Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4494)
З потоку життя (7295)
Душі криниця (4186)
Українці мої... (1687)
Резонанс (2190)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1852)
Крим - наш дім (1177)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (245)
Бути чи не бути? (387)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (231)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
П╤ДТРИМАВ АНЕКС╤Ю П╤ВОСТРОВА
Ексдепутата Верховно╖ ради Криму заочно засудили до 14 рок╕в ув'язнення за держзраду…


ДОПОМАГАВ ВОРОГУ ОКУПУВАТИ П╤ВОСТР╤В
В Укра╖н╕ засудили до 13 рок╕в ув'язнення ще одного учасника «самооборони Криму»…


КОЛАБОРАНТЦ╤, ЯКА РУСИФ╤КУ╢ Д╤ТЕЙ У КРИМУ, ПОВ╤ДОМЛЕНО ПРО П╤ДОЗРУ
Обвинувачен╕й загрожу╓ до 3 рок╕в позбавлення вол╕ з позбавленням права займатись певною...


НЕ ЗАЛИШИЛОСЯ ЖОДНО╥
Представництво Президента в АРК: У Криму д╕яли 49 укра╖нських рел╕г╕йних громад, а зараз –...


У КРИМУ СТАН ПРИБЕРЕЖНО╥ ТЕРИТОР╤╥ МОРЯ НАБЛИЖА╢ТЬСЯ ДО ЕКОЛОГ╤ЧНО╥ КАТАСТРОФИ
Довк╕лля Криму потерпа╓ ╕ в╕д сучасно╖ забудови та спорудження нових в╕йськових баз на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 25.11.2011
ЕДЕМ ДОБР╤ВСЬКО╥ ДОЛИНИ

ОДНООС╤БНИК ЕДЕМ КЕМАЛОВ ДОМ╤ШУ╢ ДО СВОГО «Р╤ЗНОКОПИТНОГО» ТВАРИННИЦТВА ТУРИСТИЧНУ СКЛАДОВУ

У 52-р╕чного Едема Кемалова, мешканця села Перевального, з якого, власне, ╕ почина╓ться чи не найб╕льш обжита в усьому С╕мферопольському район╕ Добр╕вська долина, живност╕ не браку╓. Причому, на вс╕ смаки, у буквальному сенс╕ цього слова, — в╕вц╕, кози, корови, кон╕, риба. А ще ╓ екзотичн╕ лами, верблюди, павич╕, декоративн╕ курочки. Це вже для власно╖ душ╕, а також естетичних потреб за╖жджих турист╕в ╕ в╕дпочивальник╕в, з╕зна╓ться сам Едем. Його ОСГ, себто особисте селянське господарство, розкинулось на ближн╕х п╕дступах до знаменитих Червоних печер (Кизил-Коба), у п╕дн╕жж╕ густо пор╕зано╖ ущелинами Долгоруковсько╖ яйли.

«КРИВАВИЙ» КЕБАБ

«Ти диви – справжня лама, а можна, й ми з нею сфотографу╓мось?» Едем охоче йде назустр╕ч побажанню двох ж╕ночок та ще й да╓ ╖м пораду: мовляв, тварину краще об╕йняти за шию – вона це любить ╕ вмить ста╓ смирною. Туристки (з’ясовую, що з Москви) передають мен╕ св╕й «цифровик» ╕ я, як у випадку з самим паном Кемаловим, намагаюсь п╕д╕брати б╕льш-менш вдалий ракурс. Щаслив╕ москвички нам щиро дякують ╕ посп╕шають (бо ж старший групи п╕дганя╓) до свого екскурс╕йного автобуса.
╤нш╕ подорожн╕, передовс╕м т╕, хто так не «прив’язаний» до сво╓╖ орган╕зовано╖ групи, спок╕йно смакують ароматною кавою за дерев’яними столиками у затишку молодих яблунь, кв╕т╕в ╕ п╕д дзюркотання фонтанчика. Публ╕ку, ╕ надто малечу, забавля╓ павич, що гордовито розгулю╓ подв╕р’ям ╕ да╓ себе годувати майже з рук. Цю неординарну сценку народ моментально ловить у фокус сво╖х фото- ╕ в╕деокамер.
Туристи-гурмани можуть замовити у господаря об╕йстя ╕ дещо б╕льш калор╕йне, скаж╕мо, плов, шашлик, лагман, манти, кебаб ╕ ще щось ╕з сх╕дно╖ кухн╕. Кебаб з баранини – це взагал╕ «коронний номер» пана Едема. В╕н власноруч його готу╓ в╕д самого, траг╕чного для в╕вц╕, початку. Емоц╕╖ у кл╕╓нт╕в це видовище, зв╕сно ж, виклика╓ р╕зн╕. А сам Кемалов при цьому перейма╓ться ╕ншим — аби в останню мить... не злякати б╕долашну в╕вцю. «Якщо цього припуститись, — розтлумачу╓ мен╕ господар, — у тварини згорнеться кров, отже, м’ясо буде н╕яким...»
Св╕ж╕ шматки баранини просто посипаються с╕ллю ╕ без будь-яких приправ зап╕каються на жару. За словами Кемалова, для багаття п╕дходять обр╕зки виноградно╖ лози, у раз╕ чого згодиться й будь-яка деревина без смоляного вм╕сту — граб, в╕льха, дуб.
Якщо когось ц╕кавить варт╕сть цього «ексклюзиву», то Едем Кемалов «танцю╓» в╕д соб╕вартост╕ вигодувано╖ ним в╕вц╕. Мовляв, в╕н — не «торгаш-перекупник», а лише виробник. Добра в╕вця йому сьогодн╕ обходиться у 700-1000 гривень. Розд╕л╕ть це на вагу порц╕╖ готового кебабу — от вам ╕ весь розрахунок до коп╕йки.

НЕ М’ЯСОМ ╢ДИНИМ

Вт╕м, у одноос╕бника Кемалова можна не лише добряче п╕дкр╕питись, покататись верхи на конях, верблюдис╕ Марго в еколог╕чно чист╕й м╕сцин╕ (до найближчого основного забруднювача пов╕тря — автотраси С╕мферополь-Ялта — понад 4 к╕лометри), з джерелами ц╕лющо╖ м╕нерально╖ води, «ваннами молодост╕», водоспадами, а й трохи попрацювати. Скаж╕мо, доглянути за худобою й таке ╕нше. Платня за це — безоплатний н╕чл╕г у «чабанн╕й» (прим╕щенн╕, де мешкають чабани ╕ сезонн╕ роб╕тники господарства), прогулянка у к╕нному с╕дл╕. Такому «бартеру» нер╕дко в╕ддають перевагу за╖ждж╕ спелеологи ╕ альп╕н╕сти. Завертають також на об╕йстя Едема столичн╕ науковц╕ ╕ нав╕ть фотомодел╕ (певно, «замучен╕» Мальд╕вами ╕ Канарами), причому ╕нколи живуть тут м╕сяцями.
Прид╕лити увагу популярному с╕льському зеленому туризму пана Едема спонукали сам╕ ж в╕дпочивальники. Вони тут, на майданчику перед його кошарами (колишньою власн╕стю тутешнього радгоспу «Перевальненський»), паркували автотранспорт, сп╕шувались перед кидком до Червоних печер ╕ «форсуванням» р╕чки Краснопечерки, що з них пробива╓ться на Добр╕вську долину. У дощову погоду майданчик п╕д колесами перетворювався у суц╕льне м╕сиво. Кемалов спершу зав╕з дек╕лька самоскид╕в щебеню, обладнав убиральн╕. Дал╕, знову ж таки йдучи назустр╕ч побажанню при╖жджих, окультурив м╕сцину фруктовими деревами, невеличкою альп╕йською г╕ркою, нав╕сами, вмивальниками, — одним словом, створив такий-сякий комфорт. Хтось вол╕в зупинитись «на пост╕й» на дек╕лька дн╕в, причому не т╕льки у теплу пору року. Так з’явились добротн╕ спальн╕ прим╕щення, бенкетний зал ╕з зимовим садом, ориг╕нальне опалення якого «п╕д ключ», до реч╕, сам господар ╕ пров╕в. У тому саду — гранат, хурма, ╕нжир, апельсин ╕ виноград «вимахали» у повний зр╕ст ╕ регулярно рясно плодоносять. Прим╕ром, плоди хурми досягають аж до п╕вк╕лограма.
Останн╕й вдалий експеримент наштовхнув чолов╕ка на думку серйозно зайнятись ще й субтроп╕чними культурами у тепличних умовах. А також укривним столовим виноградом, зокрема, мускатними сортами. Тим паче, що попередньо в╕н випробував ╖х на власн╕й присадибн╕й д╕лянц╕. П╕д сонячну ягоду вже наступного року Кемалов збира╓ться в╕двести аж ц╕лий гектар ╕з тих п’ятдесяти орендованих, як╕ вже сьомий р╕к посп╕ль зас╕ва╓ здеб╕льшого люцерною.
╢ у Кемалова ще одна д╕юча «ф╕шка» – мочак, тобто, невеличке озерце. Воно живиться п╕дземними джерелами, що б’ють прямо з-п╕д яйли. Зарибнив той мочак метикуватий господар мальками товстолобика ╕ б╕лого амура. ╤ ситно ╖х п╕дгодову╓, щоденний рац╕он склада╓ не менше двох лантух╕в зерна. На мет╕ у чолов╕ка одне – довести сво╓ «живе ср╕бло» до ваги м╕н╕мум двадцять к╕лограм╕в. Досв╕д ╓: до под╕бно╖ кондиц╕╖ дипломований електромехан╕к ╕ колишн╕й чабан «Перевальненського» (взагал╕ Едем — майстер на вс╕ руки – зварювальник, техн╕к, муляр, ветеринар, столяр) доводив аналог╕чн╕ породи ран╕ше, наприк╕нц╕ 80-х рок╕в, коли орендував у р╕дному радгосп╕ ставок ╕ ш╕сть гектар╕в земл╕ навколо нього у сел╕ П╕онерському. Той ставковий баланс складали ще й ондатри ╕ нутр╕╖. На ц╕й зв╕рин╕ в╕н теж непогано розум╕╓ться. Адже до пере╖зду на ╕сторичну батьк╕вщину сво╖х батьк╕в – кримських татар — власноруч розводив зубастик╕в, вичиняв ╕ шив з них шапки на продаж в Узбекистан╕. Хоча б╕льш виг╕дну перспективу бачив усе ж в ╕ншому — м’ясному тваринництв╕, зокрема, в╕вчарств╕.

П╤Д ДИКТОВКУ ПОПИТУ

Сьогодн╕ погол╕в’я худоби в селянському господарств╕ Кемалова чималеньке: п╕втисяч╕ овець, дв╕ст╕ к╕з, п╕втори сотн╕ гол╕в ВРХ, в╕с╕мдесят коней, два верблюди ╕ три лами. Кожному виду в╕дведена своя «товарна» роль. Скаж╕мо, в╕вц╕ ╕ бички йдуть на м’ясо, яке залюбки беруть санатор╕╖ ╕ панс╕онати П╕вденнобережжя. З д╕йного стада, яким, до слова, предметно оп╕ку╓ться р╕дний брат Едема ╤зет, в╕дпов╕дно, — молочний зиск. Кози, чист╕ «ангорки», утримуються заради ╖хнього ц╕нного пуху. Коней купляють чи беруть в оренду т╕, хто займа╓ться в г╕рськ╕й м╕сцевост╕ к╕нним туризмом. Верблюди ╕ лами поки що для екзотики. Чому поки, бо у ╖хнього господаря ╓ певн╕ прагматичн╕ задуми. «Варто спробувати розводити лам, — розм╕ркову╓ пан Едем. — Тварина, як я переконався, дуже невибаглива, нав╕ть пор╕вняно з тими ж в╕вцями, м’ясо чудове ╕ дороге, шерсть теж. Знову ж таки турист╕в можна приваблювати дел╕катесом».
А поки на час╕ у мого сп╕врозмовника нагальне орган╕зац╕йне питання. Вже найближчим часом хоче зм╕нити форму господарювання з ОСГ на фермерське. З дальн╕м приц╕лом, – щоб пот╕м взяти у л╕зинг сучасну багатофункц╕ональну техн╕ку. Мовляв, стар╕ трактори ╕ комбайн, як╕ в╕н колись взяв «на руках», давно на ладан дихають. Викласти ж гот╕вкою одразу 200-250 тисяч «зелених» за нове обладнання Кемалову поки що не до снаги.

Василь САДОВСЬКИЙ
Фото автора

Для дов╕дки:
Кизил-Коба — це найдовша (близько 17 к╕лометр╕в) в Укра╖н╕ й одна з найб╕льших у Сх╕дн╕й ╢вроп╕ карстова порожнина у вапняках. Найглибша у Кизил-Коба шахта — Солдатська — завглибшки 517 метр╕в. Печера — одна з семи природних чудес Укра╖ни. Головною галере╓ю першого поверху тече п╕дземна р╕чка Су-Утхан з численними озерами завглибшки до 4 метр╕в. На окремих д╕лянках вона заповню╓ галерею до стел╕, формуючи так зван╕ сифони. Печера тривалий час слугувала прихистком ╕ водночас р╕льничим капищем представник╕в так звано╖ кизил-кобинсько╖ культури (VII-VI ст. до н. е.). Упорядкування Кизил-Коба задля сучасного екскурс╕йного обстеження розпочалось у 1989 роц╕.

На фото: Едем Кемалов з╕ сво╖м п╕вденноамериканським Сильвестром

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9645

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков