Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3788)
З потоку життя (6993)
Душі криниця (3758)
Українці мої... (1519)
Резонанс (1639)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1771)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТЕРНЕНКА ПЕРЕВЕДУТЬ В ОКРЕМУ КАМЕРУ
Актив╕ста Серг╕я Стерненка, який перебува╓ в Одеському С╤ЗО, переведуть в окрему камеру у межах...


ПРАВОЗАХИСНИКИ: НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОР╤ЯХ ЗНИЩУ╢ТЬСЯ УКРА╥НСЬКА МОВА
«Переважна б╕льш╕сть учител╕в, як╕ ран╕ше викладали укра╖нську мову, змушен╕ викладати...


ПРАВОЗАХИСНИКИ ЗА С╤М РОК╤В ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ ЗАФ╤КСУВАЛИ Б╤ЛЬШ ЯК СОТНЮ ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В
про це пов╕домила кримська адвокатка, правозахисниця Л╕ля Гемедж╕ п╕д час онлайн-конференц╕╖ "7...


Н╤КОЛИ НЕ В╤ДДАМО КРА╥НИ ОКУПАНТУ!
Нещодавно в Харков╕ вийшла друком книга В╕ктора Черн╕╓нка «Щоденник в╕йськового...


КОНТРРОЗВ╤ДКА СБУ ЗАТРИМАЛА АКТИВ╤СТА ТАК ЗВАНО╥ «КРИМСЬКО╥ ВЕСНИ»
Затриманому оголошено п╕дозру у посяганн╕ на територ╕альну ц╕л╕сн╕сть ╕ недоторканн╕сть Укра╖ни...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:
















Click for Simferopol, Ukraine Forecast
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 11.05.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 11.05.2012
ЖИТТЯ ╤ СМЕРТЬ У ДЗЕРКАЛ╤ ВОДИ

Отак живемо...

Вода, як ╕ пов╕тря: про ╖╖ значення в нашому житт╕ ми замислю╓мося, т╕льки коли пересиха╓ в кран╕. ╤ одразу вс╕ ╕нш╕ турботи в╕дходять на задн╕й план. Чула в╕д громадського актив╕ста, юриста за фахом, що комунальники за несплату мають право пов╕др╕зати у боржник╕в усе: газ, тепло, св╕тло, лише вода ╓ статтею, захищеною законом. В╕рн╕ше, ма╓ бути.
А коли вона регулярно зника╓ на все л╕то? Що тод╕ робити, куди б╕гти, кому скаржитися? У такому режим╕ ще з 1991 року живуть мешканц╕ м╕крорайону Верхня Укра╖нка у С╕мферопол╕. ╤ кому т╕льки вони не скаржилися за увесь цей час, ╕ до прокуратури д╕йшли, ╕ до прем’╓р-м╕н╕стра. А води як не було, так ╕ нема╓...

╤з величезного стосу лист╕в, одержаних за 20 рок╕в з р╕зних орган╕зац╕й, можна дов╕датися, що цей район, розташований на позначках 290 м над р╕внем моря, де мешка╓ близько п’яти тисяч городян, забудовувався у середин╕ минулого стол╕ття стих╕йно, без врахування генерального плану розвитку територ╕╖, ╕ його водопостачання в╕дбува╓ться фактично за тимчасовою схемою.
Але тимчасове стало пост╕йним, ╕ в╕дпов╕дальн╕сть за це влада автоном╕╖ намага╓ться перенести на д╕тей та внук╕в забудовник╕в, а то ╕ зовс╕м непричетних до под╕й 60-р╕чно╖ давнини людей. Особливо це стосу╓ться кримських татар, як╕ на той час понев╕рялися далеко в╕д сво╓╖ батьк╕вщини.
Те, чи попереджав хтось колись когось, що води може ╕ не бути, важко назвати актуальним в пер╕од спорудження ел╕тних житлових масив╕в, торговельних центр╕в, широкомасштабних реконструкц╕й м╕ста. Але результат завжди прогнозований: це нарощування матер╕ального або морального кап╕талу. Ось вихваля╓ться з б╕гборду правляча парт╕я «ремонтом» вулиц╕ 60-р╕ччя Жовтня. ╤ що ж то за ремонт? Трасу обнесено потр╕йною зал╕зною огорожею майже у людський зр╕ст, з бок╕в ╕ по центру, ╕ перейти вулицю можна практично лише навпроти тролейбусних зупинок. Тож якщо твоя квартира знаходитиметься посередин╕ ╕ в н╕й палатиме пожежа, все одно чимчикуватимеш п╕взупинки ╕ пот╕м ст╕льки ж повертатимешся назад. ╤ не те щоб спостер╕галася тут посилена транспортна небезпека — це вже самий край м╕ста. Якось в розмов╕ знайомий п╕дпри╓мець сказав: «Мен╕ тут чогось дуже браку╓, зда╓ться, вартового на вишц╕». А мен╕ — здорового глузду. Те ж саме можна сказати ╕ про зруйнований зелений рай — одну ╕з центральних вулиць — ╕мен╕ Горького, де майже перепл╕талися кронами височенн╕ дерева. Попри пост╕йний смог, що поряд, тут завжди було св╕же, нав╕ть п’янке пов╕тря, а на лавочках — жодного в╕льного м╕сця. Знаю, бо пропрацювала на ц╕й вулиц╕ 12 рок╕в.
А що сталося з вулицею Карла Маркса? Аби п╕дкреслити арх╕тектурн╕ оздоблення споруд, ╖╖ поголили фактично «п╕д нуль». А новопосаджен╕ деревця залишаються такими ж низькорослими вже близько 10 рок╕в. Не хочеться вже згадувати про т╕ перетворення, що в╕дбуваються в парку ╕м. Треньова ╕ як╕ мали б бути завершеними до дня м╕ста, вт╕м, парк ╕ дос╕, немов за во╓нних час╕в, у ру╖нах.
То коли ж за таких умов чекати жителям Верхньо╖ Укра╖нки воду? На початку тисячол╕ття м╕ська влада звернулася до кер╕вника буд╕вельно╖ ф╕рми «Консоль» В. Константинова, який погодився взяти участь у прокладанн╕ нового водоводу, ╕ не за «ф╕рмов╕» кошти, хоча В. Константинов на той час балотувався до ВР АРК, у тому числ╕, ╕ в╕д Верхньо╖ Укра╖нки.
Але те, що було зроблено ф╕рмою, питання не вир╕шило. Люди, як ╕ ран╕ше, виглядали цистерни з водою. ╤ це якщо було кому виглядати, бо працездатн╕ — на робот╕, а непрацездатн╕, ╕нвал╕ди та д╕ти наповнити ╓мкост╕ для води були не в змоз╕. Ну а тих, хто п╕двозив воду, це ц╕лком влаштовувало — залишалося що продати за грош╕ власникам дачних д╕лянок. Тож не дивно, що коли вдавалося, нарешт╕, запастися водою, доводилося з часом споживати ╖╖ разом ╕з «м’ясом» — то були черв’ячки ╕ нав╕ть жабенята. Та й взагал╕, чи можна було таку воду вважати хоча б умовно питною нав╕ть у св╕жому стан╕, зв╕дки вона набиралася, чому в н╕й осадок сантиметра на п╕втора? В╕дпов╕дей на ц╕ запитання не було.
Вт╕м, життя населення Верхньо╖ Укра╖нки, нарешт╕, трохи розвидн╕лося. Хоч ╕ не було споруджено ╕нженерних мереж, тобто насосно╖ станц╕╖ та резервуар╕в для чисто╖ води, на що н╕бито потр╕бно 8,9 млн. грн. (за розц╕нками 2007 року) ╕ без чого пол╕пшити ситуац╕ю буц╕мто неможливо, вода в кранах у мешканц╕в спраглого м╕крорайону все-таки з’явилася, як була вона ╕ в «заст╕йний» пер╕од.
Цьому передували, зокрема, висв╕тлення ситуац╕╖ щодо Верхньо╖ Укра╖нки «Кримською св╕тлицею» з подальшими зверненнями у владн╕ ╕нстанц╕╖, рад╕опередача «Прошу слова», п╕дготовлена Аллою Петровою, записи на прийом до перших ос╕б м╕ськвиконкому актив╕ст╕в цього району, до яких при╓дналося ╕ дво╓ журнал╕ст╕в, а п╕ком стала зустр╕ч отако╖ поважно╖ сп╕льноти ╕з заступником мера С╕мферополя А. Баженовим у присутност╕ м╕жнародного представника Червоного Хреста ╕з Лондона, п╕д час яко╖ представник м╕сько╖ влади пооб╕цяв це питання вир╕шити.
За к╕лька рок╕в люди поступово перестали боятися перших ознак приходу тепла, реан╕мували сво╖ городи, де не виживали нав╕ть засухост╕йк╕ бур’яни, вода у них стала, хоч ╕ за граф╕ком, але щоденною гостею.
Та ось у 2005 роц╕ переобрали м╕ського голову, й напасть повернулася знову. ╤ знову писалися листи у владн╕ ╕нстанц╕╖, збиралися п╕дписи, але результати цього процесу не дуже т╕шили. За останн╕ п’ять рок╕в було проведено експертизу, розроблено проектно-кошторисну документац╕ю на водопостачання району, виконан╕ роботи з реконструкц╕╖ насосно╖ станц╕╖, прокладено 2,2 км водоводу. Це — говорячи мовою документ╕в, в яких поетапно висв╕тлювалися т╕ чи ╕нш╕ зрушення. ╤ цей проект ма╓ бути завершено лише у 2015 роц╕. Але ж вода потр╕бна щодня, а дво╓ з чотирьох представник╕в м╕крорайону, з якими я познайомилася на вир╕шальн╕й зустр╕ч╕ у каб╕нет╕ заступника мера 10 рок╕в тому, вже сьогодн╕ в╕д╕йшли в╕д ус╕х земних турбот... Та й чимало об╕цянок залиша╓ться лише на папер╕. Ось, наприклад, заступник голови м╕ськвиконкому А. Клейман в╕д 09.10.06 пов╕домля╓: «Управл╕нням кап╕тального буд╕вництва плану╓ться у 2007 роц╕ прокладення водопров╕дних мереж у м╕крорайон╕ Верхня Укра╖нка». А у 2012 констату╓мо: ╖х вже проведено аж 2,2 км. Але ж об╕цяли завершити ц╕ роботи ще у 2009 роц╕ (це вже зг╕дно з листом за п╕дписом м╕ського голови Г. Бабенка)! Ран╕ше, пам’ята╓ться, у под╕бних ситуац╕ях автоном╕я завжди кивала на Укра╖ну, яка н╕бито увесь м╕сцевий бюджет спустошу╓ ╕ н╕чого не поверта╓, у тому числ╕ ╕ величезн╕ надходження в╕д курортного сезону. ╤ кримчани не одразу пов╕рили, що живуть у дотац╕йному рег╕он╕. Але ж на те, що м╕ська влада вважа╓ для себе першочерговим, кошт╕в таки вистача╓.
Сьогодн╕ у лист╕, адресованому Прем’╓р-м╕н╕стров╕ Укра╖ни Микол╕ Азарову, в╕дпов╕д╕ на який люди так ╕ не дочекалися, вони нар╕кають на соц╕альний догов╕р, укладений з Парт╕╓ю рег╕он╕в, де ╓ пункт «Вода Криму» ╕ конкретна об╕цянка «розпочати п╕дведення водоводу по вул. Нов╕й у м╕крорайон Верхня Укра╖нка». Не знаю, що спрагл╕ громадяни прочитали пом╕ж рядками ╕ що додавалося на словах, але об╕цяла парт╕я не завершити, а лише розпочати роботи, як╕, до реч╕, розпочалися ще без не╖. ╤нша справа, що такий п╕дх╕д взагал╕ важко назвати чесним ╕ щирим, бо тракту╓ться в╕н простим людом ╕, певно, не без п╕дстав, зовс╕м за базарним принципом: «Ми вам — владу, ви нам — воду».
Але у Парт╕╖ рег╕он╕в ще ╓ час, аби д╕йсно послужити тим, кому це найпотр╕бн╕ше. Бо зараз не в╕йна, ╕ живуть люди не в Аджимушкайських катакомбах, ╕ не можна, щоб ╓диною вологою в осел╕ залишалися сльози. Й ц╕ с╕мферопольц╕ — так╕ сам╕ громадяни сво╓╖ держави, як ╕ т╕, хто под╕бно╖ проблеми нав╕ть уявити соб╕ не може.
Л╕д╕я Михайл╕вна Прудкун, ж╕нка, яка на ц╕й фотограф╕╖, що стала ╕люстрац╕╓ю до наших публ╕кац╕й десятир╕чно╖ давнини, теж ╕з числа тих, хто нормального водопостачання так ╕ не дочекався. Два роки тому ╖╖ не стало.  ╤ нев╕домо, чи була в останн╕й ╖╖ день на стол╕ склянка з╕ св╕жою водою... Тож посп╕шаймо робити добро, бо не встигнемо ╕ н╕ у кого буде вже попросити за це пробачення...

Тамара СОЛОВЕЙ

*   *   *
P. S. ╤ ще раз до питання стосовно захищеност╕ статт╕ щодо води. 4 травня до 94-р╕чно╖ Натал╕ Микит╕вни Пантал╕╓нко зав╕тало тро╓ представник╕в м╕ськводоканалу, аби в╕д╕мкнути ╖й воду в колонц╕. ╤ це — у тридцятиградусну спеку при заборгованост╕ менш як 50 гривень. Пенс╕онерка-╕нвал╕д вже понад 20 рок╕в не виходить за меж╕ свого подв╕р’я, ╕ сплачувати за р╕зноман╕тн╕ послуги допомагають ╖й соц╕альн╕ прац╕вники. А роблять це — коли мають час ╕ настр╕й. Тож напередодн╕ вих╕дних та свята Перемоги учасницю в╕йни отак «прив╕тав» «М╕ськводоканал». Не перемогли фашисти, а ц╕ вправн╕ люди таки переможуть, «п╕длатають» бюджет сво╓╖ орган╕зац╕╖ на «сутт╓ву» суму, додавши до не╖ штраф. Саме отаким ╕ в╕добража╓ться наше «щасливе ╕ справедливе» життя у водному дзеркал╕...


СЕРЕДНЯ ЗАРОБ╤ТНА ПЛАТА В УКРА╥Н╤ У БЕРЕЗН╤ СТАНОВИЛА 2923 ГРН. ПРО ЦЕ ПОВ╤ДОМЛЯ╢ТЬСЯ НА САЙТ╤ ДЕРЖАВНО╥ СЛУЖБИ СТАТИСТИКИ.

За даними в╕домства, найвищ╕ середн╕ зарплати у прац╕вник╕в ав╕ац╕йного транспорту (9163 грн. на м╕сяць) ╕ ф╕нансист╕в (6526 грн.). Найнижч╕ — у прац╕вник╕в рибно╖ галуз╕ (1346 грн.) ╕ с╕льського господарства (1770 грн.).
При цьому середня зароб╕тна плата в промисловост╕ за березень становила 3361 грн., що на 142 грн. б╕льше, н╕ж було в с╕чн╕ 2012 року. Найвищ╕ зарплати у прац╕вник╕в добувно╖ промисловост╕ — 4667 грн. Низьк╕ зарплати на п╕дпри╓мствах легко╖ промисловост╕ — 1649 грн. у березн╕.
По рег╕онах л╕дером за р╕внем оплати прац╕ ╓ Ки╖в — середня зароб╕тна плата тут у березн╕ становила 4577 грн. Дал╕ йдуть Донецька (3381 грн.) ╕ Дн╕пропетровська (3042 грн.) област╕. Найнижч╕ доходи за даними Держстату були в березн╕ у жител╕в Терноп╕льсько╖ област╕ — 2079 грн. на м╕сяць.

*     *     *

В УКРА╥Н╤ СПОСТЕР╤ГА╢ТЬСЯ ПАД╤ННЯ Р╤ВНЯ МОНЕТАРНО╥ Б╤ДНОСТ╤. ПРО ЦЕ В КОМЕНТАР╤ УКР╤НФОРМУ ПОВ╤ДОМИЛА КАНДИДАТ ЕКОНОМ╤ЧНИХ НАУК, ЗАВ╤ДУВАЧ В╤ДД╤ЛУ ДОСЛ╤ДЖЕНЬ Р╤ВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ╤НСТИТУТУ ДЕМОГРАФ╤╥ ТА СОЦ╤АЛЬНИХ ДОСЛ╤ДЖЕНЬ ╤МЕН╤ М. ПТУХИ НАН УКРА╥НИ ЛЮДМИЛА ЧЕРЕНЬКО.

«Майже п╕втора м╕льйона людей вийшли з╕ стану б╕дност╕. А варт╕сть ╖х середньодушового споживання перевищила розм╕р прожиткового м╕н╕муму», — констатувала експерт, уточнивши, що за критер╕╓м прожиткового м╕н╕муму показник б╕дност╕ зменшився ╕з 18,5 % у 2010 роц╕ до 15,2 % у 2011-му.
За ╖╖ словами, статистичн╕ дан╕ також св╕дчать ╕ про подальше зниження р╕вня б╕дност╕, визначеного за в╕дносним критер╕╓м, — 24,6 % проти 25,1 % у попередньому роц╕.
«Сьогодн╕ ╓ п╕дстави стверджувати, що за вс╕ма монетарними критер╕ями — як абсолютними, так ╕ в╕дносними — р╕вень б╕дност╕ продовжу╓ знижуватися. Така ситуац╕я спостер╕га╓ться вперше з 1999 року, в╕дколи почали проводитися аналог╕чн╕ досл╕дження», — наголосила Людмила Черенько.

*     *     *

В УКРА╥Н╤ ЗРОСТА╢  ПИТОМА ВАГА НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ВИТРАЧА╢ НА ХАРЧУВАННЯ ПОНАД 60 % СВОГО БЮДЖЕТУ, А ЗА М╤ЖНАРОДНИМИ КРИТЕР╤ЯМИ ПРАКТИЧНО КОЖНЕ ДРУГЕ ДОМОГОСПОДАРСТВО МОЖНА В╤ДНЕСТИ ДО Б╤ДНИХ.

Про це в коментар╕ для УКР╤НФОРМу пов╕домила кандидат економ╕чних наук, зав╕дувач в╕дд╕лу досл╕джень р╕вня життя населення ╤нституту демограф╕╖ та соц╕альних досл╕джень ╕мен╕ М. Птухи НАН Укра╖ни Людмила Черенько.
«Сьогодн╕ практично кожне друге домогосподарство можна в╕днести до б╕дних за структурним критер╕╓м, який використову╓ться для м╕жнародних пор╕внянь б╕дност╕. За останн╕й р╕к цей показник зр╕с з 42,8 до 44,1 % ╕ практично повернувся до значення 2007 року (44,7 %). Таким чином, позитивна динам╕ка показника, яка спостер╕галася до 2009 року, була остаточно втрачена внасл╕док кризи», — зазначила Людмила Черенько.

*     *     *

ГЛАВА АДМ╤Н╤СТРАЦ╤╥ ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ СЕРГ╤Й ЛЬОВОЧК╤Н ТОР╤К ОТРИМАВ 7419,5 ТИС. ГРН. СУКУПНОГО ДОХОДУ ТА ПОКЛАВ НА РАХУНКИ У БАНКИ ТА Ф╤НАНСОВ╤ УСТАНОВИ 126 721 096 ГРН., ТАКИМ ЧИНОМ ЗБ╤ЛЬШИВШИ СУМУ ВКЛАД╤В ДО 127 МЛН. 587 ТИС. 721 ГРН.

В╕дпов╕дн╕ дан╕ наведен╕ у його податков╕й декларац╕╖ за 2011 р╕к, оприлюднен╕й на сайт╕ Глави держави.
Зокрема, С. Льовочк╕н отримав 313 997 грн. зарплати, 7 млн. 419 тис. грн. склали див╕денди та проценти, ще 2,5 тис. грн. — страхов╕ виплати.
Зг╕дно з даними, вказаними у декларац╕╖, С. Льовочк╕н ма╓ у сво╓му розпорядженн╕ земельну д╕лянку площею 1300 кв. м ╕ квартиру площею 205,5 кв. м.
Кр╕м того глава АП волод╕╓ двома легковими автомоб╕лями 2010 року випуску: Mercedes Benz S500 5461 та Mercedes Benz S600 5513, який придбав минулого року за 1 млн. 25 тис. грн.
Окр╕м цих транспортних засоб╕в С. Льовочк╕н у 2011 роц╕ купив за 190 тис. грн. мотоцикл Harley Davidson.
Варт╕сть ц╕нних папер╕в, якими волод╕╓ С. Льовочк╕н ╕ переважна к╕льк╕сть яких розм╕щена за кордоном, склада╓ 79 923 грн.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 11.05.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10256

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков