Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БОЛ╤СН╤ КОРЕН╤ ПРОБЛЕМИ: ЯК ╥Х ВИТЯГТИ?
Ш╕стдесят восьмий день голодування Володимира Балуха, дванадцятий – Олега Сенцова…...


РОЗДУМИ НА ТЕМАТ ДЕПОРТАЦ╤╥ ╤ НАШИХ КРИМСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ
Сьогодн╕, в день пам’ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року, ми згаду╓мо те пекло, у яке...


ВИКУВАТИ ГОЛКУ ДЛЯ КОЩ╤Я
перше, що ма╓мо зробити – це в╕дновити дов╕ру до влади.


ПРО ДУРНОГО ЯСЬКА, МИРШАВИХ КРИМСЬКИХ ОВЕЦЬ ╤ КРЕЙСЕР «УКРА╥НА»
Туп-туп, туп-туп, туп-туп – ╕де товариство. Дол╕ шука╓. Омр╕яно╖. Щастям в╕нчано╖. Тихою...


ХТО В╤ДСТОЮ╢ УКРА╥НСЬКИЙ КРИМ
А що ж моя влада? Спершу, застосувавши сумнов╕домий ще з Майдану лозунг «Стояти ╕ не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 09.03.2012
«СВ╤ТЛИЧАНСЬКУ СТАТТЮ ПРО ЧОТИРИ УКРА╥НИ Я ПРОЧИТАВ У ╢ВПАТОР╤╥…»

Кримський Майдан

Св╕тличанськ╕ публ╕кац╕╖ про мову завжди викликають певний резонанс. Читач╕ телефонують з р╕зних м╕ст Укра╖ни, розпитують, сп╕впереживають, пропонують. Нав╕ть невеличку зам╕тку с╕мферопольця ╤горя Дуди «Св╕й до свого… Пошук втрачено╖ ╓дност╕» («КС» в╕д 3.02.2012) пом╕тили. Адже в╕дгукнувся кор╕нний кримчанин, який по-справжньому вбол╕ва╓ за мову! А ми вже звикли думати, що нац╕онально стурбованими можуть бути лише вих╕дц╕ з «материково╖» Укра╖ни. А народжен╕ в Криму, буц╕мто, приречен╕ все життя знаходитись у силовому пол╕ рос╕йсько╖ мови ╕ культури. Виходить, не завжди так! У статт╕ Тамари Соловей «Слово р╕дне, укра╖нське» констату╓ться прикра обставина: кримська письменницька сп╕лка не молодша╓... Як зарадити справ╕? Налагодити сп╕лкування з кримськими школами? Шукати юних письменник╕в ╕ поет╕в, починаючи ╕з шк╕льно╖ лави? Може, част╕ше висаджувати в Криму галицько-волинськ╕ поетичн╕ десанти? Щось же треба робити – п╕д лежачий кам╕нь вода не тече! Статтю «У Ки╓ва ╓ шанс швидше заговорити укра╖нською, н╕ж заговорить латиською Рига…» також активно обговорювали. А зак╕нчувалося все, як правило, висновком: ось ми говоримо про Латв╕ю, сп╕вчува╓мо латишам, а у самих ще ст╕льки проблем… Мовна проблема в Укра╖н╕, справд╕, ╓ на порядок складн╕шою, н╕ж у Латв╕╖. Це у них там ч╕ткий под╕л на латиш╕в ╕ рос╕йськомовне населення. А у нас? Що не рег╕он, то своя специф╕ка… А чи ╓ фах╕вець, який знав би всю Укра╖ну ╕ м╕г би давати мудр╕ поради? Такого не зна╓мо, але наша «св╕тличанська» читацька громада сама поступово руха╓ться у цьому напрямку. Набира╓мося колективного досв╕ду – ми ж одне ц╕ле! Сьогодн╕ продовжу╓мо «мовну» тему з дн╕пропетровським письменником Дмитром Бондаренком. Його думки варт╕ того, щоб ╕з ним ознайомилися наш╕ читач╕.

«СВ╤ТЛИЧАНСЬКУ СТАТТЮ ПРО ЧОТИРИ УКРА╥НИ Я ПРОЧИТАВ У ╢ВПАТОР╤╥…»

— Дмитре, ви щороку бува╓те у Львов╕, отже, мовн╕ реал╕╖ нашого м╕ста зна╓те. Пор╕вняти з Дн╕пропетровськом можете? Що ╓ под╕бного, а що в╕дм╕нного?
— Якщо говорити про мову, то р╕зниця, звичайно, величезна… Х╕ба що за оф╕ц╕йною осв╕тянською статистикою Дн╕пропетровськ, може, трохи наближа╓ться до Львова доперебудовних час╕в… Приблизно дв╕ третини шк╕л у нас укра╖номовн╕. Але це лише формально, бо на перервах д╕ти зазвичай сп╕лкуються рос╕йською… Позитивом ╓ те, що учн╕ рос╕йських шк╕л державну мову також знають добре. Це може здатися дивним, але коли я виступав з╕ сво╖ми книжками в рос╕йських школах, то вс╕ учн╕ розмовляли з╕ мною гарною укра╖нською. А ось в укра╖нських школах – хто як... Були й так╕, що без будь-яких докор╕в сов╕ст╕ ставили запитання рос╕йською, хоча й бачили, що перед ними укра╖номовний письменник.
— Чому ж так?
— Я ж кажу, що школи ╓ укра╖нськими найчаст╕ше формально. Д╕ти звикли, що вчителька може розмовляти з ними як укра╖нською, так ╕ рос╕йською. Тому й для мене не зробили винятку. А ось мовн╕ установки учн╕в рос╕йських шк╕л дещо ╕нш╕: ╖хн╓ рос╕йськомовне середовище ц╕лком стаб╕льне, «не загрожене». Навчальний процес ╕де рос╕йською, разом з тим, вони непогано вивчають ╕ укра╖нську. Тому для них це природно: прийшов укра╖номовний автор, сп╕лку╓ться укра╖нською, то чому ж не розмовляти з ним мовою, якою волод╕╓ш добре?  А де ж ╖╖ тод╕ ще використовувати? ╢ знання мови, ╕ ╓ висока мовна культура. Принаймн╕, тепер вона вища, н╕ж була в радянськ╕ часи, коли укра╖нську в Дн╕пропетровську в╕дверто зневажали… Ось так я можу пояснити цей парадокс.
— Отже, нав’язування мови н╕чого не да╓?
— Не да╓, звичайно. Нав╕ть може бути якийсь спротив. Проте не хочу сказати, що у Дн╕пропетровську д╕тей насильно заганяють до укра╖нських шк╕л. Н╕, батьки сам╕ прагнуть записати д╕тей до шк╕л з державною мовою викладання. Знають же, що знадобиться мова… Тому укра╖нськ╕ школи переповнен╕, навчання там у дв╕ зм╕ни – мо╖ д╕ти навчаються саме в так╕й школ╕. А в рос╕йських школах значно простор╕ше… Багато залежить в╕д самих учител╕в. Багато русист╕в Дн╕пропетровська свого часу переквал╕ф╕кувалися (п╕д тиском обставин) у викладач╕в укра╖нсько╖. Я не певен, що вс╕ вони готов╕ виховувати укра╖нських патр╕от╕в… Але ╓ у нашому м╕ст╕ ╕ справжн╕ укра╖нськ╕ школи. Це школи передм╕сть, де населення дос╕ сп╕лку╓ться «суржиком». З цих стартових умов перейти на правильну укра╖нську вже легше. А ╓ ще ел╕тн╕ л╕це╖ — там ╕ на перервах звучить гарна укра╖нська мова…
— Це вже при╓мно…
— Але до Львова нам ще дуже далеко! У вас я бачив: люди готов╕ у черз╕ стояти за газетами, тиснуться за «Експресом» ╕ «Високим замком», у нас же такого н╕коли не спостер╕гав. Тиша ╕ спок╕й… ╤ газети у нас слабш╕. Не можу уявити, щоб дн╕пропетровська газета критикувала якусь оф╕ц╕йну под╕ю.  Все в дус╕ «одобрямсу»… Зна╓те, щоб укра╖нська не почувалася в С╕чеслав╕ попелюшкою, треба зробити ще дуже ╕ дуже багато. Треба й ╕стор╕ю вивчати серйозн╕ше. Бо дос╕ в багатьох дн╕пропетровц╕в ╓ така точка зору: мовляв, Укра╖на — це там, де Полтава, Черкаси, В╕нниця, а ось Дн╕пропетровщина — це вже… Новорос╕я. Тому й законом╕рно, що мова тут рос╕йська. Я то знаю, що ми — не Новорос╕я, що й меж╕ ч╕тко╖ м╕ж Полтавщиною ╕ Дн╕пропетровщиною нема╓, але як це можу пояснити б╕льшост╕ городян? До реч╕, колись у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» була гарна стаття на цю тему: «Хто об’╓дна╓ чотири Укра╖ни?» Я прочитав цей номер к╕лька рок╕в тому, коли в╕дпочивав у ╢впатор╕╖. Прочитав з великим задоволенням! Добре, що ╓ такий св╕жий погляд на рег╕ональн╕ особливост╕ Укра╖ни. Без штамп╕в ╕ м╕ф╕в… Саме так ╕ треба п╕дходити до проблеми. Не можна п╕д один греб╕нець ус╕х… Галичина — це одне, Полтавщина – це друге, Запор╕жжя – трет╓, а Крим – четверте… З ╕ншого боку, все тече, все зм╕ню╓ться. В╕дому групу «Т╕к», за визнанням ╖╖ учасник╕в, найкраще сприймали — де б ви думали?
— Не знаю…
— У С╕мферопол╕! Трич╕ на «б╕с» викликали!
— Отже, епатажний «суржик» у Криму — на «б╕с». А справд╕ укра╖нське, високе мистецтво?
— Не скажу, кримчанам видн╕ше. ╤ все ж, коли буваю в Криму, то рад╕ю: вл╕тку в Саках ╕ в ╢впатор╕╖ укра╖нсько╖ мови б╕льше, н╕ж у Дн╕пропетровську! ╤ преси укра╖номовно╖ в к╕осках б╕льше. Звичайно, це пов’язано з напливом в╕дпочиваючих, але ж цей фактор можна якось використовувати! Просв╕тяни курортних м╕ст ╕ селищ повинн╕ навчитися якось використовувати цю обставину – тимчасову «укра╖номовн╕сть» морського узбережжя в л╕тн╕й пер╕од. Невеликий поштовх може породити тенденц╕ю…

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10025

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков