Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3708)
З потоку життя (6918)
Душі криниця (3714)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1616)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я МИКОЛА╥ВСЬКОГО РУХУ
У монограф╕╖ висв╕тлено створення та д╕яльн╕сть Микола╖всько╖ крайово╖ орган╕зац╕╖ Руху, боротьбу...


ЗЛОВ╤СНА Т╤НЬ ФЕЛЬДМАРШАЛА ГОЛОДОМОРУ НАД РОС╤╢Ю
Нещодавно у Ки╓в╕ вийшла друком книга доктора ╕сторичних наук Василя Марочка «Йосип Стал╕н...


ЗЛО ТРЕБА ПЕРЕМАГАТИ
Нещодавно в м╕ст╕ Ковел╕ на Волин╕ вийшла друком книга «╥хн╕ зор╕ не згасли».


ПОКОХАЛИСЯ НАВ╤ЧНО, ВМЕРЛИ ОДНОЧАСНО
Коли Соф╕ю Перовську розшукувала влада, пол╕ц╕╖ пов╕домили ╖╖ прикмети: “Б╕лявка,...


ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК: СПРАВА ПЕТЛЮР╤ВСЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥
28 серпня 1921 року в Жандармськ╕й балц╕ поблизу Катеринослава було розстр╕ляно 52-х актив╕ст╕в ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 11.05.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 11.05.2012
У СОНЯЧН╤Й ЯГОД╤ – НАВ╤ЧНО

У житт╕ ╕нколи все не так, як насправд╕. Те, що ран╕ше вважалось першопричиною яко╖сь под╕╖, явища, при глибшому вивченн╕ може видатись т╕льки тлом. Як на мене, саме у такому розр╕з╕ варто поглянути й на гр╕ховне за християнськими канонами — самов╕льний в╕дх╕д у в╕чн╕сть в╕тчизняного селекц╕онера-виноградаря Павла Голодриги у грудн╕ 1986 року. Його самогубство й дос╕ пов’язують виключно з недолугою антиалкогольною кампан╕╓ю горбачовсько╖ перебудови. Мовляв, не зм╕г амб╕тний ╕ гордовитий професор змиритися з тим, що за вказ╕вкою кремл╕вських оч╕льник╕в м╕сцев╕ швондери й шарикови на його очах заходились повально викорчовувати у Криму ел╕тн╕ виноградники, а у р╕дному ╕нститут╕ «Магарач» згортати справу всього його життя — селекц╕ю. Достатньо, прим╕ром, переглянути деяк╕ матер╕али ЗМ╤ двор╕чно╖ давнини з приводу 90-р╕ччя з дня народження вченого. Хоча т╕, хто добре знав Павла Яковича за життя, ╕ надто його в╕рн╕ друз╕ й учн╕, в╕дкидають под╕бн╕ верс╕╖ геть...

Дов╕дка.
Павло Голодрига народився 5 травня 1920 року у сел╕ Сутиски Тивровського району В╕нницько╖ област╕. 1939 року став студентом Кубанського ╕нституту виноградарства ╕ виноробства. Навчання перервала в╕йна. Вищу осв╕ту демоб╕л╕зований начальник зв’язку гаубичного артилер╕йського полку прориву кап╕тан Голодрига отримав у тому ж ВНЗ лише 1950 року. Одразу направля╓ться на роботу у Всесоюзний науково-досл╕дний ╕нститут виноробства ╕ виноградарства «Магарач». Об╕ймав р╕зн╕ посади — в╕д зав╕дувача в╕дд╕лу селекц╕╖ до директора ╕нституту (1968-1977). Науков╕ роботи доктора б╕олог╕чних наук Павла Голодриги мають велике теоретичне ╕ практичне значення у р╕зних аспектах науки про виноград. В╕н — автор 43 сорт╕в винограду, у тому числ╕ 23 комплексност╕йких, ╕ 250 наукових праць, чимало з яких опубл╕кован╕ за кордоном. Почесний член Югославського виноградно-виноробського наукового товариства, почесний професор Будапештського ун╕верситету сад╕вництва. За бойов╕ заслуги ╕ науков╕ досягнення нагороджений п’ятьма орденами ╕ багатьма медалями. Пок╕нчив життя самогубством 19 грудня 1986 року. Похований у Ялт╕.

«Б╤ЛИЙ МУСКАТ ЧЕРВОНОГО КАМЕНЯ»
Нагадаю, так називався нарис в╕домого радянського публ╕циста ╕ письменника Юр╕я Черниченка у журнал╕ «Огоньок», що вийшов майже через п╕вроку п╕сля смерт╕ вченого. Маститий автор розставив майже вс╕ крапки над «╕». ╤з Павлом Яковичем, виявля╓ться, Черниченко приятелював понад п’ятнадцять рок╕в, був у курс╕ його досл╕дницьких план╕в й взагал╕ дещо розум╕вся на м╕сцевому виноробств╕. Хоча б тому, що дово╓нне дитинство майбутнього л╕тератора ╕ громадського д╕яча пройшло у двор╕ б╕ля прох╕дно╖ винкомб╕нату в Алушт╕, де його батько працював ╕нженером-плановиком. Так от сво╖м нарисом пан Черниченко неабияк п╕д╕гр╕в емоц╕╖ ялтинц╕в. Дехто з них спец╕ально нав╕дувався у «Магарач», стверджують очевидц╕, щоб виплеснути св╕й гн╕в ╕ обурення в обличчя ╕нститутськ╕й адм╕н╕страц╕╖. Бо саме ╖й, про що розпов╕в Черниченку сам кер╕вник тод╕шнього союзного харчопрому Олександр Титов (ялтинський ╕нститут йому безпосередньо п╕дпорядковувся), належала ╕н╕ц╕атива зв╕льнення Голодриги з посади зав╕дувача в╕дд╕лу селекц╕╖. А якраз через два дн╕ п╕сля вимушено╖ заяви про зв╕льнення вчений-фронтовик ╕ наклав на себе руки.
╤з б╕льш розлогим, книжковим вар╕антом «Б╕лого мускату червоного каменя» мене нещодавно ознайомила ялтинський селекц╕онер винограду й в╕рна учениця Павла Голодриги Мар╕я Костик. Свою книгу — як «пам’ятник Павлу Яковичу» Юр╕й Черниченко подарував ╖й з дарчим написом. У Мар╕╖ Антон╕вни збереглися й численн╕ фотограф╕╖ видатного селекц╕онера. У тому числ╕ й т╕, як╕ молода ж╕нка встигла витягти буквально з урни з╕ см╕ттям п╕сля «зачищення» службового каб╕нету ╖╖ колишнього кер╕вника новими господарями. Але найголовн╕ше в ╕ншому — пан╕ Мар╕я у вельми непростих умовах (буквально напередодн╕ першо╖ чеченсько╖ в╕йни 1994 року) зум╕ла з╕брати й повернути в Укра╖ну ту частину генофонду Павла Голодриги, що збер╕галась у р╕зних колекц╕ях П╕вн╕чного Кавказу. Б╕льше того, разом ╕з однодумцями провела усталену процедуру ╖хнього сортовипробування ╕ держре╓страц╕╖. Сьогодн╕ ц╕ сорти, зокрема Мускат Голодриги, Руб╕н Голодриги, Л╕вад╕йський чорний, Гурзуфський рожевий, Мускат Л╕вад╕я, Буковинка, Олег та ╕нш╕ охоче культивують не лише укра╖нськ╕ господарства, а й дачники-любител╕...

«В╤Н ЗВИК ПРАЦЮВАТИ У ПОВНУ СИЛУ»
Принаг╕дно познайомився ще з одним учнем Павла Голодриги — ялтинцем В╕ктором Клименком. У в╕дд╕л╕ селекц╕╖ Н╤ВВ «Магарач» в╕н ╕з 1980 року, в╕дколи зак╕нчив б╕офак Ки╖вського держун╕верситету ╕мен╕ Т. Шевченка. В╕дд╕л Голодриги Клименку порекомендував не менш видатний укра╖нський учений, професор Петро Шкварников, який, до слова, свого часу безпосередньо працював з самим «батьком» радянсько╖ генетики Миколою Вавиловим. Павла Яковича м╕й сп╕врозмовник бачив, як кажуть, у хвилини радост╕ ╕ гн╕ву, п╕д його чуйним кер╕вництвом працював над кандидатською дисертац╕╓ю. А буквально за дек╕лька дн╕в до трагед╕╖ бес╕дував «тет-а-тет». За словами В╕ктора Павловича, Павло Голодрига був дуже яскравою, як зараз прийнято казати, харизматичною особист╕стю. Його ╕м’я тод╕ ф╕гурувало повсюди — у газетах, «товстих» радянських журналах, на телебаченн╕. Нав╕ть ╕з далеко╖ Австрал╕╖ спец╕ально прил╕тали телев╕з╕йники, щоб зняти сюжет про кримського селекц╕онера, який досягнув нечуваних висот у селекц╕╖ сонячно╖ лози. См╕лив╕ науков╕ ╕де╖ Голодриги запалювали не т╕льки вузькопроф╕льних виноградар╕в, а й решту б╕олог╕в, тих, прим╕ром, хто оп╕кувався зерновими, плодовими культурами. На його фон╕ губились м╕сцев╕ св╕точ╕ науки ╕ нав╕ть союзн╕ м╕н╕стри. «В╕н надто висову╓ться» — натом╕сть шептався дехто з «когорти» просякнутих чорною заздр╕стю колег-професор╕в.
«Чому виникла головна верс╕я самогубства — буц╕мто через корчування виноградник╕в? — розм╕ркову╓ пан Клименко. — Це, по- перше, — красивий м╕ф. По-друге, якось заведено у нас однозначно чорнити тод╕шню пол╕тику парт╕╖ ╕ уряду. А по-трет╓, це спроба в╕двол╕кти увагу в╕д справжн╕х винуватц╕в трагед╕╖. Чому згадана вище верс╕я хибна? Хоча б тому, що Павло Якович не належав до легкодухих, пан╕кер╕в. В╕н любив життя в ус╕х його проявах, в╕дчував дух часу, ум╕в розглед╕ти у негараздах позитив». «Сьогодн╕ розкорчовують виноградники, — казав в╕н нам, — а завтра виникне необх╕дн╕сть саджати нов╕. ╤ саджати ╖х потр╕бно буде нашими сортами. Вино забороняють робити. Натом╕сть наш в╕дд╕л швидко переор╕╓нтову╓ться на соки ╕ нав╕ть орган╕зову╓ ╖хню першу презентац╕ю».
На думку В╕ктора Клименка, формальний прив╕д для зв╕льнення Голодриги з посади завв╕д╕лом — в╕к (на ту пору йому було 66). Хоча працездатн╕стю Павло Якович геть не поступався значно молодшим сп╕вроб╕тникам, — навпаки. ╤ здоров’ям, м╕ж ╕ншим, теж — щоденно купався у мор╕ ╕ зд╕йснював ранков╕ проб╕жки ялтинською набережною. Тож якби передус╕м кер╕вництво «Магарача» по-справжньому ц╕нувало заслуги знаного професора, воно об╕йшлося б з ним ╕накше, принаймн╕ по-людськи.
А почалось усе з тиску на сам в╕дд╕л селекц╕╖. На його сп╕вроб╕тник╕в влаштували ц╕леспрямоване «полювання»: про в╕дсутн╕сть на робочому м╕сц╕ з будь-яких причин негайно допов╕далось начальству. Тотальн╕й перев╕рц╕ п╕ддався степовий опорний пункт у Красногвард╕йському район╕ — головна база селекц╕йних роб╕т. На довершення — активно ширились чутки, що в╕дд╕л ╕ персонально його начальник через недбальство розтринькав ледве не все дороге обладнання на суму один м╕льйон рубл╕в (документально це не п╕дтвердилось). Одне слово, адм╕н╕страц╕я св╕домо «готувала» ╜рунт для кардинального вир╕шення кадрового питання у «проблемному» в╕дд╕л╕ селекц╕╖.
«Я хочу сказати, — продовжу╓ В╕ктор Клименко, — що н╕хто не хот╕в морального знищення, а тим б╕льше — смерт╕ Голодриги. Либонь, гадали, що п╕д тиском Голодрига змириться ╕ спок╕йно подасть у в╕дставку. Та Павло Якович не м╕г стати рядовим сп╕вроб╕тником, тихим пенс╕онером. В╕н звик працювати на повну силу, повномасштабно, а цим зв╕льненням у нього в╕дбирали його д╕тище, його в╕дд╕л, не розум╕ючи, що наука для ц╕╓╖ людини — це сенс життя...»

Василь САДОВСЬКИЙ
На зн╕мку: Павло Голодрига, 1980 р╕к.
(Фото збережено Мар╕╓ю Костик)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 11.05.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10252

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков