"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2012 > Тема "З потоку життя"
#15 за 13.04.2012
КРИМ У СВ╤ТЛ╤ БЛАГОД╤ЙНИЦТВА
Р╕к тому, 4 кв╕тня у С╕мферопол╕ заре╓стровано благод╕йну орган╕зац╕ю «Фонд розвитку Криму». Про те, що зроблено за р╕к, як╕ плани плекають благод╕йники на майбутн╓, якими бачать нашу кримську землю та ╖╖ населення, наступна розмова ╕з президентом «Фонду розвитку Криму» Рустемом Умеровим та генеральним директором Олекс╕╓м Скориком. Серед ╕ншого у програм╕ д╕яльност╕ Фонду зазначено, що в╕н сп╕впрацю╓ в Криму з Меджл╕сом кримськотатарського народу. Ось що розпов╕в з цього приводу Олекс╕й Скорик: — Через важк╕ житт╓в╕ випробування кримськ╕ татари сьогодн╕ в Криму ╓ найб╕льш об’╓днаною нац╕╓ю, вони мають визнан╕ по всьому св╕тов╕ вищ╕ представницьк╕ органи — Курултай та Меджл╕с. З цими структурами ╕ в╕дбуваються вс╕ляк╕ контакти. Вже цього року п╕д ег╕дою ОБС╢ плану╓ться провести «М╕жнародний форум з проблем кримських татар та ╕нших депортованих народ╕в», до якого на партнерських засадах плану╓мо долучитися ╕ ми. Цей форум може стати ключовою под╕╓ю 2012 року на нашому п╕востров╕, адже серед запрошених та тих, хто вже зголосився взяти у ньому участь, ╓ впливов╕ кер╕вники ╕з-за кордону, л╕дери громадсько╖ думки, ╓вропейськ╕ пол╕тики ╕з великими зв’язками, представники б╕знесу. — Що ц╕кавить ╕ноземц╕в, чому вони мають такий ╕нтерес до Форуму ╕ Криму? – запитую у Рустема Умерова. — Крим потенц╕йно ц╕кавий ╕нвесторам не т╕льки як туристичний край, але й як ун╕кальний економ╕чний рег╕он. Вт╕м, щоб вкладати серйозн╕ кошти у серйозний б╕знес, треба мати гарант╕╖, що рег╕он буде стаб╕льним протягом усього пер╕оду д╕яльност╕. Десь причиною нестаб╕льност╕ стають природн╕ катакл╕зми, десь – економ╕чн╕ умови. Н╕чого такого, слава Богу, в Криму нема╓, хоч ми вс╕ це не дуже сьогодн╕ ц╕ну╓мо. Тут ╓ перманентна напружен╕сть, насамперед, у м╕жетн╕чних та м╕жконфес╕йних площинах, ╕ вона част╕ше штучно п╕дтриму╓ться, н╕ж дикту╓ться якимись об’╓ктивними чинниками. Тому наше завдання – унеможливлювати зд╕йснення будь-яких провокац╕й. У д╕яльност╕ Фонду багато уваги прид╕ля╓ться кримським татарам, проведенню р╕зноман╕тних заход╕в, пов’язаних з в╕дродженням культури та духовност╕ цього народу. Розмову п╕дтримав Олекс╕й Скорик: — На щастя, у кримськотатарському культурному середовищ╕ вже виникло багато пропозиц╕й культурного продукту, який потребу╓ незначно╖ п╕дтримки на шляху до народного визнання. Це стосу╓ться музиканта-в╕ртуоза Енвера ╤змайлова з Узбекистану, Фем╕я Мустафа╓ва, музичний альбом якого ми зараз вида╓мо. Ми допомага╓мо також у виданн╕ ж╕ночого часопису «Ненкеджан». Посприяли ╕ у в╕дкритт╕ культурного центру «Чатир-Даг» в Алушт╕, роботу якого вже планують поширити ще на два населених пункти. Варта на увагу ╕ школа кримськотатарських нац╕ональних майстр╕в – художник╕в, гончар╕в, ювел╕р╕в. А у кв╕тн╕ вперше в╕дбудеться виставка укра╖нського художника кримського татарина Мамута Чурлу в Ташкент╕. Готу╓мося також ще до одн╕╓╖ гранд╕озно╖ виставки нац╕онального мистецтва в Ки╓в╕. — За великим рахунком, р╕зн╕ проекти ми п╕дтримували як приватн╕ особи ╕ ран╕ше, – зауважив Рустем Умеров, — але настав час спрямувати свою допомогу на вс╕х мешканц╕в Криму, незалежно в╕д нац╕ональност╕. — Ц╕каво, чи поширюватиметься це на укра╖нц╕в? – запитую у Рустема. — Фонд сприя╓ розвитку потенц╕алу основних етнокультурних груп, що населяють наш п╕востр╕в. Це ╕ кримськ╕ татари, ╕ рос╕яни, та, зв╕сно ж, укра╖нц╕, що складають за оф╕ц╕йними даними близько 25 % в╕д ус╕х кримчан. Безумовно, наш Фонд готовий розглядати р╕вноц╕нн╕ проекти в╕д укра╖нсько╖ сп╕льноти. Тут важливим ╓ те, що ми не створю╓мо чогось наново, а допомага╓мо розвинутися вже готовим ╕деям, близьким до вт╕лення чи таким, що частково матер╕ал╕зован╕. У цьому питанн╕ ми поклада╓мо велик╕ над╕╖ на активн╕сть, небайдуж╕сть, творчий та орган╕зац╕йний потенц╕ал укра╖нсько╖ громади Криму. Адже укра╖нцям нашого п╕вострова справд╕ ╓ чим пишатися. Це й ун╕кальне народне мистецтво, ╕ талановит╕ майстри та автори, велик╕ сп╕вв╕тчизники, як╕ прославили укра╖нство як у Криму, так ╕ за його межами. Наприклад, генерал Григоренко, пам’ять якого ми дуже шану╓мо разом з такими постатями, як рос╕янин Андр╕й Сахаров та кримський татарин ╤сма╖л Гаспринський... — Так╕ люди, як Петро Григоренко, незворотньо зм╕нюють св╕т, — зауважу╓ Олекс╕й Скорик. – Прикро, що в темн╕ часи це давалося ц╕ною вол╕, здоров’я, нав╕ть життя. ╤м’я Григоренка в╕доме у кожн╕й кримськотатарськ╕й родин╕, в╕н – нац╕ональний герой. Знають його ╕ на Заход╕. А ось у нас в Укра╖н╕ в╕н, укра╖нець за походженням, патр╕от ╕ захисник поневолених, на жаль, ще недостатньо пошанований. Хоча в╕н – приклад самопожертви, зал╕зно╖ вол╕ ╕ духу, ╕ водночас – системного та сильного розуму, його ╕м’я серед «посвячених» в╕дчиня╓ серця ╕ двер╕. Крим, у якому ми тепер живемо, певною м╕рою став таким завдяки Петру Григоренку. Тож не дивно, що наш Фонд ус╕ляко пропагу╓ духовну та ╕сторичну спадщину. Як в╕н ╕ просив у сво╓му запов╕т╕, в укра╖нських храмах зд╕йснюють чини поминання його душ╕. Цього року на р╕чницю народження правозахисника «Фонд розвитку Криму» посприяв такому урочистому заходу у Свято-Володимирському патр╕аршому кафедральному собор╕ у Ки╓в╕. П╕дбиваючи п╕дсумки розмови, Рустем Умеров пов╕домив: — У наших планах, зокрема, — п╕дтримка культурних под╕й, процес╕в, що сприяють м╕жнац╕ональн╕й злагод╕, ╕н╕ц╕атив, покликаних розвивати потенц╕ал Криму ╕ окремих його представник╕в – людей, груп. Плану╓мо заходи щодо поширення знань, збереження пам’ят╕ видатних кримчан. А Олекс╕й Скорик зауважив: — Думаю, ми могли б непогано сп╕впрацювати з «Кримською св╕тлицею».
Тамара СОЛОВЕЙ
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2012 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10163
|