕ м╕шечки з сушеною гвоздикою.
Добре в дом╕ тримати зерно — воно додасть сил т╕лов╕. А яблука допомагають диханню.
Заварюючи шипшиновий чай, не кидайте в 1 л води б╕льше 7 плод╕в шипшини. Цього досить на день, б╕льше п╕де на шкоду. Перший раз вар╕ть довго, пот╕м ц╕ ж плоди запарюйте ще к╕лька раз╕в.
Коли приходить сезон яг╕д, можете в╕дмовляти соб╕ в будь-як╕й ╖ж╕, т╕льки не в ягодах. Щодня з’╖дайте бодай горнятко. Якщо з╕рки — це оч╕ неба, то ягоди — оч╕ земл╕. Нема╓ серед них головних ╕ другорядних. Кожна наситить вас силою ╕ здоров’ям — в╕д черешн╕ до кавуна.
Прив’язуйте м╕шечки з сухою с╕ллю до ран, нарив╕в ╕ набряк╕в - с╕ль в╕дтягне гн╕й ╕ погану кров.
Н╕кому не завадить очистити судини, шлунок, вивести з орган╕зму зайву воду, прогнати з нирок п╕сок ╕ заспоко╖ти нервову систему. Для цього ма╓мо чи не в кожному двор╕ скромн╕ кв╕тки — грицики. Чайну ложку пос╕чених листочк╕в грицик╕в залити склянкою окропу, настояти п╕вгодини. Пити по 50 грам╕в трич╕ на день за п╕вгодини до ╖ж╕ ╕ четвертий раз — перед сном.
Ви станете легшими, струнк╕шими, сильн╕шими, добр╕шими.
Цибуля чистить ╕ проясню╓ мозок, заспокою╓ ╕ омолоджу╓. В╕зьм╕ть соб╕ за звичку з’╖дати хоча б одну цибулину щодня.
Л╕ки ╕з цибул╕ — в╕д глист╕в. Пор╕зати одну цибулину, залити склянкою перекип’ячено╖ охолоджено╖ води, настояти 8 годин. Проц╕дити, додати цукру або меду ╕ половину л╕к╕в дати дитин╕ випити вранц╕ натщесерце, а другу — ввечер╕ перед сном.
А часником не зловживайте. Багато часнику на н╕ч — поган╕ сни.
На високий тиск. 1 столову ложку кукурудзяно╖ муки залити звечора склянкою кип’ячено╖ тепло╖ води, розм╕шати. Вранц╕ випити натщесерце. Увечер╕, перед сном, з’╖сти 1 чайну ложку подр╕бненого нас╕ння кропу, запиваючи водою. Так л╕куватися три тижн╕.
Л╕ки в╕д застуди. Столову ложку кв╕т╕в липи та малини залити 1 л окропу, закутати в тепле, настояти годину. Пити по п╕всклянки протягом дня.
Слаб╕ оч╕: 12 раз╕в росою вмийся. Не допомогло — продовжуй.
Якщо ви захвор╕ли, то буряк допоможе ╕ншим л╕кам оздоровити орган╕зм. Раджу звикнути до такого сн╕данку. Потертий буряк поклад╕ть у казанок, налийте трошки ол╕╖ ╕ поставте на вогонь. Тушкуйте 15-20 хв. Тим часом нар╕жте 3-4 цибулини, п╕дсмажте на ол╕╖. Цибуля не втрача╓ сво╓╖ ц╕нност╕ при смаженн╕. Додайте 3 ложки томату, зм╕шайте все це з буряком ╕ потушкуйте ще 5-10 хв. Дуже смачно ╕ корисно для здоров’я.
На туберкульоз. Столову ложку сум╕ш╕ — свинячий жир, коров’яче масло, мед, порошок какао та с╕к алое залити склянкою гарячого молока. Випивати вранц╕ ╕ ввечер╕.
При подагр╕, кам╕нцях у нирках ╕ сечовому м╕хур╕, при солях ╕ важкост╕ в ногах ╖жте багато кукурудзи, токану. Ось чому гуцули й верховинц╕ так╕ струнк╕ й витривал╕.

ВТОПИ ЖУРУ ╤ ГРИЗОТУ В СОЛОН╤Й ВОД╤
Запарте 2 жмен╕ с╕нно╖ полови ╕ жменю сол╕, вилийте в корито чи ванну з теплою водою (не гарячою). Вклад╕ться зручно, заплющ╕ть оч╕ ╕ пов╕льно рахуйте в╕д 100 до 1. Пот╕м згадайте щось при╓мне з дитинства чи юност╕. Уяв╕ть подумки т╕ запахи, кольори, звуки. Уяв╕ть сво╓ серце, яке потужно жене кров по чистих прозорих судинах, гр╕ючи ╕ уздоровлюючи т╕ло.
Зосередьтеся на тому, що спричинило вашу журу чи гризоту, ╕ попрос╕ть соб╕ допомоги. ╤ вона обов’язково прийде...

ПОЗИЧ ЕНЕРГ╤╥ В╤Д БДЖОЛИ
Добре, якщо ма╓те пас╕ку або вона десь поблизу. Добре притулитися спиною до вулика ╕ посид╕ти так годину-другу. Мине головний б╕ль, вир╕вня╓ться кров, п╕дбадьориться дух. У л╕тн╕ ноч╕ я часто сплю на вуликах, як╕ присуваю один до одного. Такого сну досить 4-5 годин — ╕ ти св╕жий, як дитина.
Щоб укр╕пити серце, мед вживають по столов╕й ложц╕ трич╕ на день ╕з кислим молоком, сиром, фруктами.

(Продовження в наступному номер╕)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 11.05.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10266

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков