Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 20.01.2012
ВОНИ ВОЗВЕЛИЧУЮТЬ НАШУ В╤ТЧИЗНУ!

П╕сенна св╕тлиця

Шаную ╕ поважаю см╕лив╕сть часопису «Кримська св╕тлиця» в ус╕х починаннях нашого земного життя. Охоче при╓днуюсь до визначення двадцяти найкращих виконавц╕в нашого укра╖нського музичного мистецтва вс╕х жанр╕в: оперного, народного, естрадного та ╕нших.
Однак, переживаю, що можу образити багатьох ориг╕нальних виконавц╕в, — артист╕в, сп╕вак╕в, — не назвавши ╖х у сво╓му списку-перел╕ку. Тому заздалег╕дь прошу вибачення, бо нашого цв╕ту по всьому св╕ту було, ╓ ╕ буде. А таланти — з ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни!
Бажано з мого боку було б у хронолог╕чному порядку перерахувати цих шляхетних, талановитих виконавц╕в. Але не знаю ч╕тко ╖хн╕х рок╕в народження, тому вибачте!

1. Солом╕я КРУШЕЛЬНИЦЬКА (25 вересня 1872 р. – 16 листопада 1952 р.) — оперна ╕ камерна сп╕вачка, чудово виконувала укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕. Це окраса нашого музичного мистецтва.
Дуже ч╕тко, розсудливо ╕ розумно про ╖╖ житт╓во-творчий шлях описав тижневик «Кримська св╕тлиця» у № 45 за 6 листопада 2009 року. Пригадую, тому стисло опишу ╕ сво╖ дитяч╕ враження про цю виняткову постать.
Ми – д╕тлахи, учн╕ молодших клас╕в, б╕гали до Льв╕всько╖ консерватор╕╖ два-три рази на тиждень, щоб послухати справжню музику, яка доносилася з ус╕х клас╕в у виконанн╕ студент╕в цього ВНЗ. Часто з╕ свого класу виходила Солом╕я Амврос╕╖вна з паличкою, п╕дходила до нас ╕ н╕жно з усм╕шкою розпитувала про мету нашого приходу. Коли ми разом (як зазвичай д╕тлахи) розпов╕дали ╖й, то вона рад╕сно гладила нас по гол╕вц╕, хвалила ╕ пророчила нам профес╕ю музикант╕в. Але ми бачили смуток на ╖╖ обличч╕ та оч╕, повн╕ сл╕з. Лише у дорослому в╕ц╕ ми зрозум╕ли, що наш зовн╕шн╕й вигляд дуже ╖╖ засмучував. Дивлячись на нас, д╕тей у полатан╕й одежин╕ (хоч ╕ чист╕й та охайн╕й), на сандал╕, б╕льш╕ в╕д наших н╕г на 2-3 розм╕ри, на наш╕ худеньк╕, змарн╕л╕ обличчя – наша укра╖нська св╕това сп╕воча з╕рка, повернувшись до в╕кна, оплакувала нас, наш край, геро╖чний, талановитий, зд╕бний народ, який завжди б╕дував через свою роз’╓днан╕сть. Але пожал╕тись, розд╕лити сво╖ думки, над╕╖, плани не було з ким, бо тод╕, у 1952 роц╕, було все сусп╕льство нашпиговане «стукачами», «донощиками». Часи були жахлив╕, особливо на Зах╕дн╕й Укра╖н╕.
16 листопада 1952 року перестало битися серце велико╖ патр╕отки. Похорон в╕дбувся 19 листопада (на трет╕й день, як пропов╕ду╓ християнська рел╕г╕я). Т╕ло артистки лежало у Будинку вчителя по вулиц╕ Коперника. В день похорон падав мокрий сн╕г, п╕д ногами було мокро ╕ слизько. Але н╕що н╕кому не завадило провести в останню путь професора Льв╕всько╖ консерватор╕╖. Здавалося, що весь Льв╕в ╕ вся Льв╕вщина вийшли попрощатися ╕з Солом╕╓ю Амврос╕╖вною.
Людський пот╕к був безконечним до Личак╕вського цвинтаря. Море живих кв╕т╕в, в╕нк╕в ╕ у скорбот╕  весь Льв╕в. Нам, д╕тям, ╕ вс╕м присутн╕м на похорон╕ не в╕рилося, що вже не буде з нами ц╕╓╖ знаменито╖ постат╕. Сумн╕ обличчя льв╕в’ян та вс╕╓╖ Льв╕вщини, прощальн╕ слова, виголошен╕ кер╕вництвом Львова ╕ консерватор╕╖, лишили у наших серцях глибокий сл╕д туги, скорботи ╕ болю на все життя. Сьогодн╕ рад╕╓мо, що Льв╕вський оперний театр названий ╖╖ ╕м’ям.
2 ╕ 3 м╕сця пос╕дають ╕ розд╕ляють галичани Олександр МИШУГА ╕ Модест МЕНЦИНСЬКИЙ – сучасники Солом╕╖ Крушельницько╖, укра╖нськ╕ патр╕оти, в╕дом╕ всьому св╕тов╕ сп╕ваки з прекрасною окрасою (тембром), голосами, пров╕дн╕ виконавц╕ головних ролей багатьох опер св╕тового значення. ╥м теж легко вдавалося виконання укра╖нських народних п╕сень, ╕ не т╕льки. Все, що вимагало тод╕шн╓ життя на сцен╕, вони виконували бездоганно, без всяких труднощ╕в, легко, завзято, невимушено, без форсування голосом.
4. ╤ван КОЗЛОВСЬКИЙ — в╕домий усьому св╕тов╕ неперевершений тенор, який томився у Москв╕ в театрах опери, але н╕коли не забував свого укра╖нського кор╕ння (про це вже писала «Кримська св╕тлиця», опов╕даючи його житт╓во-творчий шлях).
5. Борис Романович ГМИРЯ з широким д╕апазоном бас-баритона ╕ ориг╕нальним тембром; виконавець як оперного, так ╕ естрадно-народного жанру. Натерп╕вся стал╕нських знущань, бо жив п╕д час в╕йни 1941-1945 рр. на окупован╕й н╕мцями територ╕╖ Укра╖ни. Як╕ «звинувачення»? Чи не комун╕стичний терор?
6. Анатол╕й СОЛОВ’ЯНЕНКО (1932-1999 рр.), донеччанин, оперний сп╕вак, л╕ричний тенор, лауреат Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м.       Т. Шевченка. Неповторний виконавець укра╖нських народних п╕сень, шанувальник всього прекрасного мистецтва.
7. Дмитро ГНАТЮК – сво╓р╕дний ╕ неповторний виконавець естрадно╖ та народно╖ музики, особливо п╕сень Олександра Б╕лаша, яким дав дорогу у св╕т. Зараз ц╕ п╕сн╕, мабуть, сп╕ва╓ вся планета.
8. Василь З╤НКЕВИЧ – Герой Укра╖ни, голос, посланий Всевишн╕м, манера виконання репертуару – бездоганна. Нехай доля, Божа благодать м╕цно тримають його у сво╖х об╕ймах. Усп╕х╕в ╕ здоров’я!
9. Назар╕й ЯРЕМЧУК – наш укра╖нський Орфей. Мабуть, ╕ в раю сп╕ва╓ вс╕м, хто в╕д╕йшов у в╕чн╕сть т╕лесно, а духовно житиме тисячол╕ттями. Герой Укра╖ни (посмертно).
10. Ольга БАСИСТЮК – колоратура, оперна сп╕вачка, галичанка.
11. Мар╕я СТЕФ’ЮК – теж колоратура, оперна сп╕вачка. Ц╕ дв╕ галичанки прославили Укра╖ну сво╖ми неповторними голосами. Ангельський вигляд, манера виконання сво╖х ролей, чудовий тембр голосу повн╕стю розкривають зм╕ст будь-яко╖ опери. Ц╕каво знати вс╕м, що за одну постановку опери вони втрачають 2-3 к╕лограми ваги. Так жертовно вони в╕ддають силу, енерг╕ю, вм╕ння, талант сво╖м слухачам-шанувальникам.
12. Павло ДВОРСЬКИЙ – прекрасний голос, н╕жна манера виконання, щира вдячн╕сть батькам за усп╕х, виховання, навчання, велику людян╕сть. Висока оц╕нка Укра╖ни за його працю. Справжн╕й патр╕от, не вс╕ знають, що його родина зазнала репрес╕й.
13. ╤во БОБУЛ – укра╖нський Карузо з величезним, р╕зноман╕тним репертуаром естради к╕лькома мовами; у нього тисяч╕ прихильник╕в ╕ шанувальник╕в його таланту.
14. Олег МАРЦИНК╤ВСЬКИЙ – полтавчанин; творчо зростав у Тернопол╕, ангельський тенор, якому п╕д силу оперна, естрадна ╕ народна творч╕сть; репертуар його надзвичайно р╕зноман╕тний. Слуха╓ш Олега ╕ душа рад╕╓ за укра╖нц╕в та Укра╖ну. Нехай щастить йому в усьому!
15. ╤ван МАЦЯЛКО – на жаль, його вже нема╓ серед нас. Неперевершений виконавець стр╕лецьких ╕ повстанських п╕сень у гурт╕ «Соколи».
16. Мар╕я ШАЛАЙКЕВИЧ – гурт «Соколи», соратниця ╕ однодумець ╤вана Мацялка. Сво╓р╕дний ╖╖ д╕апазон ╕ тембр голосу, ч╕тка дикц╕я, найр╕зноман╕тн╕ший репертуар славить ╖╖. Галичанка, вчилася у Дрогобич╕ та Львов╕, тому в╕дчува╓ добре рег╕ональний стиль виконання, особливо повстанськ╕ та стр╕лецьк╕ п╕сн╕.
17. Михайло БРУНСЬКИЙ – р╕дк╕сний, надзвичайно ориг╕нальний голос у цього молодого укра╖нця. Це – Божественний дар, а виконання сердечне, душевне. Слуха╓ш ╕ порина╓ш у п╕днебесся. Наймолодший ╕з виконавц╕в сучасност╕. Допомага╓ йому наш чудовий поет-п╕сняр Вадим Крищенко.
18. Анатол╕й МОКРЕНКО – укра╖нський оперний сп╕вак, виконавець багатьох оперних парт╕й, р╕зноман╕тних композитор╕в св╕ту. Великий патр╕от Укра╖ни, до реч╕, публ╕кувався ╕ в «Кримськ╕й св╕тлиц╕». Талант в╕д Всевишнього.
19. ╢вген╕я М╤РОШНИЧЕНКО  (1932-2009 рр.) – л╕рико-колоратурне сопрано; кавалер ордена Ярослава Мудрого, Герой Укра╖ни, професор, викладач Ки╖всько╖ музично╖ академ╕╖ ╕м. П. Чайковського. Навчала ╕ виховувала десятки ╕ сотн╕ юних сол╕ст╕в-виконавц╕в.
20. Микола СВИДЮК – одесит. Сво╓р╕дна манера виконання побутово-саркастичного репертуару. Вс╕м в╕домо, що т╕льки в Одес╕ жарти найдотепн╕ш╕, влучн╕ на вс╕ випадки життя. Тож побажа╓мо йому усп╕х╕в у цьому жанр╕!
Господи! Як вдало ти розс╕яв таланти по вс╕х рег╕онах Укра╖ни, ╖х сотн╕, тисяч╕! Вони возвеличують нашу В╕тчизну ╕ прославляють на весь св╕т наш талановитий сп╕вочий укра╖нський народ.

Ольга КЕРДА
м. Микола╖в Льв╕всько╖ област╕

«Шановн╕ св╕тличани!
У роц╕ новому хай сповниться все,
Про що би не мр╕яло серце!
Р╕здво хай натхнення та рад╕сть несе,
Удача нехай посм╕хнеться!
В╕таю «Кримську св╕тлицю» з юнацьким в╕ком — 17-р╕ччям!
Багатор╕чна передплатниця ╕ шанувальниця часопису
Ольга Керда
1 с╕чня 2010 р.»

2010-й р╕к — це не помилка! Справд╕, цьому в╕тальному листу в╕д нашо╖ в╕рно╖ читачки ╕ авторки Ольги Михайл╕вни Керди з м. Микола╓ва Льв╕всько╖ област╕ — р╕вно два роки. Ми знайшли його, коли в╕дчинили минулого л╕та майже р╕к до того опечатану редакц╕ю. Знайшовся ╕ новор╕чний подарунок — пакунок з книгами «Комун╕стичний кап╕тал╕зм», як╕ авторка, пан╕ Ольга Керда, попросила розповсюдити серед читач╕в. У книз╕ описан╕ найважлив╕ш╕ пол╕тичн╕ й сусп╕льн╕ под╕╖ в Укра╖н╕ за останн╕ роки. Подан╕ вони сво╓р╕дно — через участь само╖ авторки в житт╕ громади й кра╖ни, через ╖╖ активне листування з владою, виступи, газетн╕ публ╕кац╕╖. (Ще к╕лька екземпляр╕в «Комун╕стичного кап╕тал╕зму» залишилося в редакц╕╖, тож заходьте у гост╕!)
А ще ми вдячн╕ Ольз╕ Михайл╕вн╕ за те, що вона цим сво╖м листом з минулого нагадала ╕ воскресила наш «Св╕тличний» конкурс на визначення кращих укра╖нських виконавц╕в. Два роки пролежали ╖╖ в╕дпов╕д╕ на наш конкурсний заклик, ╕ ось тепер, як зернинка, проросли на газетн╕й шпальт╕. Сердечно дяку╓мо Ольз╕ Михайл╕вн╕ за в╕тання й дарунки ╕ запрошу╓мо ус╕х читач╕в взяти з не╖ приклад ╕ долучитися до конкурсу!


Шановн╕ «св╕тличани»! Запрошу╓мо вас взяти участь у новому п╕сенному проект╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕: давайте спробу╓мо визначити гуртом двадцять найкращих, найталановит╕ших, найпопулярн╕ших укра╖нських виконавц╕в. Тих сп╕вак╕в, артист╕в минулих стол╕ть ╕ сучасност╕ (а це можуть бути оперн╕, народн╕, естрадн╕ артисти), хто завдяки сво╓му таланту п╕дносить укра╖нську п╕сню до найвищих висот, да╓ друге дихання народним, класичним творам, творить сучасну СПРАВЖНЮ укра╖нську естраду.
Разом з вар╕антами «двадцяток» надсилайте невеличк╕ розпов╕д╕, чому ви вважа╓те цих артист╕в справд╕ найкращими, як╕ п╕сн╕ у ╖хньому виконанн╕ вразили вас, проникли у вашу душу. Так само, як ╕ з найкращою п╕сенною «двадцяткою», т╕ виконавц╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чатимуться у ваших листах, стануть переможцями конкурсу, а читач╕, як╕ найвлучн╕ше втраплять у «двадцятку», будуть запрошен╕ на святковий ф╕нальний концерт-фестиваль, де у творчому змаганн╕ роз╕грають черговий «Св╕тличний» суперприз.
Надсилайте ваш╕ списки двадцяти найкращих укра╖нських виконавц╕в на адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з пом╕ткою «П╕сенна св╕тлиця», або на e-mail: kr_svit@meta.ua

Ведуча «П╕сенно╖ св╕тлиц╕» Юл╕я КАЧУЛА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9853

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков