Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У МОСКВ╤ ПОМЕРЛА ПРАВОЗАХИСНИЦЯ, ЯКА КРИТИКУВАЛА ПУТ╤НА ╤ П╤ДТРИМУВАЛА УКРА╥НУ
"Не звертайте уваги на те, що я рос╕янка. Мен╕ соромно за те, що ми робимо в╕дносно Укра╖ни....


НА ХАРК╤ВЩИН╤ СКАСУВАЛИ РЕГ╤ОНАЛЬНИЙ СТАТУС РОС╤ЙСЬКО╥ МОВИ
Про це у Facebook написав депутат Харк╕всько╖ обласно╖ ради Дмитро Булах.


«СУД» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ЗААРЕШТУВАВ АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ДО 11 ЛЮТОГО
Адвокати, посилаючись на здоров'я Бек╕рова, просили для свого п╕дзахисного як запоб╕жний зах╕д...


У КЕРЧЕНСЬК╤Й ПРОТОЦ╤ ЗАСТРЯГЛИ БЛИЗЬКО 170 СУДЕН, ЯК╤ ОЧ╤КУЮТЬ НА ПРОХ╤Д
Про це голова Держприкордонслужби Петро Цигикал сказав в ╕нтерв'ю на телеканал╕ UA|TV


СИНОД УПЦ КП ОБГОВОРИВ, ╤З ЧИМ ╤ТИ НА ОБ’╢ДНАВЧИЙ СОБОР
У регламент╕ Об’╓днавчого собору ма╓ бути враховано, що в╕н ╓ арх╕╓рейським й право голосу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 23.03.2012
ВС╤ ДОРОГИ ВЕДУТЬ ДО КРИМУ

Актуально!

У новому формат╕ переговорного майданчика, що в╕дпов╕да╓ ╓вропейському стилю орган╕зац╕╖ виставок, у готельному комплекс╕ «Ялта-╤нтурист» в╕дбувся ХХ╤ М╕жнародний туристичний ярмарок «Крим. Курорти. Туризм — 2012», виразивши прагнення кримчан перетворити п╕востр╕в з ун╕кальними природно-кл╕матичними ╕ л╕кувальними ресурсами, пляжами, ц╕нними прибережними територ╕ями, загадковим переплет╕нням найдревн╕ших культурних традиц╕й у ц╕лор╕чний курорт.

Д╤АЛОГ ВЛАДИ ╤ Б╤ЗНЕСУ

Основн╕ експоненти виставки – кримськ╕ оздоровниц╕, туристичн╕ агентства Укра╖ни ╕ Криму — на численних стендах, в╕тринах ╕ в рекламн╕й пол╕граф╕чн╕й продукц╕╖ продемонстрували свою готовн╕сть активно просувати кримський туристичний продукт на м╕жнародний ринок, сприяти розвитку сп╕вроб╕тництва ╕з заруб╕жними кра╖нами ╕ м╕жнародними орган╕зац╕ями, розширювати д╕лов╕ контакти м╕ж п╕дпри╓мствами курортно-туристського комплексу ╕ кримськими товаровиробниками.
У н╕й взяли участь понад 500 туристичних компан╕й ╕з 20 кра╖н св╕ту, близько 150 акредитованих журнал╕ст╕в ╕з 108 засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ чотирьох держав, гост╕ з 17 рег╕он╕в Укра╖ни, 370 екскурсовод╕в. Тут побували за три дн╕ близько семи тисяч в╕дв╕дувач╕в, як╕ в пор╕внянн╕ з попередн╕ми ╕ недавн╕м рос╕йським туристичним форумом у Соч╕ назвали ялтинський ярмарок потужн╕шим ╕ ц╕кав╕шим. ╤ справа не лише в к╕лькост╕ учасник╕в ╕ виставкових площ, хоч ╕ це ╓ серйозним показником значущост╕.
На ярмарку в Ялт╕ предметно говорили про ц╕ни як визначальний фактор вибору м╕сця в╕дпочинку для б╕льшост╕ жител╕в р╕зних куточк╕в планети. Туристичний пот╕к у Крим формують в основному забезпечен╕, але не найбагатш╕ укра╖нц╕, рос╕яни ╕ представники сус╕дн╕х кра╖н. Що чека╓ ╖х у нин╕шньому теплому сезон╕?
Варт╕сть санаторно-курортних послуг, за даними М╕н╕стерства курорт╕в ╕ туризму АРК, п╕двищилася в середньому на 3-7 в╕дсотк╕в. Однак пор╕вняно з курортами Рос╕╖ на тому ж Чорному мор╕ середн╕ ц╕ни на в╕дпочинок в оздоровницях Криму нижч╕ майже на 30 %, а в готелях – на 25 %. Л╕кувальн╕ послуги на 25 % дешевш╕, н╕ж у Туреччин╕ чи Краснодарському кра╖ Рос╕╖.
Саме рос╕йський ринок м╕н╕стр курорт╕в ╕ туризму АРК Олександр Л╕╓в назвав одним ╕з найб╕льш перспективних для кримського туризму. В╕н в╕дзначив необх╕дн╕сть налагодження регулярного транспортного сполучення з рег╕онами Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Однак висока варт╕сть ав╕ац╕йних ╕ зал╕зничних квитк╕в до Криму ╓ одним з основних гальм галуз╕. Якщо в 2010 роц╕ пот╕к рос╕йських турист╕в у Крим зб╕льшився на 80 %, то в минулому 2011-му – лише на 16.
╤ все ж нав╕ть при подорожчанн╕ тур╕в по Криму на 10-20 %, як стверджують кримськ╕ туроператори, а ╖хн╕ рос╕йськ╕ колеги називають точну цифру 20, в╕дпочинок на п╕востров╕ цього року, за оц╕нкою президента групи компан╕й «Мультитур» (Москва) Олекс╕я Високанова, залиша╓ться для рос╕ян дешевшим пор╕вняно з сочинським узбережжям Чорного моря за рахунок зниження курсу гривн╕ щодо рос╕йського рубля.
Впливати на ╕нш╕ зовн╕шн╕ ╕ внутр╕шн╕ комун╕кативн╕ фактори, як╕ визначають ц╕новий сезон ╕ приваблив╕ механ╕зми продажу пут╕вок, лоб╕ювати кримськ╕ ╕нтереси в укра╖нському парламент╕, добиватися зняття подв╕йного оподаткування туристичних послуг на законодавчому р╕вн╕ ╕ зниження його в першу чергу для тих заклад╕в, заповнюван╕сть яких перевищу╓ 50 %, на думку голови Пост╕йно╖ ком╕с╕╖ Верховно╖ Ради АРК з санаторно-курортного комплексу, туризму ╕ п╕дпри╓мництва Рустама Тем╕ргал╕╓ва, повинна Асоц╕ац╕я туроператор╕в Криму ╕ Севастополя. ╥╖ президент Борис Зел╕нський п╕дписав у Ялт╕ меморандум про сп╕льн╕ д╕╖ в цьому напрямку з головою правл╕ння Асоц╕ац╕╖ курорт╕в Криму Андр╕╓м Крячуном.
Говорили на ярмарку про встановлення знижок на 30 % для турист╕в, що при╖жджають у Крим в с╕чн╕ – лютому, про можливост╕ сп╕вроб╕тництва з Турецькими та Азербайджанськими ав╕ал╕н╕ями, розм╕щення презентац╕йних журнал╕в на бортах л╕так╕в ╕ в по╖здах, р╕зноман╕тн╕ субсид╕йн╕ програми ╕ вар╕анти з «Укрзал╕зницею». ╢ безумовн╕ перспективи в робот╕ з об’╓днаннями пенс╕онер╕в Австр╕╖ та Н╕меччини. Для реклами Криму як курорту нин╕ зн╕ма╓ться музичний кл╕п на найдовш╕й у св╕т╕ тролейбусн╕й л╕н╕╖ С╕мферополь – Ялта, яка вв╕йшла в Книгу рекорд╕в Г╕ннеса, розпочалися зйомки одним ╕з турецьких телеканал╕в сер╕╖ документальних ф╕льм╕в.

╤МПУЛЬСИ ДО ПОГЛИБЛЕННЯ СП╤ВРОБ╤ТНИЦТВА

Г╕дну конкуренц╕ю ╕ншим туристичним комплексам св╕ту можна скласти т╕льки шляхом об’╓днання вс╕х зац╕кавлених стор╕н, у тому числ╕ ╕ для представлення рег╕ону п╕д ╓диним брендом, сказав на ╤ М╕жнародному форум╕ «Перспективи розвитку туризму в Чорноморському рег╕он╕», який в╕дбувся в рамках ярмарку за участ╕ представник╕в влади, кру╖зно╖ ╕ндустр╕╖, м╕жнародних туристичних та економ╕чних сп╕втовариств Укра╖ни, Туреччини, Болгар╕╖, Румун╕╖, Груз╕╖, Молдови, Азербайджану, Латв╕╖ та Рос╕╖, заступник голови Ради м╕н╕стр╕в АРК Георг╕й Псарьов. Для реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ ╕де╖ та створення Асоц╕ац╕╖ чорноморських м╕ст було вир╕шено сформувати робочу групу, яка могла б отримувати гранти ╢вропейського Сп╕втовариства ╕ св╕тових грантодавц╕в. У цей граф╕к передбача╓ться включити 12 чорноморських портових м╕ст, у тому числ╕ п’ять – з Укра╖ни, для кожного з яких на територ╕╖ Криму буде вид╕лятися м╕сяць для соц╕ально╖ реклами. У в╕дпов╕дь на це в кожному причорноморському м╕ст╕ за його межами повинна розм╕щуватися реклама Криму. П╕востр╕в – не суц╕льний великий пляж, як дехто дума╓, а курорт з ц╕лор╕чним циклом л╕кувально-оздоровчих ╕ туристичних послуг.
Зб╕льшенню туристичного потоку сприятиме, зокрема, п╕дписання Меморандуму про сп╕вроб╕тництво м╕ж Радою м╕н╕стр╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим та Урядом Карловарського краю Чесько╖ Республ╕ки. Гетьман краю Йозеф Новотни, який поставив св╕й п╕дпис п╕д документом, п╕дтримав пропозиц╕╖ Г. Псарьова встановити побратимськ╕ зв’язки м╕ж Карловарським кра╓м ╕ рег╕онами п╕вострова, налагодити сп╕впрацю м╕ж вищими навчальними закладами, в╕дкрити в автоном╕╖ Почесне консульство Чесько╖ Республ╕ки ╕ запропонував обговорити можлив╕сть встановлення прямого ав╕асполучення м╕ж Карловими Варами ╕ С╕мферополем.
Важливою под╕╓ю на ярмарку ╕, за словами О. Л╕╓ва, найвизначн╕шою за останн╕ двадцять рок╕в для туристично╖ сфери Криму стала презентац╕я довгооч╕куваного проекту «П╕дтримка розвитку туризму в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим» загальною варт╕стю 5 м╕льйон╕в ╓вро, розробленого фах╕вцями ╢С та М╕н╕стерства курорт╕в ╕ туризму АРК. Його можна пор╕вняти з визнанням розвитку туризму основним пр╕оритетом у Стратег╕╖ розвитку республ╕ки до 2020 року. Проект буде впроваджуватися в рамках Програми ╢С «Сп╕льна ╕н╕ц╕атива з╕ сп╕вроб╕тництва в Криму» протягом трьох рок╕в з 2012 до 2014 консорц╕умом м╕жнародних консалтингових компан╕й з ╤рланд╕╖, ╤тал╕╖ та Н╕дерланд╕в, що виграли тендер.

ДЖЕРЕЛО ЗДОРОВ’Я ╤ ГАРМОН╤╥

У рамках ярмарку в╕дбулися «кругл╕ столи» за участ╕ туроператор╕в з Азербайджану, Б╕лорус╕, Рос╕╖, Туреччини, Укра╖ни ╕ кримського турб╕знесу, проведено майстер-клас в╕домих курортолог╕в Укра╖ни «╤нновац╕╖ в санаторно-курортному л╕куванн╕ в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим» ╕ ряд сем╕нар╕в.
Новинкою виставки стала презентац╕я програм по Криму з використанням об’╓кт╕в ╕сторико-культурно╖ спадщини та окрема експозиц╕я кращих санатор╕╖в ╕ оздоровниць, в╕д╕браних М╕н╕стерством курорт╕в ╕ туризму АРК за критер╕╓м в╕дпов╕дност╕ ц╕ни та якост╕. Зокрема, йшлося про те, що на п╕востров╕ ╓ ряд готел╕в високого класу: «В╕лла Олена» – п’ять з╕рок, «Ореанда» ╕ «Пальм╕ра-палас» – чотири з╕рки та деяк╕ ╕нш╕, яких ╕ в св╕т╕ нал╕чуються одиниц╕. ╥хн╕й ринок ╕ р╕вень обслуговування кл╕╓нт╕в регулю╓ться б╕знесом ╕ конкуренц╕╓ю: ╓ попит – ╓ ╕ пропозиц╕я. ╤ багато турист╕в роками при╖жджають в одн╕ ╕ т╕ ж м╕сця. Це найкраща для них реклама: при╖хав – побачив – знову при╖хав. А от на пляжах, б╕льш╕сть з яких знаходиться нин╕ на р╕вн╕ югославських радянського пер╕оду, впроваджуються нов╕ стандарти. Хто буде ╖м в╕дпов╕дати, отримуватиме в╕дзнаки за спец╕ально розробленою схемою.
Журнал╕сти звернули увагу на прекрасн╕ композиц╕╖ з кв╕т╕в ╕ пляшки з м╕неральною водою на стол╕ перед учасниками прес-конференц╕╖.
— Яку воду п’╓те? — запитали.
— «Моршинську», — в╕дпов╕в Г. Псарьов.
— Чому не «Кримську»? Яке в╕дношення вона ма╓ до Криму?
— Вона ма╓ в╕дношення до Укра╖ни.
╤ посм╕хнувшись, додав:
— Пол╕тики в цьому нема╓ жодно╖, а т╕льки реклама ╕ б╕знес орган╕затор╕в форуму.
Генеральний спонсор ярмарку – компан╕я «Мультитур» (Москва), партнери – ВАТ «Готельний комплекс «Ялта-╤нтурист», Асоц╕ац╕я туроператор╕в Криму ╕ Севастополя та санатор╕й «Золотий колос» (Алушта).
На ярмарку цього року вперше в Криму в╕дбулася церемон╕я нагородження Всеукра╖нською прем╕╓ю в сфер╕ туризму «Ukrainian Travel Awards – в╕дкрий Укра╖ну» в 22-х ном╕нац╕ях. ╥╖ лауреатами стали 17 представник╕в кримсько╖ тур╕ндустр╕╖. Зокрема, кращим курортним готелем названий «Пальм╕ра-палас» (Ялта), кращий готель для с╕мейного в╕дпочинку – «Porto Mare» (Алушта), м╕н╕-готель – «В╕лла «Соф╕я» (Ялта), парк-готель – «Сосновий б╕р» (Гаспра), «SPA-готель» – «Респект Холл» (Ялта). Кращим д╕ловим готелем став «Хаятт Ридженси Ки╖в», а «╤нтер Континенталь Ки╖в» – Luxuri-готелем. Перемогу в ном╕нац╕╖ «Готель – в╕дкриття року» здобула резиденц╕я «Кримський бриз».
Група туристичних компан╕й «Кандагар» визначена як кращий оператор в’╖зного туризму, а внутр╕шнього – туроператор «Ласп╕». Кращою Таласса-оздоровницею Укра╖ни названий туристсько-оздоровчий комплекс «Судак», кращий с╕мейний санатор╕й – «Золотий колос», кращий грязел╕кувальний – Сакський центральний в╕йськовий кл╕н╕чний санатор╕й ╕м. М. Пирогова.
М╕жнародний дитячий центр «Артек» ╓ кращим дитячим курортно-осв╕тн╕м комплексом, ╢впатор╕йський дитячий кл╕н╕чний санатор╕й М╕н╕стерства оборони Укра╖ни л╕диру╓ серед дитячих л╕кувально-оздоровчих заклад╕в, а компан╕я «Д╕тки» – серед оператор╕в дитячого туризму.
Палац-замок «Ласт╕вчине гн╕здо» визнаний найпопулярн╕шим туристичним об’╓ктом. Кращим г╕рськолижним комплексом названо туристичний комплекс «Буковель», а комплекс «Риксос – Прикарпаття» – кращим бальнеолог╕чним санатор╕╓м.
За новаторство в курортолог╕╖ в╕дзначений зав╕дувач кафедри ф╕з╕отерап╕╖ Кримського державного медичного ун╕верситету ╕м. С. Георг╕╓вського, доктор медичних наук, професор Володимир ╢жов.
У спец╕альних ном╕нац╕ях перемогу здобули голова правл╕ння санатор╕ю «Золотий колос» Серг╕й Щегол╓в — як кращий топ-менеджер року, готель «Ялта-╤нтурист» – як над╕йний партнер, а парк «Ки╖вська Русь» – за культурно-туристичний проект року.
На презентац╕╖ ф╕льм╕в про санаторно-курортне л╕кування в Криму учасники ярмарку зустр╕лися з народним артистом Укра╖ни Володимиром Горянським, сп╕вачкою Златою Огн╓вич. Сво╓ вокальне та ╕нструментальне мистецтво демонстрували кримськ╕ виконавц╕ – г╕тарист, народний артист Укра╖ни Енвер ╤змайлов, сп╕вак, заслужений артист Укра╖ни Юр╕й Лопушанський, джазова сп╕вачка Лен╕╓ ╤змайлова.

ЗГУСТОК ЕНЕРГ╤╥ ТА ОПТИМ╤ЗМУ

Сн╕гова ╕ водна стих╕я в к╕нц╕ холодно╖, з невластивими кримському кл╕мату морозами, зими завдала значних збитк╕в п╕вденнобережним пляжам ╕ рослинност╕. Однак на час проведення ярмарку в Ялт╕ ╖╖ шк╕длив╕ насл╕дки майже вс╕ були л╕кв╕дован╕. З-за вкритих сн╕гом г╕р сонце з╕гр╕вало сво╖ми теплими променями зелен╕ пальми ╕ посаджен╕ зам╕сть поламаних штормовим в╕тром деревця сосни. Т╕льки пошкоджен╕ квадратн╕ метри дорого╖ тротуарно╖ плитки на набережн╕й, сказав м╕ський голова Ялти Олекс╕й Боярчук, буде зам╕нено в травн╕, п╕сля загального потепл╕ння в природному середовищ╕, для ╖╖ кращо╖ якост╕ та над╕йност╕.
Курортна столиця презентувала на ярмарку 16 проект╕в про бази в╕дпочинку на П╕вденному берез╕, гостьову карту, яка нада╓ при╖жджим систему ф╕нансових знижок у готелях, магазинах, паркуванн╕ автомоб╕л╕в, а також в╕с╕м нових туристичних маршрут╕в для тих гостей, хто вже неодноразово побував тут на в╕дпочинку. Детальн╕ в╕домост╕ про них можна буде отримати в територ╕альних ╕нформац╕йних центрах, яких буде д╕яти на набережн╕й ╕ по всьому м╕сту близько десяти.
Во╕стину Крим ╓ ун╕кальним куточком нашо╖ планети, що виклика╓ ╕нтерес у вс╕х, хто хоч раз побував на ц╕й земл╕ з р╕дк╕сним по╓днанням географ╕чних смуг степу ╕ л╕су, моря ╕ г╕р, багато м╕сць яко╖ складають природний запов╕дний фонд, а пов╕тря буквально просочене легендами древност╕ ╕ сучасними ц╕лющими властивостями гарячого сонця, лаг╕дного бризу ╕ води.

Валентина НАСТ╤НА

***
З початку нин╕шнього року в Криму в╕дпочило вже понад 100 тис. ос╕б, що перевищу╓ показники минулого року. Так╕ дан╕ наводить М╕н╕стерство курорт╕в ╕ туризму АРК, переда╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
«К╕льк╕сть курортник╕в у Криму з початку року становить 107,8 тис. ос╕б, що на 5,2 % вище за р╕вень минулого року», — говориться в пов╕домленн╕.
Значною м╕рою на зростання турпотоку вплинули березнев╕ свята. У турф╕рмах зазначають, що найб╕льшою популярн╕стю користувався недорогий ╕ нетривалий в╕дпочинок.
Щор╕чно в Криму в╕дпочива╓ 6-7 млн. ос╕б.
* * *
П’ять рег╕он╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим у рамках програми розвитку ООН отримають техн╕чну допомогу на суму 650 тисяч ╓вро. Про це пов╕домила кер╕вник ПРООН Адел╕н Гоне, ╕нформу╓ газета «Голос Укра╖ни».
«Ми обговорювали з Радою м╕н╕стр╕в Криму, як будемо дал╕ рухатися, ╕ було прийнято р╕шення, що ресурси повинн╕ бути використан╕ для того, щоб надати п╕дтримку м╕стам ╕ районам Криму у реал╕зац╕╖ та розробц╕ ╖хн╕х проект╕в щодо розвитку», —зазначила вона.
За словами А. Гоне, до 5 кв╕тня ком╕с╕я у склад╕ представник╕в Ради м╕н╕стр╕в ╕ кер╕вник╕в м╕жнародних проект╕в у Криму вибере п’ять м╕ст ╕ район╕в для надання в╕дпов╕дно╖ техн╕чно╖ допомоги.
Нагада╓мо, ПРООН працю╓ в Криму з 1995 року. За цей пер╕од орган╕зац╕я вклала у м╕сцев╕ проекти близько $32 млн.
* * *
Голова Севастопольсько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Володимир Яцуба в ход╕ ви╖зно╖ наради в Севастопольському нац╕ональному ун╕верситет╕ ядерно╖ енерг╕╖ ╕ промисловост╕ (СНУЯЕ╕П) на тему: «Використання технолог╕╖ розв╕дки п╕дземних вод для м. Севастополя» запропонував ученим у порядку п╕лотного проекту провести пошук у Гагар╕нському район╕ м╕ста п╕дземних вод ╕з бур╕нням свердловини для визначення якост╕ бюветно╖ води, як це вже зробили в Ки╓в╕ та деяких ╕нших м╕стах Укра╖ни.
«Важко переоц╕нити вс╕ плюси в╕д знаходження альтернативно╖ питно╖ води для потреб Севастополя. Сьогодн╕ в соб╕вартост╕ поставок води населенню 80 % йде на ╖╖ п╕дйом, тод╕ як у бюветах вона сама б’╓ ключем. ╤ як╕сть води з бюветних джерел, як правило, дуже висока. Це дозволило б м╕сту вийти ╕з залежност╕ в╕д кл╕матичних вплив╕в ╕ значно п╕двищити добробут рег╕ону загалом», — п╕дкреслив В. Яцуба.
Для обговорення практичного виконання комплексу роб╕т найближчим часом буде проведено зустр╕ч м╕ж представниками кер╕вництва держадм╕н╕страц╕╖, СНУЯЕ╕П ╕ ДКП «Севм╕ськводоканал».
Присутн╕х на нарад╕ ознайомили з ╕нновац╕йною розробкою ун╕верситету — програмою «Пошук», заснованою на спец╕альн╕й обробц╕ даних косм╕чних досл╕джень. Можливост╕ програми дозволяють проводити дистанц╕йний пошук корисних копалин, енергонос╕╖в, питних ╕ термальних вод на глибин╕ до п’яти к╕лометр╕в. Ефективн╕сть застосування програми п╕дтверджена на практиц╕ — точн╕сть виявлення корисних копалин ╕ води становить 97 %.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10073

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков