Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 30.03.2012
СВЯТО КУЛЬТУРИ ТА ╤НТЕЛЕКТУ

ШКОЛА НОВ╤ТН╤Х ТЕХНОЛОГ╤Й

Про «Консол╕вську» школу чула в╕дгуки досить специф╕чн╕: д╕ти «крутих» батьк╕в двер╕ там н╕бито в╕дчиняють ногами, а вчител╕ у них — за няньок. Але зам╕сть розгнузданих маленьких «мажор╕в» побачила звичайних яснооких д╕тей, яким зовс╕м не заважають ╖хн╕ в╕дом╕ в Криму пр╕звища. А вчител╕ — просто причарували, бо до д╕ла беруться ус╕м згуртованим колективом, а творчий пошук для них — природний стан. ╤нш╕ в ц╕й школ╕, де батьки частенько в╕дв╕дують уроки, а за реальн╕ дитяч╕ знання в першу чергу питають з учител╕в, просто не приживаються. Бо, як в╕домо, музику замовляють т╕, хто ╖╖ оплачу╓, а за навчання д╕тей у ц╕й школ╕ батькам доводиться викладати щом╕сяця 2-3 тисяч╕ гривень.
Але «тиск» з боку батьк╕вського загалу не виходить за меж╕ розумного — в цьому переконало патр╕отичне виховання школяр╕в. Адже кримська влада (а багато батьк╕в належить саме до ц╕╓╖ когорти) формувалася зовс╕м не на засадах доброго ставлення до Укра╖ни, у кращому раз╕ вона спов╕дувала патр╕отизм м╕сцевого, кримського значення, а то й будувала св╕й ╕м╕дж на ностальг╕йних почуттях до вже давно не╕снуючо╖ держави. Але те, що свого часу прислужилося батькам та д╕дам, навряд чи стане в нагод╕ малеч╕, яка муситиме мислити вже ╕ншими категор╕ями, ╕ вчител╕ роблять все, щоб д╕ти змогли в майбутньому навчатися в кращих навчальних закладах Укра╖ни та об╕ймати в╕дпов╕дальн╕ посади не за телефонним дзв╕нком. А якщо Укра╖на виявиться зат╕сною, тут вивчають ще й к╕лька ╕ноземних мов.
╤ це, насамперед, заслуга директора Лариси Федор╕вни Георг╕ад╕, яка ╓ заступником голови Пост╕йно╖ ком╕с╕╖ з науки, осв╕ти, молод╕ та спорту ВР АРК, тож представля╓ вже нову хвилю ╕ у ц╕й владн╕й структур╕. Лариса Федор╕вна не т╕льки п╕дхопила ╕н╕ц╕ативу щодо проведення на баз╕ ╖╖ школи всекримського конкурсу науково-досл╕дницьких роб╕т, присвяченого Тарасу Шевченку, але й стала одним ╕з його орган╕затор╕в, а п╕д час останнього етапу конкурсу, розпов╕даючи про школу, нав╕ть вжила щемк╕ ╕ нестандартн╕ для кримчан слова «великая Украина».
Св╕й статус «Приватний навчально-виховний комплекс «Г╕мназ╕я-школа-садок» «Консоль» школа одержала у 2008 роц╕, п╕сля добудови буд╕вельною ф╕рмою «Консоль» на чол╕ з Володимиром Константиновим ╖╖ прим╕щення, п╕д яке свого часу було викуплено дитячий садочок.
А навчалися тут як д╕ти прац╕вник╕в ц╕╓╖ ф╕рми, так ╕ ус╕, хто м╕г та хот╕в оплачувати навчання. Таких нарахову╓ться сьогодн╕ близько двохсот. Школа комфортна, з маленькими класами (по 10-15 учн╕в), з просторою актовою залою, «домашньою» ╖дальнею, найр╕зноман╕тн╕шими гуртками. А найголовн╕ше – вона да╓ сучасн╕ знання, навча╓ мислити, озброюючи дитину методикою здобуття ╕нформац╕╖ ╕ використання ╖╖ для нагальних потреб.

В ╤М’Я ТАРАСА

Серед переможц╕в науково-досл╕дницького конкурсу, для проведення другого етапу якого НВК «Консоль» 17 березня в╕дчинив двер╕, ш╕сть учн╕в мають м╕сцеву шк╕льну «прописку». А суперниками ╖хн╕ми стали школяр╕ с╕мферопольсько╖ Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖, с╕мферопольського навчально-розвиваючого центру «Над╕я», С╕мферопольсько╖ юридично╖ г╕мназ╕╖, с╕мферопольського НВК «Школа-сад» № 15, Гвард╕йського НВК, ялтинського НВК «Школа майбутнього», джанкойсько╖ ЗОШ № 3, саксько╖ ЗОШ № 3, Севастопольсько╖ спец╕ал╕зовано╖ школи – всього 13 шк╕л Криму, зв╕дки над╕йшли для участ╕ у першому етап╕ конкурсу роботи.
Перш н╕ж розпочалися змагання (захист учн╕вських роб╕т), прозвучали прив╕тання в╕д орган╕затор╕в «з╕ святом укра╖нсько╖ культури», а щонайперше – п╕сня на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дн╕пр широкий», котру, як Державний г╕мн, слухали стоячи.
Серед тих, хто мав слово, була ╕ методист вищо╖ категор╕╖ ф╕л╕╖ ╤нституту ╕нновац╕йних технолог╕й ╕ зм╕сту осв╕ти МОНМС Укра╖ни, заслужений вчитель Укра╖ни Тетяна Захарова. Це вона, маючи досв╕д в орган╕зац╕╖ та щор╕чному проведенн╕ «Лесиного» конкурсу «Змагаймось за нове життя!», не змогла залишитися байдужою до двохсотр╕ччя з дня народження Великого Кобзаря, що наближа╓ться, ╕ одн╕╓ю з перших розпочала вшанування ц╕╓╖ велично╖ дати. А оск╕льки Тетяна Микола╖вна ╓ ще й вчителькою с╕мферопольсько╖ школи № 29 та членом товариства «Укра╖на – Св╕т», то ╖╖ ╕де╖ легко поширилися ╕ в цих колективах, а директор видавничого п╕дпри╓мства «Св╕т» Василь Стефанюк нав╕ть ув╕йшов до оргком╕тету. Вт╕м, незалежно в╕д того, куди входив Василь Степанович формально, а куди – н╕, без його матер╕ально╖ п╕дтримки, зда╓ться, не обходився жодний зах╕д, з╕н╕ц╕йований укра╖нською громадою. Серед спонсор╕в цього конкурсу ще й заступник м╕н╕стра рег╕онального розвитку ЖКГ АРК ╢вген Драп’ятий та директор друкарн╕ «Таврида» Андр╕й Литваков.
╤ ось п╕сля урочистого в╕дкриття та к╕лькох концертних номер╕в, п╕дготовлених силами учн╕в НВК «Консоль», д╕ти роз╕йшлися по аудитор╕ях, де в╕дбувалися змагання з таких ном╕нац╕й: «Укра╖нська мова», «Укра╖нська л╕тература», «Мистецтвознавство та фольклористика», «Народознавство, ╕стор╕я укра╖нц╕в у Криму», «Ауд╕ов╕зуальн╕ творч╕ роботи».
Мен╕ пощастило бути присутньою на одному з найкращих, а можливо, ╕ на найкращому виступ╕ учн╕всько╖ молод╕. У всякому раз╕, в ном╕нац╕╖ «Мистецтвознавство ╕ фольклористика» одинадцятикласниця з смт. Гвард╕йського Олександра ╤ванова була поза конкуренц╕╓ю. Д╕вчина не просто прочитала ╕ осмислила к╕лька тематичних книг, а вже зо три роки веде самост╕йну досл╕дницьку роботу ╕з вживання експресивно забарвлено╖ лексики р╕зними прошарками населення. ╤ якщо у сво╓му ф╕зико-математичному клас╕ под╕бно╖ лексики вона практично не чу╓, то фольклорн╕ експедиц╕╖, як╕ зд╕йсню╓, дають неабиякий матер╕ал для анал╕зу. Виступ Олександра побудувала стисло ╕ виразно, компетентно в╕дпов╕ла на найнеспод╕ван╕ш╕ запитання жур╕. У сво╖й ном╕нац╕╖ старшокласниця пос╕ла перше м╕сце. Друге м╕сце жур╕ присудило восьмикласнику НВК «Консоль» Артему Зайтул╕ну, який досл╕джував слова-символи в обрядових укра╖нських п╕снях. Хлопець, як ╕ годиться п╕д час досл╕дження народно╖ п╕сн╕, був у вишиванц╕. Трет╓ м╕сце у ц╕й ном╕нац╕╖ пос╕ли Д╕ана Бондаренко та Катерина Захар’янц. Мешканка Ялти Д╕ана розпов╕ла про «Запор╕жжя та розвиток кобзарства» ╕ в╕дпов╕ла на запитання щодо сучасних ялтинських кобзар╕в.
Перше м╕сце в секц╕╖ «Народознавство, ╕стор╕я укра╖нц╕в у Криму» д╕сталося одинадцятикласниц╕ Анастас╕╖ Ширськ╕й, тема досл╕дження яко╖ називалася «Ой на т╕м рушничков╕ доля моя», та п’ятикласниц╕ с╕мферопольсько╖ Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ ╤рин╕ Осадченко. Д╕вчинка розпов╕дала про укра╖нську легендарну п╕снярку Марусю Чурай, багато п╕сень яко╖ вважаються народними. Ця тема для ╤рини особливо близька, адже сама вона ╓ сол╕сткою фольклорного ансамблю «Радониця». Одну з п╕сень Марус╕ Чурай школярка не лише проанал╕зувала, але й засп╕вала.
Серед знавц╕в укра╖нсько╖ л╕тератури в╕дзначилися: Олена Казначе╓ва (5-й клас НВК «Консоль») — перше м╕сце; ╢лизавета Курницька (7-й клас НВК «Консоль») – друге м╕сце; Катерина Курницька (8-й клас РНЦ «Над╕я») – трет╓ м╕сце. Старша категор╕я: Д╕ана Флорикова (8-й клас «НВК «Консоль») – перше м╕сце; Тимур Ра╖фов (11-й клас с╕мферопольсько╖ ЗОШ № 29) та Д╕ана Махова (10-й клас Севастопольсько╖ спец╕ал╕зовано╖ школи) – друге м╕сце; дев’ятикласниця Карина Вал╕╓ва (С╕мферопольський НВК «Школа-сад» № 15) – трет╓ м╕сце.
Кращими мовознавцями стали: Кирило Юрк╕в (7-й клас НВК «Консоль») – перше м╕сце; В╕ктор╕я Бабенко (7-й клас НВК «Консоль») – друге м╕сце; Катерина Фомишина (11-й клас, Гвард╕йський НВК) та Соф╕я Б╓лякова (9-й клас, НВК «Тавр╕йська школа-г╕мназ╕я») – трет╓ м╕сце.
У секц╕╖ «Ауд╕ов╕зуальн╕ творч╕ роботи» призов╕ м╕сця розпод╕лилися таким чином: Анастас╕я Дорошенко (8-й клас, с╕мферопольський ВКЛ № 41) – перше м╕сце; Валер╕й Солод (11-й клас, сакська ЗОШ № 3) – друге м╕сце; Максим Харченко (8-й клас, с╕мферопольський ВКЛ № 41) — трет╓ м╕сце.
╤мена переможц╕в стали в╕домими п╕д час ╖хнього урочистого нагородження дипломами ╕ подарунками, яке супроводжувалося виступами та концертними номерами. Тут широко продемонстрували сво╖ таланти учн╕ С╕мферопольсько╖ юридично╖ г╕мназ╕╖, зокрема, в сценках ╕з поеми Тараса Шевченка «Катерина». Тему фольклористики розвинув лауреат м╕жнародних конкурс╕в Укра╖ни, Рос╕╖ та Н╕дерланд╕в фольклорний ансамбль «Радониця», яким оп╕ку╓ться хореограф╕чний ансамбль п╕сн╕ ╕ танцю «Тавр╕я». Талановита шк╕льна молодь акапельно виконувала веснянки, ╕нш╕ народн╕ твори.

ВЧИТЕЛЬКА, ЯКА НАДИХА╢

Коли конкурсну програму було вичерпано, я мала розмову з координатором конкурсу, вчителькою укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури НВК «Консоль» Валентиною Васил╕вною Лаврик. В╕д не╖ спод╕валася д╕знатися б╕льше як про конкурс, так ╕ про школу загалом, та змалювати соб╕ образ вчителя, якому досить комфортно працю╓ться за непростих умов цього навчального закладу.
Валентина Васил╕вна належить до покол╕ння, яке розпочало свою трудову д╕яльн╕сть вже в незалежн╕й Укра╖н╕. Позаду був факультет укра╖н╕стики С╕мферопольського державного ун╕верситету, а попереду – к╕лькар╕чна робота в укра╖нському клас╕ с╕мферопольсько╖ школи № 33 ╕ багатор╕чна – в НВК «Консоль»: спочатку вчителем, пот╕м – завучем ╕ знову вчителем. У в╕дпов╕дь на запитання, чому знову повернулася на стару посаду, Валентина Васил╕вна пояснила, що у вчителя б╕льше творчих можливостей, н╕ж у адм╕н╕стратора, ╕ ця робота для не╖ ц╕кав╕ша. У процес╕ навчання вчителька застосову╓ нов╕тн╕ ╕нновац╕йн╕ технолог╕╖ та методику школи розвивального навчання Данила Елькон╕на ╕ Володимира Давидова з центром у Харков╕.
Важко одразу збагнути, що воно таке, тим, хто вивчав укра╖нську мову в кримських школах за радянських час╕в, коли вчителька старанно перекрикувала учн╕в, як╕ просто не пом╕чали ╖╖ присутност╕. В мо╓му клас╕, зда╓ться, сид╕ла мовчки лише парочка за останньою партою, н╕жно тримаючись за руки. Така повед╕нка нин╕шн╕м «мажорам» ╕ не снилася!
Сьогодн╕ ставлення до укра╖нсько╖ мови ╕нше, особливо, якщо вчитель на сво╓му м╕сц╕. Валентина Васил╕вна сама ╓ автором комплект╕в п╕дручник╕в для п’ятого ╕ шостого клас╕в. Нею створено авторську програму «Азбука учня». А ще Валентина Васил╕вна за результатами всеукра╖нського конкурсу «Вчитель, який надиха╓», проведеного до дня вчителя журналом «Фокус», ув╕йшла до списку двадцяти п’яти найкращих вчител╕в Укра╖ни.
Бо вона таки д╕йсно надиха╓, спонукаючи учн╕в до самост╕йних досл╕джень, створюючи проблемн╕ ситуац╕╖, коли доводиться вдаватися до анал╕зу, в╕дстоювати свою думку. Предметом конкретно╖ уваги тут ╓ кожна дитина, до кожно╖ застосову╓ться ╕ндив╕дуальний п╕дх╕д.
╤ здобут╕ школярами навики творчого мислення даються взнаки. Д╕ти пишуть опов╕дання ╕ в╕рш╕, займаються в секц╕ях МАН, беруть участь ╕ перемагають в мовних конкурсах Петра Яцика. Пояснюючи ситуац╕ю щодо конкурсу, який щойно в╕дбувся, Валентина Лаврик зазначила, що участь в його п╕дготовц╕ взяли практично вс╕ вчител╕, ╕ т╕, хто виклада╓ рос╕йську мову, ╕ т╕, хто – англ╕йську. Про те, чи «приживеться» шевченк╕вський конкурс, у результат╕ якого було створене науково-досл╕дне товариство «Кобзар», чи залишиться одноразовою акц╕╓ю, Валентина Васил╕вна дума╓, що все залежатиме в╕д активност╕ дорослих.
У вчительки лежить недописана кандидатська дисертац╕я, робота над якою припинилася п╕сля смерт╕ наукового кер╕вника – Василя Скурат╕вського. Та чи д╕йсно припинилася? Свою дисертац╕ю Валентина Лаврик пише щоденно – сво╓ю творчою працею. Щоденно захища╓ ╖╖ в учн╕вських аудитор╕ях, а якщо треба, — ╕ перед батьками. ╥╖ захищатимуть ╕ д╕ти – п╕д час вступу до вищих навчальних заклад╕в та у подальшому житт╕.
Але, нав╕ть здобувши найвищ╕ науков╕ звання, Валентина Васил╕вна навряд чи «забронзов╕ла» б. Бо для не╖ життя ╕ рух насправд╕ синон╕ми. ╤ рух цей – невтомна праця розуму та душ╕. А якщо в╕н припиниться, вчителька, можливо, як ╕ тепер, повернеться до виток╕в, аби прокладати нове русло.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10098

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков