Версiя для друку Обговорити в форумi

Президент України Віктор Янукович 26 листопада взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, що відбулася на території Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів» у Києві.
Вперше в історії незалежної України вшанувати пам’ять жертв голодоморів зібралися всі Президенти нашої держави: Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Віктор Янукович. 
Участь у жалобних заходах також взяли Прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов, члени уряду, представники дипломатичного корпусу та громадськості.
Глава держави встановив до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» символічну композицію із зерном.
Віктор Янукович також поставив запалену лампадку до «Свічі пам’яті».
Учасники церемонії вшанували померлих від голоду хвилиною мовчання.
*   *   *
Президент України Віктор Янукович взяв участь у церемонії відкриття наріжного каменя під будівництво Меморіалу пам’яті жертв репресій 1936-1941 років. Меморіал буде споруджено на території Національно-історичного меморіального заповідника «Биківнянські могили».
«Меморіал стане символом пам’яті про тих, хто зазнав тяжких мук і несправедливості, віддав своє життя заради нашого майбутнього», — наголосив у своєму виступі Глава держави.
Президент підкреслив, що Меморіал пам’яті жертв репресій також стане «символом перестороги проти повторення подібних трагедій на українській землі».
Сьогодні, зауважив Віктор Янукович, у день вшанування Україною пам’яті жертв голодоморів, ми згадуємо й загиблих жертв тоталітарного режиму. «Ми втратили цілий пласт учених, митців, духовних лідерів, управлінців, інженерів... Але наш народ вистояв і відродився. Ми зуміли перегорнути важкі сторінки історії та знайшли сили, щоб іти далі», — сказав Президент.
«Народ досяг своєї споконвічної мети — незалежної та соборної держави», — підкреслив Віктор Янукович.
ДОВІДКА. Біля селища Биківня в Київській області знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій, страчених у Києві органами НКВС в 1930-1940 роках. За даними науковців, у Биківні поховано близько 100-120 тисяч репресованих. На сьогодні за виявленими документами встановлено прізвища 14191 особи.
У 1995 році на виконання Розпорядження Президента від 11 серпня 1994 року «Про заходи щодо вшанування пам’яті жертв політичних репресій, похованих у селищі Биківня» було засновано Меморіальний комплекс жертвам політичних репресій 1930-х років. Постановою Уряду від 22 травня 2001 року  на його основі було створено Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили». У травні 2006 року Указом Президента заповідник отримав статус національного.
*   *   *
Президент України Віктор Янукович і Президент Польщі Броніслав Коморовський взяли участь у церемонії закладання капсул пам’яті до польської частини Меморіалу жертвам тоталітаризму, що буде споруджений на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Глави держав вшанували пам’ять громадян Польщі — жертв репресій 1936-1941 років.
В. Янукович підкреслив, що український народ поділяє біль Польщі, пов’язаний із втратою своїх синів і доньок. «Два братніх народи зуміли обрати єдино вірний шлях злагоди і творять сьогодні нову сторінку спільної історії взаєморозуміння і добросусідства», — сказав він.
«Ми повинні і надалі співпрацювати в цій святій справі, засуджуючи злочини тоталітарних режимів для запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Нас єднає спільна пам’ять, відданість ідеалам свободи, миру і гуманізму. Нас єднає віра у наше спільне європейське майбутнє, побудоване на спільних європейських цінностях», — заявив Глава держави.
До Меморіалу були закладені капсули з землею з таборів ув’язнених у Старобільську, Козельську, Осташкові, Катині під Смоленськом, табору Мєдний неподалік Твері, табору П’ятихатки під Харковом, а також капсула з польською землею з Варшави.
Учасники церемонії вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Глави держав поклали квіти до Пам’ятного Хреста та Пам’ятного знака польських поховань.
Зі свого боку Президент Польщі подякував своєму українському колезі за сприяння в питанні спорудження польської частини Меморіалу жертв репресій 1936-1941 років.
Б. Коморовський наголосив на важливості встановлення історичної справедливості щодо жертв політичних репресій та гідного вшанування їхньої пам’яті. «Тут ми пам’ятатимемо не тільки про біль минулого, а й думатимемо про те, як разом розвивати свободу Польщі та України, свободу в рамках інтегрованої Європи», — сказав він.
Після церемонії Віктор Янукович та Броніслав Коморовський поспілкувалися з рідними та близькими громадян Польщі, які були репресовані.
*   *   *
4 листопада 2011 року Президент України доручив Урядові та КМДА підготувати проект концепції розвитку історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Цим  дорученням Глава держави також поставив завдання забезпечити до 1 серпня 2012 року спорудження центральної частини Меморіалу жертвам тоталітаризму.
Питання спорудження на території заповідника польської частини Меморіалу було активізовано за результатами зустрічі Президентів України та Польщі в Ялті восени 2010 року. Зараз Інститут національної пам’яті здійснює заходи зі встановлення кількості похованих у Биківні громадян Польщі. 4 травня поточного року спільна українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи.

В Україні існує надійна правова база для визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу

На цьому наголосив доктор юридичних наук, професор Києво-Могилянської академії Володимир Василенко на прес-конференції в Києві, передає кореспондент УКРІНФОРМу. За словами професора, «впродовж останніх років, особливо після того, як Верховна Рада ухвалила у 2006 році закон про визнання Голодомору в Україні геноцидом; після того, як Службою безпеки України було проведене розслідування; після судових слухань і рішення Київського апеляційного суду від 13 січня 2010 року, який підтвердив висновки слідства, — в Україні створено надійне правове підґрунтя для кваліфікації Голодомору як геноциду».
Українське суспільство, сказав далі В. Василенко, «у переважній більшості поділяє думку українських та зарубіжних фахівців про те, що Голодомор був спланованою акцією, метою якої було знищення частини української нації, тобто був геноцидом». В. Василенко підкреслив важливість усвідомлення суспільством причин і наслідків цієї трагедії. «Причини трагедії полягають у тому, що Україна опинилася під більшовицькою окупацією. В Україні не існувало уряду, який захищав би громадян України незалежно від етнічної приналежності», — сказав В. Василенко. На його думку, тодішнє керівництво СРСР і особисто Сталін розглядали Україну як потенційну небезпеку для  існування комуністичної імперії.
Професор Києво-Могилянської академії, посилаючись на дані низки експертиз, сказав, що в Україні за період 1932-1933 років було виморено голодом 3 млн. 941 тис. людей. За іншими даними, на кінець 1934 року в Україні недорахувалися 4 млн. 179 тис. людей. Водночас експерт зазначив, що, на його думку, ці дані неточні, оскільки «в ті роки було практично знищено всю статистичну службу, і ніхто не реєстрував, скільки людей померло, до того ж, існувало спеціальне розпорядження не вказувати справжню причину смерті». Наприклад, розслідуванням було виявлено всього 3300 книг реєстрації смертей, а решту було знищено, зазначив В. Василенко.
Професор вважає, що, якби Україна не зазнала колосальних людських втрат унаслідок Голодомору і Другої світової війни, її населення нині становило б приблизно 100 млн. осіб.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #41 за 02.12.2011 > Тема "З перших уст"