"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2012 > Тема "Урок української"
#14 за 06.04.2012
ЯК╤ ВЧИТЕЛ╤ — ТАКЕ ╤ МАЙБУТН╢
Про це говорили вс╕ поважн╕ особи, котр╕ взяли участь у нагородженн╕ переможц╕в конкурсу «Вчитель року — 2012». Змагалися викладач╕ в 12 ном╕нац╕ях, а розпочинався процес нагородження ╕з вчительки державно╖ мови. Спочатку подумала – випадков╕сть, але коли на сцену п╕днялися т╕, хто пос╕в друг╕, а пот╕м трет╕ м╕сця, ╕ все повторилося, зрозум╕ла: в нашому сусп╕льств╕ в╕дбулися зм╕ни, як╕ передбачалися ще рок╕в 15-20 тому, за час╕в войовничого сепаратизму. Це п╕дказувала лог╕ка життя. А ось коли стався як╕сний стрибок, не вс╕ пом╕тили. Ц╕ майже 20 рок╕в ми, прац╕вники «Кримсько╖ св╕тлиц╕», намагалися оточити наших учител╕в-укра╖н╕ст╕в увагою, яко╖ ╖м так бракувало. Вони частенько посм╕халися з перших газетних стор╕нок, приховуючи за посм╕шкою г╕ркоту несправедливих образ через штучно створену пол╕тиками багатьох покол╕нь зневагу до ╖хнього предмета. А в╕н же, як ╕ будь-який ╕нший для викладача, був найважлив╕шим ╕ найпрекрасн╕шим. До того ж укра╖нська мова для ╖╖ викладач╕в була здеб╕льшого ще й р╕дною, материнською. Тому сьогодн╕, п╕д час церемон╕╖ нагородження, рад╕ючи за усп╕х переможц╕в, я особливо порад╕ла за тих, на чи╓му шляху було найб╕льше терн╕в. З учителькою, яка пос╕ла перше м╕сце у ц╕й ном╕нац╕╖, Оксаною Леон╕д╕вною Олеф╕р, я була вже знайома. Вона привозила на конкурс Петра Яцика свою ученицю з далекого Сов╓тського району. Подивувалася я тод╕, як це у школ╕ з кримськотатарською мовою навчання змогла д╕йти до третього етапу конкурсу кримськотатарська дитина, та ще й ув╕йти в число тих, кому присуджено в ньому перш╕ м╕сця. Але який вчитель, таке ╕ майбутн╓, що належить д╕тям. А Оксана Леон╕д╕вна вражала ще й зовн╕шн╕стю (зда╓ться, ╕ серед нин╕шн╕х переможц╕в ус╕х ном╕нац╕й вона була найчар╕вн╕шою). Конкурс Петра Яцика в╕дбувався в грудн╕, коли св╕тло вмикали вже о 16-й годин╕, надвор╕ – морозно, незатишно. Повертаючись з нього додому, уявляла, як вчителька з дитиною добира╓ться до свого далекого селища ╕ ск╕льки годин ╖м доведеться мерзнути в автобус╕. Дивувалася, що така молода, вишукана, св╕тла людина (п╕д час сп╕лкування з нею було в╕дчуття, н╕би довкола стало св╕тл╕ше!) може працювати десь у глибинц╕. До того ж, як сьогодн╕ з’ясувалося, бути найкращою вчителькою року. Звичайно, не вс╕ 28 тисяч кримських вчител╕в взяли участь у цьому змаганн╕, ╕ не такий вже значний в╕дсоток конкурсант╕в були суперниками Оксани Олеф╕р, але ж ╕ ╖х таки було чимало, тих, хто ма╓ значно комфортн╕ш╕ для саморозвитку умови великого м╕ста. Вт╕м, ╕ представниця мегапол╕са пос╕ла-таки призове, хоч ╕ трет╓ м╕сце. Нею стала Наталя Бадал╕╖вна Ал╕╓ва, вчителька с╕мферопольсько╖ школи № 23. Чула, що там не дуже сприятлива для розвитку укра╖нсько╖ мови атмосфера. А ось тепер маю великий сумн╕в. У Натал╕ Бадал╕╖вни мама — рос╕янка, а батько – азербайджанець, починала вона як вчителька рос╕йсько╖ мови, а пот╕м «перевчилася» на укра╖нську. Усп╕хи тако╖ людини д╕йсно варт╕ захоплення, вони по-справжньому вистраждан╕. На другому м╕сц╕ — представниця Велико╖ Ялти – Форосько╖ НВК Тетяна Олександр╕вна Каргапольцева. Те, що у «пляжних» краях добре в╕дпочивати, безсумн╕вно, а чи ╓ там база для самоудосконалення? Взагал╕, «географ╕я подвигу» широка ╕ р╕зноман╕тна: це — ╢впатор╕я, Саки, Армянськ, Керч, Феодос╕я, Нижньог╕рськ, районн╕ школи. Уже сам цей факт св╕дчить, що оц╕нювання було об’╓ктивним, неупередженим. А вчител╕ переконують: умови проведення конкурсу виключають будь-як╕ протиправн╕ нюанси. Незрозум╕ло ╕нше, за яким принципом визначалися ном╕нац╕╖? Чому ╓, скаж╕мо, б╕олог╕я, але нема╓ географ╕╖? А якщо йдеться про гуман╕тарний цикл (учител╕ точних наук пом╕ж собою не змагалися), то зв╕дки виникла раптом ф╕зкультура? Не впису╓ться в жодну лог╕чну схему ╕ участь у змаганн╕ викладач╕в профес╕йно-техн╕чних училищ, що готують, прим╕ром, штукатур╕в. Неспод╕ваною стала для мене й участь у конкурс╕ виховател╕в ╕нтернатних заклад╕в. Не надто поширеними предметами ╓ також етика та основи православно╖ культури – вони знадобляться в здобутт╕ подальшо╖ осв╕ти х╕ба що одиницям. Вт╕м, вивчення основ православно╖ культури, з точки зору митрополита С╕мферопольського ╕ Кримського УПЦ МП Лазаря, який теж виступив перед учителями, ╓ надзвичайно важливим: — До вчител╕в Господь ставиться по-особливому ╕ одразу чу╓ ╖хн╕ молитви, — зауважив владика. – Адже Господь зна╓, як багато в╕д них залежить. Дякую м╕н╕стру В╕тал╕н╕ Олекс╕╖вн╕ Дзоз, що основи православ’я стали навчальним предметом, оск╕льки без духовност╕ стражда╓ все сусп╕льство. «Основи православно╖ культури» – предмет корисний, необх╕дний. Нагороди (сертиф╕кати на ц╕нний подарунок та грамоти) тим, хто пос╕в перше м╕сце, вручав заступник голови Ради м╕н╕стр╕в АРК Павло Бурлаков. В╕н нагадав, зокрема, про запроваджен╕ в життя владн╕ ╕н╕ц╕ативи, покликан╕ п╕двищити престиж учительсько╖ прац╕. — У ваших руках — наш духовний та ╕нтелектуальний потенц╕ал, — звернувся посадовець до вчител╕в, як╕ заповнили залу Кримського академ╕чного рос╕йського драматичного театру. — Перемоги учн╕в – це ваш╕ перемоги. Тих, хто здобув друге м╕сце, нагороджував кер╕вник служби Представництва Президента Укра╖ни в Криму Михайло Кан╕вець, котрий зачитав в╕тальне слово в╕д Пост╕йного Представника Президента В╕ктора Плак╕ди, в якому зазначалося, що Президент прид╕ля╓ велику увагу подвижницьк╕й прац╕ вчителя ╕ вчител╕ незабаром в╕дчують це на власному житт╕. Третю групу переможц╕в чекала на сцен╕ м╕н╕стр осв╕ти та науки, молод╕ та спорту Криму В╕тал╕на Дзоз. Вона розпов╕ла про заохочення для вчител╕в, як╕ д╕ють на сьогодн╕, про те, як важливо, щоб учитель м╕г пор╕вняти свою працю з працею ╕нших, а також, щоб його бачили, пом╕чали. — Завтрашн╕й день роблять не чиновники в каб╕нетах, його роблять вчител╕, — зауважила В╕тал╕на Олекс╕╖вна, поступаючись важлив╕стю сво╓╖ посади тим, хто стояв на сцен╕, ╕ для кожного з яких, вручаючи нагороду, вона знаходила особлив╕ слова. У м╕н╕стра на вустах була тепла щира усм╕шка, ╕ я зрозум╕ла, чому, зрештою, симпатизую ц╕й ж╕нц╕: вона не бо╖ться проявляти сво╖ почуття, як бува╓ з людьми, що мають чисту душу. Та ╕ взагал╕, свято це було п╕дготовлено по-особливому. Можливо, тому, що кожна зад╕яна в ньому людина мала або ма╓ сво╖х улюблених учител╕в, ╕ це те, що об’╓днувало ус╕х в зал╕ й за його межами. Сценар╕й передбачав ще й подорож у час╕ – в далек╕ ш╕стдесят╕ роки ╕ поступове повернення до початку нин╕шнього тисячол╕ття. Це було зд╕йснено з допомогою творчих сп╕вочих колектив╕в Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету («Арт╕ль») та Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету («Учан-Су») ╕ танцюрист╕в. Лунали популярн╕ п╕сн╕ минулих десятил╕ть, а ведучий Олександр Гончаров к╕лькома реченнями визначав ╖хню сутн╕сть: в╕д пер╕оду романтики та «стиляг» до розкв╕ту 80-х, коли на р╕к будувалося по п╕втори тисяч╕ шк╕л, та до 12-бально╖ системи оц╕нювання ╕ нов╕тн╕х технолог╕й. У цьому пром╕жку часу прожили б╕льшу чи меншу частину свого життя ╕ присутн╕ вчител╕. Тож не зазнали ностальг╕йних почутт╕в х╕ба що наймолодш╕. Осв╕дчення в любов╕ у п╕снях та проз╕ знайшли ╕ сво╓ матер╕альне п╕д╜рунтя: ус╕м учасникам республ╕канського етапу конкурсу «Вчитель року – 2012» «за мужн╕сть, профес╕онал╕зм ╕ волю до перемоги» Республ╕канський ком╕тет профсп╕лок прац╕вник╕в осв╕ти п╕дготував пут╕вки на в╕дпочинок у панс╕онат╕ «Вчитель» в зручний для них час. «Мы желаем счастья вам!» — цими п╕сенними словами завершився концерт, ╕ вчител╕, зда╓ться, д╕йсно-таки покинули залу щасливими. Якби-то ус╕ 28 тисяч кримських осв╕тян могли хоча б раз на р╕к чути про себе отак╕ вдячн╕ слова, Крим ╕ насправд╕ мав би прекрасне майбутн╓!
Тамара СОЛОВЕЙ
На фото О. Носаненка - вчитель року Оксана Олеф╕р.
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2012 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10127
|