Версiя для друку Обговорити в форумi

Вітаємо!

Премію Національної академії наук України імені Левка Платоновича Симиренка за 2010-2011 роки присуджено голові Кримської філії Наукового товариства ім. Шевченка, заслуженому діячеві науки і техніки АР Крим, доктору філософії в галузі біології Петру Вольвачу.
Вручив її відомому кримському вченому на щорічних загальних зборах НАНУ в Києві президент Академії Борис Патон.
Цією високою відзнакою Петро Вольвач нагороджений за значний внесок у розвиток садівництва в Україні, зокрема, за цикл праць з повернення творчої і наукової спадщини видатних українських учених–садівників та помологів Л. П. Симиренка і В. Л. Симиренка.
На здобуття цієї премії кримського вченого висунув Науково-дослідний інститут помології ім. Левка Симиренка у Млієві, а підтримала Городищенська районна державна адміністрація Черкаської області. До речі, Петро Вольвач кілька років тому був нагороджений почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» – теж за повернення сучасникам спадку видатних черкащан Симиренків.
Премію Національної академії наук України імені Левка Платоновича Симиренка заснувала Рада міністрів Української РСР у 1980 році «з метою посилення стимулювання виконавців наукових робіт в галузі садівництва, що мають фундаментальне і прикладне значення». Вона вручається за рішенням Президії НАН України один раз на два роки.

Городищенський край — Батьківщина видатних українських підприємців, цукровиробників, машинобудівників, науковців та великих меценатів Симиренків. Відомий в Україні учений-садівник, заслужений діяч науки і техніки Автономної Республіки Крим, академік УЕАН, дійсний член НТШ Вольвач Петро Васильович упродовж 45 років глибоко і всебічно вивчає історію славетної української родини Симиренків та величезний науковий доробок всесвітньо відомих вітчизняних вчених-садівників Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка.
Завдяки багаторічній діяльності академіка Петра Вольвача історична та садівнича галузі в Україні збагатилися новим науковим напрямком — симиренкознавством. Творча спадщина наших видатних земляків Симиренків сьогодні вивчається у школах та середніх і вищих навчальних закладах.
Кримський дослідник зробив найбільш вагомий внесок у справу наукової та громадської реабілітації знищених тоталітарним режимом видатних синів України Левка Платоновича та Володимира Львовича Симиренків. Завдяки величезній дослідницькій роботі П. В. Вольвача в українську історію, науку та культуру повертаються потужні родини Симиренків і Яхненків та відроджується їхня спадщина.
Академік П. В. Вольвач разом з донькою Л. П. Симиренка Тетяною ще у 1965 році ініціював створення на Городищині, у родинній садибі Симиренків «Платонів хутір» музею ученого. Він опрацював та впровадив у життя наукову концепцію теперішнього музею родини Симиренків, сприяв збору та добору музейних експонатів.
З ініціативи і під керівництвом кримського дослідника упродовж кількох десятиліть проведено цілу низку міжнародних, всесоюзних та республіканських науково-практичних конференцій, присвячених спадщині великих українських садівників — Симиренків. За участі П. В. Вольвача підготовлено та видано безліч наукових праць, які висвітлюють багатогранну діяльність Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка.
У 1984 році дослідник опублікував у Москві одну із перших наукових монографій про життя та наукову діяльність Л. П. Симиренка. Працю високо поцінувала наукова громадськість всієї країни, вона стала навчальним посібником з історії садівництва.
Впродовж 2002-2004 років академік П. В. Вольвач підготував і видав за Національною програмою випуску соціально значущих видань монографію у трьох книгах: «Л. П. Симиренко — фундатор українського промислового садівництва», а у 2005 році книгу «Л. П. Симиренко і Крим». Зазначені видання є вагомим внеском у вітчизняну історію, науку і культуру.
В результаті численних звернень П. В. Вольвача до керівників держави та Кримської автономії ухвалено постанову Верховної Ради України «Про вшанування пам’яті великих українських вчених-садівників Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка» (№ 3067-Ш від 07.02.2002 р.), розпорядження Кабінету Міністрів України № 281-р від 01.06.2002 р. та рішення Верховної Ради України і Ради міністрів Криму.
У 2005 році вперше на державному рівні широко відзначено 150-річчя від дня народження Л. П. Симиренка. Завдяки наполегливим клопотанням науковця та громадськості Городищини симиренківська садиба «Платонів хутір» включена до ініційованої громадськістю симиренківського краю програми «Золота підкова Черкащини». Нині на території садиби в рамках програми здійснено роботи з реконструкції Свято-Троїцької церкви Симиренків та родинного цвинтаря.
П. В. Вольвач забезпечив перевидання першого тому фундаментальної наукової праці Л. П. Симиренка «Крымское промышленное плодоводство», відшукав і підготував до друку і другий том, який упродовж 90 років вважався втраченим. Він також видав наукову працю Л. П. Симиренка «Місцеві стародавні сорти плодових культур Криму», яку вчений не встиг опублікувати за життя.
Спираючись на наукові праці кримського симиренкознавця Петра Вольвача, одеський поет Антін Михайлівський написав поему «Платонів хутір». Сімферопольська студія «Світанок» Республіканського будинку дитячої та юнацької творчості під науковим керівництвом симиренкознавця здійснила її інсценізацію. Вистава вперше демонструвалася на міжнародному фестивалі, присвяченому 150-літтю від дня народження Л. П. Симиренка, у симиренківській садибі «Платонів хутір» у травні 2005 року і стала переможцем. У травні 2006 року колектив студії «Світанок» з виставою «Платонів хутір» виступав на міжнародному фестивалі «Львівська Мельпомена», присвяченому 750-літтю м. Львова, і також став переможцем.
З 1980 року П. В. Вольвач є почесним садівником Мліївського інституту садівництва ім. Л. П. Симиренка. За вагомий внесок у вивчення історії Черкащини, дослідження і пропагування наукової спадщини Симиренків його нагороджено почесною грамотою Черкаської обласної державної адміністрації та обласної ради і відзначено знаком «За заслуги перед Черкащиною» (2005 рік).
Городищенська районна рада та районна державна адміністрація підтримали лист-подання Інституту помології ім. Л. П. Симиренка УААН про присудження премії ім. Л. П. Симиренка НАН України Петру Васильовичу Вольвачу за науково-публіцистичну монографію у трьох книгах: «Л. П. Симиренко — фундатор українського промислового садівництва» (Сімферополь, «Таврія», 2002-2004 рр.), видання наукових праць видатного вченого «Крымское промышленное плодоводство», «Местные стародавние сорта плодовых культур Крыма», цикл симиренкознавчих робіт, опублікованих впродовж 2000-2005 рр., та багаторічну вагому працю з повернення у вітчизняну історію, культуру і науку славетної родини Симиренків.

О. М. ГАНЖА,
голова Городищенської районної державної адміністрації
О. О. БІБА,
голова Городищенської районної ради

Відомий в Україні вчений-садівник, агроеколог та історик науки, заслужений діяч науки Автономної Республіки Крим, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, академік Української екологічної академії наук, стипендіат Президента України П. В. Вольвач майже півстоліття на громадських засадах вивчає життя і діяльність видатних вітчизняних вчених-садівників і помологів Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка.
Результатом цієї великої подвижницької роботи кримського дослідника став цикл симиренкознавчих робіт, опублікованих в авторитетних наукових виданнях протягом 1962-2010 рр. Серед них найбільшими і найціннішими є монографії: «Л. П. Симиренко», Москва, 1984 р.; «Л. П. Симиренко — фундатор українського промислового садівництва» (в трьох книгах, Сімферополь, 2002-2004 рр.) і «Л. П. Симиренко і Крим» (Сімферополь, 2005 р.).
Автор монографічних досліджень провів глибокий аналіз внеску Л. П. Симиренка у розвиток промислового плодівництва в різних регіонах нашої країни: Україні, Бессарабії, Центральних областях Росії, Прибалтиці, Північному Кавказі, Закавказзі, Середній Азії, Сибіру, Далекому Сході.
Під впливом Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка сформувалися великі центри промислового плодівництва в Криму, на Півдні України, в Бессарабії, Придніпров’ї, Поділлі, під Києвом. Їхні дослідження підготували грунт для зонального сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур та створення в країні розгалуженої мережі дослідних установ з садівництва.
Особливу цінність для Криму представляє монографія П. В. Вольвача «Л. П. Симиренко і Крим», присвячена кримському періоду життя і діяльності видатного вченого. Крим він з гордістю називав своєю другою батьківщиною, а вивченню кримської історії та плодівництва присвятив майже 30 років. Кримський період — один з найбільш яскравих і продуктивних у творчій біографії всесвітньо відомого вченого-садівника, якого науковий світ ще за життя називав «королем» російського плодівництва.
П. В. Вольвач своїми публікаціями в наукових виданнях, у популярних журналах і газетах, виступах на радіо і телебаченні сприяв популяризації наукової спадщини Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка, поверненню їхніх імен у вітчизняну історію і науку. З ініціативи і під керівництвом академіка П. В. Вольвача проведено цілу низку науково-практичних конференцій, семінарів, симпозіумів та виставок, присвячених життю та діяльності Л. П. Симиренка. Не тільки в Україні, а й у багатьох зарубіжних країнах наукова громадськість широко відзначала ювілейні дати — 125, 140 і 150-річчя від дня народження класика вітчизняного плодівництва Л. П. Симиренка. П. В. Вольвач ініціював видання матеріалів симиренківських наукових конференцій.
Кримський симиренкознавець підготував і здійснив видання нової наукової роботи Л. П. Симиренка «Місцеві стародавні сорти плодових культур Криму» (Сімферополь, 1996 р.) і перевидав його першу фундаментальну наукову працю — перший том «Кримського промислового плодівництва» (Сімферополь, 2001 р.). Крім того, в результаті багаторічної копіткої пошукової роботи в українських та російських архівах дослідник знайшов фрагменти рукопису ІІ тому «Кримського промислового плодівництва». Більше десяти років знадобилося симиренкознавцю для реконструкції та видання цієї видатної наукової праці. Вона побачила світ в кінці 2008 року, завдяки президентській і урядовій підтримці за Державною програмою «Українська книга». Видані симиренківські роботи П. В. Вольвач передав у всі найбільші бібліотеки України, країн СНД, США, Німеччини, Канади, Польщі, Туреччини. Симиренківські видання сприяють відродженню колишньої слави й авторитету вітчизняного плодівництва та української садівничої науки.
Вивчення творчої спадщини Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка дозволило П. В. Вольвачу створити під егідою Кримської академії наук наукові програми «Відродження місцевих стародавніх сортів плодових культур Криму», «Відродження чаїрного плодівництва у гірській та передгірній зонах Криму». Вони стали переможцями загальноукраїнського конкурсу проектів Міністерства освіти і науки України в галузі науки і технологій, спрямованих на вирішення регіональних науково-технічних проблем. У даний час запропоновані П. В. Вольвачем проекти реалізуються як науковими установами, так і садівниками-практиками Криму.
На підставі викладеного вище можна зробити висновок, що багаторічна робота П. В. Вольвача, об’єднана в дослідницький цикл «Повернення із забуття, відродження, багаторічна наукова пропаганда і популяризація багатющого творчого доробку всесвітньо відомих українських учених-садівників і помологів Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка, а також створення нового напрямку у вітчизняній науці – симиренкознавства», є вагомим внеском у вітчизняну науку.

В. С. ТАРАСЕНКО,
президент Кримської академії наук, академік

На фото: Президент Національної академії наук України Борис Патон вручає Симиренківську премію Петру Вольвачу

Редакція газети «Кримська світлиця» щиро вітає вченого-«світличанина» Петра Васильовича Вольвача з високою академічною нагородою!
Вітаємо також давнього шанувальника нашої газети, видатного поета, академіка, голову  Українського фонду культури Бориса Ілліча Олійника з присудженням йому Золотої медалі ім. В. І. Вернадського «за видатні досягнення в галузі української літератури та літературознавства».

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2012 > Тема "З потоку життя"