Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2012 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 27.04.2012
ХТО ТАМ КРОКУ╢ ПРАВОЮ?

Точка зору

Визначитися, де мешка╓ потенц╕йно л╕вий електорат, не важко, нав╕ть просто прогулявшись вулицею. Поряд ╕з триметровими огорожами де╕нде все ще туляться маленьк╕, давно неремонтован╕ хатки. Моя — серед них. Тож уже багато рок╕в посп╕ль п╕д вибори хтось нам передплачу╓ комун╕стичну пресу — це ╕ сво╓р╕дна «гуман╕тарка», ╕ поштовх до «правильного» мислення, а отже, ╕ голосування.
Але мене чомусь не приваблю╓ такий виб╕р. ╤ справа не в комун╕стичному минулому нашо╖ держави. Звинувачувати у злочинах компарт╕йно╖ системи якусь групу людей, що використову╓ колишн╕й бренд, було б несправедливо. Бо, як св╕дчив один ╕з дуже популярних ран╕ше критик╕в-л╕тературознавц╕в, «вс╕ ми вийшли ╕з шинел╕ Гоголя», а якщо ближче до справи, б╕льш╕сть нин╕шнього кер╕вництва та м╕льйонер╕в у Радянському Союз╕ теж не пасла задн╕х ╕ мала таку можлив╕сть завдяки сво╖м компарт╕йним та комсомольським квиткам. Це вони та vip-пенс╕онери «багатотисячники» зажадали, аби р╕вень ╖хн╕х прибутк╕в перевищував р╕вень прибутк╕в найб╕дн╕ших не в три-чотири рази, як це було за радянсько╖ влади, а в тридцять-сорок (ц╕ цифри багаторазово озвучувалися по телев╕зору). Ось ╕ зробили з простим народом те, що зробили, у той же час в╕дхрестившись в╕д свого минулого ╕ назвавши себе демократами.
Претенз╕╖ до комун╕ст╕в у мене дещо ╕ншого кштибу, бо хот╕лося б з’ясувати, хто таки вони насправд╕. Рок╕в 8-10 тому «засв╕тилася» у мо╖й поштов╕й скриньц╕ одна з кримських компарт╕й. Зам╕сть гасла «Пролетар╕ вс╕х кра╖н, ╓днайтеся» п╕д назвою газети була фраза «Приватна власн╕сть священна». Даруйте, але яка приватна власн╕сть може бути у комун╕ст╕в, котрим н╕чого втрачати, «окр╕м сво╖х ланцюг╕в»? То якщо ╖м д╕йсно н╕чого втрачати, значить, священним ╓ саме оцей символ поневолення? Чи ц╕ комун╕сти б╕ля справжн╕х, класичних ╕ не ночували? Зрозум╕ло, що згадан╕й «компарт╕╖» з╕рвати л╕вий електоральний куш так ╕ не вдалося, ╕ п╕сля вибор╕в вона припинила сво╓ ╕снування.
Але ж газета «Комун╕ст Криму» ╕ пол╕тична сила, яка ╖╖ вида╓, живуть десятил╕ттями. ╤ хоча беззм╕нний кримський л╕дер останньо╖ Леон╕д Грач розсварився з Петром Симоненком ╕ створив свою пол╕тичну парт╕ю, на зм╕ст╕ газети це аж н╕як не позначилося. ╥╖ в╕зит╕вкою як була, так ╕ залиша╓ться ненависть до сво╓╖ держави. Про це св╕дчить нав╕ть назва рубрик, зокрема «Итоги н╓зал╓жност╕». Це спотворене укра╖нське слово, яке н╕бито не переклада╓ться, як ╕ зм╕ст буквально ус╕х публ╕кац╕й, св╕дчать про те, що головним антагон╕стом кримсько╖ компарт╕╖ ╓ не кап╕тал╕зм (класовий ворог), а укра╖нська державн╕сть. ╤ вс╕ негативн╕ явища в сусп╕льному житт╕ ╓ не результатом зм╕ни пол╕тичного устрою, а насл╕дком побудови Укра╖нсько╖ держави. Н╕бито якби укра╖нц╕ вже завтра в╕дмовилися в╕д сво╓╖ незалежност╕ ╕ п╕шли до когось в найми, то до людей повернулися б ╖хн╕ колишн╕ зарплати ╕ пенс╕╖ з в╕дпов╕дною куп╕вельною спроможн╕стю, практично безкоштовне у вс╕х в╕дношеннях житло ╕ багато ╕ншого, за чим так сумують т╕, кому не вдалося прилаштуватися до нових умов життя. ╤ увесь негатив, що накопичувався в сусп╕льств╕ роками, компарт╕йц╕ намагаються повернути проти укра╖нсько╖ незалежност╕, прозоро натякаючи, що у склад╕ Рос╕╖ людям зажилося б як ╕ за минулих час╕в. Але ж там б╕ля керма т╕ сам╕ кап╕тал╕сти, ╕ Президент Рос╕╖ ╓ одним ╕з найбагатших людей у св╕т╕! А щоб сконцентрувати м╕льярди долар╕в в окремих руках, треба на ту ж суму ур╕зати бюджет рос╕йських трудящих. Вт╕м, тамтешн╕й кап╕тал╕зм для м╕сцевих комун╕ст╕в ╓ солодшим за мед ╕з цукром, хоча буду╓ в╕н стосунки з Укра╖ною без будь-яких сентимент╕в (згадаймо газов╕ в╕йни, як╕ б’ють по кишен╕ кожного укра╖нця). Та для захисник╕в знедолених це якось байдуже. Ось ╕ увесь тоб╕ класовий п╕дх╕д, до реч╕, з ознаками нац╕онально╖ зради.
Перед минулими виборами до ВР Укра╖ни нас бавили ще й газетою «Ки╖вський в╕сник», яка за духом мало чим в╕др╕знялась в╕д ╕нших компарт╕йних, а ось тепер перед╕ мною ц╕ла кучугура щоденно╖ «Рабочей газеты». Не можу сказати, на в╕дм╕ну в╕д попередн╕х випадк╕в, що вона ма╓ не багато сп╕льного з комун╕стичною ╕деолог╕╓ю в смисл╕ налаштованост╕ на в╕дстоювання ╕нтерес╕в тих, хто цього д╕йсно потребу╓. Третина життя, що пройшла в ст╕нах укра╖нського парламенту, не минула-таки для Петра Симоненка дарма. Але це не применшу╓ його прагнення до залежност╕ в╕д рос╕йського кап╕талу. В статт╕ «Единым фронтом за кровные права» чита╓мо: «Компартия выступает за поэтапное восстановление союзных отношений. А это, прежде всего, принятие антикризисной программы, вступление в Таможенный и Евразийский союзы…» Та ╕ слово «независимость» щодо Укра╖ни частенько береться в ц╕й газет╕ в лапки, чи не тому, що комун╕сти вважають Укра╖ну вже в ус╕х щойно згаданих союзах? А можливо, ця тема, як ╕ тема друго╖ державно╖ мови, просто жуйка, яку можна жувати десятил╕ттями, хоча ╕ зрозум╕ло — вона не споживна...
А тепер про соц╕альн╕ ╕н╕ц╕ативи уряду, як╕ комун╕сти охоче виголошують сво╓ю перемогою. Мовляв, вичавили-таки у влади як╕-неяк╕ поступки. Та якщо вони д╕йсно так╕ впливов╕, чому ж мовчали, коли приймалася н╕бито безальтернативна пенс╕йна реформа? ╤ справа нав╕ть не в т╕м, що ж╕нкам доведеться працювати на п’ять рок╕в б╕льше, — це досить поширена практика, справа у п╕двищенн╕ одразу на 10 рок╕в м╕н╕мального страхового стажу. А це означа╓, що вже немолод╕ ж╕нки, яких перебудова масово викинула ╕з завод╕в та фабрик на базари ╕ як╕ працювали на господаря тривалий час без соц╕альних пакет╕в, розраховуючи на сво╖ 10 та б╕льше рок╕в радянського стажу, тепер опиняться за межами структуризованого сусп╕льства. Вони вже не мають часу, аби, якщо нав╕ть дуже пощастить, зб╕льшити св╕й страховий стаж до встановлено╖ меж╕, тож одержать право на половину м╕н╕мально╖ пенс╕╖ лише у 67 рок╕в, а за даними «соц╕ального» м╕н╕стра Криму Олени Семичасно╖, будуть прийматися на «пмж» у спец╕альн╕ будинки-╕нтернати, бо, ймов╕рн╕ше за все, не матимуть можливост╕ нав╕ть оплачувати комунальн╕ послуги, мешкаючи у власн╕й квартир╕. А п╕д каток перебудови ц╕ люди потрапили не за власним бажанням ╕ не через власну провину. Отже, якщо вже п╕двищувати страховий стаж, треба було зробити виняток для тих, кому лишилося до пенс╕╖ менше 10 рок╕в, як зробили його для пенс╕онер╕в ╕з захмарними пенс╕ями, бо цього н╕бито вимага╓ ╕снуюче законодавство. Але щось не чула, аби комун╕сти пропонували до Пенс╕йного кодексу под╕бн╕ поправки, б╕льш за те, думаю, що вони ц╕лком могли б бути прийнятими. Бо для якого ж то уряду буде вт╕хою спостер╕гати ц╕лу арм╕ю старих знедолених людей, приречених на бомжування ╕ вимирання?
