Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 20.04.2012
НАЦ╤ОНАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТ╤Л

Ми ╓сть народ!

«Кр╕м влади ╕ опозиц╕╖ в сусп╕льств╕ ма╓ утверджуватися позиц╕я ╕ точка зору в╕льних людей на те, що в╕дбува╓ться в кра╖н╕ та в св╕т╕. Позиц╕я, яка не представля╓ ╕нтерес╕в пол╕тичних парт╕й, не захища╓ ╕нтереси корпорац╕й, окремих сусп╕льних груп. Вона не ╓ ПРОТИ когось. Вона – ЗА ц╕ле сусп╕льство.
В╕льною може бути людина, яка зв╕льнила сво╓ мислення в╕д омани та ╕люз╕й. Незалежна громадська позиц╕я в╕льних людей спира╓ться на незалежне ╕ неупереджене мислення. Його сьогодн╕ браку╓ в нашому сусп╕льств╕. «Демократ╕я, ринкова економ╕ка, громадянське сусп╕льство, права людини» — ц╕ терм╕ни, якщо за ними в св╕домост╕ людини нема╓ належного зм╕сту, легко перетворюються на пол╕тичн╕ гасла та на засоби вишукано╖ ман╕пуляц╕╖ та боротьби з пол╕тичними опонентами.
Така ситуац╕я потребу╓ невпинно╖ прац╕ мислячих людей з висв╕тлення цих понять, анал╕зу з ╖х допомогою проблем св╕тово╖ цив╕л╕зац╕╖ та укра╖нського сусп╕льства. ╤ на ц╕й основ╕ – широке обговорення ╕ сусп╕льний д╕алог, визначення напрямк╕в сусп╕льного розвитку ╕ громадянська просв╕та».
(З робочих матер╕ал╕в до п╕дготовки засад д╕яльност╕ ╕н╕ц╕ативно╖ групи «Першого грудня»)

Те, що власкор «Кримсько╖ св╕тлиц╕» стане одним ╕з 76 запрошених на Нац╕ональний  Круглий ст╕л, було неспод╕ванкою. А вт╕м, ╕ це можна зрозум╕ти. Такий соб╕ знак поваги до нашо╖ газети, яка в Криму викону╓ функц╕╖ сво╓р╕дного духовного маяка. Ну що ж, подяка орган╕заторам акц╕╖! Бачити одночасно ст╕льки в╕домих людей, сп╕лкуватися з ними – це велике вез╕ння. Надто усв╕домлюючи, що вони перебувають на виднот╕ упродовж двадцяти рок╕в, в╕д самого проголошення незалежност╕ Укра╖ни. Тод╕ були недоступними, а тепер ось… зовс╕м поруч. Однак нин╕ не час фанфар ╕ славословлень – ц╕лком робоча обстановка. Кинулося у в╕ч╕: не видно людей, як╕ люблять гучн╕ промови. Сам╕ лише ф╕лософи та анал╕тики. Може, це й краще. Зал приготувався слухати.

Першим узяв слово ф╕лософ Мирослав Попович:
— ╢вропейська система ц╕нностей включа╓ глибоку в╕ру в основоположн╕ свободи, як╕ забезпечуються завдяки пол╕тичн╕й демократ╕╖ ╕ додержанню прав людини. Безумовне визнання демократ╕╖ як ╓дино прийнятно╖ пол╕тично╖ структури сусп╕льства ╓ акс╕омою, на основ╕ яко╖ т╕льки ╕ можлив╕ р╕зн╕ пол╕тичн╕ компром╕си. Якщо залишитись у межах пол╕тичних оц╕нок, то те, що у нас в╕дбува╓ться, можна вважати розгромом пол╕тично╖ опозиц╕╖ ╕ наближенням до однопарт╕йно╖ системи. Як ╕ чвари в кер╕вництв╕ п╕сля «помаранчево╖» революц╕╖, так ╕ згадан╕ судов╕ процеси знижують в сусп╕льств╕ р╕вень дов╕ри до державних ╕нституц╕й та пол╕тичних л╕дер╕в. А ця обставина штовха╓ до силових розв’язок, до авторитарно╖ системи. В остаточному п╕дсумку усп╕х демократизац╕╖ нашого сусп╕льного ладу буде залежати в╕д економ╕ки. Заходи, що вживаються владою, мають пройти оц╕нку на економ╕чну та пол╕тичну ефективн╕сть. Однак самою лише ефективн╕стю не вим╕рю╓ться усп╕х реформаторських зусиль. Економ╕чна пол╕тика, як ╕ вся д╕яльн╕сть держави, ма╓ ще й духовний, моральний вим╕р.
На тл╕ кричущо╖ б╕дност╕ широкого кола трудящих людей, на тл╕ наростаючо╖ нер╕вност╕ нових соц╕альних класових груп створю╓ться атмосфера напруження, що явля╓ собою великий соц╕альний ризик. Держава втрача╓ дов╕ру мас як захисник справедливост╕… Хот╕лося б розглянути економ╕чн╕ проблеми з фахово╖ точки зору, але в центр╕ уваги повинна бути загальногуман╕стична проблема, яка сто╖ть перед нами — л╕кв╕дац╕я соц╕ально╖ несправедливост╕.

Модератор круглого столу, в╕домий телеведучий Юр╕й Макаров подякував засобам масово╖ ╕нформац╕╖, зокрема телеканалу ТВ╤, який транслював зас╕дання, а також ╕нформац╕йним партнерам, як╕ провели ╤нтернет-трансляц╕ю круглого столу або висв╕тлювали його роботу. Це «Укра╖нська правда», рад╕о «Свобода», газета «День», газета «По-укра╖нськи», «Л╕вий берег», «Телекритика», портал «Платформа», «Укра╖на ╕нкогн╕та», «Главком», «Зах╕днет», «Слово Просв╕ти», «Високий вал» (Черн╕г╕в), «Зах╕дна ╕нформац╕йна корпорац╕я» (Льв╕в), мед╕аплатформа Сумського центру досл╕джень рег╕онально╖ пол╕тики, американська укра╖нська незалежна газета «Час ╕ под╕╖» (Чикаго) та ╕нш╕. Пот╕м узяв слово ╢вген Сверстюк:
— Хтось, може, над╕╓ться на нов╕ ╕ндив╕дуальн╕ рятувальн╕ пояси, але насправд╕ у нас сьогодн╕ все прост╕ше. Йдеться про те, щоб глянути одне одному у в╕ч╕ ╕ взятися за руки. Нас з╕брала тривога: ми втрача╓мо в╕дчуття справжност╕ життя ╕ в╕дчуття ╜рунту п╕д ногами. Ми опинилися в полон╕ споживацького матер╕ал╕зму. Духовн╕ вартост╕ стукають у двер╕ ╕ в скрон╕... Вони ╓дино справжн╕, в них наш ╓диний порятунок – як ╕ сто, як ╕ тисячу рок╕в тому. Той дзв╕н тривоги з╕брав нас на Нац╕ональний круглий ст╕л. К╕лька сл╕в про пошук нових вартостей. «╤н╕ц╕атива Першого грудня» — це ╕н╕ц╕атива церков, як╕ мають стал╕ традиц╕йн╕ вартост╕ ╕ культивують ╖х. Утрачен╕ комун╕стичн╕ вартост╕ були в основному християнськими вартостями «навивор╕т». Тобто правда, але класова; добро – «з кулаками»; закон, але не один для вс╕х... Служ╕ння, але вождев╕. ╤, нарешт╕, ╕деал щастя для майбутн╕х покол╕нь – сво╓р╕дна зам╕на потойб╕чного життя. Але треба повертатись до справжн╕х вартостей, хоч це ╕ непросто. Ще н╕коли в ╕стор╕╖ люди не зм╕нювалися п╕д впливом лог╕чних аргумент╕в, — любов ╕ голод рухали ними. В епоху споживацтва ╕ любов, ╕ голод притуплен╕. Люди см╕ються з колишн╕х романтик╕в, спраглих високо╖ любов╕, з революц╕онер╕в, спраглих справедливост╕, ╕ нав╕ть з авантюрист╕в, готових на великий ризик. Зневажений ╕ в╕ками висм╕яний м╕щанин нин╕ купа╓ться, як вареник у масл╕. Його захища╓ ф╕лософ╕я споживацтва. В╕н дба╓ про сво╓ т╕ло ╕ т╕льки про т╕ло. А ми апелю╓мо до ╕деал╕ст╕в, як╕ не сприймають масову психолог╕ю, ми зверта╓мось до розуму, який вказу╓ на пр╕рву п╕д ногами. Ще н╕коли люди не лякалися пр╕рви, н╕коли не слухали попереджень. Але завжди якась незрима рука ╖х зупиняла... ╤ тод╕ вони задумувалися над сво╓ю вигодою. Мен╕ виг╕дно, щоб сус╕дов╕ теж було добре, щоб в╕н був влаштованим ╕ неагресивним. Виходить, н╕би «любов до ближнього». В наших реал╕ях ус╕ укра╖нськ╕ парт╕╖ — посткомун╕стичн╕. Ус╕ вони вирощен╕ режимом, який заколисував ╕дейними словами утробне прагнення до матер╕ал╕зму. Т╕льки одн╕ любили матер╕ал╕зм з крим╕нальним ухилом, ╕нш╕ – з авторитарною державн╕стю, трет╕ з нац╕ональними сентиментами. ╢ матер╕ал╕сти з християнсько-демократичним забарвленням: «Дай… дай… дай…» – моляться вони. Нам треба в╕дмежовуватися в╕д корисливого матер╕ал╕зму ╕ шукати см╕ливих людей, нонконформ╕ст╕в з ясним розумом ╕ доброю волею. Фактично з цього починали вс╕ реформатори ╕ революц╕онери. Св╕т завжди тримався на Божому закон╕ ╕ на правд╕. Часто в╕н в╕дхилявся, але, зрештою, мусив повертатися до норми... Ми над╕╓мось на рят╕вний ╕нстинкт самозбереження, особливо на зусилля тих праведник╕в, як╕ ╓ в народ╕. Ми над╕╓мось на порятунок в ╢вросоюз╕. Але для цього, передус╕м, треба реформуватися — ╕ психолог╕чно, ╕ морально. Ми вс╕ повинн╕ п╕днятися вище до ╓вропейських стандарт╕в. Коли ми п╕дн╕мемось ╕ зберемося з силами, то в╕дчу╓мо, що нам потр╕бне входження до ╢вропи на р╕вних. ╢вропа охоче прив╕та╓ Укра╖ну — не згорблену ╕ зрусиф╕ковану, а г╕дну ╕ певну себе ╕ свого демократичного шляху. Треба п╕знати сво╖ сили ╕ покладатися на них. Слава Богу, нас не затягують в минуле «пастки» гордин╕ ╕ велич╕, як Рос╕ю… Потр╕бна моб╕л╕зац╕я вс╕х духовних сил ╕ см╕лив╕ починання!
Пот╕м надавали слово бажаючим з умовою: виступати коротко, не б╕льше п’яти хвилин. Ось деяк╕ виступи:

Елла Л╕банова, директор ╤нституту демограф╕╖ та соц╕альних досл╕джень НАН Укра╖ни:
— Науковц╕ давно знають, що поки не задоволен╕ первинн╕ потреби, то переважна б╕льш╕сть населення (не маю на уваз╕ духовних л╕дер╕в) не будуть дбати про демократ╕ю ╕ свободу. ╥х не так сильно турбу╓ нац╕ональна ╕дея... З цим треба рахуватися. В цьому сенс╕ весь св╕т сьогодн╕ потрапив до сво╓р╕дно╖ пастки. Зростання матер╕альних потреб ╕нсп╕ру╓ться ╕ зб╕льшенням пропозиц╕╖, ╕ абсолютно в╕ртуозною рекламою... Ми заклика╓мо до в╕дродження моральних ц╕нностей. Я б дуже обережно до цього ставилася, бо не переконана, що традиц╕йн╕ моральн╕ ц╕нност╕ так уже були поширен╕ в Укра╖н╕... Що все укра╖нське населення до революц╕╖ жило за високими моральними стандартами. Якби це було так, то я не думаю, що в╕дбулося б те, що в╕дбулося. Тому ╓ сумн╕ви… ╤ все ж ми ма╓мо ╕н╕ц╕ювати формування громадянського сусп╕льства, яке не через революц╕ю (я категорично проти революц╕й, п╕д якими б гаслами вони не в╕дбувалися), а виключно еволюц╕йним шляхом формуватиме необх╕дн╕ моральн╕ ц╕нност╕, яке формуватиме нову психолог╕ю людей. ╢вропейське сусп╕льство – воно таке ж споживацьке, як ╕ наше. Трохи нижчий ступ╕нь нер╕вност╕, трохи менше багат╕╖в, трохи менше демонстрац╕╖ свого багатства… Але воно також споживацьке за сво╓ю природою. Тому не треба думати, що ми можемо мати усп╕х через м╕сяць, через р╕к або через два роки. Це коп╕тка праця… ╤ дай, Боже, щоб наш╕ д╕ти ╕ онуки жили в тому сусп╕льств╕, про яке ми мр╕╓мо. Але я думаю, ми можемо усп╕шно створювати структури громадянського сусп╕льства. ╤ ми ма╓мо боротися за свободу слова! Хочу зак╕нчити словами Томаса Джеферсона: «╢ р╕зн╕ види свобод. Але свобода слова ╓ найголовн╕шою, тому що т╕льки з допомогою свободи слова можна захистити вс╕ ╕нш╕ свободи…»
В╕тал╕й Нахманович, ╕сторик, пров╕дний науковий сп╕вроб╕тник Музею ╕стор╕╖ м╕ста Ки╓ва:
— Ми ма╓мо певну «п╕рам╕ду потреб». Очевидно, що в кожн╕й людин╕ сп╕в╕снують ц╕ потреби. Так само очевидно, що розпод╕л людей за дом╕нуванням тих чи ╕нших потреб ╓ б╕льш-менш сталим. Тих, для кого основою ╓ в╕ра, в сусп╕льств╕ менше, н╕ж тих, для кого основною потребою ╓ ╖жа… Хоча людьми рухають потреби, але сусп╕льством рухають ╕де╖. ╤де╖ виникають, розвиваються, а пот╕м в╕дбува╓ться ╖хн╕й занепад. Коли ╕де╖ виникають, на перший план виходить в╕ра. ╤ тому в сусп╕льств╕ правлять люди, як╕ надихаються ц╕╓ю ╕де╓ю. Чим дал╕ сусп╕льство занепада╓, тим до нижчого стану скочуються дом╕нуюч╕ ц╕нност╕. ╤ той стан сусп╕льства, в якому ми перебува╓мо, просто в╕дбива╓ стан ╕дей, як╕ сьогодн╕ конкурують в укра╖нському сусп╕льств╕. Чи то комун╕стична ╕деолог╕я, чи нац╕онал╕стична, чи л╕беральна. Або, скаж╕мо, православна в╕ра чи греко-католицька… З погляду ╕сторичного вони перебувають у фаз╕ того чи ╕ншого занепаду. ╤ це вилива╓ться в нин╕шн╕й моральний стан сусп╕льства. Доки в Укра╖н╕ не буде оновлена одна з наявних ╕деолог╕й, або поки не буде створена нова ╕деолог╕я чи нова в╕ра, яка згурту╓ це сусп╕льство, ми не зможемо н╕чого зробити з мораллю… ╤ ще потр╕бно пам’ятати, що поява ново╖ чи оновлення старо╖ ╕деолог╕╖ не обов’язково призведе до таких насл╕дк╕в, до яких ми прагнемо. Наочний приклад: сьогодн╕ в╕дбува╓ться ренесанс у певн╕й частин╕ ╕сламського св╕ту. Ми вс╕ розум╕╓мо, що люди, як╕ вчиняють акти самогубства, щоб знищити якомога б╕льше ╕нших людей, не надихаються споживацькою ╕деолог╕╓ю. Вони — люди в╕ри. Але чи така в╕ра нам потр╕бна? Кожне сусп╕льство, кожен народ може сприйняти певну ╕деолог╕ю. Бо в кожного народу св╕й характер. Не можна зненацька накинути будь-яку ╕деолог╕ю народу… Моя теза така: моральна криза не ╓ причиною занепаду сусп╕льства. Вона ╓ ознакою ╕дейного занепаду. А для його подолання потр╕бне оновлення ╕деолог╕чного стрижня нашого сусп╕льства.

Олександр Пал╕й, пол╕ттехнолог:
— Можна дивуватися не так моральному розкладанню нашого сусп╕льства, як тому, що в ньому все ще збер╕гаються здоров╕ сили. Що можна зробити в ц╕й ситуац╕╖? Зараз у нас надзвичайно мала к╕льк╕сть людей, як╕ можуть об’╓днувати. Вони ╓, але розчинен╕ в сусп╕льств╕. А ось вага ╕ в╕дпов╕дальн╕сть тих людей, як╕ на виду, ╓ значно б╕льшою. Ви вс╕, колеги, мабуть, в╕дчува╓те цю в╕дпов╕дальн╕сть, ╕накше б вас тут не було… Як людина, яка ма╓ в╕дношення до пол╕тичних технолог╕й, можу сказати: саме на людях, як╕ мають моральну вагу, лежить велика в╕дпов╕дальн╕сть. Якби оц╕ люди, що сидять зараз перед╕ мною, ув╕йшли в опозиц╕ю або в якусь нову пол╕тичну силу, вони добилися б колосального результату для кра╖ни. Зараз величезна к╕льк╕сть потенц╕йних виборц╕в перебува╓ в пошуку людини, на яку можна покластися. На мо╓ переконання, усуватися в╕д цього ╕ говорити, що ми будемо стояти поза цим, бо не хочемо забруднитися об пол╕тику, це буде не зовс╕м правильно з нашого боку. Просто наста╓ такий момент, коли треба зробити виб╕р.
Ф╕лософ Мирослав Маринович у сво╓му десятихвилинному виступ╕ нагадав головн╕ тези, як╕ пролунали у Зверненн╕ укра╖нських церков в╕д 1 грудня. Ось вони: головна причина негаразд╕в прихована в нас самих, у духовн╕й криз╕, яка роз’╖да╓ наше сусп╕льство. Першоджерело сусп╕льних негаразд╕в — не матер╕альна, а духовна убог╕сть. ╢днання сусп╕льства навколо духовних ╕деал╕в, громадська самоорган╕зац╕я та вза╓мна п╕дтримка – найкращий захист в умовах пол╕тичних та економ╕чних криз. Виступаючий передбачив, що п╕д час нарад на присутн╕х накочуватимуться цунам╕ ╕дей та емоц╕й. Однак вище перел╕чен╕ тези ╓ тими дороговказами, в╕д яких ми не см╕╓мо в╕дступати. Не даймо втягнути себе в новий пол╕тичний проект, зазначив в╕н. За нин╕шнього стану людського духу ми спотворимо нав╕ть найкращий задум. Зв╕дси й завдання для нац╕╖: знайти правильне сп╕вв╕дношення м╕ж поняттями державно╖ системи, конкретно╖ влади ╕ ц╕нн╕сно╖ основи сусп╕льства. Влада в демократичн╕й держав╕ належить т╕льки ╓диному суверенов╕ – народу. Будь-яке зловживання отриманим мандатом, усунення народу в╕д реального впливу на переобрання сво╖х представник╕в у державних органах призводить до узурпац╕╖ влади, що руйну╓ як право, так ╕ сусп╕льну мораль. Мирослав Маринович наголосив, що кра╖н╕ потр╕бна не ст╕льки пол╕тична революц╕я, ск╕льки духовне перетворення. Спершу «критично╖ маси» ентуз╕аст╕в, а пот╕м усього сусп╕льства. Формула духовного перетворення означа╓ готовн╕сть жити чесно самим ╕ привносити мир ╕ Божий лад у сусп╕льство, яке позбавлене ╓дност╕ та над╕╖. Дал╕ ф╕лософ детал╕зував проблему духовно╖ ╓дност╕ народу. Вона не ╓ однозначним синон╕мом його рег╕онально╖ гомогенност╕ та ╕дейно╖ гомогенност╕. Розма╖ття м╕сцевих особливостей не сл╕д сприймати як ознаку духовного розколу. Розкол – це розрив стосунк╕в, а не наявн╕сть структурного розма╖ття, яке не виключа╓ гармон╕╖ стосунк╕в. Отже, ╕сторичн╕, культурн╕, ╕деолог╕чн╕, рел╕г╕йн╕ та ╕нш╕ в╕дм╕нност╕ серед рег╕он╕в Укра╖ни ╓ багатством укра╖нського народу. Проблемою вони стають лише тод╕, коли нос╕╖ цих в╕дм╕нностей перестають знати ╕ розум╕ти одне одного. Це спричиня╓ брак дов╕ри, яким спритно ман╕пулюють пол╕тичн╕ мах╕натори. Брак ╓дност╕ та вза╓мна ворожнеча ╓ ах╕ллесовою п’ятою укра╖нського нац╕онального орган╕зму. Щоб об╕рвати ланцюг неск╕нченних пол╕тичних ман╕пуляц╕й ╕ тим оберегти себе в╕д чергових поразок, сусп╕льство ма╓ домовитися про накладання низки добров╕льних «табу». Так, сусп╕льство повинно вважати неприпустимою пропаганду м╕жрег╕онально╖ ворожнеч╕ ╕ використання цього ╕нструмента в передвиборних перегонах. Будь-яка дискрим╕нац╕я рег╕он╕в, зокрема, в допущенн╕ до високих посад, ма╓ вважатися неприпустимою. Ма╓ бути накладене табу на публ╕чну конфронтац╕ю з питань ╕сторично╖ пам’ят╕. Духовна ╓дн╕сть Укра╖ни можлива ╕ досяжна, якщо ми пошану╓мо одне одного. Якщо сьогодн╕ ми не можемо порозум╕тися щодо нашого минулого, то хай об’╓дна╓ нас майбутн╓!
Пот╕м була ц╕кава робота в секц╕ях, на яких розглядалися питання розвитку гуман╕тарно-духовно╖, пол╕тико-правово╖ та економ╕чно╖ сфер, орган╕зац╕я сусп╕льно╖ комун╕кац╕╖. Було щире безпосередн╓ сп╕лкування з учасниками круглого столу. Зокрема, мен╕ вдалося привернути увагу д╕яч╕в церкви до деяких «св╕тличанських» публ╕кац╕й. Наприклад, до статт╕ Валентина Бута з с. М╕жводного Чорноморського району «Вичавити ╕з себе раба…» (там ╕шлося про в╕дчуження в╕д громади парку та частини м╕сцевого пляжу – «КС» в╕д 24.02.2012). А також до матер╕алу «Про наш╕ л╕си, парки ╕ запов╕дь «Не вкради» («КС» в╕д 30.03.2012), де також ╕шлося про в╕дведення зелених зон п╕д житлов╕ забудови. У мене склалося враження, що церковн╕ д╕яч╕ також бол╕сно сприймають ус╕ ц╕ неподобства ╕ готов╕ т╕сн╕ше сп╕лкуватися з народом, скеровуючи його енерг╕ю у мирне русло. «Гайдамаччину» залишимо ╕стор╕╖, а ось цив╕л╕зований захист християнських ц╕нностей стане нашим сьогоденням.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10191

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков