Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 20.04.2012
УКРА╥НЦ╤ П╤ЗНАЮТЬ ТУРЕЦЬКУ КУЛЬТУРУ

Укра╖на ╕ св╕т

Наприк╕нц╕ березня цього року столиця Укра╖ни вшановувала юних знавц╕в турецько╖ мови. Зах╕д в╕дбувся за сприяння М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки, молод╕ та спорту Укра╖ни, Головного управл╕ння осв╕ти ╕ науки м. Ки╓ва, Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка, ун╕верситету ╕мен╕ Бориса Гр╕нченка й М╕жнародно╖ школи «Мерид╕ан». Це був уже 10-й Всеукра╖нський тур М╕жнародно╖ ол╕мп╕ади з турецько╖ мови. У минулор╕чному 9-му Всеукра╖нському тур╕ брали участь 217 учасник╕в з 22 навчальних заклад╕в. Жур╕ складалося з 37 фах╕вц╕в-тюрколог╕в. У нин╕шньому ж тур╕ взяли участь близько 250 учасник╕в з Ки╓ва, Одеси, Донецька, Херсона, Харкова, Львова. В ол╕мп╕ад╕ було представлено 19 ном╕нац╕й.
Турецьк╕ друз╕, з якими я познайомився три роки тому завдяки нашим терноп╕льським передплатникам, вир╕шили, що власкор «Кримсько╖ св╕тлиц╕» на цьому д╕йств╕ буде далеко не зайвим. Отож 24 березня я прибув до Ки╓ва ╕ мав можлив╕сть спостер╕гати за виступами ╕ нагородженням учн╕в. Ол╕мп╕ада, як на мене, перетворилася на яскраве свято турецько╖ культури ╕ турецького нац╕онального духу. У нас, якби щось под╕бне в╕дбувалося у Львов╕ (я вже не кажу про м╕ста Сходу), все пройшло б спок╕йн╕ше ╕ скромн╕ше. Але турки ╕ шанувальники турецько╖ культури заслужили на це березневе свято, бо працювали довго ╕ натхненно. В глибин╕ душ╕ я нав╕ть заздрив ╖м: адже нашим п╕вденним сус╕дам ╕ Петро Яцик не потр╕бен, у них, мабуть, кожен другий турок може похвалитися таким же р╕внем патр╕отизму. ╤ жодних проблем з меценатством! Думаю, що турецький усп╕х окрилював не одного мене. Адже укра╖нц╕в у зал╕ було немало, ╕ вс╕ вони гаряче аплодували переможцям, як╕ досягли неабияких усп╕х╕в у вивченн╕ турецько╖ мови. А йшлося ж переважно про етн╕чних укра╖нц╕в! Отже, якщо укра╖нц╕ так швидко можуть опанувати непросту тюркську мову, то й вивчення р╕дно╖ слов’янсько╖ в принцип╕ не повинно бути великою проблемою… Побачив у зал╕ молодого письменника Павла Вольвача ╕ с╕в поруч. Павло сказав, що серед присутн╕х ╓ ╕ перекладач його книги «Кляса» турецькою Омер Демердж╕. Це мене дуже вт╕шило, адже я познайомився з Омером у р╕дному Львов╕, ╕ з того часу минуло понад десять рок╕в! Знаю, що молодий турок не сид╕в склавши руки, отже ц╕каво буде посп╕лкуватися…
Пот╕м ми довго слухали виступи представник╕в ки╖всько╖ мер╕╖ та Управл╕ння осв╕ти м╕ста Ки╓ва, ректор╕в виш╕в, учасник╕в та член╕в жур╕, посла Турецько╖ республ╕ки. Виступаюч╕ говорили, що ол╕мп╕ада викону╓ м╕с╕ю зближення укра╖нського ╕ турецького народ╕в. Вона об’╓дну╓ нас навколо чистих ╕ щирих почутт╕в. Знавц╕ турецько╖ мови прибули не лише з Ки╓ва, але ╕ з ╕нших м╕ст… Одесит╕в було, мабуть, найб╕льше, ╕ вони пост╕йно п╕дтримували гучними оплесками виступи сво╖х земляк╕в. Наголошувалось, що п╕дготовка до ол╕мп╕ади з турецько╖ мови в Укра╖н╕ не припиня╓ться н╕ на мить, бо коли завершу╓ться одна ол╕мп╕ада, то одразу почина╓ться п╕дготовка до наступно╖. Спок╕й т╕льки сниться, одне слово… Виступи конкурсант╕в перетворилися на сво╓р╕дний концерт. Адже були ╕ в╕рш╕, ╕ п╕сн╕, ╕ монологи турецькою мовою, була чудова акторська гра — це те, що стосу╓ться укра╖нц╕в. З турецького боку мен╕ сподобався молодий хлопець, який перем╕г на в╕тчизняному шоу «Якщо ви ма╓те талант». В╕н демонстрував справжн╕ шедеври нового виду мистецтва — граф╕ки на п╕ску. Все це робилося без зупинки — п╕ском на скл╕, з гарною п╕дсв╕ткою — так, щоб у зб╕льшеному вигляд╕ малюнок на екран╕ могли бачити вс╕ присутн╕. Емоц╕╖ в зал╕ били через край, особливо тод╕, коли молодий турок вразив глядач╕в митт╓во створеним портретом Тараса Шевченка, Соф╕╖вським собором та контурами тризуба… А що ж в╕н мав, цей хлопчина — н╕ пензля тоб╕, н╕ ол╕вця — лише жменька п╕ску в руках... Дивовижний талант! Спец╕ально загострюю на цьому увагу, щоб читач╕ зрозум╕ли: д╕йство не було нудним, кожен з орган╕затор╕в вкладав свою душу, ╕ ми тут могли б багато чому повчитися у турк╕в. Може, колись навчимося так пропагувати укра╖нську мову в Криму? Павло Вольвач сказав, що головним гарантом усп╕шност╕ турецьких акц╕й ╓ ╖хн╕й патр╕отизм: «Я багато ╖здив по Кавказу, але в жодн╕й ╕з закавказьких республ╕к св╕й нац╕ональний прапор не вшановують так п╕дкреслено, як це роблять турки. В╕н у них на кожному кроц╕, ╕ схиляння перед ним ц╕лком щире…» Можна було б ще багато писати про орган╕зац╕ю свята, але залишу трохи м╕сця для одеситки В╕тал╕╖ Гараган (Одеський нац╕ональний педагог╕чний ун╕верситет), чий емоц╕йний виступ здався мен╕ дуже ц╕кавим. Присутн╕ турки п╕дтвердили, що розмовля╓ вона майже без акценту. Я запитав д╕вчину — чому вона вир╕шила вивчати саме турецьку мову, що було стимулом?
— Поштовхом була повед╕нка ╖хнього викладача, коли той прийшов до нас ╕ пов╕домив, що в╕дкриваються курси з турецько╖ мови, — в╕дпов╕ла В╕тал╕я, — мен╕ сподобалося, як саме в╕н це зробив. Тобто його п╕дх╕д, його п╕днесений настр╕й, з яким в╕н пропагував р╕дну культуру. Коли я прийшла на перше заняття, то не розчарувалася — було дуже ц╕каво ╕ весело. Сподобалася ╕ сама мова. Один знайомий сказав, що вона схожа на жувальну гумку — одним лише словом можна передати ц╕ле речення. Тобто досить ун╕версальна мова. А головне те, що у нас в Одес╕ ╓ з ким сп╕лкуватися турецькою. М╕й основний фах — англ╕йська мова, але англ╕йц╕в ╕ американц╕в у нас нема╓, а ось турки ╓. На сцен╕ я розпов╕дала про свою по╖здку до Туреччини. Там таксисти так╕ дивн╕, завжди запитують кл╕╓нта — зв╕дки в╕н? Для них головне — знайти з людиною щось сп╕льне, якихось сп╕льних друз╕в, знайомих. Д╕знавшись, що я з Одеси, м╕й таксист сказав: «У мене ╓ там родич╕… на сьомому к╕лометр╕». Ви, мабуть, зна╓те про цей великий одеський оптовий ринок? ╤ завдяки цьому у нас з’явилося щось сп╕льне. Це, що стосу╓ться мого виступу, який туркам дуже сподобався. Зна╓те, з одного боку турецька мова у нас не наст╕льки поширена, як англ╕йська. З ╕ншого боку — турки дуже комун╕кабельн╕, гостинн╕, весел╕. Це неабиякий стимул! ╤ мен╕ подоба╓ться ╖хня культура. У них нав╕ть улюблен╕ кольори т╕ сам╕, що ╕ в укра╖нц╕в — червоний, чорний…
Я запитав В╕тал╕ю про батьк╕в. Зв╕дки вони, чи волод╕ють укра╖нською? Д╕вчина в╕дпов╕ла:
— Батьки мо╖ — укра╖нц╕, кор╕нн╕ одесити. Я також ╓ одеситкою в четвертому чи п’ятому покол╕нн╕… Щодо мови, то думаю так: батьки могли б добре говорити укра╖нською, якби трохи пожили в укра╖номовному середовищ╕. Але у нас такого середовища практично нема╓. А турецькомовне — ╓. До реч╕, турки також люблять вчити укра╖нську, намагаються вставляти окрем╕ укра╖нськ╕ слова, вони ж розум╕ють, що це наша мова... А рос╕йська в Одес╕ ╓ мовою м╕жнац╕онального сп╕лкування. Наша ж мова фактично ╓ таким сво╓р╕дним «орнаментом» для укра╖нського П╕вдня — вона прив’язу╓ нас до земл╕, до чорноземних степ╕в наших, до села… Але основною мовою одесит╕в ╓ рос╕йська, ╕ тут важко щось швидко зм╕нити.
Довго я думав над ╖╖ словами… Важко щось заперечити д╕вчин╕, але така ситуац╕я, коли укра╖нц╕, ╕деально волод╕ючи рос╕йською, здатн╕ неабияк опанувати ще й турецьку, а р╕дна мова залиша╓ться лише «вивченою», а не р╕дною ╕ найдорожчою в св╕т╕, зда╓ться мен╕ ненормальною. ╤ це потр╕бно виправляти — р╕шуче ╕ посл╕довно.
Вир╕шив поставити к╕лька запитань комусь ╕з турецького боку. Кандидатуру довго шукати не довелося — Павло Вольвач зв╕в мене з╕ сво╖м перекладачем Омером Демердж╕. Той, до реч╕, переклавши пов╕сть «Кляса», дав ╖й ╕ншу назву. Турецькою вона означа╓… «Братани». На мою думку, це непогане р╕шення, бо слово «кляса» туркам н╕ про що не говорило б. А слово «братани» вони могли чути ╕ в╕д наших «човник╕в», ╕ в╕д турист╕в. Я вже не кажу про знаменитий одеський сьомий к╕лометр та ╕нш╕ «контактн╕ зони». До пострадянського, значною м╕рою люмпен╕зованого ╕ крим╕нал╕зованого Запор╕жжя, слово «братани» пасувало непогано. В╕дверта розпов╕дь укра╖нця Павла Вольвача про р╕дне м╕сто туркам сподобалася. Книгу охоче читають, що не може не радувати як самого автора, так ╕ перекладача. Про ол╕мп╕аду з турецько╖ мови Омер Демердж╕ також говорив з неабиякою горд╕стю:
— Учасниками ол╕мп╕ади, ф╕нал яко╖ буде в Анкар╕, ╓ громадяни ста кра╖н св╕ту! Якщо точн╕ше — ста трьох. Це, перш за все, тюркськ╕ республ╕ки колишнього Радянського Союзу. Але не лише вони. Скаж╕мо, ╓ така велика кра╖на, як ╤ндонез╕я, ╕ в н╕й традиц╕йно популярна турецька культура. Ще у XVI стол╕тт╕ м╕ж Туреччиною ╕ Португал╕╓ю було сво╓р╕дне змагання за вплив на ╤ндонез╕ю. ╤ндонез╕йськ╕ правител╕ запросили до сво╓╖ кра╖ни султана Сулеймана, аби в╕н п╕дтримав ╖╖ боротьбу з португальськими колон╕заторами. Було чотири великих походи турецького в╕йська до ╤ндонез╕╖. Там залишилися нащадки цих во╖н╕в. ╤ вони дос╕ не забули турецьку мову… Збереглися поховання з написами турецькою, ц╕кав╕ документи. Турецький вплив в╕дчува╓ться нав╕ть у деяких африканських кра╖нах, зокрема, в Н╕гер╕╖. Це пов’язано не з ╕сторичними под╕ями, а з сучасним п╕дходом кер╕вництва кра╖ни до навчання, осв╕тнього процесу. Були певн╕ проблеми з н╕гер╕йською системою осв╕ти, тому вони вир╕шили запозичити турецький досв╕д. Паралельно н╕гер╕йц╕ почали вивчати турецьку мову…
Запитую в Омера — що, на його думку, тепер зближу╓ Укра╖ну ╕ Туреччину? Перекладач в╕дпов╕в:
— ╤стор╕я. ╢ багато сп╕льних момент╕в. П╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни Туреччина також була в пошуку, як ╕ Укра╖на тепер. Хоч вона ╕ не брала активно╖ участ╕ у Друг╕й св╕тов╕й, але була дуже ослабленою. Ще п╕д час Першо╖ св╕тово╖ в╕йни ми втратили багато ╕нтел╕генц╕╖. В 1916-1917 роках Туреччина збройно в╕дстояла сво╓ право на волод╕ння протокою Дарданелли. Воювати довелося з англ╕йцями, французами, ╕тал╕йцями... Ми захистили себе сам╕, без допомоги Н╕меччини, яка тод╕ була нашим союзником. Але загинули найактивн╕ш╕, найпатр╕отичн╕ш╕ люди — молод╕ вчител╕, л╕кар╕, ╕нженери… Народ втратив свою ел╕ту. Щось под╕бне пережила Укра╖на п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Сп╕льне у нас: ру╖на, втрата людських ресурс╕в. Т╕льки сконцентрованими зусиллями патр╕от╕в вдалося поступово модерн╕зувати Туреччину. Але це були титан╕чн╕ зусилля! Тепер ми пос╕да╓мо тринадцяте м╕сце в св╕т╕ за р╕внем економ╕ки, ╕ все турецьке ста╓ значно престижн╕шим, н╕ж було ран╕ше. Тому й укра╖нц╕ повинн╕ моб╕л╕зуватися ╕ д╕яти, в╕дкинувши традиц╕йне «моя хата скраю…» ╤ тод╕ така багатюща земля, як у вас, неминуче забезпечить усп╕х ╕ процв╕тання.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10201

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков