Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДУХОВНИЙ УЧИТЕЛЬ: ╢ВГЕН СВЕРСТЮК
Яким був ╢вген Сверстюк ╕ як╕ повчання залишив у спадок новим покол╕нням, нам розпов╕ла зав╕дувач...


ЗАБУТЕ ╤М’Я Л╤КАРЯ МАР’ЯНА ПАНЧИШИНА
«Знання ╕ досв╕д – в ╕м’я збереження здоров’я укра╖нц╕в”, - таким...


ДОВГИЙ ШЛЯХ, ПРИСВЯЧЕНИЙ ОСВ╤Т╤
З ЮВ╤ЛЕ╢М! РЕКТОРУ НАЦ╤ОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГ╤ЧНОГО УН╤ВЕРСИТЕТУ ╤МЕН╤ М.П. ДРАГОМАНОВА В╤КТОРУ...


«ПОЧЕСНА В╤ДЗНАКА» - ПИСЬМЕННИКУ-ЮВ╤ЛЯРУ
Гост╕ тепло в╕тали Василя Григоровича Латанського.


╤ВАН БОБЕРСЬКИЙ: «ДЕ СИЛА, ТАМ ВОЛЯ ВИТА╢»
╤ван Боберський походив з╕ славетного роду, кор╕ння якого сягало княжих час╕в.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 09.03.2012
БАЛАКЛАВСЬК╤ СТОР╤НКИ ЖИТТЯ ЛЕС╤ УКРА╥НКИ

Джерела

Минула вже 141-а р╕чниця з дня народження Лес╕ Укра╖нки, ╕ хот╕лося б вкотре в╕нок ╖╖ слави прикрасити кв╕тами з Балаклавського узбережжя та в╕дшукати в бухт╕ Символ╕в ╖╖ мр╕╖ ╕ творче натхнення. У сво╖х розв╕дках багато сказали про Лесю поети ╕ л╕тературознавц╕, але мало хто з критик╕в детально досл╕джував балаклавськ╕ стор╕нки ╖╖ життя, в╕дчув ╕ дон╕с до шанувальник╕в стан душ╕ високоосв╕чено╖, оптим╕стично╖ ╕ енерг╕йно╖ натури, в як╕й народжувалась неперевершена поез╕я.
Слово, моя ти ╓диная збро╓,
Ми не повинн╕ загинуть обо╓!
Може, в руках нев╕домих брат╕в
Станеш ти кращим мечем на кат╕в!..
Документальн╕ джерела стверджують, що життя Лес╕ було обмежене л╕карями через тяжку хворобу ╕ перенесен╕ х╕рург╕чн╕ операц╕╖. Вона вкрай потребувала пост╕йного л╕кування. Молода ж╕нка зав╕тала на грязьовий курорт у Саках, де так багато д╕зналася про Севастополь. Вона подорожу╓ сюди 29 серпня 1890 року, ексклюзивно знайомиться з флотським м╕стом, в╕дв╕ду╓ пам’ятки Кримсько╖ в╕йни, любу╓ться величчю флоту. Для не╖ було важкувато мандрувати наг╕рними вулицями, та все ж м╕сто ╖й сподобалось ╕ через к╕лька дн╕в Леся Укра╖нка з ╢впатор╕╖ пароплавом в╕дбува╓ до Севастополя ╕ влаштову╓ться в готел╕ «Ветцель» ...П╕д час подорож╕ пароплавом вона написала в╕рш: «Грай, моя п╕сне!..»
За час огляду визначних севастопольських пам’яток одним ╕з неперевершених природних куточк╕в стала бухта Символ╕в та порт Л╕стр╕гон╕в, про який згадував великий Гомер. Тут у душ╕ поетеси воскресла давня м╕фолог╕я... У березн╕ 1907-го вона при╖хала до Севастополя л╕куватися в Балаклав╕ разом ╕з Климентом Кв╕ткою, але через холодн╕ веснян╕ в╕три ╕ пораду м╕сцевого л╕каря змушена була по╖хати до Ялти, а пот╕м повернутися до Ки╓ва. Як драматург вона в той час довершувала св╕й дуже вдалий задум, ц╕каву поему «Кассандра». Не без впливу балаклавських та ялтинських пейзаж╕в драму було довершено з тими м╕ф╕чними картинами, як╕ побутують у легендах балаклавських грек╕в ╕ тавр╕в. Лесю не могли не вразити ру╖ни Генуезько╖ фортец╕ Чембало ╕ м╕сцевий м╕ф, пов’язаний з ╤ф╕ген╕╓ю. Знайом╕ ╖х в╕дображення зустр╕ча╓мо в еп╕лоз╕ драми «Кассандра»:
А нащо ти про се забув тод╕,
Як в╕ддавав свою дочку на жертву
Розгн╕ван╕й богин╕? Ти забув,
Хто мати ╤ф╕ген╕╖, хто батько.
Леся використову╓ специф╕чн╕ прийоми оживлення м╕ф╕в. Цей складний ╕ незнаний ще в л╕тератур╕ жанр вона п╕дкорю╓ першою ╕ вклада╓ в нього нов╕тн╕й зм╕ст. Для д╕йових ос╕б драми земна любов вища за небесну, але в╕дчува╓ться ╖хня духовна несвобода. Особливо це хвилю╓ Кассандру-пров╕сницю, яка передбача╓ небезпеку, але н╕хто ╖й не в╕рить. На мою думку, Леся вустами Кассандри через м╕ф╕чн╕ образи пророчила тернистий шлях укра╖нсько╖ революц╕йно╖ ╕нтел╕генц╕╖ двадцятих рок╕в.
25 липня 1907 р. Климент Кв╕тка ╕ Леся Укра╖нка обв╕нчалися у ки╖вськ╕й Вознесенськ╕й церкв╕. Климент був молодший Лес╕ на 9 рок╕в, але обожнював ╖╖. Поетеса у лист╕ сво╖м р╕дним пише: «Д╕ло зак╕нчено — ми обв╕нчалися. Знайшли такого священика, який сам порадив коротший спос╕б без оголошення. Ми не запрошували н╕кого, кр╕м св╕дк╕в. Спод╕ваюся, хоч тепер будемо мати спок╕й в╕д людей, все добре, н╕хто нас н╕чим не мучить, ╕ ми збира╓мося до Криму».
Краса балаклавських природних скелястих берег╕в ╕ морських пейзаж╕в безперечно притягувала Лесю, а пот╕м сприяла ╖╖ творчому злету. Леся Укра╖нка знову при╖хала до Балаклави з чолов╕ком, але цього разу на довший час. ╥╖ чолов╕ка Климента Васильовича Кв╕тку було призначено службовцем Балаклавського суду. В тридцятисемир╕чному в╕ц╕ Леся знову на мальовничому узбережж╕, вона захоплена його красою. Оселилося подружжя б╕ля самого гирла бухти на скеляст╕й Нов╕й набережн╕й (нин╕ — Набережна Назук╕на, 34) у фл╕гел╕ дач╕ севастопольсько╖ актриси Соколово╖.
Перший лист Лес╕ до матер╕ датований 28 серпня 1907 року: «Ми з Кльонею почува╓мось... немов на дощечц╕ серед океану, — так самотньо ╕ безпорадно...»
Наступного дня письменниця написала матер╕: «Поки ще ма╓мось ми добре, т╕льки все спимо п╕сля подорожн╕х та перед- ╕ п╕сляви╖зних клопот╕в. Хату та утримання ма╓мо добр╕, то ╓ шанси, що добре ╕ хутко поправимось».
Тут у Балаклав╕ молоде подружжя отриму╓ зв╕стку про те, що Климент Кв╕тка одержав посаду старшого кандидата С╕мферопольського окружного суду.
А вже невдовз╕ мати отримала ╕ такого листа: «...надзвичайно чисте пов╕тря нашого тепер╕шнього мешкання, ...р╕зко зам╕тно зменшився кашель, як т╕льки ми спровадились на сю дачу. Тут хоч ╕ не дуже тепло, зате пороху зовс╕м нема ╕ нема то╖ т╕сноти, що робить центр Балаклави таким загидженим ╕ противним».
Про сво╓ балаклавське життя Леся Укра╖нка написала Борису Гр╕нченку: «...коли не ╖м виноград, то пишу, — оце ╕ все «поробляння»... Над чим працювала тод╕ поетеса?
На той час вона уже мала визнання в багатьох л╕тературних колах сво╖ми неперевершеними драматичними творами, статтями до журнал╕в, публ╕кац╕ями, поез╕ями, п╕снями. В Балаклав╕ вона зустр╕ла 72-р╕чного кобзаря Гната Гончаренка, що пере╖хав з Харк╕вщини до сина — роб╕тника севастопольсько╖ зал╕зниц╕. Леся дуже любила укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕. Знала вона ╖х безл╕ч. ╤, виймаючи ╖х з дорогоц╕нно╖ скриньки пам’ят╕, дарувала той чи ╕нший мотив сво╓му коханому. Вона заглибилась у красу народного фольклору, почала творити. Прикладом яскраво╖ творчост╕ в Балаклав╕ ╓ ╖╖ в╕рш «За горою блискавиц╕», написаний 12 вересня 1907 року.
За горою блискавиц╕,
А в долин╕ наш╕й темно.
У затоц╕ чорн╕ води
Плещуться та╓мно.
Враження в╕д ╕грищ стих╕╖ не могли не под╕яти на уяву поетеси, що народила екзотичн╕ пров╕сн╕ рядки, за якими поста╓ видовище борн╕: «бистр╕ оч╕» блискавиц╕ проникають в чорну хвилю «ср╕бними мечами». Наступ св╕тла на темряву, заклик до високого просв╕тлення ╕ глибокого оновлення — так╕ прагнення передово╖ укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ того часу. Головний сюжет твору – прозр╕ння людства.
Аж тод╕ на св╕тло св╕тлом
В╕дпов╕сть оця затока.
В алегоричних образах в╕рша присутня думка про те, що не можна губити в╕ру в ту бурю, яка запалить небо ╕ змете чорний морок.
У вересн╕ Леся Укра╖нка багато чита╓ ╕ намага╓ться завершити велик╕ твори, розпочат╕ ран╕ше. Вона пл╕дно працю╓ ╕ над драматичною поемою «У пущ╕», порушу╓ важлив╕ проблеми мистецтва. Герой драми Р╕чард Айрон, у минулому талановитий скульптор, мр╕╓ у нов╕тньому св╕т╕ утвердити св╕й талант, але потрапля╓ у середовище, яке поетеса влучно позначила метафорою «у пущ╕». Р╕чард втрача╓ св╕й природний хист, бо не може творити т╕льки для самого себе. Громада його не розум╕╓, бо ╖╖ члени не доросли до високого мистецтва. На мою думку, Леся Укра╖нка порушу╓ актуальн╕ питання байдужост╕ й ╕гнорування сп╕льнотою мистецтва, яке, на жаль, притаманне ╕ нашому часов╕. Цим хвор╕ють бездуховн╕ урядовц╕ та жад╕бн╕ ол╕гархи – власники житт╓вих благ. На р╕вень культури сп╕льноти жоден митець не може вплинути без колективного розум╕ння краси мистецтва ╕ потреби духовного зростання. А ще Леся Укра╖нка змальову╓ внутр╕шн╕й стан Р╕чарда, який не може реал╕зуватись, а його ровесники користуються т╕льки ген╕альними зразками попередник╕в. Ц╕й драм╕ чи не найб╕льше в╕ддавала часу поетеса над балаклавською затокою, про що пов╕домля╓ у лист╕ до матер╕: «...взялася до не╖ (драми) дуже ретельно, бо щось мен╕ чу╓ться, що як не ск╕нчу тепер, то так вона вже й залишиться, а мен╕ ╖╖ шкода...»
У Балаклав╕, неподал╕к в╕д ру╖н генуезьких башт, вона працювала над поемою «Руф╕н ╕ Пр╕сц╕лла», розв╕нчуючи теор╕ю ╕ практику християнства – рел╕г╕╖ смирення, непримиренно╖ до поступу. Вона працювала ╕ над драматичним етюдом «Йоганна, ж╕нка Хусова». Я вчитувався в ╖╖ рядки, прагнучи в╕дшукати в них мальовничий вид мису Айя або ж под╕╖, пов’язан╕ з вежами Генуезько╖ фортец╕, ╕ в╕дчував витання духу тих древностей. Досл╕дники творчост╕ Лес╕ Укра╖нки вважають, що вона зак╕нчила цю поему в Балаклав╕. Але усе в╕дбувалося в перервах м╕ж загостреннями хвороби. Недуга знесилювала ╖╖ т╕ло ╕ як т╕льки в╕дпускала, вона була знову енерг╕йна, весела ╕ пристрасна до роботи. Тож ╕снують ус╕ п╕дстави детальн╕ше досл╕джувати балаклавський пер╕од у житт╕ Лес╕ Укра╖нки!
Головний корпус ╕ великий фл╕гель дач╕ актриси Соколово╖, дотепер ов╕яний творч╕стю Лес╕ Укра╖нки, нин╕ в╕дтворений у вс╕й його крас╕ ╕ дуже гарно впису╓ться у прибережний кра╓вид. Кр╕м його реконструкц╕╖, в╕дновлен╕ ╕ облагороджен╕ фасади старовинних особняк╕в ╕ буд╕вель 60-х рок╕в, як╕ складають ╓диний арх╕тектурний ансамбль. Проведена також реконструкц╕я набережно╖ та встановлен╕ плавуч╕ причали. Безперечно, ус╕ чекають на в╕дкриття мемор╕ально╖ дошки та творчо╖ св╕тлиц╕ поетеси у фл╕гел╕ будинку.
На площ╕ б╕ля Балаклавсько╖ набережно╖ постав у б╕лому мармур╕ Лесин силует ╕ ус╕ в╕тають мужню, талановиту поетесу, яка довершу╓ свою в╕чну п╕сню в╕трил бухти Символ╕в.

Володимир ПРОЦЕНКО,
член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни,
заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни
м. Севастополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10016

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков