Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 27.04.2012
«УКРА╥НА - ЦЕ МИ, ╥╥ ЛЮДИ...»

Людина та ╖╖ справа

Так вважа╓ л╕кар Вей Мин-Е, кита╓ць за походженням, академ╕к Нац╕онально╖ академ╕╖ проблем людини Укра╖ни, кер╕вник приватно╖ кл╕н╕ки, яка працю╓ за методикою Чжень-цзю, що базу╓ться на голковколюванн╕ та припалюванн╕. Для мудрого л╕каря Вея (а ще його називають Володимиром Михайловичем) Укра╖на асоц╕ю╓ться не з чиновниками, як це бува╓ здеб╕льшого (бо вона чи то демократична, чи то тотал╕тарна, чи президентська, чи парламентська), а з ╖╖ громадянами, тими, кого в╕н л╕ку╓, з ким сп╕лку╓ться, до яких належить ╕ сам. ╤ до ц╕╓╖ Укра╖ни л╕кар Вей ставиться з любов’ю, бо ╕накше ╕ терап╕я не давала б належних результат╕в. Оск╕льки тут, як в╕н сам з╕зна╓ться, важлив╕ не лише голки, але ще й серце ╕ душа.
А за доказами щодо його щирост╕ (якщо так╕ потр╕бн╕) далеко ходити не доводиться. Свого часу л╕каря запрошували працювати до Москви, пропонуючи найкращ╕ умови, запрошували ╕ в Н╕меччину з фантастичною (2 тис. долар╕в на день) оплатою прац╕, але в╕н тут, у Криму, ще з 1988 року, ╕ кращо╖ дол╕ соб╕ не бажа╓. В С╕мферопол╕ — його кл╕н╕ка, що була в╕дкрита за радянських час╕в як кримська ф╕л╕я Академ╕╖ медичних наук СРСР, тут ╕ квартира, вид╕лена Кримським обкомом компарт╕╖, представникам якого вдалося переманити л╕каря Вея з Казахстану, куди в╕н пере╖хав з╕ сво╓╖ батьк╕вщини ще у 1960 роц╕, вт╕каючи в╕д китайсько╖ культурно╖ революц╕╖.
Намагаюся зрозум╕ти, що ж то було за таке явище, здатне розлучити з мат╕р’ю, братом, сином.
— Люблю правду, — скупо пояснив доктор Вей. — ╤ якщо голодн╕, то не скажу, що сит╕. А це вже означа╓ н╕бито я — ворог.
У Радянському Союз╕ прийняли китайця добре, на роботу направили в колгосп Абай Талди-Кургансько╖ област╕, що в Казахстан╕. Але не л╕карем-терапевтом, як працював в╕н у себе вдома, а звичайним роб╕тником-колгоспником, бо китайськ╕ дипломи в СРСР тод╕ не визнавалися. А позаду у л╕каря Вея був не т╕льки медичний ╕нститут, а ще ╕ ╓диний у св╕т╕ ╕нститут Чжень-цзю терап╕╖. Тож молодий фах╕вець ╕ не припиняв займатися медичною практикою, приймаючи хворих у себе вдома. Та чи варто було вт╕кати в╕д пересл╕дувань за тридев’ять земель, щоб з╕ткнутися з т╕╓ю ж проблемою в ╕нш╕й держав╕?
Л╕карю забороняли «незаконну» медичну практику, через що довелося нав╕ть провести понад 8 м╕сяц╕в у сл╕дчому ╕золятор╕. А щоб вмотивувати це затримання як дещо серйозне, йому прац╕вники м╕л╕ц╕╖ п╕дкинули ножа. Та обвинувачення все одно не склалося: затриманий невтомно повторював, що коли хтось ряту╓ людину, яка тоне, за це не карають, а на його рахунку вже тод╕ були тисяч╕ врятованих людських житт╕в.
Пом╕ж тим, слава про чудод╕йн╕ голки л╕каря Вея поширювалася св╕том. Д╕йшла вони й до Криму. В перш╕ дн╕ перебування л╕каря на нашому п╕востров╕ його возили по Криму, аж поки в╕н не оглянув ус╕ тутешн╕ визначн╕ м╕сця. Зарплату л╕карев╕ встановили, як трьом м╕н╕страм, — по 2,5 тисяч╕ рубл╕в на м╕сяць. Але не забарилися ╕ зм╕ни, пов’язан╕ з розвалом Радянського Союзу та подальшою л╕берал╕зац╕╓ю у вс╕х житт╓вих сферах. З одного боку, тепер уже просто не могло виникнути питання про незаконне л╕карювання, а з ╕ншого, — з’явилося безл╕ч шарлатан╕в в╕д медицини, котр╕ розчищали соб╕ шлях до людських гаманц╕в в╕д конкурент╕в. Жити ╕ працювати стало небезпечно.
Але думати про це не доводилося. Життя л╕каря Вея було нерозривно пов’язане з життями пац╕╓нт╕в, як╕ у книз╕ в╕дгук╕в зазначають, що його «серце сповнене доброти ╕ сп╕вчуття до хворих», ╕ дивуються, як в╕н, уже далеко не молода людина, може пам’ятати ╖хн╕ житт╓в╕ ╕стор╕╖, особливост╕ с╕мейних стосунк╕в, — усе, що дов╕ряли йому люди, розкриваючись перед ним, як на спов╕д╕.
У книз╕ в╕дгук╕в можна ознайомитися ╕ з майже фантастичними ╕стор╕ями, коли онколог╕чн╕ хвор╕ поверталися буквально з того св╕ту. Цукровий д╕абет, гангрена, безпл╕ддя, варикоз, розс╕яний склероз, — ц╕ й багато ╕нших хвороб можуть залишитися для людини у минулому, щоправда, п╕сля досить тривалого л╕кування — двох-трьох курс╕в голковколювання по 30 сеанс╕в кожний. Та особливо багато нар╕кань ╓ сьогодн╕ на л╕карськ╕ помилки, як╕ доводять людину до крайньо╖ меж╕, коли, здавалося б, ╖х вже неможливо виправити. М╕й сп╕врозмовник пригаду╓ д╕вчинку, орган╕зм яко╖ п╕сля такого л╕кування став неспроможним виконувати сво╖ найелементарн╕ш╕ функц╕╖. Яким же то було щастям для не╖ ╕ матер╕, коли п╕сля багатор╕чних страждань втрачен╕ функц╕╖ почали в╕дновлюватись! «Два з половиною роки я не спала», — пише в книз╕ в╕дгук╕в одна з пац╕╓нток, до яко╖ знову повернувся сон. «Я потрапила до Бога!» — не стриму╓ емоц╕й ╕нша.
Довелось л╕карев╕ одного разу побувати вдома ╕ у тод╕шнього сп╕кера парламенту, голови Соц╕ал╕стично╖ парт╕╖ Олександра Мороза. Запросили не на свято, а задля допомоги дружин╕ Олександра Олександровича Валентин╕, яка потерпала в╕д невил╕ковного розс╕яного склерозу. П╕сля першо╖ ж процедури спостер╕гався позитивний результат — спав набряк ╕з хворо╖ к╕нц╕вки. Доктора Вея умовляли залишитися, аби в╕н продовжив процедури. Та не звик голкотерапевт бути «придворним» л╕карем ╕ не м╕г пожертвувати здоров’ям багатьох сво╖х пац╕╓нт╕в, котр╕ чекали вдома, задля яко╖сь особливо╖ людини: запросив Валентину до Криму ╕ повернувся в С╕мферополь. Але б╕льше ╖╖ так ╕ не побачив.
У чому ж секрет таких позитивних зрушень ╕ майже нереальних одужань? Справа в т╕м, що чжень-цзю терап╕я п╕двищу╓ захисн╕ сили орган╕зму, ╕ той уже сам дола╓ перешкоди на шляху до здоров’я.
Як зауважив л╕кар Вей, в╕н не л╕ку╓ лише пал╕ння, пиятику та наркозалежн╕сть, бо це просто шк╕длив╕ звички, а ще — СН╤Д та венеричн╕ хвороби, бо ними можна заразитися. В ╕ншому ж чжень-цзю терап╕я не ма╓ протипоказань н╕ за в╕ком (╖╖ можна застосовувати як немовлятам, так ╕ у глибок╕й старост╕), н╕ за будь-яко╖ поб╕чно╖ патолог╕╖. А ще попросив наголосити, що ма╓ перед собою дв╕ мети: повернення здоров’я й виховання хворого. ╤, л╕куючи не хворобу, а людину, мусить спочатку знайти першопричину ╖╖ проблем.
У кл╕н╕ц╕ я познайомилася з пац╕╓нтами л╕каря Вея ╕з Москви. Кандидат техн╕чних наук Стан╕слав Мама╓в оздоровлю╓ться тут уже 10 рок╕в посп╕ль. Йому дошкуляють астма та проблеми ╕з зором, ╕ таке л╕кування хоч ╕ не оновлю╓ орган╕зм повн╕стю, але дозволя╓ жити повноц╕нним життям. Не в дивину бачити л╕карю ╕ хворих ╕з ╓вропейських держав, США.
Чотири роки на баз╕ сво╓╖ кл╕н╕ки в╕н навчав голкотерап╕╖ й студент╕в медун╕верситету та вже дипломованих фах╕вц╕в, п╕втора року в╕дбувалося таке навчання ╕ в Одес╕, де теж ╓ ф╕л╕я кл╕н╕ки.
Ма╓ доктор Вей ╕ сво╖х посл╕довниць: це його дочки Леонора та Анжел╕ка, теж л╕кар╕ за фахом, як╕ працюють разом ╕з батьком у кл╕н╕ц╕. Але його невтомне серце не зна╓ спокою. В╕н мр╕╓ про в╕дкриття ф╕тоаптеки, у сво╓му род╕ ун╕кально╖, бо там можна було б придбати не одну тисячу р╕зновид╕в корисних трав, привезених ╕з Китаю. Але для цього потр╕бн╕ ╕ л╕кар╕, теж китайц╕, бо н╕хто ╕з м╕сцевих жител╕в не ма╓ нав╕ть уявлення про застосування цих рослин у медицин╕. Л╕кар Вей хот╕в би, щоб у його кл╕н╕ц╕ був ╕ стац╕онар, а при медун╕верситет╕ — факультет китайсько╖ медицини. Все це разом могло б стати центром китайсько╖ медицини ╓вропейського р╕вня ╕ приносити в кримський бюджет чимал╕ кошти. А л╕карю Вею — вт╕ху в╕д того, що, незважаючи на сво╖ 77 рок╕в, в╕н чогось таки вартий, ╕ прокласти м╕сточок здоров’я м╕ж двома р╕дними йому кра╖нами.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10218

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков