Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 11.11.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 11.11.2011
НА КОЛ╤ЯХ НАШОГО БУТТЯ

Отак живемо...

В╕дстань в╕д Севастополя до С╕мферополя — 87 к╕лометр╕в. Якщо долати ╖х автобусом чи маршрутним такс╕, на по╖здку вистачить п╕втори години. Електропо╖зд «домчить» вас — за дв╕, зупиняючись через кожн╕ 15 хвилин. Й це ще не вс╕ «зручност╕», з якими ви стикатиметесь, подорожуючи цим видом транспорту.
Ран╕ше я брала в дорогу книгу, але зосередитися на сюжет╕ н╕коли не вдавалося. Вже за 10 хвилин п╕сля в╕дправлення до вагона заходили контролери. ╥х, як правило, бува╓ дво╓, ╕нколи б╕льше. Пода╓ш квиток — його надривають ╕ уже можна спок╕йно ╖хати до к╕нцевого пункту.
Так би мало бути. Проте на кожн╕й наступн╕й зупинц╕ тоб╕ знову й знову заглядають в обличчя з н╕мим запитанням про наявн╕сть того ж таки квитка. Зрозум╕ло, що вир╕знити тих, хто, скаж╕мо, зайшов до вагона у Севастопол╕ в╕д тих, хто — у Бахчисара╖, практично неможливо, але, дума╓ться, це питання можна вир╕шити не у такий середньов╕чний спос╕б.
Дек╕лька раз╕в зам╕сть книги я брала з собою цифровик, з повним розум╕нням, що колись можу його позбутися. Людська допитлив╕сть заохочу╓ться лише в ранньому дитячому в╕ц╕, але св╕т належить тим, хто ризику╓.
Те, що в╕дбува╓ться за час двогодинного маршруту електропо╖зда, певно╖ назви не ма╓. То ти почува╓шся, н╕би на ринку, то, як на концерт╕. Тоб╕ нав’язують сво╓ товариство десятки людей, пропонують послуги, як╕ ти не замовляв. Якщо ти не хочеш купити морозиво, тоб╕ запропонують обкладинку для паспорта або дитяч╕ шкарпетки. Не треба? Тод╕ л╕хтарик, щоб коли поноч╕ — у льох, за капустою… Нема╓ льоху? Тод╕ в╕зьм╕ть запальничку. Не палите? От дивовижа! Ну то, може, ви ходите до крамниц╕, туди ж ходять ус╕, ну принаймн╕ т╕, хто ╖здить у електричках. Тод╕ вам п╕д╕йде гаманець, чи подарункова торбинка, яка склада╓ться так, що набува╓ форми гаманця. Газети, кросворди, цукерки, жуйки й зовс╕м новий товар: порошок, який перетвориться на кругленьк╕ кольоров╕ кристали, як т╕льки ви залл╓те його водою на н╕ч. Зранку ними вже можна прикрашати горщечки з кв╕тами.
Зн╕матися цей люд не любить. Один прихопив мене цупко за руку й зашип╕в у саме вухо: «Не надо меня снимать! Я сам фотограф. А еще я — художник, режиссер, журналист…»
Не знаючи, коли той перел╕к ск╕нчиться, перебиваю промовця. То прив╕т, колего, — кажу. А що — журнал╕стику кинув, чи перо притупилося? «Не было результатов труда», — каже хлопець ╕ я одразу констатую фрейдистську обмовочку. Якби в╕н про оплату за труд, тод╕ ╕нша справа. А результат╕в «труда» досягають наполеглив╕стю, якщо природа-мат╕нка хистом не над╕лила. Й нав╕ть тод╕ результати побачиш не одразу.
Довелося зн╕мати журнал╕стську спину. А ск╕льки ц╕кавих речей було у його м╕шечках: м’ячики, ╕грашки, г╕рлянди, фломастери й вже описан╕ кристали, що виростають за н╕ч з порошку, залитого склянкою звичайн╕с╕нько╖ води.
Т╕тонька з дитячими колготками також не хот╕ла зн╕матися, сердилася, гарчала у м╕й б╕к, проте спритно робила свою справу. Коли ╖й не вистачало рук, вона брала товар у зуби й так завмирала на мить. Т╕╓╖ мит╕ мо╓му цифровику вистачало не завжди: зн╕мки виходили не зовс╕м ч╕тк╕.
Чолов╕к, який носив розклад по╖зд╕в, кросворди, дорожн╕ карти Криму, Укра╖ни ╕ Рос╕╖ та ще безл╕ч корисних у господарств╕ речей, перераховував ╖х хвилин п’ять посп╕ль, не виймаючи з вал╕зки. Почувши про потр╕бну р╕ч, якась ж╕ночка перебила його скоромовку, просячи ту р╕ч продати. «Дайте мне закончить!», — суворо в╕дв╕в ╖╖ руку вагонний б╕знесмен й зупинився, лише перел╕чивши увесь св╕й товар. Саме в╕н дратував найб╕льше, бо коли ставав над головою й монотонно та голосно, менторським тоном… — хот╕лося п╕д╕йти й затулити долонею той гучномовець.
На якомусь етап╕ цього божев╕лля подумалося, а з якого дива вони ус╕ тут товчуться, порушуючи права громадян на спок╕йний пере╖зд? Хто дав дозв╕л влаштовувати цей цирк у громадському транспорт╕?
Я пом╕тила, як спок╕йно дивляться на все це вагонн╕ контролери. Дума╓ться, цей б╕знес — узаконений, або ж погоджений нашвидкуруч, з вигодою для обох стор╕н. Т╕льки раз мен╕ вдалося побачити, як продавець паперових серветок простягла дв╕ упаковки ж╕нц╕-контролеру. Остання спок╕йно, на очах у вс╕х пасажир╕в т╕ серветки взяла.
А ще я пом╕тила толерантне ставлення вагонних трудар╕в одне до одного. Якщо один жебракував, то ╕нший не починав сп╕вати, а терпляче чекав сво╓╖ черги у тамбур╕. В╕дпов╕дно поводилися й продавц╕ товару. ╤нколи, в оч╕куванн╕ свого «виходу», ╖х там збиралося чимало. Спок╕йн╕ше в╕д т╕╓╖ толерантност╕ почувалися лише вони сам╕. Бо т╕льки один покидав вагон, одразу в дверях з’являвся наступний.
В╕д розма╖ття товар╕в ╕ послуг, як╕ жоден з пасажир╕в не замовляв, ряб╕ло в очах. На обличчях людей читалася втома. Вагон нагадував театр абсурду. Захот╕лося в╕днайти режисера й всипати йому так… Але вже за мить доц╕льн╕сть такого кроку здалася мен╕ сумн╕вною: схоже, таких вагон╕в — безл╕ч на кол╕ях нашого буття.

Л╕д╕я СТЕПКО
м. Севастополь

На фото: Ми сп╕вали, ви слухали. Плат╕ть!

***

У по╖зд╕ «Москва-Кишин╕в» на пункт╕ пропуску для зал╕зничного сполучення «Могил╕в-Под╕льський» (В╕нницька область) прикордонники затримали парт╕ю матрьошок, яку намагалася нелегально провезти через кордон пров╕дниця.
Про це УН╤АН пов╕домили у прес-служб╕ Державно╖ прикордонно╖ служби Укра╖ни.
У пов╕домленн╕ йдеться про те, що п╕д час прикордонно-митного оформлення потяга прац╕вник╕в пункту пропуску зац╕кавив ящик для збер╕гання вуг╕лля в одному з вагон╕в. Оглядаючи його, вони виявили у вуг╕лл╕ 101 матрьошку.
Власницею цих сувен╕р╕в виявилася пров╕дниця потяга, громадянка Молдови. Стосовно не╖ складено протокол про порушення митних правил.
Товар, сума якого буде визначена згодом, переданий митникам.

***

В╕це-прем’╓р-м╕н╕стр — м╕н╕стр ╕нфраструктури Укра╖ни Борис Колесн╕ков прив╕тав колектив Льв╕всько╖ зал╕зниц╕ ╕з 150-р╕ччям в╕д дня ╖╖ заснування.
П╕д час урочистостей, що в╕дбувалися в Нац╕ональному академ╕чному театр╕ опери та балету ╕мен╕ Солом╕╖ Крушельницько╖, урядовець в╕д ╕мен╕ Президента Укра╖ни та Кабм╕ну вручив нагороди найкращим прац╕вникам транспортного п╕дпри╓мства, пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ.
«Якщо б п╕дготовка до ╢вро-2012 залежала лише в╕д Льв╕всько╖ зал╕зниц╕, то я був би дуже задоволений», — сказав Борис Колесн╕ков, в╕дзначаючи кроки п╕дпри╓мства у модерн╕зац╕╖ кол╕йного господарства та рухомого складу та розбудов╕ швидк╕сних транспортних коридор╕в.
В╕це-прем’╓р побажав транспортникам зробити наш╕ зал╕зничн╕ шляхи одними з найкращих у св╕т╕, хоча, на його думку, вони такими ╕ ╓.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 11.11.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9600

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков