Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МИТРОФАН НАВЧА╢ Д╤ВЧАТ МУДРОСТ╤
Ще з давн╕х час╕в чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традиц╕ю передавати...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. В╕ктор╕я ТОРОН
Господинею сьогодн╕шньо╖ «Поетично╖ Св╕тлиц╕» ╓ В╕ктор╕я Торон з доб╕ркою ╖╖...


╢ВТИХ╤Й МА╢ БУТИ ТИХИЙ...
Уже засаджено городн╕ культури, зр╕ють хл╕бн╕ злаки на полях А яким буде врожай?


╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
розпочина╓мо публ╕кац╕ю спогад╕в Алли Осадчо╖ ╕ продовжу╓мо писати нашу «Св╕тличну»...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. Володимир САЧКО
Нетерпимий до здирництва, хрун╕вства, цин╕чно╖ брехн╕, зради ╕ до «п╕вн╕чного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 23.03.2012
ВЕСЬ СВ╤Т В╤ДКРИВА╢ТЬСЯ ЧЕРЕЗ МУЗИКУ!

Контрабас – ╕нструмент р╕дк╕сний на сцен╕ ╕ в струнн╕й груп╕, однак саме з ним в╕дбулося становлення, як музиканта, автора понад 150 оркестровок для симфон╕чного ╕ камерного оркестр╕в, струнного квартету Василя Васильовича ШИНКАРЕНКА, сол╕ста симфон╕чного оркестру Кримсько╖ ф╕лармон╕╖, викладача С╕мферопольсько╖ ф╕л╕╖ Донецько╖ музично╖ академ╕╖, завуча Партен╕тсько╖ дитячо╖ музично╖ школи.

— Чим вас так привабив контрабас? – запитала я музиканта.
— Коли мама ще за радянських час╕в взяла мене малого за руку ╕ в╕двела у найближчу до нашого дому музичну школу, вона дуже хот╕ла, щоб я грав на фортеп╕ано. Ми жили тод╕ в центр╕ естонсько╖ столиц╕ – Талл╕нна, тому що тато був в╕йськовим ╕ с╕м’я часто пере╖жджала з м╕ста у м╕сто. Однак м╕сць на спец╕ал╕зац╕ю «фортеп╕ано» в н╕й не було ╕ нам запропонували ╕нший ╕нструмент — скрипку.
Так розпочалося мо╓ входження в св╕т музики. Контрабасом зац╕кавився п╕зн╕ше, в Кривор╕зькому музичному училищ╕, де навчав гр╕ на цьому р╕дк╕сному ╕ водночас прекрасному музичному ╕нструмент╕ випускник Московсько╖ консерватор╕╖ В╕ктор Кур╕денко. Продовжив його освоювати ╕ вдосконалювати виконавську техн╕ку у винятково сприятливих для цього умовах у пер╕од навчання в Московськ╕й консерватор╕╖ та Московському музично-педагог╕чному ╕нститут╕ ╕м. Гнес╕них. Студенти мали можлив╕сть бачити ╕ слухати високопрофес╕йну гру найкращих симфон╕чних оркестр╕в та видатних музикант╕в кра╖ни. Це було фантастичним доп╕нгом для п╕дживлення потреб молодого музиканта. Я, немов губка, всотував ╕нформац╕ю, що вирувала навколо мене.
— Ви брали участь у профес╕йних музичних конкурсах?
— У мо╓му житт╕ ╖х було два. У першому, республ╕канському, який в╕дбувся навесн╕ 1976 року в Ки╓в╕, я здобув перше м╕сце. У 1980 роц╕ студентом консерватор╕╖ взяв участь у другому – Всесоюзному. Випробування контрабасово╖ ном╕нац╕╖ тод╕ проходили у Львов╕ ╕ були винятково╖ складност╕. В кожному з трьох конкурсних тур╕в потр╕бно було виконувати велику к╕льк╕сть твор╕в св╕тово╖ мистецько╖ спадщини. У напружен╕й конкурентн╕й боротьб╕ я пос╕в трет╓ м╕сце ╕ отримав диплом лауреата. Однак найсправедлив╕шою оц╕нкою музиканта вважаю реакц╕ю слухач╕в. Коли переповнений концертний зал вибуха╓ гучними оплесками на останн╕х нотах твору або навпаки емоц╕йне diminuendo (затихаючи) розчиня╓ться в тиш╕ ╕ вона неск╕нченно продовжу╓ться в думках людей: «Грай ще, ще...» – це ╕ ╓ вищою нагородою за виконавську майстерн╕сть.
— Ви гра╓те напам’ять кожен музичний тв╕р?
— Сольн╕ твори кожен музикант гра╓ напам’ять, а ансамблев╕ част╕ше виконуються з нотного аркуша. Нот не так уже й багато, як зда╓ться, — всього с╕м. ╤ емоц╕йна вар╕ативн╕сть цих семи нот викону╓ться в гармон╕йн╕й посл╕довност╕ певно╖ музично╖ форми. Ще у Й. Баха запитували: «Як вам вда╓ться так в╕ртуозно виконувати напам’ять велику к╕льк╕сть музичних твор╕в?» А в╕н в╕дпов╕дав: «У цьому нема╓ н╕чого складного. Я вчасно беру потр╕бн╕ ноти».
У мо╓му репертуар╕ ╓ багато таких твор╕в, до яких мен╕ хот╕лося б повертатися знову ╕ знову. Серед них – контрабасов╕ концерти К. Д╕ттерсдорфа ╕ Д. Боттез╕н╕, вар╕ац╕╖ на тему «Прекрасна мельничиха» Дж. Па╕з╕елло, концерт ╕ п’╓си мало╖ форми С. Кусевицького та ╕нш╕.
— З ким ╕з знаменитостей ви грали?
— Мен╕ пощастило мати творч╕ стосунки з багатьма видатними музикантами. Першим авторитетом у св╕т╕ музики для мене, студента, був кер╕вник камерного оркестру Московсько╖ консерватор╕╖ професор Георг╕й Тор╕ан. З╕ спец╕ал╕зац╕╖ «симфон╕чне диригування» я навчався у видатного диригента Фуата Мансурова. Та найголовн╕шою людиною для мене був викладач класу контрабаса професор Володимир Хоменко.
З нашим студентським симфон╕чним оркестром тод╕ виступали скрипал╕ Давид Ойстрах ╕ Леон╕д Коган. Грав у Москв╕ також у концертах з п╕ан╕стом Святославом Р╕хтером ╕ трубачем Тимоф╕╓м Докшицером. У М╕жнародному конкурс╕ камерних оркестр╕в у 1979 роц╕ у В╕дн╕ ми виконували п╕д кер╕вництвом н╕мецького диригента Герберта фон Карояна «Рекв╕╓м» В. Моцарта. У 1980 роц╕ в Ризькому Домському собор╕ я виступав в одному концерт╕ з в╕домою рос╕йською сп╕вачкою ╤риною Архиповою.
— Ви виступали ╕ працювали за кордоном – в ╢гипт╕, П╕вденн╕й Коре╖, Н╕дерландах... Яка кра╖на найб╕льше запам’яталася?
— Мен╕ легше сказати, де я ще не був, — така обширна моя концертна географ╕я. А з ╕ншого боку – це ╕стор╕я мого життя, сп╕лкування з багатьма в╕домими особистостями, п╕знання культури ╕ звича╖в ╕нших народ╕в.
Найдовше – с╕м рок╕в — перебував у ╢гипт╕, де працював концертмейстером групи контрабас╕в симфон╕чного оркестру Нац╕онально╖ опери ╕ викладачем класу контрабаса Ка╖рсько╖ консерватор╕╖. Св╕й методичний доробок виклав у прац╕ «М╕й метод», який був надрукований у ╢гипт╕ ╕ став популярним пос╕бником для студент╕в, як╕ навчаються гр╕ на контрабас╕.
— Якою мовою ви там сп╕лкувалися?
— Спочатку англ╕йською, якою в╕льно волод╕ю, а з часом опанував ╕ розмовну арабську мову.
— У Ка╖р╕ ви видали ще одну книгу – зб╕рку транскрипц╕й для контрабаса «Медитац╕я». Що це за робота?
— Контрабас як ╕нструмент, що викону╓ соло, перебува╓ ще в стад╕╖ становлення. Спец╕ально для нього створено дуже мало твор╕в. Щоб молод╕ музиканти вивчали творч╕сть видатних композитор╕в р╕зних час╕в ╕ народ╕в, я зд╕йснив транскрипц╕ю деяких кращих твор╕в св╕тового музичного мистецтва для цього чудового ╕нструмента, який нин╕ пос╕да╓ г╕дне м╕сце в оркестров╕й та камерн╕й практиц╕.
За кордоном великий попит на квал╕ф╕кованих профес╕йних музикант╕в. Для них створюються ╕ винятков╕ умови для прац╕, виступ╕в. Зокрема, творче сп╕лкування в╕дбулося в мене з Мстиславом Ростроповичем, який при╖жджав у ╢гипет ╕ як в╕олончел╕ст, ╕ як диригент.
— А нин╕шня робота вдалин╕ в╕д столичних музичних центр╕в не вплива╓ на вашу затребуван╕сть як музиканта?
— Н╕. Кожного року я дв╕ч╕ ви╖жджаю за кордон для ведення пост╕йно д╕ючого майстер-класу в столиц╕ П╕вденно╖ Коре╖ – Сеул╕ та м╕ст╕ Бусан, де також видано мо╖ транскрипц╕╖ для контрабаса. У склад╕ р╕зних оркестр╕в Укра╖ни зд╕йснив гастрольн╕ по╖здки в Голланд╕ю, ╤тал╕ю, ╤спан╕ю, Португал╕ю, Франц╕ю, Н╕меччину, Грец╕ю, Л╕ван, Об’╓днан╕ Арабськ╕ Ем╕рати, Япон╕ю та Китай.
Працюючи в Партен╕тськ╕й дитяч╕й музичн╕й школ╕, створив дитячий камерний оркестр, який за репертуаром, що викону╓ться, давно перер╕с р╕вень дитячого. В робот╕ з ним знадобилися навички з диригування та оркестровки, отриман╕ в роки навчання у консерватор╕╖. У зв’язку з в╕дсутн╕стю нотного матер╕алу, вс╕ партитури для оркестру розробляю сам. За п’ятнадцять рок╕в до репертуару колективу вв╕йшло понад 150 твор╕в, а його високий виконавський р╕вень п╕дтверджено на багатьох м╕жнародних конкурсах як в Укра╖н╕, так ╕ за кордоном у Польщ╕, Чех╕╖, Н╕меччин╕, В╕рмен╕╖.
Розробляю нотн╕ тексти ще для одного музичного колективу школи – квартету викладач╕в з трьох скрипок ╕ контрабаса. Таким складом ми кожного л╕та виступа╓мо з концертами у санатор╕ях ╕ будинках в╕дпочинку п╕вострова.
— Кого б ви назвали з╕рками ╕нструментально╖ музики в Криму?
— Великий пер╕од творчого зростання кримсько╖ музично╖ культури уособлю╓ диригент, народний артист Укра╖ни Олекс╕й Гуляницький, який п╕дняв Кримський симфон╕чний оркестр до р╕вня лауреата Всесоюзного конкурсу. Високий профес╕йний р╕вень багато рок╕в утриму╓ п╕ан╕ст, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни Олександр Яцков. Горд╕стю кримчан ╓ г╕тарист-в╕ртуоз, народний артист Укра╖ни Енвер ╤змайлов, який не просто гра╓ на цьому музичному ╕нструмент╕, а розмовля╓ з слухачем у техн╕ц╕ тепп╕нга, сп╕ва╓, малю╓ картини буття.
— У чому секрет популярност╕ сучасного музиканта? Що не прийнятне для вас на сцен╕?
— Критер╕й усп╕ху музиканта в ус╕ часи був один – високий р╕вень профес╕йно╖ майстерност╕. Сцена – це ц╕лий св╕т з╕ сво╖ми законами, традиц╕ями, уподобаннями. Вона, як живий орган╕зм, може прийняти артиста, розкрити йому вс╕ демонстрац╕йно-постановочн╕ та акустичн╕ можливост╕ чи навпаки створити велику перешкоду для виступу.
Друга складова частина концерту – глядач. Академ╕чний слухач музики сприйма╓ все, що йому пропонують, а емоц╕йн╕й публ╕ц╕ потр╕бен ╕нший репертуар. ╤гнорування ж ╖╖ уподобань може обернутися для виконавця в╕двертим неприйняттям. До концерту треба готуватися дуже скрупульозно, не в╕дкидаючи нав╕ть найменших др╕бниць. Класичному музиканту дуже важливо завойовувати молодих слухач╕в, л╕куючи не лише ╖хн╕ душ╕, а й вуха в╕д руйн╕вного впливу дискотек на духовн╕сть.
— Що ви сам╕ ще хочете з╕грати ╕ включити в св╕й репертуар?
— У р╕зних народ╕в дуже багато ц╕каво╖ музики. ╥хн╕ кращ╕ культурн╕ надбання нин╕ стали доступними для наших музикант╕в, у тому числ╕ ╕ творч╕сть колишн╕х сп╕вв╕тчизник╕в, укра╖нц╕в св╕тово╖ д╕аспори. Як приклад можна назвати музичну спадщину укра╖нського композитора д╕аспори Сполучених Штат╕в Америки Василя Безкоровайного. Скарбниця його прекрасних твор╕в поверта╓ться в Укра╖ну завдяки д╕яльност╕ С╕мферопольського м╕ського науково-творчого товариства його ╕мен╕, яке очолю╓ заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Богдан Безкоровайний. Багато з них у мо╖й транскрипц╕╖ вже вв╕йшли в репертуар талановитих молодих виконавц╕в, яким я передаю сво╖ творч╕ методи ╕ досв╕д гри. Серед них — кримчани Андр╕й Отчик, випускник Ки╖всько╖ музично╖ академ╕╖, який працю╓ в Президентському симфон╕чному оркестр╕, та Олекс╕й Некля╓в, який цього року зак╕нчу╓ навчання в ц╕й же академ╕╖ ╕ працю╓ в Державному ф╕лармон╕чному симфон╕чному оркестр╕.
— Ви музикант ╕ викладач. А чи сп╕ва╓те?
— Б╕льше двадцяти рок╕в працюю у в╕льний в╕д виконавсько╖ ╕ педагог╕чно╖ д╕яльност╕ за фахом кер╕вником хору Алуштинсько╖ православно╖ церкви Вс╕х кримських святих, де отримую духовну наснагу, яка допомага╓ мен╕ в житт╕ та робот╕.
— Що нин╕ головне для вас у житт╕?
— Перш за все потр╕бно максимально допомогти мо╖м д╕тям, як╕ за с╕мейною традиц╕╓ю навчаються музиц╕. Син Олександр – скрипаль, зак╕нчив минулого року С╕мферопольське музичне училище ╕м. П. Чайковського, навча╓ться в Ки╖вськ╕й музичн╕й академ╕╖ в клас╕ народно╖ артистки Укра╖ни Ольги Р╕вняк. Дочка Анастас╕я навча╓ться в музичн╕й школ╕ по класу флейти ╕ скрипки, де виклада╓ ╖╖ мама ╕ моя дружина Мар╕я Шинкаренко. Ма╓мо над╕ю, що наш багатий фаховий спадок буде кому г╕дно продовжити.
Музика назавжди вв╕йшла в серце, в╕дкрила Василю Шинкаренку весь св╕т, стала способом його п╕знання. Навчившись усьому в житт╕, в╕н вчить ╕нших, демонстру╓ глибину людського духу на сцен╕ та в сво╓му оточенн╕. Його ╕нструментальн╕ мелод╕╖ надихають, спонукають до роздум╕в, захоплюють грою оркестру, в якому в╕н – номер один.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10081

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков