Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3708)
З потоку життя (6918)
Душі криниця (3714)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1616)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: МОВНЕ НЕВ╤ГЛАСТВО ЧИ ЗЛИЙ НАМ╤Р?
Для нас, укра╖нц╕в, останн╕ дев’ятнадцять рок╕в виявилися нелегкими роками випробовувань...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: «УКРА╥Н╤-НАЦ╤╥ ПОТР╤БНА НОВА ДЕРЖАВА-УКРА╥НА»
Виника╓ питання, а хто ж пров╕дники нац╕╖, що здатн╕ очолити процес реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ нац╕онально╖...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКА Л╤ТЕРАТУРА ╤ НАЦ╤ОНАЛЬНА ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
Я не лише письменниця, а й читачка. Мен╕ пощастило в дитинств╕ в╕дчути смак ╕ запах слова р╕дною...


ПОВЕРНЕМО В ШКОЛУ ВИВЧЕННЯ ТВОР╤В С. РУДАНСЬКОГО «НАУКА» ТА «ПОВ╤Й, В╤ТРЕ, НА ВКРА╥НУ…»
Шанобливе ставлення до р╕дно╖ земл╕ у п╕дростаючого покол╕ння вихову╓ться в школ╕ зокрема у...


ШАХТАР ОШТРАФОВАНО ЧЕРЕЗ ОГОЛОШЕННЯ НА СТАД╤ОН╤ РОС╤ЙСЬКОЮ МОВОЮ
Про це пов╕домля╓ сайт "Футбол 24".




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 02.12.2011 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 02.12.2011
СУЧАСНЕ ВЕС╤ЛЛЯ ПО-УКРА╥НСЬКИ
Галина ЖУБ╤ЛЬ-КНИШ, Роксолана ЖУБ╤ЛЬ

Народознавство

Приходьте, присланчики,
до нас...
Грайте, музики, як грали,
Ми вже молоду убрали.
Як не убрали, то ╖╖ вберемо
╤ до шлюбу поведемо.

Увечер╕ в п’ятницю (або в суботу вранц╕) молода в╕дправляла присланц╕в до молодого. Присланц╕ (╖х могло бути 5, 7 або 9) несли молодому один кошик ╕з сорочкою та букетом, а другий — ╕з хл╕биною та пляшкою гор╕лки. Кошики були замаян╕ барв╕нком, кольоровими стр╕чками. Коли присланц╕ п╕дходили до хати молодого, то в╕дбувався п╕сенний д╕алог ╕з дружками.

З╕йшла з╕ронька до м╕сяченька
звечора,
Слала молода до молодого
ще вчора.
— Ой де ж бо то ви, п’ятеро
присланчик╕в, бували?
— Ой бували ми у молодо╖
на чести.
— Ой що ж бо ви там, п’ятеро
присланчик╕в, видали?
— Ой видали ми б╕лую паву
на стави.
— Ой чому ж бо ви то╖ павоньки
не ймили?
— Ой тому ж бо ми то╖ павоньки
не ймили,
Бо сво╖ кон╕ ворон╕ с╕длали.

Молодий виходив до присланц╕в ╕ починалися «торги» за сорочку. Коли викуп погодили, то молодий дякував присланцям, гостив ╖х. У деяких рег╕онах молодий передавав сво╖й обраниц╕ вельон (а якщо був багатий, то ╕ все вес╕льне вбрання). П╕д час ц╕╓╖ церемон╕╖ обм╕ну лунали жарти, см╕х. Присланц╕ хвалили молоду, яка придбала таку гарну сорочку, ╕ ганили молодого, що дарував такий дешевий вельон. П╕сля гостини по-вес╕льному одягнений молодий, дружби, присланц╕ та вс╕ гост╕ в╕д молодого готувалися йти до молодо╖.
Ось ╕ настав такий оч╕куваний день в╕нчання. В осел╕ молодо╖ вс╕ метушилися, готувалися до при╖зду молодого. Наречену вмивали у в╕двар╕ барв╕нку, який залишився п╕сля в╕нкоплет╕ння. Одягали д╕вчину сестри, дружки  та р╕дна мат╕нка. Ж╕нки, як╕ сп╕вали ладканки, супроводжуючи обряд одягання, спостер╕гали за д╕йством, стежили, аби все було по правилах, аби молода гарна була, аби щось, не дай Боже, не забули одягнути. Дружки впл╕тали у волосся наречен╕й грош╕, часник, одягали в╕нок. Молода оглядалась, дякувала ус╕м за те, що гарно вигляда╓. Пот╕м вставала з╕ ст╕льця, аби вс╕м уклонитися. Як т╕льки ст╕лець був в╕льним, кожна дружка намагалася с╕сти на м╕сце молодо╖, щоби швидше зам╕ж вийти.
Дружки дбали не лише про те, щоб наречена була гарно одягнена. Вони святково прикрашали сосновими г╕лками, калиною, кв╕тами, кольоровими стр╕чками вес╕льну браму, яка була в╕дчинена ще з самого ранку, закликаючи гостей на вес╕лля. Прикрашали й прим╕щення, де мало в╕дбутися вес╕лля. Особливо гарним мало бути м╕сце, де сид╕тимуть молод╕. Прикрашали ст╕ну образом п╕д рушником, ╜ре╜ором, кв╕тами. Лаву, на як╕й мали сид╕ти молод╕, вкривали килимом.
У наш час проводять вес╕лля, як правило, у бенкетних залах, але звичай прикрашати вес╕льну залу залишився. Правда, оформлюють по-сучасному: пов╕тряними кульками, композиц╕ями з кв╕т╕в, веселими плакатами на вес╕льну тематику. Обов’язково прикрашають ╕ м╕сце, де сид╕тимуть молод╕: ч╕пляють на ст╕ну образ п╕д вишиваним рушничком, ╜ре╜ор, жив╕ кв╕ти (в жодному раз╕ не штучн╕).
Уже ╕де по д╕вчину хлопець
молоденький...
Ой колесцем, сонечко,
колесцем,
Ой с╕й, мати, сина овесцем,
Щоб сей овесець був рясен,
А молодий був красен.

Молодий та його родина теж в╕дпов╕дально готувалися до вес╕лля. З самого ранку вигравали музики, збиралися дружби. Молодий одягався у святковий найкращий одяг ╕ збирав «вес╕льний почет», який мав супроводжувати його до молодо╖.
У св╕тлиц╕ в ряд с╕дали батьки молодого, його бабус╕ та д╕дус╕, сестри та брати. Кол╕на батьк╕в були вкрит╕ вишитим рушником, на якому лежали два калач╕. Молодий ставав перед батьками, а поруч нього — староста, який виголошував: «Став нин╕ молодий перед Господом Богом, перед ус╕ма святими, перед батьками, просить його в дорогу до молодо╖ благословити». Молодий трич╕ кланявся, ц╕луючи калач╕, батьк╕в та ус╕х р╕дних. Батьки щоразу калачами перехрещували сина, промовляючи: «Хай Бог тебе благословить!»
На пороз╕ хати мати благословляла свого сина в дорогу, обсипала зерном (щоб щасливим був), гр╕шми (щоб багатим був), солодощами (щоб життя з коханою було солодке). Син вклонявся «на чотири сторони»: батькам, дружбам, старостам, ус╕м гостям. У супровод╕ дружб╕в (мала бути непарна к╕льк╕сть, бо парою мала стати наречена), старост╕в, як╕ несли коровай та калач╕, молодий вирушав до молодо╖.
Дорога була з «перешкодами». Сус╕ди, друз╕ та родич╕ молодо╖ влаштовували «брами» (перейми), яких могло бути дек╕лька. На кожн╕й так╕й «брам╕» вимагали в╕д молодого викуп за наречену. Остання «брама» була б╕ля вор╕т молодо╖. Перед зама╓ною г╕лками та калиною брамою староста в╕д молодо╖ ставив ст╕л, який мати молодо╖ накривала вишитою скатертиною ╕ ставила пляшку гор╕лки, т╕стечка, хл╕бину.
Двер╕ до хати замаювали живими кв╕тами, кольоровими стр╕чками. Молодого зустр╕чали родич╕ ╕ старости в╕д молодо╖, ╖╖ сус╕ди. В╕д молодого першим ╕шов староста з вес╕льним корова╓м, а за ним — дружби, гост╕ в╕д молодого. Коли староста з корова╓м п╕дходив до столу, починалися «торги». Обряд цей давн╕й ╕ пов’язаний ╕з ц╕кавим д╕йством «перебер╕й». Перебер╕╖ (рядження, переодягання) на вес╕ллях в╕доме в╕ддавна. Обряд «фальшиво╖» молодо╖ ╓ ц╕кавим, веселим ╕ пот╕шним. В молоду переодягали парубка. На нього надягали старе лахм╕ття, на голову — в╕нок ╕з будяк╕в та кропиви, на шию — намисто ╕з картоплин, морквин та цибулин. Обличчя вимащували сажею, аби страшн╕шим був. На сьогодн╕ в ц╕лому обряд збер╕гся, але трохи видозм╕нився. Час вн╕с певн╕ зм╕ни, корективи. ╤ зараз цей обряд проходить так: дружби кажуть, що при╖хали забрати молоду, а сус╕ди допитуються, яку це молоду, адже ╖х в окруз╕ багато. Сус╕ди спочатку просять могорича хоча б на один кут стола. Коли дружби ставлять пляшку, то староста в╕д молодо╖ виводить спочатку перебрану в молоду маленьку д╕вчинку. Дружби в╕дмовляються, кажуть, що замолода. Тод╕ сус╕ди вимагають могорича на другий кут стола. Коли дружби ставлять пляшку, то сус╕ди виводять переодягнену стареньку бабусю. Дружби знову в╕дмовляються в╕д наречено╖, кажуть, що для ц╕╓╖ молодо╖ надто юний ╖хн╕й молодий. Сус╕ди вимагають на трет╕й кут пляшку. Коли дружби ставлять, то виводять переодягненого у молоду парубка-здорованя. Знову жарти, см╕х. Дружби в╕дмовляються, хочуть гарн╕шо╖ молодо╖. Сус╕ди вимагають на четвертий кут пляшку ╕ просять показати молодого, щоб було легше йому молоду д╕брати. Коли дружби ставлять на четвертий кут пляшку ╕ приводять молодого, то дружки виводять молоду. Але м╕ж молодими ста╓ брат або сестра молодо╖ з вимогою дати викуп за сестру. Адже ст╕льки сил ╕ грошей витрачено, поки вона виросла. Молодий мусить дати грошовий викуп (кида╓ у рукавичку молодо╖ або в мешт, який трима╓ брат чи сестра молодо╖). Молод╕ стають одне навпроти другого, щоб обм╕нятися букетами. Кажуть: хто першим зробить крок назустр╕ч, той буде виконувати у с╕м’╖ другорядну роль. Коли, нарешт╕, хтось ╕з молодих наважиться зробити перший крок, молода ч╕пля╓ молодому на л╕вий б╕к букет, а молодий дару╓ ╖й за це золотий перстень ╕ букет ╕з живих кв╕т╕в. Молод╕ ц╕лують одне одного, беруться за руки ╕ йдуть у св╕тлицю до молодо╖ усл╕д за старостою з корова╓м.

(Продовження буде)
*  *  *
Читач╕ газети, як╕ захочуть придбати книгу, можуть звернутися до автор╕в за адресою: 82100, Льв╕вська область, м. Дрогобич, вул. Лес╕ Укра╖нки, 11, кв. 31, моб. тел.: 098-450-79-61

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 02.12.2011 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9694

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков