Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 02.12.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 02.12.2011
«В Б╤БЛ╤ОТЕКУ ВХОДЖУ – НАЧЕ В ХРАМ…»

Як живеш, б╕бл╕отеко?

Живуть вони дружно, як сестри, п╕д одним дахом: дв╕ кер╕вниц╕ двох ф╕л╕й м╕жб╕бл╕отечно╖ системи — № 8 (б╕бл╕отека ╕м. Лес╕ Укра╖нки) ╕ № 24 (б╕бл╕отека ╕м. Мар╕╖ Глушко) — Людмила Павл╕вна Невожай ╕ Тетяна Дмитр╕вна Петренко.
Та й чи могло бути ╕накше? Адже дв╕ чудов╕ щиросердн╕ ж╕нки, на честь яких були назван╕ б╕бл╕отеки, зобов’язують до того. ╤ якщо з╕ славною укра╖нкою Лесею все зрозум╕ло, — вона в╕дома кожн╕й дитин╕, то щодо Мар╕╖ хочу запевнити: це теж людина надзвичайна. Хтось вважав ╖╖ сов╕стю кримсько╖ письменницько╖ орган╕зац╕╖, хтось потихеньку користувався ╖╖ невичерпною добротою, хтось ╕ дос╕ назива╓ письменницю сво╓ю духовною наставницею, а я присвячую ╖й кожний св╕й вчинок, про який не соромно було б розпов╕сти мо╖й старш╕й подруз╕ (адже ми багато ╕ щиро з нею сп╕лкувалися). Вона була ╕з тих, хто не чека╓, доки його покличуть на допомогу, ╕ з тих, хто готовий був закрити амбразуру власним т╕лом, нав╕ть якщо постр╕ли, що лунають зв╕дти, ╖╖ зовс╕м не стосуються, ╕ з тих, хто був здатний битися за правду та справедлив╕сть до останнього подиху. А загалом ╕з тих, кого вже н╕коли я не зустр╕ну на мо╓му житт╓вому шляху.
Завжди пам’ятаю ╖╖ прощальне напутн╓ слово, надруковане на стор╕нках одн╕╓╖ з газет, коли дн╕ Мар╕╖ Глушко були вже порахован╕. Мати навчала сво╖х д╕тей ╕ водночас запевняла: вони прийдуть на допомогу кожному, не запитуючи, яко╖ хто нац╕ональност╕ (у 1992 роц╕ нац╕ональне питання було, як оголений нерв), ╕ просила у раз╕ необх╕дност╕ теж не в╕дмовити ╖╖ д╕тям у допомоз╕ з нац╕ональних м╕ркувань. Взагал╕ ж той лист був г╕мном дружб╕, миру, любов╕, м╕жнац╕ональн╕й злагод╕ ╕ — в╕р╕ у перемогу добра та справедливост╕ за будь-яких умов. Ця мужня ж╕нка, яка знала, що ╖╖ хвороба — нещадна, хоча ╕ приховувала все до к╕нця, аби уникнути жалю нав╕ть друз╕в, яка теж «щоб не плакать», «см╕ялася», ╕ «оселилася» в сп╕льн╕й квартир╕ з нашою незламною Лесею (до реч╕, обидв╕ загинули в╕д легенево╖ хвороби).
У «комунальн╕й квартир╕» Леся ма╓ хоч одну ╕ невеличку, але окрему к╕мнатку. У Мар╕╖ — к╕лька, як╕ вона д╕лить з рештою кримських письменник╕в, власне ╖й належить лише один стенд п╕д назвою «Лед╕ кримсько╖ словесност╕». Тож прац╕вниц╕ ц╕╓╖ б╕бл╕отеки вважають, що Лесина ком╕рчина ╖х би дуже виручила — вона так необх╕дна Мар╕╖. Але ж вони не знають, що сама Мар╕я Васил╕вна н╕коли б на таке не погодилась — бо за життя ╕ власн╕ квартири, купляючи ╖х за висок╕ гонорари, в╕ддавала р╕дним ╕ була готова знову ╕ знову якось перебиватися, доки не накопичиться певна сума на житло. А х╕ба ж Леся не була для не╖ р╕дною по духу людиною?
Вт╕м, Лесина хатинка ╕ д╕йсно не в╕дпов╕да╓ масштабу ╖╖ особистост╕. Ось ╕ 24 листопада, в день 55-о╖ р╕чниц╕ оф╕ц╕йного створення ц╕╓╖ б╕бл╕отеки святкувати довелось у найближч╕й за в╕дстанню школ╕ № 37. Тут же тулилися д╕ти, у яких в цей час мав бути урок, а на задньому план╕ — ╕ маленьк╕ артисти. Зда╓ться, ще жодного разу я не спостер╕гала такого вдалого ефектного сценар╕ю, присвяченого б╕бл╕отец╕, який п╕дготувала й подарувала присутн╕м вчителька укра╖нсько╖ мови та л╕тератури ц╕╓╖ школи Наталя Анатол╕╖вна Сивач. ╤ це стосувалося не лише в╕рш╕в, прочитаних д╕тлахами. Вона сама розпочала свято, одразу ж перейшовши на р╕дну для себе та для Лес╕ Укра╖нки мову. А дал╕ були танц╕ ╕ п╕сня (теж адаптована до святково╖ дати). Все це — силами вчител╕в та школяр╕в. Бо дипломованим артистам ╖хати сюди задалеко. А для ц╕╓╖ д╕твори без книги не об╕йтися, у в╕ддаленому в╕д центру м╕крорайон╕ Укра╖нка вони ще не «п╕дс╕ли» на комп’ютери ╕, як спод╕ва╓ться Наталя Анатол╕╖вна, смак до сп╕лкування з книгою збережуть назавжди.
Та чи може б╕бл╕отека ╕м. Лес╕ Укра╖нки, перебуваючи у такому стан╕, задовольнити вс╕ запити Лесиних шанувальник╕в? Про це розмовляю з Людмилою Павл╕вною, яка з╕зна╓ться, що впродовж багатьох рок╕в книжковий фонд практично не поповню╓ться. Вт╕м, з горд╕стю заявля╓ про сво╓р╕дний раритет, який ма╓ б╕бл╕отека, — це 12-томна зб╕рка Лесиних твор╕в, видана ще в 50-т╕ роки. Приблизно тод╕, у 1956 роц╕ ╕ одержала б╕бл╕отека нин╕шн╕й статус, хоча мала ще й свою попередню ╕стор╕ю.
Перша ╖╖ зав╕дувачка, Жанна Микола╖вна Савк╕на, яка пропрацювала 20 рок╕в, залишила по соб╕ добру пам’ять у в╕дв╕дувач╕в закладу, що знаходився тод╕ у м╕крорайон╕ Мар’╖но. ╥╖ наступниця, Людмила Павл╕вна Невожай, яка хоч ╕ не одразу, але надовго ╕ всерйоз взялася за справу, часто чула згадки про свою колегу, котр╕й передавали в╕тання нав╕ть тод╕, коли вона вже чи не 10 рок╕в, як змушена була залишити б╕бл╕отеку за станом здоров’я. Для Людмили Павл╕вни це було показово: виявля╓ться, б╕бл╕отекар теж може бути дуже важливою ╕ дуже шанованою людиною! Маючи перед собою такий приклад, Людмила Невожай уже 27 рок╕в служить книз╕ та людям ╕, зда╓ться, в глибин╕ душ╕ в╕рить: про не╖ теж пам’ятатимуть значно довше, н╕ж вона зможе виконувати сво╖ обов’язки. А д╕лити ╖х н╕ з ким — у б╕бл╕отец╕ вона одна в ус╕х ╕постасях. Про найяскрав╕ш╕ сво╖ справи зв╕ту╓ у святковому виступ╕: це конкурси на «Кращого читача року» та «Кращий в╕дгук про книгу», л╕тературн╕ в╕кторини, л╕тературно-музична композиц╕я «Шляхами Тавриди», присвячена Лес╕ Укра╖нц╕, та ╕нш╕.
У виступ╕ б╕бл╕отекарка згадала також про друз╕в цього закладу: Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний та рос╕йський культурний центри, Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет ╕ ще декого, але не важко було здогадатися: справжн╕ ╖╖ друз╕ лише тут, у 37-й школ╕, а цього сьогодн╕ замало. ╤ хоча Крим ╕ Леся пов’язан╕ нерозривними узами, так само, як ╕ Леся та Укра╖на, але освячен╕ Лесиним ╕м’ям р╕зноман╕тн╕ заходи обминають б╕бл╕отеку, куди могли б ц╕лком лог╕чно зб╕гатися вс╕ стежини, якими завжди мандруватиме Леся по нашому п╕вострову.
Зверталася Людмила Невожай до Лесиного музею в Ялт╕, аби налагодити зв’язки. Але зв╕дти — н╕ гу-гу. Налаштована на розбудову б╕бл╕отеки хоча б у межах одн╕╓╖ ком╕рчини, поповнення ╖╖ новою л╕тературою, Людмила Павл╕вна спод╕ва╓ться, що когось таки зац╕кавить подальша доля ц╕╓╖ б╕бл╕отеки, бо один у пол╕, як кажуть, не во╖н. Хоча, звичайно ж, кер╕вництво «Централ╕зовано╖ м╕жб╕бл╕отечно╖ системи для дорослих» про не╖ не забуло: це в╕д ╕мен╕ ╖╖ оч╕льниц╕ Тетяни Юр╕╖вни С╓год╕но╖ сьогодн╕ грамота ╕ подарунок з рук Катерини В╕ктор╕вни Решет╕ло, прац╕вниц╕ ц╕╓╖ ж системи. Але, схоже, це ╕ все, що може зробити кер╕вництво для Лесино╖ б╕бл╕отеки, т╕шачись уже й з того, що вда╓ться взагал╕ ╖╖ зберегти за наших нещадних час╕в. М╕ж ╕ншим, зв╕туючи про 9-м╕сячн╕ результати роботи м╕н╕стерства, м╕н╕стр Альона Плак╕да зауважила, що у третьому квартал╕ фонди б╕бл╕отек автоном╕╖ поповнилися на 1,4 тис. прим╕рник╕в, а у рамках акц╕╖ «Подаруй книгу сво╖й б╕бл╕отец╕» м╕н╕стерства та реском╕тети передали б╕бл╕отекам 16 тис. прим╕рник╕в книг. ╤, як завжди, про Лесину б╕бл╕отеку не згадав н╕хто.
Тож закликаю, у кого ╓ така можлив╕сть, давайте допоможемо ц╕й б╕бл╕отец╕, хоча б тому, що вона вже 55 рок╕в носить таке св╕тле ╕м’я, котре ╓ одним ╕з символ╕в нашо╖ держави. Не лише ради ╕де╖ — ради школяр╕в з Укра╖нки, як╕ вм╕ють бути ╕ вдячними читачами, ╕ справжн╕ми друзями.
Адреса б╕бл╕отеки: м. С╕мферополь, вул. Маршала Василевського, 16.

Тамара СОЛОВЕЙ

На фото: Олена Огаркова, Тетяна Петренко, Тетяна Мединська

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 02.12.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9679

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков