Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 09.03.2012
«О МОВО ВКРА╥НСЬКА! ХТО ЛЮБИТЬ ╥╥, ТОЙ ЛЮБИТЬ МОЮ УКРА╥НУ!» В. СОСЮРА

Найб╕льший скарб кожного народу – його мова. В н╕й, як у св╕чад╕, в╕дбива╓ться сама душа народу, його косм╕чний код. Хто втрача╓ мову, той втрача╓ все...
Укра╖нська мова – одна з найдавн╕ших. Корен╕ ╖╖ сягають ╕ще санскриту. З прийняттям християнства 988 року в Укра╖ну прийшла старослов’янська мова, якою було написано християнськ╕ богослужбов╕ книги. ╤ ця мова на довгий час, аж до Григор╕я Сковороди, стала л╕тературною мовою в Укра╖н╕. Нею було створено ╕ «Пов╕сть временних л╕т», ╕ «Руську правду», ╕ «Повчання» Володимира Мономаха, ╕ «Слово о полку ╤горев╕м».
Перший запис п╕сн╕ укра╖нською народною мовою — «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» — було зроблено 1571 року. Формування укра╖нсько╖ л╕тературно╖ мови на основ╕ народно╖ започаткував ╤. Котляревський поемою «Ене╖да» (1798). Остаточно утвердив народну укра╖нську мову  як л╕тературну Т. Г. Шевченко.
Наш╕ предки залишили нам у спадок найб╕льше, найдорожче ╕ найсвят╕ше багатство – СЛОВО. Оте калинове, джерельне ╕ солов’╖не слово, яке протягом стол╕ть передавалось в╕д покол╕ння до покол╕ння, в╕д батьк╕в до д╕тей як в╕чний обер╕г нац╕онально╖ культури, ╕стор╕╖ та духовност╕.
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – б╕льш н╕чого.
А серце б’╓ться-ожива,
Як ╖х почу╓!.. (Т. Г. Шевченко)
╤ д╕йсно р╕дна мова – це той чар╕вний ╕нструмент, на звуки якого в╕дгукуються найтонш╕ та найн╕жн╕ш╕ струни людсько╖ душ╕. А краса ╕ милозвучн╕сть укра╖нсько╖ мови зачаровують кожного, хто ╖╖ почу╓.
Противники укра╖нсько╖ мови, тобто вороги укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖, часу не гають. Вони усв╕домлюють, що боротьба за державн╕сть укра╖нсько╖ мови – це боротьба за державн╕сть укра╖нсько╖ нац╕╖.
Що робить нас, укра╖нц╕в, укра╖нцями? Нац╕ональний характер, дух народу, укра╖нська ментальн╕сть ╕, звичайно, наша р╕дна, солов’╖на мова. Дбати про престиж р╕дно╖ мови – святий обов’язок кожного з нас. Чим м╕цн╕ш╕ позиц╕╖ пос╕да╓ мова в сусп╕льств╕, тим над╕йн╕ш╕ перспективи культури народу. Наше з вами завдання – зм╕цнювати ц╕ позиц╕╖, а передус╕м – не допустити, щоб на нашому покол╕нн╕ об╕рвався цей предков╕чний мовно-культурний зв’язок покол╕нь укра╖нського народу, що йде у майбуття з глибини тисячол╕ть.
«Хто волод╕╓ минулим, той волод╕╓ майбутн╕м», — так говорить народна мудр╕сть. Мова – це берегиня та хранителька ╕сторично╖ пам’ят╕ народу. Позбавити мови – означа╓ позбавити народ минулого, а тим самим ╕ майбутнього. Народ без пам’ят╕ перетворю╓ться в населення, в безнац╕ональну б╕омасу, якою легко ман╕пулювати та управляти. Тому нас ╕ хочуть лишити р╕дно╖ мови, щоб ми не мали н╕ минулого, н╕ майбутнього.
Ось уже б╕льше двох стол╕ть ведеться св╕дома боротьба за мову в Укра╖н╕. Протягом ус╕х цих л╕т, за винятком, можливо, останн╕х п’яти, мало коли св╕тило лаг╕дне сонечко ╕ йшли благодатн╕ дощ╕ над нашою мовною нивою. Не завжди було на н╕й багато труд╕вник╕в, а т╕, що були, не завше працювали ревно. Не дивина, що густо поросла вона бур’янами. З’явилися «суржики». Багато рос╕йськомовних укра╖нц╕в мають ╖╖ як «холопську», «колхозну», мову «селюк╕в». Тому висока культура мовлення — це не ╕нтел╕гентська забаганка, а житт╓ва необх╕дн╕сть для народу. Шлях╕в до мовного вдосконалення безл╕ч. Але вс╕ вони починаються з любов╕ до р╕дно╖ мови, з бажання майстерно волод╕ти нею, з в╕дчуття власно╖ в╕дпов╕дальност╕ за р╕дну мову.
Ще ╕ сьогодн╕ можна почути, що укра╖нська мова не годиться для науки. Доброзичлив╕ сх╕дн╕ сус╕ди (на жаль, знаходяться ╕ у нас так╕) говорять про необх╕дн╕сть ╓диного ╕нформац╕йного простору. А це ╓ ╕ ╓дн╕сть мовного простору. У цьому «простор╕» укра╖нськ╕й мов╕ в╕дводиться за вс╕ма ознаками те ж саме м╕сце «наймички». Якщо вже ╕ входити в якийсь «прост╕р», то хай би цей прост╕р був не рег╕ональним, а ╓вропейським.
Нашому покол╕нню випало складне ╕ в╕дпов╕дальне завдання – в╕дродження укра╖нсько╖ мови, державност╕, нац╕╖. За нас цього н╕хто не зробить. Це наш ╕сторичний обов’язок, виправдання нашого перебування на цьому св╕т╕. Не перекладаймо цього тягаря на плеч╕ сво╖х нащадк╕в, бо може бути п╕зно.  Д╕ймо. В ╕м’я нашого народу, в ╕м’я найвищих ╕деал╕в людства – свободи ╕ справедливост╕.
Захищаючи р╕дну мову, ти захища╓ш св╕й народ, його г╕дн╕сть, його право на ╕снування, право на майбутн╓. Не ухиляйся в╕д ц╕╓╖ боротьби!
Пам’ятаймо слова в╕домого нашого земляка Михайла Драгоманова: укра╖нц╕ повинн╕ усв╕домити, що кожна людина, яка ви╖жджа╓ з Укра╖ни, кожна коп╕йка, що витрачена не на досягнення укра╖нських ц╕лей, кожне слово, сказане не укра╖нською мовою, ╓ марнуванням кап╕талу укра╖нського народу, а за даних обставин кожна втрата ╓ безповоротною.

╢вген НЕДИЩУК,
депутат Волинсько╖ обласно╖ ради

Прем’╓р-м╕н╕стр РФ, кандидат у президенти кра╖ни Володимир Пут╕н вважа╓, що Рос╕я ма╓ на порядок зб╕льшити осв╕тню ╕ культурну присутн╕сть у кра╖нах, де частина населення говорить рос╕йською або розум╕╓ рос╕йську мову. Про це в╕н написав у сво╖й чергов╕й передвиборн╕й статт╕ з питань м╕жнародних в╕дносин «Рос╕я ╕ св╕т, що зм╕ню╓ться», опубл╕кован╕й у газет╕ «Московские новости».
«Ми ма╓мо у к╕лька раз╕в посилити осв╕тню ╕ культурну присутн╕сть у св╕т╕ — ╕ на порядок зб╕льшити ╖╖ у кра╖нах, де частина населення говорить рос╕йською або розум╕╓ рос╕йську мову», — заявив В. Пут╕н.
В╕н наголосив, що Рос╕я успадкувала велику культуру, визнану ╕ на Заход╕, ╕ на Сход╕. «Але ми поки що дуже слабо ╕нвесту╓мо у культурн╕ ╕ндустр╕╖, у ╖хн╓ просування на глобальному ринку», — вважа╓ в╕н.
На думку прем’╓ра, для Рос╕╖ ╕сну╓ можлив╕сть використовувати свою культуру як потужний чинник просування на глобальних ринках. «Рос╕йськомовний прост╕р — це практично вс╕ кра╖ни колишнього СРСР ╕ значна частина Сх╕дно╖ ╢вропи. Не ╕мпер╕я, а культурне просування; не гармати, не ╕мпорт пол╕тичних режим╕в, а експорт осв╕ти ╕ культури допоможуть створити сприятлив╕ умови для рос╕йських товар╕в, послуг ╕ ╕дей», — вважа╓ в╕н.
*    *    *
4 березня в╕дбулися вибори президента Рос╕╖. За попередн╕ми даними, президентом РФ обраний Володимир Пут╕н, за якого в╕ддали голоси 63,75% виборц╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10013

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков