Версiя для друку Обговорити в форумi

13
Старий Новий рік.
Традиція відзначати Старий Новий рік пішла від розходження Юліанського календаря (календаря старого стилю) та Григоріанського календаря — того, за яким зараз живе майже весь світ. Розходження складає 13 днів. У цей день в Україні святкують Щедрий Вечір, або свято Меланки.
Народилися:
1877 р. — Левко Мацієвич, український інженер-конструктор, винахідник, політичний діяч; перший український авіатор.
1894 р. — Євген Онацький, провідний діяч Організації українських націоналістів, громадський діяч, журналіст і науковець.

14
Народилися:
1882 р. — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч.
1898 р. — Юрій Горліс-Горський, письменник, старшина Армії УНР.
1937 р. — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії.
Померли:
1803 р. — гетьман Кирило Розумовський.
1966 р. — Сергій Корольов, конструктор ракетно-космічних систем.

15
1776 р. — у Львові вийшов перший примірник «Gazette de Leopol» — першого відомого періодичного видання на території України.
Народилися:
1871 р. — Агатангел Кримський, український сходознавець, історик, мовознавець, літературознавець, фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, славіст, автор численних праць з історії та культури арабських країн, Ірану, Туреччини та ін., семітології, історії ісламу.
Велику увагу приділяв дослідженню історії української мови і літератури, фольклору, етнографії. А. Кримський — автор праць: «Українська граматика» (в двох томах, 1907-1908 рр.), «Нариси з історії української мови» (1922 р., у співавторстві з О. Шахматовим). Редактор першого тому «Академічного словника» (1924 р.). Репресований.
1915 р. — Лео Мол (Леонід Молодожанин), канадський скульптор і живописець українського походження.

16
1918 р. — Центральна Рада ухвалила закон про створення Української добровольчої армії.
1919 р. — Українська Директорія оголосила війну більшовицькій Росії.
1954 р. — місто Проскурів перейменовано у Хмельницький.
Помер:
1884 р. — Павло Чубинський, український етнограф, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.

17
1921 р. — у Відні урочисто відкрито Український вільний університет — перший вищий навчальний заклад і наукова установа української еміграції. Згодом переведений у Прагу.
Народилися:
1869 р. — Іван Труш, маляр, критик, живописець-імпресіоніст, портретист, майстер пейзажу і громадський діяч. «Нам треба стояти... ногами на нашій землі, головою бути в Європі, а руками обхоплювати якнайширше справи української нації», — радив співвітчизникам Іван Труш.
1907 р. — Григорій Китастий, діяч української музичної культури.
Помер:
1954 р. — Андрій Лівицький, український громадсько-політичний діяч, президент УНР в екзилі.

18
1654 р. — в Переяславі відбулась рада Війська Запорозького.
1944 р. — на Волині відбулися перші серйозні сутички Української повстанської армії (УПА) з військами НКВС.
Народився:
1834 р. — Володимир Антонович, видатний український історик, археолог, етнограф.

19
Хрещення Господнє.
Хрещення є одним з найважливіших церковних свят різдвяно-новорічного циклу у православних та греко-католицьких християн. У цей день Іоанн Хреститель хрестив Ісуса в річці Йордан.
1655 р. — в Ахматівській битві українські козаки розбили польське військо.
1906 р. — побачив світ перший номер першого українського сатиричного журналу «Шершень».
1946 р. — у Великобританії утворено Союз українців.
Померли:
1903 р. — Нікола Терещенко, український підприємець та благодійник.
1939 р. — Михайло Драй-Хмара, український поет, літературознавець, перекладач. Загинув у радянському концтаборі на Колимі.

20
1661 р. — засновано Львівський університет.
1972 р. — в Україні розпочалася друга хвиля арештів дисидентів.
Народився:
1897 р. — Євген Маланюк, український письменник, поет, культуролог, літературний критик. До його пера належать 10 поетичних збірок — «Стилет і стилос» (1925 р.), «Гербарій» (1926 р.), «Земля й залізо» (1930 р.), «Земна Мадонна» (1934 р.), «Перстень Полікрата» (1939 р.), «Влада» (1951 р.), «П’ята симфонія» (1954 р.), «Остання весна» (1954 р.), «Серпень» (1959 р.), «Перстень і посох» (1972 р., видана після смерті), а також «Книга спостережень» у двох томах, що містить літературознавчі, культурологічні, літературно-критичні та публіцистичні статті та есе, котрі друкувалися в еміграційних часописах. Творча спадщина Євгена Маланюка в повному обсязі поки не видана.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема ""Білі плями" історії"