Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
…П╤ШЛИ ЗА ПАЦ╤╢НТАМИ
Чому хворий закр╕плений за одним л╕карем вже не ма╓ змоги вислухати думку дек╕лькох л╕кар╕в?...


ФЕОДОС╤Я:ПОЛЮВАННЯ НА В╤ДЬОМ
штраф розм╕ром в дв╕ тисяч╕ рубл╕в присуджено заслуженому л╕карю Укра╖ни феодос╕йцев╕ Сма╖лу...


ПАТР╤АРХАТИ ПОЧИНАЮТЬ ВЕЛИКУ В╤ЙНУ
Чи спричинить надання автокефал╕╖ укра╖нськ╕й церкв╕ розкол православного св╕ту


НОВИНИ К╤ЛЬКОМА РЯДКАМИ
Пол╕толог Серг╕й Таран у сво╓му блоз╕ розпов╕в, чому на його думку патр╕арх Варфолом╕й забира╓ у...


МР╤╥ ╤Д╤ОТ╤В, АБО ЯК КРЕМЛЬ ЗАДУМАВ «РОЗВАЛИТИ» УКРА╥НУ
Черговий рос╕йський в╕йськовий експерт розв╕в баляси про розпад Укра╖ни на к╕лька невеликих...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 30.03.2012
ПРО НАШ╤ Л╤СИ, ПАРКИ ╤ ЗАПОВ╤ДЬ «НЕ ВКРАДИ»

Земля ╕ люди

Останн╕м часом сигнали з м╕сць про наступ сучасних нувориш╕в на ще не захоплен╕ остр╕вц╕ природи стають все част╕шими. Ось вже ╕ з Криму Ольга Герасим’юк пода╓ в╕сточку: «Щороку наб╕ги на Крим робляться все потужн╕шими, хтось кривою ф╕нкою нар╕за╓ його благословенн╕ олеандров╕, магнол╕╓в╕, дубов╕, липов╕, трояндов╕ парки й л╕си ╕ ставить на над╕лах сво╖ хатки, зляпан╕ по-багатому абияк…» Пишуть про це зв╕дус╕ль, рег╕он тут не ма╓ сутт╓вого значення – там, де ще збереглася природа, там ╕ проявляють себе новоявлен╕ герострати. Юр╕й Щербак у статт╕ «Важка хода сх╕днослов’янського авторитаризму» («День», 19-20 серпня 2011 р.) також зач╕па╓ тему масштабного розкрадання природних багатств: «Варто нагадати, що до нин╕шнього стану правляча ел╕та йшла вперто й посл╕довно, перетворюючи кра╖ну на запов╕дник клептократ╕╖, на д╕рявий, без дверей склад колишн╕х народних багатств, в якому впродовж двадцяти рок╕в безкарно гризлися за здобич хижаки, на споганений фарисеями храм укра╖нсько╖ мр╕╖…»
Р╕зниця м╕ж звичайною крад╕жкою з бюджету ╕ крад╕жкою з природно╖ скарбниц╕ не надто сутт╓ва, х╕ба що остання б╕льш пом╕тна сторонньому оку. ╤ вона б╕льше моб╕л╕зу╓, змушу╓ задуматися. Треба сказати, що правляч╕й ел╕т╕ навряд чи доводилося робити нелюдськ╕ зусилля, долаючи оп╕р народу. Толерантн╕сть до замаскованого ╕ малопом╕тного злод╕йства у нас в кров╕. А коли так, то й масштабн╕ крад╕жки не за горами. Дванадцять рок╕в тому в ки╖вськ╕й газет╕ «Независимость» була опубл╕кована стаття ╤горя Болдир╓ва: «Украина: воровство и демократия». Роблячи екскурс у минуле, автор не зм╕г об╕йтися без деяких «шпильок» — звинувачень на адресу укра╖нського ментал╕тету. Ось як пан Болдир╓в пояснював в╕дносно легкий спос╕б захоплення влади на Ки╖вськ╕й Рус╕ скандинавськими в╕к╕нгами:
«Нет ничего удивительного в том, что племя с другой, не воровской, ментальностью взяло верх над более многочисленным, но разделенным взаимной подозрительностью и воровством народом. После прихода викингов возникла мощная держава, которая просуществовала примерно 300 лет. Однако местная стихия постепенно начинает брать верх. Немногочисленные викинги в конце концов перемешались с местным населением. Местная ментальность стала побеждать, начались междоусобные войны и, наконец, в 13 веке киевская держава, развалившаяся на ряд мелких княжеств, под ударами татаро-монголов окончательно погибла».
Дал╕ автор стверджу╓, що ця територ╕я проклята Богом. ╤ небезпричинно: «За тотальное воровство наше, за нашу передаваемую из поколения в поколение воровскую ментальность…»
╤ якщо тод╕, в 1999 роц╕, стаття Болдир╓ва ще могла декому здатися г╕пербол╕зованою (злод╕йство не було наст╕льки очевидним, як зараз), то тепер мусимо визнати, що автор бив на сполох недаремно. Прискорене знищення зелених зон ╕ парк╕в Ки╓ва, Львова, Харкова, Запор╕жжя та ╕нших м╕ст, зведення на м╕сц╕ в╕ков╕чних дуб╕в ╕ сосен величних котедж╕в, а часом ╕ справжн╕х замк╕в (про так╕ нав╕ть мр╕яти не могли доблесн╕ лицар╕ Середньов╕ччя!) — це вже крад╕жка не лише у власного народу… Згодом це ╕ планета в╕дчу╓. ╤ якщо таке робиться у вс╕х на виду, в зелених зонах обласних центр╕в, то що оч╕ку╓ на наш╕ л╕си? Адже в «глибинц╕» набагато важче проконтролювати — ск╕льки й чого рубають.
╤ тут ми п╕дходимо до найголовн╕шого. Як же воно так виходить, що називаючи себе християнською нац╕╓ю, християнською кра╖ною, ми порушу╓мо одну з найголовн╕ших запов╕дей християнства: «Не вкради»? Порушу╓мо наст╕льки нахабно, що можна сказати й в╕дверт╕ше: витира╓мо ноги об саму суть християнства. Виника╓ запитання: а нав╕що тод╕ потр╕бн╕ оц╕ гарн╕, велик╕ церкви, якщо вони не вчать християнству? Стривожене сусп╕льство повинно в╕дверто сказати служителям церкви: «Якщо християнство ╓ нашою духовною основою, то чому б вам не подати народу приклад»? Адже потр╕бен поштовх! Он йоги в ╤нд╕╖ вже голодують, протестуючи проти корупц╕╖! Мужн╕й вчинок цих високодуховних людей окрилив, запалив серця десятк╕в, сотень тисяч ╕ндус╕в. А наш╕ свят╕ отц╕ чомусь вол╕ють не пом╕чати, що Бож╕ запов╕д╕ в Укра╖н╕ системно порушуються, християнство як рел╕г╕я дискредиту╓ться. Тепер уже не можна кивати головою на безбожного тирана Стал╕на, який завзято нищив церкву, не давав працювати з людьми… Тепер повна свобода д╕й, ╕ кращого моменту для масово╖ християн╕зац╕╖ укра╖нц╕в год╕ уявити! Але якщо церква в пер╕од масового розкрадання буде не на висот╕, то що робити народу?
Звернемося за п╕дказкою до ╕стор╕╖. Ще в 1377 роц╕ з’явилася на св╕т робота англ╕йського богослова Джона В╕кл╕фа (1328-1384) «Про громадянське правл╕ння». У н╕й автор утвердив моральн╕ основи церкви. В╕кл╕ф вважав, що вкрай необх╕дно повернутися до ╕деал╕в церкви, описаних у Новому Запов╕т╕. ╤ був у цьому питанн╕ дуже посл╕довним. Йому належить здорова думка про те, що коли церковники не виконують сво╖ функц╕╖ достатньою м╕рою, то це служить вагомою п╕дставою для того, щоб св╕тська влада в╕дняла у церкви ╖╖ багатства ╕ передала тому, хто буде служити Богу належним чином. ╤де╖ В╕кл╕фа зовс╕м не застар╕ли, принаймн╕ для Укра╖ни вони дуже актуальн╕. Адже такий дамокл╕в меч над церковниками змусив би ╖х не на словах, а на д╕л╕ боротися з проявами войовничого антихристиян╕зму, а злод╕йство (особливо нищення живо╖ природи в ╕м’я власного благополуччя) саме таким проявом ╕ ╓. Церква з кожним роком ставала б сильн╕шою, приймаючи в сво╓ лоно масу активних, осв╕чених, а головне — небайдужих людей! Х╕ба це погано для в╕ри? Проте ╓ ╕ альтернативний вар╕ант: церква не переходить до активних д╕й, залишаючись осторонь. Тод╕ без не╖ сусп╕льство породжу╓ якусь нову силу – вже не на основ╕ християнства. Звичайно, як╕сь результати будуть ╕ в цьому випадку. Але ж д╕яти в союз╕ було б значно краще!
* * *
Незак╕нчена стаття «вилежувалася» к╕лька м╕сяц╕в. Уже й почав забувати про не╖... Але недавня по╖здка до ╤рпеня неспод╕вано актуал╕зувала тему. Це курортне м╕сто знаходиться поруч з Ки╓вом ╕ дуже потерпа╓ в╕д стих╕йних забудов у л╕сопарков╕й зон╕. Знав про це ╕ ран╕ше. Однак цього разу я побачив сл╕ди орган╕зованого спротиву укра╖нц╕в: ц╕ла д╕лянка л╕су була зав╕шана плакатами з написами: «Досить!», «Нар╕зати л╕си ╕ парки – агон╕я ╕ маразм!», «Наш╕ д╕ти не хочуть рости на асфальт╕!». До реч╕, ус╕ сосни в нижн╕й частин╕ були розмальован╕ в патр╕отичн╕ синьо-жовт╕ кольори. Зробив дек╕лька зн╕мк╕в, адже перед╕ мною був зразок досить ефективно╖ технолог╕╖ народного опору. Прикро, що й цього разу боротьба проти порушник╕в запов╕д╕ «не вкради!» об╕йшлася без пом╕тно╖ рол╕ церкви. Воно й зрозум╕ло: позиц╕╖ Ки╖вського патр╕архату в ╤рпен╕ дос╕ слабк╕, а УПЦ МП, хоч ╕ ма╓ вплив, але, видно, за давньою звичкою концентру╓ ╕ нарощу╓ сили для боротьби з усякими там «неканон╕чними». Що ╖й знищення наших л╕с╕в ╕ парк╕в?

Серг╕й ЛАЩЕНКО

ТИМ ЧАСОМ...

21 березня на територ╕╖ забудови в район╕ Святошинсько╖ л╕сопарково╖ зони Ки╓ва недалеко в╕д вул. Ушакова нев╕дом╕ п╕дпалили екскаватор забудовник╕в, а також знищили паркан навколо буд╕вництва, побили в╕кна в буд╕вельних спорудженнях, переда╓ кореспондент УН╤АН.
Як пов╕домили буд╕вельники, до м╕сця, де ними проводились роботи, п╕д╕йшло дек╕лька десятк╕в молодих людей у масках. Вони почали вимагати припинити буд╕вництво у л╕сопарков╕й зон╕, п╕сля чого до каб╕ни екскаватора, на якому провадились роботи, ними було кинуто петарду та пляшку з запалювальною сум╕шшю.
Того ж дня б╕ля буд╕вництва було проведено п╕кет проти забудови та вирубки в Святошинськ╕й л╕сопарков╕й зон╕. Актив╕сти зазначили, що внасл╕док д╕й забудовник╕в було зрубано дек╕лька десятк╕в дерев, як╕ ран╕ше належали до Святошинського л╕сопаркового господарства.
За ╕нформац╕╓ю представник╕в забудовник╕в, на розчищен╕й в╕д л╕су територ╕╖ плану╓ться зведення малих арх╕тектурних форм. Забудовник також стверджу╓, що ця земельна д╕лянка була вид╕лена з╕ складу Святошинського л╕сництва ╕ передана в оренду на 5 рок╕в одному з ТОВ р╕шенням Ки╖вради в╕д 26 червня 2007 р.
За словами громадських актив╕ст╕в, вони вважають цю забудову незаконною ╕ планують продовжити п╕кетування.


СУД СКАСУВАВ Р╤ШЕННЯ КИ╥ВРАДИ ПРО БУД╤ВНИЦТВО ЖИТЛА У ЗЕЛЕН╤Й ЗОН╤

Окружний адм╕н╕стративний суд Ки╓ва скасував р╕шення Ки╖всько╖ м╕сько╖ ради про надання ТОВ «Мегатранс» п╕д житлову забудову земельно╖ д╕лянки площею 4,64 га на 24 км Столичного шосе в Голос╕╖вському район╕ за рахунок озеленених територ╕й урочища Конча-Заспа та прибережних захисних смуг.
Як пов╕домляв УН╤АН, Ки╖вська м╕ська рада 17 вересня 2009 року ухвалила р╕шення про передачу товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю «Мегатранс» земельно╖ д╕лянки загальною площею 4,64 га на Столичному шосе (24-й к╕лометр) у Голос╕╖вському район╕ Ки╓ва.
Р╕шення Ки╖вради передбачало передачу земельно╖ д╕лянки у довгострокову оренду на 49 рок╕в для буд╕вництва, експлуатац╕╖ та обслуговування об’╓кт╕в рекреац╕йного призначення (з комплексним ╕нженерно-транспортним облаштуванням та благоустро╓м територ╕╖).
Прокуратура Ки╓ва 15 червня 2010 року опротестувала в╕дпов╕дне р╕шення Ки╖вради, оск╕льки проект землеустрою всупереч вимогам статт╕ 123 Земельного кодексу Укра╖ни не узгоджено з Головним управл╕нням охорони культурно╖ спадщини Ки╖всько╖ м╕сько╖ МДА, Управл╕нням еколог╕╖ та охорони природних ресурс╕в КМДА ╕ Сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чною станц╕╓ю Ки╓ва.
Також зг╕дно з висновком столично╖ СЕС щодо вибору (в╕дведення) земельно╖ д╕лянки п╕д забудову одн╕╓ю з умов в╕дведення ╓ внесення зм╕н до Програми розвитку зелено╖ зони м. Ки╓ва та концепц╕╖ формування зелених насаджень у центральн╕й частин╕ м╕ста, оск╕льки ця земельна д╕лянка належить до територ╕й зелених зон. Однак зм╕ни до ц╕╓╖ програми не вносилися, р╕шення Ки╖врадою з цих питань не приймалося, зазначають у прокуратур╕.
Кр╕м того, вказана д╕лянка зг╕дно з листом КП «Л╕сопаркове господарство «Конча-Заспа» належить до земель л╕сового фонду, розташована у л╕сництв╕ та входить до перел╕ку зелених зон. Б╕льше того, встановлено, що земельна д╕лянка потрапля╓ до акватор╕╖ озера Конча та в╕дпов╕дно до вимог Земельного кодексу Укра╖ни на момент ухвалення р╕шення Ки╖врадою необх╕дно було узгодити проект землеустрою ╕з територ╕альним органом виконавчо╖ влади з питань водного господарства (КП «Плесо»). Але таке узгодження надано не було, заявляють у прокуратур╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10109

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков