"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "З потоку життя"
#10 за 09.03.2012
З╤ СПОРТОМ, П╤СНЕЮ Й МОЛИТВОЮ
Не службою ╓диною...
День захисника В╕тчизни в окремому батальйон╕ матер╕ально-техн╕чного забезпечення в╕йськ берегово╖ оборони ВМСУ, де командиром ╓ п╕дполковник Дмитро Делятицький, вир╕шили провести по-спортивному. Та й р╕к цей визначений роком ф╕зично╖ п╕дготовки ╕ спорту. — Ц╕каво, п╕знавально ╕ нашим в╕йськовослужбовцям подоба╓ться, — розпов╕в начф╕з батальйону кап╕тан ╤гор Пашк╕н. – Тут ╕ розбирання-збирання автомата, п╕дготовка рад╕останц╕╖ ╕ вих╕д на зв’язок, захист в╕д збро╖ масового ураження ╕ спорядження магазина бойовими патронами, б╕г ╕з перешкодами та «евакуац╕я» колеса... В арм╕йському колектив╕ спорт поважають. Лише нещодавно змагалися на гирях ╕ в наст╕льному тен╕с╕. А на свято як задумали — так ╕ зробили, ще й гостей запросили. Серед них — ансамбль «Натхнення» Феодос╕йського м╕ського будинку культури п╕д кер╕вництвом Ра╖си Са╓нко та прихожани храму Введення Пресвято╖ Богородиц╕, де настоятелем ╓ прото╕╓рей Олександр. Двадцятир╕чний Володимир Василь╓в з Харкова служить на посад╕ сан╕тара-вод╕я медичного пункту. Прошу його под╕литися враженнями в╕д свята. — Чесно кажучи, враження лише найкращ╕. У нас спортивн╕ змагання – це завжди добре. Море емоц╕й та адренал╕ну. Хоч ╕ досить складно, — з╕зна╓ться юнак. За словами командира батальйону, серед кращих спортсмен╕в – прапорщик ╤гор Ф╕люк, старший сержант Серг╕й Гаврилов та сержант Анатол╕й Шмат. Ну а перше м╕сце у во╓н╕зован╕й естафет╕ виборола команда вузла зв’язку. Призами переможцям стали солодощ╕, торти, печиво ╕, звичайно ж, грамоти за п╕дписом командира. Та вже час посп╕лкуватися з отцем Олександром. Сво╖м п╕дшефним в╕н побажав м╕цного здоров’я, кр╕пост╕ духу, наставив на добру службу ╕ розпов╕в про свято Масляно╖, що проходить напередодн╕ Великого посту. Для юнак╕в, як╕ прибули на службу з ус╕х куточк╕в Укра╖ни, прихожани приготували гостинц╕ – млинц╕, пир╕жки, сметану, варення та ╕ншу смакоту. На запрошення настоятеля феодос╕йський сп╕вак ╕ музикант СЕРГ╤Й виконав стар╕ добр╕ п╕сн╕ «Машины времени», «ДДТ», серед укра╖нських — «Чорнобривц╕» та багато ╕нших. Це — щоб створити гарний настр╕й, аби свято залишилося в пам’ят╕ назавжди... До слова, отець Олександр зна╓ про в╕йськову службу з власного досв╕ду. Служив два роки в автомоб╕льному батальйон╕ п╕д Москвою. А переп╕дготовку проходив на пол╕гон╕ Опук у Криму, до реч╕, в ц╕й сам╕й частин╕. — За радянсько╖ влади було два головних свята, — пригаду╓ в╕н, — 7 листопада ╕ 1 травня. Церква до арм╕╖ не допускалася... В╕кна мо╓╖ казарми «дивилися» на зруйнований купол храму. В ньому розм╕стили арх╕в. А пот╕м у житт╕ мен╕ випало в╕дбудовувати церкву. Тож це був знак мен╕, – розм╕ркову╓ отець Олександр. Тепер в╕н уже майже 20 рок╕в — настоятель храму. А строкову службу згаду╓ завжди з теплотою. ╤ свого сина, х╕ба що до вишу вступить, хоче теж в╕дправити до в╕йська… — Арм╕я – це школа життя. Да╓ багато чого. Хоча я ще до арм╕╖ став самост╕йною людиною — з десяти рок╕в без матер╕. ╤ вчився сам, ╕ раду давав. Це школа в╕дносин з людьми, яка вчить жити дружно. Вчить ум╕нню в╕дпов╕дати за сво╖ вчинки, не перекладати в╕дпов╕дальн╕сть на чуж╕ плеч╕, — д╕литься сво╖ми м╕ркуваннями з юнаками сивий священик… — Зараз, коли я сп╕лкуюся з солдатами, бачу, що особливих труднощ╕в у них нема. Нема╓ т╕╓╖ д╕д╕вщини. Морально прост╕ше. Але арм╕я — це випробування. В╕д дому в╕дрива╓, в╕д звично╖ обстановки, ╕ до колективу треба звикнути. З юнаками потр╕бно б╕льше сп╕лкуватися, п╕дтримати, просто по-доброму поставитися ╕ п╕дбадьорити. Тим часом ж╕ночки вже розставили на столах млинц╕ та варення. В тар╕лки полилося згущене молоко, розклали цукерки ╕ усяку всячину. Благословивши трапезу, священик посп╕шив до медпункту. В╕д прихожан в╕н вручив в╕йськовикам великий наб╕р медикамент╕в. — Той народ, який не хоче годувати свою арм╕ю, буде годувати чужу. Во╕стину так, — каже отець Олександр. — Тож ми ус╕ляко п╕дтриму╓мо сво╖х оборонц╕в… Пригадалося, як нещодавно на кримських дорогах в╕йськовики визволяли автомоб╕л╕ з╕ сн╕гових замет╕в, озивалися на сир╕тськ╕ б╕ди дитячих будинк╕в та безхатченк╕в. Прост╕ людськ╕ житейськ╕ реч╕ — вони об’╓днують ╕ зр╕днюють нас...
Руслан СЕМЕНЮК (Рег╕ональний мед╕а-центр М╕н╕стерства оборони Укра╖ни) Фото автора
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2012 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10011
|