"Кримська Свiтлиця" > #25 за 14.10.2011 > Тема ""Білі плями" історії"
#25 за 14.10.2011
МИСЯКИ – ВАРТОВ╤ КОРОЛЯ ДАНИЛА
7 жовтня 1253 року за усп╕шн╕ д╕╖ в часи визволення батьк╕вщини в╕д монголо-татарських завойовник╕в - Золото╖ Орди - правнук великого князя Ки╖всько╖ Рус╕ Володимира Мономаха князь Данило Романович (Галицький) був коронований християнською Церквою ╕ став першим королем Рус╕-Укра╖ни. 31 травня 1223 року молодий Волинський князь Данило Романович першим ╕з княз╕в Ки╖всько╖ Рус╕ в╕ч-на-в╕ч зустр╕вся з монголо-татарськими завойовниками в битв╕ на р╕чц╕ Калц╕, що неподал╕к в╕д Донецька. Князь Данило Романович п╕д час бою був поранений у груди, але поле битви не покинув. Донецька земля омита кров’ю князя-короля Данила Романовича (Галицького). У ц╕й битв╕ жодна з╕ стор╕н не здобула перемоги. П╕сля битви монголо-татарськ╕ завойовники повернули сво╖ «тумени» на сх╕д, у Монгол╕ю. Битва на р╕чц╕ Калц╕ 31 травня 1223 року ма╓ велике ╕деолог╕чне значення, бо: 1) Ки╖вська Русь поховала м╕ф про непереможн╕сть монголо-татар; 2) Ки╖вська Русь не дала монголо-татарам виконати наказ Чинг╕схана завоювати всю ╢вропу; 3) Ки╖вська Русь урятувала ╢вропу в╕д монголо-татарського рабства. У 2001 роц╕ Укра╖на в╕дзначала 800-р╕ччя князя-короля Данила Романовича, а 26 жовтня того ж року Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Анатол╕й К╕нах в╕дкрив у Львов╕ пам’ятник королю Данилов╕. На прес-конференц╕╖ автор цих рядк╕в як голова Всесв╕тньо-укра╖нського патр╕отичного об’╓днання «Корона» запропонував спорудити на м╕сц╕ першо╖ битви Ки╖всько╖ Рус╕ з монголо-татарськими завойовниками на р╕чц╕ Калц╕ мемор╕ал з пам’ятником молодому князю Данилов╕ Романовичу. Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Анатол╕й К╕нах п╕дтримав цю ╕дею, але, як засв╕дчило життя, т╕льки на словах. Про це писала льв╕вська газета «За в╕льну Укра╖ну» 2-3 листопада 2001 року (стаття Мирослава Паранчака «Державний муж - король Данило»). Ксерокоп╕ю ц╕╓╖ статт╕ я 9 с╕чня 2003 року над╕слав Прем’╓р-м╕н╕стру Укра╖ни В╕ктору Януковичу й нагадав, що 31 травня 2003 року мина╓ 780 рок╕в першо╖ битви Ки╖всько╖ Рус╕ з монголо-татарськими завойовниками на р╕чц╕ Калц╕ (сучасна Донецька область). Спод╕вався, що Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни В╕ктор Янукович як донеччанин викона╓ те, що п╕дтримав його попередник Анатол╕й К╕нах. Зам╕сть конкретно╖ справи Прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни одержав листа в╕д М╕н╕стерства культури ╕ мистецтва Укра╖ни в╕д 02.04.2003 року № 19-1994/18, в якому чита╓мо: «Щиро вдячн╕ Вам за лист з ╕нформац╕╓ю щодо першо╖ битви Ки╖всько╖ Рус╕ з монголо-татарськими завойовниками на р╕чц╕ Калц╕. Водночас пов╕домля╓мо, що М╕н╕стерство культури ╕ мистецтв Укра╖ни не отримувало доручення Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни щодо спорудження пам’ятника Данилов╕ Галицькому на м╕сц╕ битви на р╕чц╕ Калц╕ (Донецька область). В╕дпов╕дно це питання управл╕ннями ╕ в╕дд╕лами М╕н╕стерства не опрацьовувалося. З повагою, перший заступник державного секретаря В. Г. Романчишин». Ось так! Мемор╕али, пам’ятники ворогам Укра╖ни встановлю╓мо, а сво╖х геро╖в, як╕ мають велике духовне значення, не поважа╓мо. В╕д ╕де╖ п╕дкорити Ки╖вську Русь монголо-татари не в╕дмовилися ╕ в 1236 роц╕ вони знову прийшли до сх╕дного кордону - сх╕дного берега р╕чки Волги. Прив╕в монголо-татар онук Чинг╕схана, молодий Батухан (хан Батий), який ╕ заснував Золоту Орду. На цей час князь Данило Романович об’╓днав два княз╕вства (Волинське ╕ Галицьке) в одне могутн╓ княз╕вство ╕ все зробив, щоб княз╕ Ки╖всько╖ Рус╕ не вели м╕жусобно╖ боротьби, а готувалися до битви ╕з Золотою Ордою. Не послухали сх╕дн╕ княз╕ мудрих настанов князя Данила Романовича й зазнали лихо╖ дол╕, а стольний град Ки╖в у 1240 роц╕ монголо-татари знищили. Готуючись до боротьби ╕з Золотою Ордою, князь Данило Романович проявив себе як орган╕затор та розумний пол╕тик. В╕н засновував варти, що розвивалися й переростали у фортец╕, м╕ста. Варти розташовувались на пагорбах, горах ╕, щоб вартовим легше було виконувати в╕йськову справу, сво╖ помешкання вони будували б╕ля цих пагорб╕в та г╕р. Як св╕дчить ╕стор╕я та численн╕ документи, поселення вартових на Галичин╕ й Волин╕ називались «мисяки». Вартовий на час виконання сво╖х обов’язк╕в не мав права залишати варту. Об╕д ╕ вечерю йому приносили у глиняних мисках. У вартов╕ призивали чолов╕к╕в, здорових та м╕цних, сильних духом. Галичани та волиняни дов╕ряли ╖м як сво╓ майно, так ╕ сво╓ життя. У 1240 роц╕ князь Данило Романович (Галицький) заснував варту на гор╕, яка сьогодн╕ назива╓ться Високий замок. Ця варта мала стратег╕чне значення, й поселення вартових за короткий час переросло у м╕сто, яке князь Данило Романович (Галицький) назвав на честь свого старшого сина Лева - Льв╕в. Законом╕рно, що р╕к заснування Львова необх╕дно брати в╕д заснування варти, а це 1240 р╕к, а не в╕д першо╖ письмово╖ згадки 1256 року, тому що м╕сто вже було. ╤ законом╕рно, що гора Високий замок повинна б називатися Висока варта, яка несе нам ╕нформац╕ю про ╖╖ засновника - князя Данила Романовича (Галицького). У Львов╕ ма╓ бути заснована газета «Висока варта». Як св╕дчить ╕стор╕я, з 22 до 27 кв╕тня 1340 року польський король Казимир III Великий (1310-1370) уперше захопив Льв╕в, пограбував корол╕вську скарбницю, знищив Галицько-Волинське корол╕вство-державу. На гор╕, де князь Данило Романович (Галицький) заснував варту, король побудував соб╕ замок, ╕ ця гора, на превеликий жаль, ще сьогодн╕ назива╓ться Високий замок.
Мирослав МИСЯК, голова Всесв╕тньо-укра╖нського патр╕отичного об’╓днання «Корона» м. Ялта
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 14.10.2011 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9489
|