З ╕ншого боку, хтось, можливо, ╕ д╕йсно зац╕кавлений, аби чаша народного гн╕ву переповнилася щоякнайшвидше. У т╕й же газет╕ наводяться деяк╕ статистичн╕ дан╕ щодо нашого життя. Зг╕дно з ними, зокрема, 70 % укра╖нських ж╕нок — безпл╕дн╕. В╕рите? Особисто я знала лише одну зам╕жню ж╕нку, яка з нев╕домих мен╕ причин не мала д╕тей. А якщо йдеться про 16-20-р╕чних, то вони ще про сво╖ проблеми з╕ статистами не радилися. Це мен╕ нагадало дан╕, як╕ наводилися у телепередач╕ «Большая политика», де ╖╖ ведучий ╢вген Кисельов запевняв, що радянськ╕ солдати в окупован╕й Н╕меччин╕ к╕нця в╕йни з╜валтували 2 м╕льйони (!) н╕мецьких ж╕нок. Враховуючи, що наймолодшим з них сьогодн╕ вже далеко за в╕с╕мдесят, а переважна б╕льш╕сть в╕д╕йшла у в╕чн╕сть, провести под╕бне опитування просто неможливо, якого, зрештою, н╕хто ╕ не проводив, та ╕ його н╕чим не п╕дтверджен╕ результати не заслуговували б на увагу. Але чому приб╕чники право╖ ╕де╖ мають разюче в╕др╕знятися в╕д л╕вих? Вт╕м, горобець вилет╕в ╕, можливо, радянськ╕ солдати стануть тепер ус╕ разом для когось не героями, а злочинцями...
Та ворогу╓ «Рабочая газета» не з Кисельовим, а ╕з Сав╕ком Шустером, який нещодавно заявив, що на ╕м’я Президента, Прем’╓р-м╕н╕стра та кер╕вництва телеканалу почали надходити масов╕ групов╕ звернення з р╕зних куточк╕в Укра╖ни, але н╕бито написан╕ п╕д коп╕рку, з вимогою закрити його телепрограму. Це стало темою к╕лькох першопол╕сних статей. У них чита╓мо: «Начинается истерика о неком заговоре», «ставка на скандал господина Шустера общеизвестна», «есть общественное недовольство», «к нам в «Рабочую газету» таких писем приходит до десятка в неделю». Склада╓ться нав╕ть враження, що попрацювали над цим цькуванням добре розгалужен╕ компарт╕йн╕ структури з якихось не в╕домих широкому загалов╕ причин, бо вс╕ звинувачення щодо ведучого програми для неупереджено╖ людини видаються абсолютно безп╕дставними. Чи це ╓ сво╓р╕дною подякою за те, що Сав╕к Шустер частенько запрошу╓ на телееф╕р комун╕ст╕в ╕ вони можуть в такий спос╕б безкоштовно поп╕аритися? А якщо д╕йсно ╕сну╓ «общественное недовольство», то чи не шляхетн╕ше перемкнутися на ╕нший канал, н╕ж брудним шляхом виживати з телееф╕ру програму, ц╕каву для б╕льшост╕?
Можливо, тому, що саме з под╕бних програм можна д╕знатися про такий прихований резерв для зб╕льшення держбюджету, як податок на розк╕ш, запроваджений у багатьох авторитетних кра╖нах св╕ту, або ж про те, в який дикий спос╕б форму╓ться фармацевтичний ринок Укра╖ни, де л╕ки в десятки раз╕в дорожч╕, н╕ж в ╕нших кра╖нах св╕ту? ╤ д╕знатися зовс╕м не з вуст комун╕стичних л╕дер╕в, для яких, здавалося б, це ╕ ╓ ╖хн╕м хл╕бом насущним, як ╕ конструктивн╕ пропозиц╕╖ щодо пол╕пшення ситуац╕╖. 
Все це було б ц╕лком нормально, бо на те й щука, щоб карасев╕ не др╕малося. Але знову стара п╕сня: «Досадно, до глубины души обидно, что нет больше Советского Союза, потеряли мы свою великую родину. И вот живем в «державе» под названием «незалежна» Украина. Посмешище, а не держава». Ще б пак, якщо в ╖╖ парламент╕ — не пол╕тики, а клоуни!
Тривалий час л╕вою ╕ д╕йсно укра╖нською пол╕тичною силою була для мене соц╕ал╕стична парт╕я на чол╕ з Олександром Морозом, аж доки в╕н не «стушкувався», побачивши себе об’╓днавчою ф╕гурою п╕д час останньо╖ парламентсько╖ кризи. ╤ хоч тод╕ його повед╕нка здавалася досить лог╕чною, та до Верховно╖ Ради соц╕ал╕стична парт╕я б╕льше не потрапила. На зм╕ну Олександру Олександровичу, який зна╓ напам’ять усього Шевченка ╕ пише укра╖нською мовою непоган╕ в╕рш╕, прийшли ╕нш╕ пол╕тики, cеред яких новий секретар пол╕тради з питань ╕деолог╕╖ Микола Рудько. Все його ╕нтерв’ю газет╕ «Товарищ» п╕вторар╕чно╖ давнини просякнуте ╕деями «нормализации взаимоотношений с нашим историческим и цивилизованным партнером — Россией». М. Рудько активно полива╓ брудом недавн╕х соратник╕в соц╕ал╕стично╖ парт╕╖ — «оранжевих», наголошуючи, що «плодотворным достижением властной команды Президента Украины Виктора Януковича является качественное улучшение взаимоотношений между Украиной и Россией».
Але впевнений прогноз пророс╕йських сил, до яких тепер належить ╕ соц╕ал╕стична парт╕я, не справдився. Стосунки з Рос╕╓ю й сьогодн╕ залишають бажати кращого, та влада на цьому не зациклю╓ться. А ось газету «Товарищ» б╕льше мен╕ не передплатили, ╕ що думають з цього приводу соц╕ал╕сти — нев╕домо.
Печать вторинност╕, внутр╕шньо╖ залежност╕, страх перед майбутн╕м ╕ в╕дпов╕дальн╕стю за нього позбавили л╕дер╕в л╕вого табору харизми, а умовно л╕вий електорат — перспективи мати достатньо сво╖х представник╕в у влад╕. Та ще б╕льшим деф╕цитом ╓ сьогодн╕ порядн╕сть, ╕ ╖╖ в╕дсутн╕сть н╕ за якими ╕деалами не приховати.

Тамара СОЛОВЕЙ

ПАМ’ЯТНИК ВОЛОДИМИРУ ЛЕН╤НУ В╤ДКРИЛИ У КРАСНОАРМ╤ЙСЬКУ ДОНЕЦЬКО╥ ОБЛАСТ╤, ПОВ╤ДОМЛЯ╢ АГЕНТСТВО «╤НТЕРФАКС-УКРА╥НА», ПОСИЛАЮЧИСЬ НА ПРЕС-СЛУЖБУ ДОНЕЦЬКОГО ОБКОМУ КОМПАРТ╤╥ УКРА╥НИ.

На церемон╕ю на вулиц╕ Лен╕на м╕ста Красноарм╕йська, незважаючи на грозу, яка насувалася, з╕бралося близько 2000 городян ╕ гостей м╕ста. При╖хав також л╕дер Компарт╕╖ Укра╖ни Петро Симоненко.
Перший секретар Красноарм╕йського м╕ськкому КПУ Денис Михайлов заявив, що «незважаючи на вс╕ спроби чинно╖ влади стерти з пам’ят╕ укра╖нц╕в усе, що пов’язане з ╕м’ям Володимира ╤лл╕ча Лен╕на, люди ╕ дос╕ з вдячн╕стю згадують його». Т╕, хто сто╖ть за руйнуванням обох пам’ятник╕в Лен╕ну в м╕ст╕ Красноарм╕йську, хочуть перекреслити все хороше, що було в ╕стор╕╖ м╕ста ╕ його жител╕в, забути подвиг радянського народу, зазначив комун╕ст.
«Сьогодн╕, коли численн╕ завоювання радянського народу потоптан╕ ╕ розкраден╕ купкою ол╕гарх╕в, усе б╕льше укра╖нц╕в усв╕домлю╓ неспроможн╕сть кап╕тал╕стичного ладу, який прир╕к кра╖ну на злиденне ╕снування. Настав час повернути кра╖ну трудовому народу — справжньому господарю багатств нашо╖ батьк╕вщини! ╤ в ц╕й велик╕й справ╕ кер╕вництвом до д╕╖ для вс╕х нас ма╓ стати спадщина Лен╕на», — заявив у сво╓му виступ╕ л╕дер КПУ П. Симоненко.
Пам’ятник явля╓ собою п╕втораметровий бюст на колон╕-постамент╕ (загальна висота близько 4 метр╕в).
Нагада╓мо, що 5 травня 2010 року КПУ встановила пам’ятник Стал╕ну в Запор╕жж╕.
П╕сля того бюсту Стал╕на в╕др╕зали голову. Орган╕зац╕я «Тризуб» заявила, що пам’ятник обезголовили ╖╖ прихильники. Пот╕м голову було встановлено на м╕сце, однак 31 грудня цей пам’ятник п╕д╕рвали. П╕дозрюваних у вибуху пам’ятника м╕л╕ц╕я так ╕ не знайшла.
А 7 листопада минулого року КПУ в╕дкрила реконструйований пам’ятник Стал╕ну в Запор╕жж╕.

НАПРИК╤НЦ╤ КВ╤ТНЯ В К╤РОВОГРАДСЬК╤Й ОБЛАСТ╤ В╤ДКРИЮТЬ ПАМ’ЯТНИК ХЛ╤БОРОБАМ СОСН╤ВКИ ТА НАВКОЛИШН╤Х С╤Л, ЯК╤ ЗАГИНУЛИ, ЗАХИЩАЮЧИ ВРОЖАЙ В╤Д Б╤ЛЬШОВИК╤В У 1920 РОЦ╤. ПРО ЦЕ УН╤АН ПОВ╤ДОМИЛИ В «ХОЛОДНОЯРСЬК╤Й ╤Н╤Ц╤АТИВ╤».

П╕сля жнив 1920 року червоноарм╕йськ╕ продовольч╕ загони заповнили чигиринськ╕ села й силою забирали в селян хл╕б. Мешканц╕ с╕л Сосн╕вка, Дев’ятка, Скаржинка ╕ Тирнавка роз╕брали зал╕зницю, щоб б╕льшовики не могли вивозити зерно. Це призвело до кривавих сутичок, внасл╕док яких загинуло чимало укра╖нських хл╕бороб╕в.
Зах╕д в╕дбудеться в рамках урочистостей, присвячених вшануванню геро╖в Холодного Яру.
Пам’ятник зведено зусиллями «Холодноярсько╖ ╕н╕ц╕ативи» та ╕сторичного клубу «Холодний Яр», а ╕дея його встановлення належить в╕домому досл╕днику укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ Роману Ковалю. Творче вт╕лення в гран╕т╕ виконав скульптор Дмитро Бур’ян.
«Я вклав душу в цей пам’ятник. Для мене це важливо, бо мо╖ прад╕ди так само воювали й брали участь у повстанн╕ проти б╕льшовик╕в», — каже Д. Бур’ян.
Учасник «Холодноярсько╖ ╕н╕ц╕ативи» Андр╕й Юсов зазнача╓, що для укра╖нц╕в цей пам’ятник «символ╕зу╓ прагнення укра╖нського народу до свободи й готовн╕сть до спротиву, що сьогодн╕ ╓ не менш актуальним, ан╕ж у т╕ часи».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2012 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10224

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков