Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
В 1994 роц╕ головою Феодос╕йсько╖ "Просв╕ти" обрали З. М. Багатову.


БЕЛЬГ╤Я В СТЕПАХ УКРА╥НИ
Перш╕ бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства з’явилися на територ╕╖ Укра╖ни у 1880-т╕ роки.


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: ПОЛЬСЬКА КОМ╤С╤Я ЗНАЙШЛА СЛ╤ДИ ВИБУХ╤ВКИ
За ╕нформац╕╓ю п╕дком╕с╕╖, завершено вивчення доказ╕в, що стосуються виявлення вибухових...


Оксана К╕сь, ╕сторик, автор досл╕дження про укра╖нок – пол╕тв'язн╕в ГУЛАГу: У ТАБОРАХ РОЛЬ СВЯЩЕНИКА БРАЛИ НА СЕБЕ Ж╤НКИ, НА ЩО В НОРМАЛЬНИХ УМОВАХ У ЖОДН╤Й ЦЕРКВ╤ НЕ МАЛИ Б ШАНСУ
Вистояли ╕ вижили т╕, хто мав незламну волю, хто чинив спротив гнобителям, хоча б др╕бний ╕...


Гульнара Бек╕рова, ╕сторик, кандидат пол╕тичних наук: ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1944 РОЦ╤ МОЖНА ПОР╤ВНЯТИ З╤ ЗНИЩЕННЯМ РОС╤╢Ю КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
18 травня 1944 року - траг╕чний день в ╕стор╕╖ кримських татар. Пам'ять про нього завжди буде...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 09.03.2012
«КОБЗАР» 1860 РОКУ

У фондах Кам’янського державного ╕сторико-культурного запов╕дника збер╕га╓ться надзвичайно ц╕кава ╕ дуже р╕дк╕сна книга — прижитт╓ве видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, що вийшло друком у середин╕ с╕чня 1860 року накладом 6050 прим╕рник╕в. Це видання було значно повн╕ше двох попередн╕х, виданих у 1840 та 1844 роках. До нього ув╕йшло 17 твор╕в та портрет Шевченка. На титульн╕й стор╕нц╕ зазначено «Коштом Платона Симиренка». Хто ж такий цей Платон Симиренко, якому ми завдячу╓мо появою третього видання «Кобзаря»?
На той час, коли Шевченко з ним зустр╕вся, це був в╕домий цукрозаводчик, мав к╕лька п╕дпри╓мств, як╕ започаткував ще його батько Фед╕р Симиренко. Ц╕кав╕ перипет╕╖ дол╕ ц╕╓╖ родини. Вони ╜рунтовно досл╕джен╕ в╕домим в Укра╖н╕ симиренкознавцем академ╕ком Петром Вольвачем та правнучкою Федора Симиренка Тетяною Симиренко, громадянкою Канади. Д╕д Платона Симиренка – Степан був ╕з тих запорозьких козак╕в, як╕ в╕дмовились присягати на в╕рн╕сть Катерин╕ ╤╤, за що його позбавили вс╕х козацьких вольностей. Степан Симиренко подався чумакувати ╕ так у дороз╕ й помер, а його дружину ╕ ш╕стьох д╕тей в╕ддали в кр╕пацтво графин╕ Олександр╕ Браницьк╕й, уроджен╕й Енгельгардт, що була, як ╕ Катерина Давидова, плем╕нницею князя Потьомк╕на. Батько Платона — Фед╕р Степанович зум╕в заробити грош╕ (працював на пана ╕ одночасно орендував млин на р╕чц╕ В╕льшанц╕) ╕ викупитися з невол╕. Разом з братами Яхненками (братами дружини) заснував промислову ф╕рму «Брати Яхненки ╕ Симиренко». Перший великий кап╕тал ф╕рма заробила торг╕влею борошном та ╕ншими товарами, а пот╕м почали будувати цукров╕ заводи. Сво╖м д╕тям Фед╕р Симиренко дав хорошу осв╕ту, зокрема, Платон Федорович зак╕нчив Пол╕техн╕чний ╕нститут у Париж╕,  повернувся з навчання у 1843 роц╕. Саме в╕н ╕н╕ц╕ював створення ун╕кального семиповерхового цукрово-раф╕надного Городищенського та машинобуд╕вних завод╕в. Це був перший у Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ паровий цукровий завод, оснащений найпередов╕шим зах╕дно╓вропейським обладнанням (до цього часу вс╕ цукров╕ заводи в Рос╕╖ були вогняними й вимагали багато дров). Платон ста╓ техн╕чним кер╕вником родинно╖ ф╕рми ╕ вт╕лю╓ у виробництв╕ найнов╕ш╕ технолог╕╖. Та не т╕льки технолог╕чн╕ досягнення ╕ багатство вир╕зняли цю родину. Коли Тарас Григорович Шевченко при╖хав у 1859 роц╕ до Платонового хутора, то його здивуванню не було меж. Адже те, що в╕н тут побачив, зовс╕м в╕др╕знялось в╕д страшно╖ кр╕пацько╖ д╕йсност╕ тод╕шньо╖ Рос╕╖. Завод ╕ побудоване спец╕ально для роб╕тник╕в м╕стечко були оснащен╕ новим, р╕дк╕сним на той час газовим осв╕тленням, що практикувалось лише у найб╕льших м╕стах, в м╕стечку був також водог╕н. Тут д╕яли безкоштовна л╕карня ╕ школа, в як╕й викладали вчител╕ з ун╕верситетською осв╕тою за програмою техн╕чних училищ. Побачене, що йому продемонстрував один ╕з засновник╕в ф╕рми «Брати Яхненки ╕ Симиренко» К╕ндрат Яхненко, так розчулило Шевченка, що в нього на очах виступили сльози. П╕д час перебування Тараса Григоровича на Платонов╕м хутор╕ зайшла мова про те, що у продаж╕ нема╓ твор╕в Шевченка, поет сказав, що видавц╕ скупляться, а сам в╕н кошт╕в для видання не ма╓. От тод╕ Платон Федорович Симиренко ╕ запропонував свою допомогу, вид╕ливши для ц╕╓╖ мети 1100 карбованц╕в. Шевченко не хот╕в просто так брати ц╕ грош╕, а зобов’язався в╕ддати борг книгами. Тому 735 прим╕рник╕в «Кобзаря» над╕йшло в контору ф╕рми «Брати Яхненки ╕ Симиренко». Коли Платон Федорович побачив книги, то, звичайно ж, зрад╕в виходу у св╕т улюбленого народом «Кобзаря». Але як глянув на титульну стор╕нку ╕ побачив, що там надруковано «Коштом Платона Симиренка», то так розсердився, що аж збл╕д ╕ промовив: «Покровительства його талант не потребу╓: я дав грош╕ ╕ одбираю книжками. Я хот╕в, щоб се д╕ло було м╕ж нами; х╕ба треба знати, кому я грош╕ дав». Приятель Шевченка Михайло Чалий поясню╓ незадоволення Платона Федоровича його скромн╕стю, а це, як в╕н зауважив, «редкая черта в наше меркантильное время меценатствующих богачей». Ця фраза написана в 60-х роках Х╤Х стол╕ття, а зда╓ться, н╕би сьогодн╕, в ХХ╤ стол╕тт╕.
Залиша╓ться т╕льки сказати, що чинити благод╕йн╕сть, але без розголосу, було прикметною рисою вс╕╓╖ родини Симиренк╕в. Це стосу╓ться ╕ Левка Платоновича Симиренка, вченого-сад╕вника, який дав пут╕вку в життя одному з найкращих сорт╕в яблун╕, названому на честь батька Ренетом П. Ф. Симиренка. ╤ коли ти, уважний читачу, будеш тримати в сво╖й руц╕ це яблуко, то, можливо, згада╓ш ╕ Платона Симиренка, ╕ виданий його коштом «Кобзар» Т. Г. Шевченка, а ще ╕ автора цього сорту Левка Симиренка, який загинув в╕д кул╕ чек╕ст╕в у Р╕здвян╕ свята 1920 року, так ╕ не завершивши роботу над фундаментальною працею «Укра╖нсько-рос╕йська помолог╕я», стор╕нки яко╖ залишились скроплен╕ його кров’ю.

Лариса БОНДАРЕНКО,
заступник директора з науково╖ роботи Кам’янського ╕сторико-культурного запов╕дника

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10017

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков