Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 13.04.2012
СВ╤ТЛО ДОБРА ╤ ЛЮБОВ╤

П╕сенна св╕тлиця

Сьогодн╕ п╕де мова про в╕дому сп╕вачку Тетяну Барткову, як╕й судилося понад десятир╕ччя представляти творче обличчя В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни. Мало хто ╕з молодих сп╕вак╕в так довго зм╕г би утримати св╕й публ╕чний ╕м╕дж на гребен╕ популярност╕. Пост╕йна творча праця Тетяни Бартково╖, ╖╖ самоствердження та поступ викликають повагу ╕ зац╕кавлення, кожен ╖╖ виступ неперевершений. Коротко зупинюсь на ╖╖ б╕ограф╕╖ ╕ творчому доробку.
Народилася 9 листопада 1972 року в мальовничому Р╕вненському кра╖. Батько, Олександр Маркович, майстер спорту з боротьби, а мама, Тамара Як╕вна, входила в число кращих сп╕вачок Укра╖ни, блискуча виконавиця народних п╕сень. ╥╖ енерг╕╖, н╕жност╕ ╕ теплоти вистачало на все. Працювала Тамара Як╕вна сол╕сткою вокально-хореограф╕чного ансамблю «Льонок» Житомирсько╖ ф╕лармон╕╖, Державного академ╕чного Волинського народного хору п╕д кер╕вництвом народного артиста Укра╖ни Анатол╕я Шашкевича, у Волинськ╕й ф╕лармон╕╖, де разом з нею сп╕вали Василь З╕нкевич, Назар╕й Яремчук, Олександр С╓ров ╕ тр╕о Маренич╕в. Тож донька Тетянка виховувалась на чар╕вних звуках ╕ мелод╕йних п╕снях мами.
Чотирир╕чну Тетянку Тамара Як╕вна вивела на сцену з п╕снею «Зима», ╕ була горда з того, що доньц╕ палко аплодували. Так розпочалась мистецька дорога. Вже тод╕ д╕вчинка твердо вир╕шила бути артисткою.
Минали роки. Тетянц╕ западали в душу ╕ сумн╕, ╕ весел╕ народн╕ п╕сн╕. Вони допомогли в╕дшукати ту стежину, яка привела до зд╕йснення мр╕╖. В ш╕сть рок╕в ╖╖ в╕ддали в музичну школу. Талановита д╕вчинка вчилася грати не т╕льки на скрипц╕, а й на фортеп╕ано, сп╕вала п╕д власний акомпанемент. Звичайно, вона дуже мр╕яла про кар’╓ру сп╕вачки ╕ для не╖ незабутн╕ми стали перш╕ гастрол╕ ╖хнього с╕мейного дуету. Спочатку до Ужгорода, а пот╕м до Москви Тетянку запросили з мамою виконувати п╕сн╕ р╕вненських автор╕в — поета М. Зитк╕на ╕ композитора Б. Забути «А над р╕чкою Горинню» та О. Смика ╕ Б. Забути «Яблунев╕ зливи». В той час Тетяна навчалася у 5 клас╕.
У 1992 роц╕ вона зак╕нчила музичне училище, в 1997 роц╕ — Р╕вненський державний ╕нститут культури та мистецтв. Талановита д╕вчина розпочала свою кар’╓ру на сцен╕ актрисою драми Р╕вненського драматичного театру. Вона гра╓ роль Панночки в опер╕ Лисенка «Русалчина н╕ч, або Утоплена», вокально озвучу╓ дек╕лька вистав: «Безталанна», «Сльози Божо╖ Матер╕», «Каноть╓» та «Н╕ч перед Р╕здвом» – соло скрипки. Вона — пров╕дна сп╕вачка ╕ перша скрипка театрального оркестру. ╥╖ паралельно зараховують сол╕сткою «Б╕г-бенд оркестру», камерного та симфон╕чного оркестр╕в, а також запрошують у в╕доме тр╕о «Ср╕бна терц╕я» сп╕вати та грати на скрипц╕. З цим колективом вона представляла Укра╖ну на м╕жнародних фестивалях ╕ концертах за кордоном. Р╕вненськ╕ поети та композитори пишуть для Тетяни п╕сн╕, а Луцька студ╕я Василя З╕нкевича ╖х запису╓.
У середин╕ 90-х рок╕в Тетяна Барткова з колективом «Пол╕сянка» дв╕ч╕ при╖жджала у Севастополь ╕ виступала з шефськими концертами у В╕йськово-морському ╕нститут╕ ╕мен╕ П. С. Нах╕мова. Голос Тетяни полонив м╕сцевих глядач╕в. ╥й запропонували пере╖хати до Севастополя.
Працювала в Ансамбл╕ п╕сн╕ ╕ танцю ВМС Укра╖ни, в УК╤Ц, в м╕ському Будинку культури, а з 2002 року — сол╕сткою-вокал╕сткою В╕йськового оркестру ВМС ЗС Укра╖ни, згодом реорган╕зованого в Центр в╕йськово-музичного мистецтва В╕йськово-Морських Сил Збройних Сил Укра╖ни.
╤м’я сп╕вачки ста╓ широко в╕домим ╕ популярним в Укра╖н╕. ╥╖ репертуар поповню╓ться в╕йськово-патр╕отичними, класичними, джазовими п╕снями сучасних композитор╕в та севастопольських автор╕в, написаних спец╕ально для не╖. Вона бере участь в благод╕йних концертах для ветеран╕в, виступа╓ у в╕йськових частинах та на кораблях ВМС Укра╖ни. Ус╕ концертн╕ програми м╕ста виконуються за ╖╖ участ╕. Вона — натхненниця патр╕отично╖ п╕сн╕ параду ветеран╕в на честь 60-р╕ччя Велико╖ Перемоги.
Тетяна — учасниця м╕жнародних фестивал╕в у Польщ╕, Болгар╕╖, Н╕меччин╕, Чех╕╖, Туреччин╕, Н╕дерландах. Вона — лауреат всеукра╖нських телев╕з╕йних конкурс╕в «Сонячн╕ кларнети», «Мелод╕я – 96» та першо╖ прем╕╖ V Всеукра╖нського фестивалю «Просв╕ти» у 2006 роц╕. Тод╕шн╕й член жур╕, кер╕вник орган╕зац╕йного в╕дд╕лу Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» Св╕тлана Фещенко згаду╓: «Зал вибухнув овац╕ями, коли на сцену вийшла молода сп╕вачка Тетяна Барткова — володарка одного з найр╕дк╕сн╕ших ж╕ночих голос╕в «ср╕бне сопрано». ╥й аплодували стоячи. Ця артистка ма╓ не т╕льки самобутн╕й талант, а й принципову позиц╕ю як у творчост╕, так ╕ в житт╕. Вихована на народних та мистецьких традиц╕ях, вона добира╓ до свого репертуару п╕сн╕ високохудожн╕, глибоко патр╕отичн╕, твори високого громадянського звучання».
Вона — представник п╕сенного м╕ста-героя Севастополя на головних сцен╕чних майданчиках Укра╖ни у Палац╕ «Укра╖на» в 2009 роц╕, у Палац╕ спорту в 2007 роц╕, в «Укра╖нському Дом╕» в 2006 роц╕, та з п╕снею «Укра╖но моя» на Хрещатику п╕д час святкування 20-о╖ р╕чниц╕ Незалежност╕ Укра╖ни. ╥╖ творчий актив поповню╓ться б╕ограф╕чним в╕деоф╕льмом, двома ауд╕оальбомами та в╕деокл╕пами. Тетяну Барткову неодноразово визнавали сп╕вачкою року в Криму ╕ Севастопол╕.
У грудн╕ 2007 р. за великий внесок у розвиток укра╖нського мистецтва ╕ за активну культурно-творчу д╕яльн╕сть Тетян╕ Бартков╕й присво╓но звання заслужено╖ артистки Укра╖ни. В ╖╖ актив╕ ще ш╕сть нагород: медаль «15 рок╕в Збройним Силам Укра╖ни», в╕дзнака «Хрест Заслуги», почесний знак «За заслуги перед В╕йськово-Морськими Силами Укра╖ни», медаль «20 рок╕в Сп╕лц╕ оф╕цер╕в Укра╖ни», почесний знак «За самов╕ддану працю у Збройних Силах Укра╖ни», медаль «Буд╕вничий Укра╖ни».
Тетяна – активна просв╕тянка. З 2009 року включена до Головно╖ Старшини Оперативного козацького командування «Крим» М╕жнародно╖ Асоц╕ац╕╖ «Козацтво», ма╓ звання п╕дполковника козацтва.
Я попросив сп╕вачку в╕дпов╕сти на дек╕лька запитань.

— Як╕ творч╕ перемоги, концерти, гастрол╕, виступи були минулого року?
— 2011 р╕к для мене був дуже насиченим творчим життям, творчими под╕ями… Це, безумовно, концертн╕ виступи на День соборност╕, День захисника В╕тчизни, М╕жнародний ж╕ночий день, на м╕ському парад╕ ветеран╕в 9 травня, День ╤сторичного бульвару, День м╕ста-героя Севастополя, День Конституц╕╖. На наше профес╕йне свято — День флоту Укра╖ни — брала участь у святковому концерт╕, що пройшов у великому зал╕ Укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру м. Севастополя. На це свято прибули гост╕ ╕з багатьох куточк╕в Укра╖ни. Увечер╕ в╕дбувся гала-концерт на площ╕ Нах╕мова. Я виступала разом з такими ╕менитими артистами, як Василь З╕нкевич, Павло З╕бров, Наталя Бучинська, гурт «Слав╕я», гурт «Прем’╓р-м╕н╕стр».
Ще одна важлива под╕я в╕дбулася 26 лютого 2011 року – м╕й творчий концерт п╕д назвою «Улюблен╕ п╕сн╕». Звучали п╕сн╕ виключно про кохання. У концерт╕ взяли участь Державний ансамбль «Чорне море» п╕д кер╕вництвом заслуженого артиста Укра╖ни Василя Ковальського, а також в╕дом╕ артисти В’ячеслав Музиченко (вокал), Борислав Курило (саксофон), шоу-група «Флеш-денс» п╕д кер╕вництвом заслуженого артиста Автономно╖ Республ╕ки Крим О. Бухт╕ярова.
Мене запросили на святкування 60-р╕ччя Р╕вненського музичного училища, в якому я колись навчалася. Концерт в╕дбувся у зал╕ Р╕вненського академ╕чного музично-драматичного театру, де я виконувала п╕сню «Укра╖нськ╕ вечори» севастопольських автор╕в (сл. В. Проценка, муз. В. Дьом╕на). Зала в╕тала м╕й виступ бурхливими оплесками. Я пооб╕цяла при╖хати у Р╕вне з╕ сво╖м сольним концертом, що проходитиме у рамках юв╕лейного 20-р╕ччя творчо╖ д╕яльност╕.
Щороку ╕з задоволенням виступаю на вечорницях «В╕д Р╕здва до Водохреща», як╕ орган╕зову╓ в Укра╖нському культурно-╕нформац╕йному центр╕ Севастопольське м╕ське об’╓днання ВУТ «Просв╕та» ╕м. Т. Шевченка. Також ул╕тку брала участь у в╕дкритт╕ всеукра╖нських фестивал╕в, як╕ проходять у Севастопол╕, до дня м╕ста «Севастополь – м╕сто слави», до Дня флоту – «Дзвени п╕снями, моя земле» та «Зоряний берег».
— Хто пише вам нов╕ п╕сн╕?
— Пл╕дно сп╕впрацюю з нашими севастопольськими авторами, а саме — з композитором ╕ аранжувальником В’ячеславом Дьом╕ним. З вдячн╕стю назву поета-п╕сняра, заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни Володимира Проценка та поета, заслуженого журнал╕ста Укра╖ни Мирослава Мамчака. Поез╕я Володимира Проценка б╕льше про кохання, любов та красу нашо╖ р╕дно╖ земл╕, а в╕рш╕ Мирослава Мамчака — про службу на флот╕ та романтичне й бурхливе, штормове море. Цей р╕к був багатий на прем’╓ри ╖хн╕х п╕сень. Я презентувала п╕сн╕ на слова М. Мамчака ╕ музику В. Дьом╕на «В дозор╕» ╕ до 20-р╕ччя Незалежност╕ Укра╖ни п╕сню на слова В. Проценка ╕ музику В. Дьом╕на «Укра╖на свята». До дня м╕ста севастопольський поет Павло Любимов ╕ композитор В. Дьом╕н написали п╕сню «Мой город любимый».
Сп╕впрацюю з р╕вненськими авторами — поетом ╤. Пащуком та композитором В. Б╕лоцерк╕вським, харк╕вським поетом ╕ композитором В. Кириченком, а також з композитором О. Красюком ╕з Новорос╕йська Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. В╕н недавно написав п╕сню «Ах, море, море» у сп╕вавторств╕ з поетом Юр╕╓м Сердер╕д╕. П╕сню я виконала на святкуванн╕ Дня флоту. Ще мен╕ над╕слав в╕рш «Новор╕ччя» ки╖вський поет, заслужений журнал╕ст Укра╖ни ╤ван Левченко. На його слова я написала музику.
— А як╕ задуми на майбутн╓?
— Найближче у мо╖х планах — це п╕дготовка до юв╕лейного концерту з нагоди 20-р╕ччя творчо╖ д╕яльност╕, який в╕дбудеться 25 травня цього року. Багато часу ╕де на адм╕н╕стративну п╕дготовку концерту, рекламу, виготовлення запрошень, розповсюдження квитк╕в. Пот╕м хочу провести гастрол╕ з ц╕╓ю програмою по м╕стах Укра╖ни, створити нов╕ в╕деокл╕пи.
Починаючи з весни, у мене дуже напружений граф╕к. Це п╕дготовка ╕ участь у святковому концерт╕ ╕ виступ╕ на парад╕ ветеран╕в 9 травня, участь у м╕жнародному к╕нофестивал╕ «Победили вместе», записи на студ╕╖, замовлення нових п╕сень. Потр╕бно свого глядача та слухача радувати новими роботами, нести мистецтво людям.

Володимир ПРОЦЕНКО,
письменник, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни
м. Севастополь

 

МОЯ ДВАДЦЯТКА УКРА╥НСЬКИХ СП╤ВАК╤В

1. Солом╕я КРУШЕЛЬНИЦЬКА (1872-1952). 2. Олександр МИШУГА (1853-1922). 3. Модест МЕНЦИНСЬКИЙ (1875-1935). 4. ╤ван КОЗЛОВСЬКИЙ (1900-1993). 5. Борис ГМИРЯ (1903-1969). 6. Михайло ДОНЕЦЬ (1883-1941). 7. Михайло ГРИШКО (1901-1973). 8. Оксана ПЕТРУСЕНКО (1900-1940). 9. ╢вген╕я М╤РОШНИЧЕНКО (1932-2009). 10. Дмитро ГНАТЮК (1925). 11. Анатол╕й СОЛОВ’ЯНЕНКО (1930-1999). 12. Микола КОНДРАТЮК (1931-2006). 13. Ольга БАСИСТЮК (1950). 14. Мар╕я СТЕФ’ЮК (1948). 15. Анатол╕й МОКРЕНКО (1933). 16. Н╕на МАТВ╤╢НКО (1947). 17. Ра╖са КИРИЧЕНКО (1943-2005). 18. Лариса РУДЕНКО (1918-1981). 19. Зоя ГАЙДАЙ (1900-1960). 20. Кв╕тка Ц╤СИК (1953-1998).
╤ван ЧЕРНЕЦЬКИЙ
м. Луцьк

P. S. Запита╓те, а де Соф╕я Ротару? Ну, Шаляп╕н теж сп╕вав укра╖нською...

Шановн╕ «св╕тличани»! Запрошу╓мо вас взяти участь у новому п╕сенному проект╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕: давайте спробу╓мо визначити гуртом ДВАДЦЯТЬ НАЙКРАЩИХ, НАЙТАЛАНОВИТ╤ШИХ, НАЙПОПУЛЯРН╤ШИХ УКРА╥НСЬКИХ ВИКОНАВЦ╤В. Тих сп╕вак╕в, артист╕в минулих стол╕ть ╕ сучасност╕ (а це можуть бути оперн╕, народн╕, естрадн╕ артисти), хто завдяки сво╓му таланту п╕дносить укра╖нську п╕сню до найвищих висот, да╓ друге дихання народним, класичним творам, творить сучасну СПРАВЖНЮ укра╖нську естраду.
Разом з вар╕антами «двадцяток» надсилайте невеличк╕ розпов╕д╕, чому ви вважа╓те цих артист╕в справд╕ найкращими, як╕ п╕сн╕ у ╖хньому виконанн╕ вразили вас, проникли у вашу душу. Т╕ виконавц╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чатимуться у ваших листах, стануть переможцями конкурсу, а читач╕, як╕ найвлучн╕ше втраплять у «двадцятку», будуть запрошен╕ на святковий ф╕нальний концерт-фестиваль, де у творчому змаганн╕ роз╕грають черговий «Св╕тличний» суперприз.
Надсилайте ваш╕ списки двадцяти найкращих укра╖нських виконавц╕в на адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з пом╕ткою «П╕сенна св╕тлиця», або на e-mail: kr_svit@meta.ua

Ведуча «П╕сенно╖ св╕тлиц╕» Юл╕я КАЧУЛА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10184

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков