Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДЕ КРИНИЦЮ КОПАТИ?
Наш╕ традиц╕╖


КАЛИНА ПОНАД ПОЛИННИМ ШЛЯХОМ
Нотатки про нов╕ поез╕╖ ╢ви Пономаренко


СТЕЖКАМИ ДУХОВНОСТ╤
В╕д видано╖ першо╖ зб╕рки до друго╖ - “П╕д склеп╕нням дивосв╕ту” (Червоноград: ФОП...


╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
Перш╕ 4 роки Незалежност╕ про «Просв╕ту» в Феодос╕╖ майже н╕хто н╕чого не знав....


МИТРОФАН НАВЧА╢ Д╤ВЧАТ МУДРОСТ╤
Ще з давн╕х час╕в чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традиц╕ю передавати...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 23.03.2012
НУ ╤ НЮ!

(АБО НЮ-АНСИ ЖАНРУ)

У Севастопольському художньому музе╖ ╕мен╕ М. П. Крошицького напередодн╕ 8 березня в╕дкрилася виставка художник╕в-абстракц╕он╕ст╕в «Кримський Ню Арт». В експозиц╕╖ представлен╕ роботи живопису, граф╕ки, художньо╖ фотограф╕╖ та скульптури. Под╕бна виставка проводилася у Севастопол╕ вперше. ╥╖ орган╕зац╕я та проведення пройшли за п╕дтримки «Фонду ╤нкерман» та «Асоц╕ац╕╖ мистецтвознавц╕в ╕ художн╕х критик╕в Криму».
╤сну╓ думка, що художн╕й жанр Ню зародився в епоху В╕дродження. Художники того часу, захоплен╕ красою ╕ величчю античного св╕ту, продовжили тему вт╕лення краси людини, додаючи зображенню ф╕лософсько-поетичних в╕дт╕нк╕в.
Ню (в╕д французького nu – оголений, роздягнений) — жанр образотворчого мистецтва, що через зображення оголеного т╕ла розкрива╓ уявлення про красу та ц╕нн╕сть земного буття. За основу жанру взято мистецтво, а не ф╕з╕олог╕ю.
В ус╕ часи одн╕ роботи в жанр╕ Ню викликали побоювання, що це – не мистецтво, а банальна оголен╕сть, ╕нш╕ – в╕дчуття, що оголен╕сть – лише ╕нструмент, а мета автора – показати красу й гармон╕ю людського т╕ла. Другий тип роб╕т, на думку фах╕вц╕в, — вз╕рець гарного смаку, г╕мн крас╕, на них зупиня╓ться погляд та виника╓ естетична насолода. Адже людське т╕ло – це гармон╕я л╕н╕й, витончен╕сть та збалансован╕сть.
В╕дкриваючи виставку, художник Дмитро Дементь╓в, в╕н же – куратор заходу, в╕дзначив:
— На Кримському п╕востров╕ за час╕в античност╕ бурхливо розвивалося мистецтво, наскр╕зною темою якого був культ краси людського т╕ла. ╤нтерес до жанру Ню н╕коли не послаблювався, а навпаки посилювався ╕ розвивався, що у свою чергу вилилося в утворення самост╕йного напрямку в образотворчому мистецтв╕. Ню Арт став ледве не основою академ╕чного живопису Х╤Х стол╕ття й досяг свого апогею в творчост╕ майстр╕в модерну.
Мистецтвознавець ╤гор Л╕пунов в╕дзначив неабияку користь заходу для культурного життя Севастополя:
— Я спод╕ваюся, що ця виставка нарешт╕ в╕дкри╓ тему, що завжди ╕снувала, хвилювала, але деякий час перебувала в т╕н╕ таких тем, як: буд╕вництво св╕тлого майбутнього, дружба народ╕в, боротьба за мир, людина-труд╕вник тощо. Сьогодн╕ на зм╕ну ╖м знову приходять споконв╕чн╕ сюжети: сенсу життя, любов╕, самотност╕, душ╕, т╕ла.
Ця виставка перша, але хочу спод╕ватися – не остання. Бо в майстернях наших художник╕в, у з╕браннях колекц╕онер╕в – чимало роб╕т у жанр╕ Ню, але ╖х н╕коли не виставляють у музе╖ через прищеплену нам, удавану скромн╕сть. А позаяк людськ╕ потреби не терплять порожнеч╕, величезн╕ тираж╕ в╕дверто вульгарного друкованого глянцю, в╕деопродукц╕╖ переповнюють прилавки магазин╕в, телебачення, ╤нтернет. М╕н╕м╕зувати ╖хн╕й вплив на сусп╕льство можна, лише знявши табу з цих тем, шляхом показу кращих зразк╕в жанру Ню в образотворчому мистецтв╕.
Лише пропущений через св╕дом╕сть художника ерос ста╓ любов’ю, поетизу╓ться, олюдню╓ться. Позаяк тваринне в людин╕ н╕хто не може в╕дм╕нити, становленню людського в н╕й н╕що не повинно заважати. Людина ста╓ людиною, лише проходячи через ф╕льтри культури. ╤ншого шляху нема╓.
Не об╕йшлося на заход╕ й без гостро╖ дискус╕╖. Севастопольський художник Володимир Бойченко, попросивши слова, р╕зко розкритикував представлен╕ в експозиц╕╖ картини, сказавши, що не бачить тут н╕ Ню, н╕ АРТу. Б╕льше того, в╕н порадив орган╕заторам у подальшому проводити ретельн╕ший в╕дб╕р, а цю виставку назвати «Голые бабы и мужики». Аргументи художника були вагом╕: не вс╕, але досить багато роб╕т в╕дверто з╕дран╕ з ╤нтернету; на картинах в╕дсутн╕й д╕алог художника ╕ модел╕; йому достеменно в╕домо, що дехто з колег зверта╓ться до жанру Ню вдруге у житт╕. Скульптурн╕ ж роботи, представлен╕ в експозиц╕╖, не ображали приск╕пливе око розгн╕ваного художника, в╕н ╖х навпаки похвалив.
Чимало мистецтвознавц╕в, присутн╕х у виставков╕й зал╕, погодилися з критикою, проте були одностайн╕ щодо ╖╖ неприпустимо р╕зко╖ форми, посилаючись на в╕домий висл╕в: «Перший млинець – грудкою».
Заслужений художник Укра╖ни, доцент кафедри дизайну факультету Льв╕всько╖ нац╕онально╖ академ╕╖ мистецтв у Севастопол╕ Ярослав Миськ╕в, який також зав╕тав на зах╕д, погодився в╕дпов╕сти на запитання щодо нюанс╕в жанру й виставки загалом.
— У будь-якого художника завжди в╕днайдуться зразки жанру Ню. Я бачила ╖х ╕ серед ваших роб╕т. Це – школа?
— Так, навчальний процес почина╓ться ╕з замальовок геометричних форм, а ф╕гура людини – це б╕льш досконала, довершена форма. Правильне ╖╖ в╕дтворення — це як екзамен на майстерн╕сть.
Зображення людського т╕ла знаходять нав╕ть серед наскельних розпис╕в. У Середньов╕чч╕ через заборону церкви жанр пережива╓ занепад. Епоха В╕дродження знову повернула людству жанр Ню, який розкв╕тав у пер╕оди бароко, рококо й особливо на початку ХХ стор╕ччя.
Якщо розглядати радянськ╕ часи, то ╖х, мабуть, можна пор╕вняти з Середньов╕ччям. Проте нав╕ть за тих час╕в людську ф╕гуру малювали, ╕ оголену в тому числ╕, але до глядача доходили лише роботи, виконан╕ в дус╕ соц╕ал╕стичного реал╕зму. Св╕тле майбутн╓, пафос ╕ оптим╕зм мали проглядатися нав╕ть у зображенн╕ оголено╖ натури. Це стосу╓ться оф╕ц╕йно╖ частини мистецьких роб╕т, як╕ в той пер╕од виставлялися. Проте у 60-т╕ роки й майже до 90-х, аж поки Радянський Союз не розпався, художники малювали оголену натуру. ╤нша р╕ч, що картини ц╕ н╕де не виставлялися.
— Як зор╕╓нтуватися сучасникам, як провести межу м╕ж оголен╕стю банальною й оголен╕стю як ╕нструментом для показу краси й гармон╕╖ людського т╕ла?
— Саме для цього й ╕снують виставки. Як на мене, виставка – це под╕я для м╕ста, для культурного життя його громади. Вона корисна з будь-яко╖ точки зору: п╕знавально╖, виховно╖ тощо. Нав╕ть те, що тут виникла суперечка, характеризу╓ зах╕д з позитивного боку. У дискус╕╖ народжу╓ться ╕стина, й зерно критики обов’язково обернеться користю як для орган╕затор╕в виставки, так ╕ для ╖╖ в╕дв╕дувач╕в. Дискус╕я може бути неприйнятною за формою, але конструктивною за зм╕стом. Це ╕ ╓ прояв небайдужост╕, що слугуватиме пошуку найкращих зразк╕в цього жанру. Чимала к╕льк╕сть городян, що з╕бралися у виставков╕й зал╕, св╕дчить, що жанр Ню ╕сну╓ ╕, найголовн╕ше, в╕н — ц╕кавий глядачев╕. Я чимало раз╕в був на виставках за кордоном. Там до будь-якого творчого замислу художника ставляться з великою повагою. Глядач – однаково толерантний до вс╕х роб╕т, хоч ╕ вир╕зня╓ кращ╕ з них.
Якщо ж брати конкретно цю виставку, то ╖╖ орган╕затори повинн╕ просто проводити ретельн╕ший в╕дб╕р й не допускати показу слабких, не зовс╕м профес╕йних роб╕т. Але цього разу, напевне, брали все, що художники несли, бо виставка проводилася вперше. У подальшому, дума╓ться, все буде ретельно в╕дбиратися ком╕с╕╓ю фах╕вц╕в, ╕ ╕нцидент╕в, под╕бних сьогодн╕шньому, не виникатиме. На те й ╕снують мистецтвознавц╕, щоб визначати, яка з роб╕т – високохудожня, а яка у ц╕ параметри не вклада╓ться. Але в будь-якому раз╕ виставка – це под╕я для культурного життя м╕ста.
Попри критику й зауваження мистецтвознавц╕в, прихильники жанру Ню ще довго не розходилися, подорожуючи в╕д картини до картини. Перший млинець не здавався ╖м грудкою: у виставков╕й зал╕ було народу – не проштовхнутися. Лише нагадування чергового правоохоронця, що у музе╖ через закриття мають гасити св╕тло, змусило ╖х покинути виставкову залу.
Ну ╕ Ню!

Л╕д╕я СТЕПКО
м. Севастополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10096

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков