У Тернопол╕ в обласному кра╓знавчому музе╖ з нагоди 100-р╕ччя Ярослава Стецька погасили спец╕альн╕ конверти ╕з зображенням пров╕дника ОУН. Як пов╕домили УН╤АН у прес-служб╕ Терноп╕льсько╖ обласно╖ ради, п╕сля погашення ф╕лател╕сти Терноп╕льщини в╕дправили у р╕зн╕ куточки Укра╖ни та св╕ту б╕льш як 500 конверт╕в ╕з портретом Я. Стецька. «Ми проводимо це спецпогашення завдяки власним зусиллям, оск╕льки ╕н╕ц╕атива обласно╖ орган╕зац╕╖ ф╕лател╕ст╕в та обласно╖ дирекц╕╖ «Укрпошти» в╕дзначити 100-р╕ччя Ярослава Стецька на загальнодержавному р╕вн╕ не знайшла розум╕ння у Ки╓в╕, «Укрпошта» не п╕дтримала це подання. Але Ярослав Стецько – це людина, яка заслугову╓ пошани, в╕н зробив величезний внесок у боротьбу за Укра╖нську незалежну державу, яку шанували укра╖нц╕ та люто ненавид╕ли вороги», – сказав п╕д час заходу голова обласно╖ ради Олекс╕й Кайда. Я. Стецько народився 19 с╕чня 1912 року в Тернопол╕ у с╕м’╖ священика. З в╕дзнакою зак╕нчив г╕мназ╕ю в Тернопол╕ й вивчав право ╕ ф╕лософ╕ю у Крак╕вському та Льв╕вському ун╕верситетах у 1929-1934 рр. З 1932 року Я. Стецько вже був членом Крайово╖ екзекутиви ОУН, ╕деолог╕чним референтом ╕ редактором п╕дп╕льних нац╕онал╕стичних видань. За революц╕йну д╕яльн╕сть зазнав репрес╕й з боку польських окупант╕в, як╕ в 1934 р. засудили його до 5 рок╕в ув’язнення. Зв╕льнений у 1937 р. за загальною амн╕ст╕╓ю. У лютому 1940 р. Я. Стецько був сп╕в╕н╕ц╕атором створення у Краков╕ Революц╕йного Проводу ОУН-Б Степана Бандери, а на II Великому збор╕ ОУН-Б у кв╕тн╕ того ж року в Краков╕ Я. Стецька обрано заступником пров╕дника ОУН-Б Степана Бандери. З початком н╕мецько-радянсько╖ в╕йни Я. Стецько, пробившись ╕з групою однодумц╕в одразу за фронтовою л╕н╕╓ю до Львова, склика╓ Нац╕ональн╕ збори, як╕ 30 червня 1941 р. ухвалили Акт проголошення Укра╖нсько╖ Держави й обрали Я. Стецька прем’╓ром Укра╖нського Державного Правл╕ння. За в╕дмову в╕дкликати Акт в╕дновлення Укра╖нсько╖ Держави Я. Стецька заарештували ╕ направили до концтабору Заксенхаузен, де в╕н перебував до вересня 1944 р. П╕сля зв╕льнення дорогою до американсько╖ окупац╕йно╖ зони був тяжко поранений. У 1945 р. крайова конференц╕я ОУН-Б обира╓ Я. Стецька членом бюро Проводу ОУН, до якого належали ще С. Бандера й генерал Р. Шухевич. У 1946 р. Я. Стецько очолив Антиб╕льшовицький блок народ╕в (АБН), президентом якого був до к╕нця свого життя. У 1968 роц╕ Я. Стецька обрано головою Проводу революц╕йно╖ ОУН-Б, який в╕н очолював до к╕нця сво╖х дн╕в. Помер Я. Стецько 5 липня 1986 р. у Мюнхен╕, де його й поховано.