Версiя для друку Обговорити в форумi

З Новим роком!

Це побажання дійшло до нас з глибини віків. Так здавна вітали одне одного на початку й в кінці господарського року на календарних святах літнього й зимового сонцевороту. Щедрого дарувальника світла й тепла — бога Сонця — народи, що населяли Крим, найчастіше бачили прекрасним юнаком, що долав злі сили мороку й холоду. Люди намагалися допомогти йому піснями, розводили багаття, приносили жертви, та він все ж помирав і відроджувався знову, щоб були день і хліб. Символи й легенди, що оповідали про героїв календарних свят, дуже схожі у багатьох етносів. Багато обрядів втрачено, деякі набули характеру ігор або стали набутком фольклорних ансамблів. Та чомусь до щему дорогі вони нам досі. Адже живе в Криму звичай зустрічати схід сонця й Новий рік на вершинах гір, як одне з відлунь древнього солярного культу.
Давні традиції пройшли перевірку часом і нині сплетіння новорічних народних символів й звичаїв радує нас, як яскравий букет, кожна квітка якого зберігає свою чарівність.
Веселі свята з багатьма обрядами зустрічі Нового року на півострові стають приводом для вшанування традицій різних етносів. Активісти усіх тридцяти національно-культурних товариств, об’єднань і земляцтв у містах і селах краю наввипередки запрошують представників різних народів поласувати смачними стравами, приготовленими за стародавніми рецептами, приєднатися до древніх наспівів і танців.
Новорічні свята й Різдво у кримських греків зливаються в одне безперервне дійство. Перший і другий тиждень — дванадцятидення, який греки називають Святки. Задобрювання домашніх богів, гадання, обрядові пісні-календи й ритуальний вогонь, запалений різдвяним ранком. 12 днів горітиме уламок старого дуба, оберігаючи дім від усіляких напастей. А після свят господар розкидає священний попіл в полі – для доброго врожаю. Магією пояснюють греки повір’я, що новий рік залежить від того, як пройде його перший день. От і поять свіжою водою, пригощають одне одного круглою паляницею та іншими щедротами, щоб завжди багатим і хлібосольним був дім. Чекають, хто перший увійде, кого вдосвіта зустрінуть на вулиці, добре, якщо це буде чоловік та ще й хтось із близьких чи друзів. Найкраще, коли він стане на поріг з іконою й скаже: «Зі мною входь, добро, й тікай, нещастя!». І, випустивши біду з хати, гість розіб’є об підлогу стиглий гранат, бо кожне його зерня приносить в оселю благополуччя.
Древні, вже дуже нечисленні кримські караї-караїми частують друзів уже зранку своїми уславленими пиріжками – кубете. Адже за їхнім календарем – Улуг-ата сереві (рахунок Великого Батька) – доба стартує з появою першої зірки. Ще менш численні, вже майже реліктові й таємничі за походженням кримчаки на Новий рік – Решошона – подають друзям рибу, м’ясний бульйон, смажену курку чи гуску – кізірнаг, та тушковане м’ясо – танете, різноманітні солодощі, пиріжки та пончики – локма. Кримські євреї виносять на вулицю семисвічник-мінору, біля якої роздають перехожим новорічні свічки та пропонують ласощі національної кухні.
Вірмени півострова переповідають, що саме в Навасард — Новий рік – прапредок вірменів Айк переміг тирана Бела. Цей день і став віхою в історії цього народу. Коли настає останній тиждень року, повний клопотів й радісних очікувань, у суєті справ повертаються традиції. Скрізь випікають ритуальний тарі хац – хліб року, щоб посмакувати ним у святковий день й роздарувати ближнім. Роблять його прісним і з начинкою, круглим чи яйцевидним і обов’язково ховають в ньому квасолину чи монетку. Кому в родині дістанеться шматочок з квасолею, тому найбільше пощастить в новому році. Обов’язково пригощають вірмени кяшкою – викладеною шарами пшеницею і м’ясом. Але людині з нечистою совістю цю ритуальну страву не пропонують, щоб усвідомила свої гріхи, засоромилася й пожалкувала про скоєне. Глава родини роздає всім рідним подарунки зі значенням й піднімає перший келих, вітає сім’ю і пропонує закусити медом, щоб у новому році «не було гірких днів».
Кримські татари Йил Геджесі (Новий рік) відзначають як родинне свято з колядками й головною стравою – яні-кобетесі – новорічним пирогом з м’ясом і рисом. А Наврез у цього народу означає новий день й пробудження нового життя. Як новорічне свято його відзначали ще їхні тюркські предки у день весняного рівнодення. Здавна дотримуються й звичаю передноворічного покаяння та роздачі дарунків ближнім. Цього дня готують наврезіє — особливу пастилу з сиропу, меду й безлічі трав, головну й цілющу страву. А ще печуть коржі, пироги, готують білу халву. Всі свята кримських татар вкладаються між Наврезом – 21 березня та Йил Геджесі – 22 грудня.
У кримських корейців Новорічні свята супроводжуються шанобливими поклонами всім і кожному й тривають 15 днів, але найурочистішим вважається перший день Нового року – соль нар. Крім традиційної рисової каші, всіх пригощають тток-куком, що нагадує український суп з галушками, тільки рисовими.
Місцеві литовці відзначають Різдво – каледос; подають гостям урочисту вечерю із старовинних традиційних страв: киселю, пареного гороху чи пшениці з медом, дрібних сухариків із солодким маковим молоком, грибів і оселедців. Улаштовують карнавальну «ходу королів», що зображує трьох волхвів (котрі побачили чудову зірку й здогадалися – народився Ісус Христос), «ангелів», «чортів», «півнів», запалюють солому, «стріляють» нагайкою тощо. Різдвяні мотиви змішалися на святі з образами народної фантазії. Приміром, лозина, зрізана у переддень трьох королів, може стати чарівною й принести її власнику удачу, а дитина ще й мала право відшмагати будь-кого, хто її образив.
Кримські німці й естонці яскраво святкують початок Нового року – день Сильвестра. Грають у карти і п’ють пиво, стріляють з рушниць і співають давні канти, роздають подарунки, кренделі, фігурне печиво всім, кого здибають. На святковому столі німці віддають перевагу стравам, що несуть зародок життя: виставляють яйця, риб’ячу ікру, ячну кашу. А головна страва — гуска з квашеною капустою. Навіть найстарші дорослі поводять себе як діти: стають на стільці й з боєм годинника рівно опівночі «заскакують» в Новий рік.
У чехів і словаків півострова дарунки приносить не Дід Мороз, а Добрий Мікулаш. І роздає їх дітям не з мішка, а з плетеного кошика. Кримські болгари за хвилину до Нового року гасять усі вогні й починають цілуватися, залишаючи в кишенях чи долонях одне одного невеличкі дарунки. Поляки особливо радісно святкують у ці дні святих Миколая, Андрія, Степана, Люції та Різдво, вони носять хлібні снопи-дзяди й календи-коляди, пригощають ласощами, супами. Кримські українці особливо люблять відзначати Різдво з його таїною прийдешнього та дванадцятьма обрядовими стравами, й водити Маланку. Все це — з істинно Гоголівською атмосферою: з піснями і танцями, переодяганнями й обходом дворів, привітаннями господарів, чаркуванням і частуванням. Особливо подобається всім, коли на Маланку в дворах роблять танцювальне коло з давнім дійством. Цар хоче одружитися на красуні Маланці. Вона відмовляє йому, і дідуган гнівно наказує стратити дівчину. Потім вимагає покірності від свого сина, але той не підкорюється, тож злий цар страчує й сина. Але Маланка оживає, коли всі співають хором, щоб її воскресити, й вітає господарів. Це на фоні троїстих музик з бубнами й сопілками, пригощаннями, побажаннями щастя й удачі…
Врешті, сценарії, дійства і традиції всіх свят кримських слов’ян – поляків, білорусів, росіян, болгар, чехів, словаків – дуже схожі на українські: зі свічками, обов’язковим посипанням сусідів, родичів і добрих людей житом-пшеницею та всякою пашницею, з кутею, співами, танцями. Багато спільного в цих свят із древніми традиціями кримських греків, італійців, вірменів, угорців, азербайджанців, казахів, киргизів, циган… Бо ж усі чекають від Нового року добра. Тож спільними для всіх є заповітне для кожного українця: «Сійся, родися, радуйся, Земле, на щастя й здоров’я, на Новий рік, на довгий вік!»

ЩО РІК ДРАКОНА НАМ ГОТУЄ?

У ці дні так хочеться зазирнути в майбутнє, дізнатися, яким воно буде. Тож і зауважуємо: рік 2012 за китайським календарем — час чорної водяної крилатої Зміюки. Відповідає символу року європейський знак зодіаку Ваги, а елемент, якому відповідає Дракон, що має позитивну полярність, – дерево. Дракон відзначається здоров’ям, вимогливістю, життєвою енергією й силою, завжди щирий, не здатний на підлість і дріб’язковість, проте може бути обдуреним через свою довірливість.
2012 рік – високосний, з такими головними астрономічними подіями: 31 січня на відстані близько 27 мільйонів кілометрів від Землі пролетить астероїд Ерос, 6 червня всі астрономи світу спостерігатимуть рідкісне явище – прохід Венери по диску Сонця, 13 листопада над акваторією Австралії й Тихого океану — повне сонячне затемнення. Декотрі фахівці вважають, що аномальна сонячна активність восени нового року може спричинити збій усіх електронних систем на планеті, що на певний час паралізує життя нашої цивілізації, адже саме на цей момент припаде півстолітній пік зоряної активності, а найсильніший викид сонячного вітру через два роки здатен призвести до руйнації супутників, збоїв у електричних і комп’ютерних мережах.
Останнім часом ми надто часто чуємо прогнози про кінець світу, що не забариться, у більшості з яких фігурує 2012 рік. Цьому нібито має посприяти парад планет в нашій сонячній системі 21-23 грудня, коли Юпітер, Сатурн, Земля і Марс вишикуються в одну лінію. Ці факти підігріваються передбаченнями древнього календаря індійців майя, згідно з яким у 2012 році закінчиться епоха «П’ятого сонця», що призведе до глобальних змін на нашій планеті. А згідно з міфологією давніх шумерів, на цю ж дату призначена зустріч Землі з палаючою планетою Нібіру, яка більше нашої вчетверо. Дехто лякає кінцем світу в результаті запуску надпотужного андронного колайдера, падіння на землю велетенського астероїда, поглинання земної кулі найближчою чорною дірою та ще багатьма іншими жахами.
— Як ставитися нам, простим людям, до низки прогнозів «кінця світу», може, це просто фантазії людей, які роблять бізнес на подібних заявах, чи це реальні передвісники невідворотних катастроф? — запитали ми у провідних учених, котрі досліджують Всесвіт у Кримській астрофізичній обсерваторії, щоб не затьмарювати голови пророцтвами хіромантів, астрологів, ворожок і ворожбитів.
Астрономи, вивчаючи зоряне небо, звикли дивитися на плин життя з погляду вічності, радять частіше вдивлятися в небо, щоб вчитися мудрого спокою у зірок – незмінних і безсторонніх свідків наших земних справ, які спостерігають за нами з бездонних глибин Космосу. Тож пояснили: квантовий перехід – це стрибкоподібний перехід квантової системи, тобто атома, ядра атома, молекули чи кристалу із одного можливого стану в інший. Отже, є підстави передбачати, що людина, втягнута в процес квантового переходу, не загине, а лише трансформується із однієї форми в іншу. Дійсно, в 2012 році – максимум одинадцятирічного сонячного циклу, але сонячна активність буде наростати поступово, й передбачити завчасно, коли відбудеться спалах і якої потужності, нині неможливо. Як вважає більшість астрономів планети, новий сонячний цикл почнеться пізніше й буде слабшим. Нині Сонце знаходиться в незвично тривалому періоді слабкої активності, тож початок чергового циклу його наростання «відкладається» вже вкотре. Втім, серйозні експерти поки що обережні в своїх висновках й остерігаються коментувати можливі причини спостережених аномалій чи прогнозів стосовно того, чим вони можуть загрожувати планеті.
Авторитетні астрономи заперечують можливість «запланованого» на 2012 рік «кінця світу». До ймовірного падіння астероїдів зорезнавці Кримської обсерваторії готові. Їхнє завдання — вчасно побачити небезпечні для Землі небесні тіла, щоб військово-промисловий комплекс планети мав можливість убезпечити Землю від найбільших гостей з Космосу, які обрали загрозливу для людства траєкторію польоту. У селищі Шкільне, де розташовуться найпотужніші астрофізичні прилади, давно й методично контролюють націлені на зіткнення із Землею зірки. Нині цю небезпеку людство добре усвідомлює, тому зоряний контроль ведеться водночас на всіх значних обсерваторіях світу. Кримська обсерваторія – один з важливих пунктів цієї ланки планетарного патрулювання в мережі наземних спостережень. Наприклад, добре вивчені явища спалаху наднових зірок у нашій або сусідній Галактиці, коли зорі значних мас на певних етапах свого розвитку скидають з себе оболонку, що несе космічну загрозу для біологічного життя на Землі. Є думка, що саме спалах наднової зірки вплинув на долю розвитку і нашої цивілізації, і всього Всесвіту. Отож кримські астрономи пильно вдивляються в Чумацький шлях третього тисячоліття, щоб вчасно виявити всі найбільші комети, які мчать до нас з глибин Космосу.
Найцікавішим об’єктом прийдешнього століття для астрономів є Сонце, не лише тому, що ми нині знаходимося поблизу максимуму його активності. Явища на Сонці вчені вивчають дуже детально, хоча переконані, що за наступні тисячу років у Всесвіті нічого не зміниться. Цей відрізок часу – миттєвість для Космосу, щоб вести мову про якісь значні події у міжгалактичному просторі. Участь у багатьох солярних проектах передбачає складні вимірювання, що дають можливість з великою точністю встановлювати координати небесних і земних об’єктів. Численні міжнародні програми нового століття передбачають використання лазерів і спеціальних супутників, що додало роботи лазерним дальномірам, встановленим на горі Кішка в Сімеїзі. Головні спеціалісти з прогнозування Сонячної системи відзначають, що рівень наукових досліджень Кримської обсерваторії такий значний, що її охоче субсидують найпрестижніші фірми світу. Лише американське агентство НАСА надало апаратури на мільйони доларів. Грант отримали і роботи з локалізації супутників. У міжнародному визнанні кримських астрофізиків не останню роль відіграє те, що вони працюють у мережі Інтернет і мають в ній свою сторінку, якою цікавляться фахівці різних наукових закордонних центрів. Не кажучи вже про те, що в обсерваторії є своя локальна мережа комп’ютерів, яка відкриває ширше спілкування, прискорює вирішення наукових завдань. Кримська обсерваторія знаменита і як знавець Сонця, бо підказує ті бурхливі процеси на ньому, що змінюють геофізичні параметри і природу Землі.
Нам усім кримські вчені не радять ставитися до новорічних і різдвяних днів, як до межі між уже прожитим й ще незвіданим шляхом, що торує людство. А філософське осягнення нашого буття нехай хвилює наші душі думками про пережите й майбутнє. Така вже наша вдача – розмірковувати над сенсом життя, аналізувати, задивляючись у прийдешнє, яке всі хочемо бачити ясним, зрозумілим, передбачуваним і щасливим. Недаремно математик, фізик і філософ Блез Паскаль сказав, що вся наша гідність — у вмінні мислити. І що не простір, не час, які ми не можемо до кінця осягнути, вивищують нас, а саме вона, наша думка. Тож вчімося добре мислити, бо є над чим. У новорічні й різдвяні ночі згадаймо й афоризм вченого: «У просторі Всесвіт обіймає і поглинає мене, як точку, а в думці – я осягаю її». Саме тепер ми це й переживаємо, увінчуючи красою новорічних ялинок, традиційним келихом шампанського поріг нової доби, осяяний сонячною активністю, яка має принести нам не біди, а благо.

Матеріали сторінки підготував
Віктор ХОМЕНКО

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #1 за 13.01.2012 > Тема "Урок української"