"Кримська Свiтлиця" > #6 за 04.03.2011 > Тема "Резонанс"
#6 за 04.03.2011
СК╤ЛЬКИ ЩЕ ТРИВАТИМЕ ЦЯ ГАНЬБА?
«Кривав╕ плями» ╕стор╕╖ Слово незалежн╕сть у Севастопол╕ в╕д самого початку не прижилося. Його не вживали ран╕ше й уникають зараз. Проте, п╕д Новий р╕к, якась розумна людина розм╕стила на вулицях м╕ста чималу к╕льк╕сть б╕гборд╕в з портретом чинного Президента, в╕тання якого м╕стило нагадування, що 2011 р╕к ╓ 20-ю р╕чницею незалежност╕ Укра╖ни. Свята минули, а Президент все всм╕ха╓ться з б╕гборд╕в, нагадуючи, що Укра╖на вже ц╕лих 20 рок╕в – незалежна ╕ самост╕йна держава, з╕ сво╓ю ╕стор╕╓ю, культурою, мовою ╕, звичайно ж, в╕дпов╕дною топон╕м╕кою населених пункт╕в. Проте, як виявля╓ться, це нагадування н╕яким чином не вплива╓ на м╕сцеву владу, бо цього тижня вона вчергове заходилася вшановувати пам’ять б╕льшовицького ката Юр╕я Гавена. У планах м╕ськради та м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ з’явилося пов╕домлення про встановлення 4 березня анотац╕йно╖ дошки цьому кривавому б╕льшовику. Вже ╕снуючо╖ у м╕ст╕ вулиц╕ Гавена виявилося замало, треба ще й дошку встановити. До 1969 року вулиця Гавена називалася Херсонеською, проте ця назва, мабуть, здалася нев╕дпов╕дною комун╕стичному кер╕вництву м╕ста тих час╕в. Проблема топон╕м╕ки Севастополя вже обговорювалася на шпальтах «КС» та ╕нших пер╕одичних видань. Про ув╕чнення в топон╕м╕чних назвах м╕ста особистостей, не достойних народно╖ пам’ят╕, писав доцент Ки╓во-Могилянсько╖ Академ╕╖, в╕домий публ╕цист, севастополець ╤гор Лос╓в. У статт╕ «Гавенные улицы Севастополя», надрукован╕й к╕лька рок╕в тому в газет╕ «Флот Укра╖ни», в╕н, доступною м╕сцевому населенню мовою, спираючись на загальнов╕дом╕ факти ╕стор╕╖, виклав ц╕лу низку «подвиг╕в» Юр╕я Петровича Гавена (справжн╓ ╕м’я – Ян Ернестович Дауман) та дав ╖м належну оц╕нку. «…Топонимика Севастополя удивляет, если не ужасает, явно не свидетельствуя о победе общечеловеческих или евангельских представлений о нравственности. Многие названия улиц славят патологическую жестокость… Чтобы понять, чем же отличился господин Гавен–Дауман, достаточно процитировать его самого: “Считаю нужным напомнить, что я применил массовый красный террор еще в то время, когда он партией, официально, еще не был признан. Так, напр., в январе 1918 года я, пользуясь властью пред. Севаст. Военно-Револ. Комитета, приказал расстрелять более шестисот офицеров-контрреволюционеров”. Между прочим, речь шла о людях, вся вина которых перед властью большевиков состояла лишь в том, что они были русскими морскими офицерами. Если, по мнению севастопольцев, массовые убийства русских офицеров есть подвиг, то улица имени Гавена — Даумана в городе Севастополе непременно должна быть. Если же нет, то доколе будет продолжаться этот позор?» Вулиця Гавена у Севастопол╕ – не ╓дине ув╕чнення б╕льшовицьких убивць. ╢ ще вулиц╕ Н.Островсько╖, Пожарова, в╕домих не лише вбивствами, а й жорстокими катуваннями людей перед стратою. Наш сучасник, автор книги «Севастопольская Голгофа», що вийшла у 2005 роц╕, Аркад╕й Ч╕к╕н, пише «…в Крыму красный террор отличался особой жестокостью, патологическим зверством… 29 ноября 1920 года в Севастополе на страницах издания “Известия временного Севастопольского ревкома” был обнародован первый список казненных людей. Их число составило 1634 человека (278 женщин). 30 ноября опубликован второй список — 1202 казненных человека (88 женщин). По данным издания “Последние новости” (№ 198), только за первую неделю после освобождения Севастополя расстреляно более 8000 врангелевцев. Среди этих несчастных были не только военные, но и чиновники, а также большое количество людей, имевших высокий социальный статус. Их не только расстреливали, но и топили в севастопольских бухтах, привязав к ногам камни” (там же, с. 122). Город вымер, население прячется в погребах, на чердаках… Офицеров вешали обязательно с погонами… Расстреливали больных и раненых, молоденьких гимназисток – сестер милосердия и сотрудников Красного Креста, земских деятелей и журналистов, купцов и чиновников. В Севастополе казнили около 500 портовых рабочих за то, что они при эвакуации обеспечивали загрузку кораблей врангелевских войск” (там же, с. 125). До реч╕, автор цих рядк╕в, Аркад╕й Ч╕к╕н, в╕дгукнувся на оприлюднену Заяву координатора громадського ком╕тету «Укра╖нський Севастополь» Миколи Владз╕м╕рського. Зателефонувавши, в╕н сказав, що ц╕лком п╕дтриму╓ заяву й у п’ятницю, 4 березня, на м╕сц╕ встановлення анотац╕йно╖ дошки Гавену, за адресою вул. Гавена,6, висловить протест д╕ям влади. Прокоментувати цю сумну под╕ю погодився й голова громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Морское собрание» Володимир Стефановський: - Я не люблю севастопольську вулицю Лен╕на через ╖╖ назву, але ╕нколи все-таки нею ходжу. Одного разу, проходячи повз встановлений тут пам’ятник во╖нам комсомольцям, я мав нагоду бачити досить показовий випадок. Молода мама н╕як не могла втихомирити свого синка дошк╕льного в╕ку, що репетував на всю округу. Пор╕внявшись з пам’ятником, вона використала останн╕й аргумент, сказавши: «Подивись, нав╕ть геро╖ над тобою см╕ються». Хлоп’я не забарилося з в╕дпов╕ддю: «Дай мен╕ автомат ╕ я буду геро╓м». Дума╓ться, чимало часу знадобиться, аби переконати хлопця, що геройство - це сила духу, а не сила збро╖. А становлення б╕льшовицько╖ доби - це якраз сила збро╖. Я дивуюся, держав╕ 20 рок╕в, а вона не дба╓ про сво╖ власн╕ атрибути, про свою ╕стор╕ю, продовжуючи ув╕чнювати б╕льшовицьких кат╕в, як ось зараз, встановлюючи анотац╕йну дошку Гавену. Це був яскравий представник становлення б╕льшовизму на ц╕й земл╕, коли людське життя було н╕чого не варте, коли людей страчували не лише за переконання, а й нав╕ть за соц╕альне походження. Пам’ятник Лен╕ну, вулиц╕: Сов╓тська, Гавена, Пожарова, Крупсько╖, Островсько╖, площа 60-р╕ччя Жовтнево╖ революц╕╖, проспект Жовтнево╖ революц╕╖ – все не перерахувати. Треба зм╕нювати топон╕м╕ку. Адже вона ма╓ чималий вплив на св╕дом╕сть людей. У зв’язку з нам╕рами м╕сцево╖ влади встановити в Севастопол╕ анотац╕йну дошку Гавену, орган╕зац╕я «Морское собрание» звертатиметься до Президента та м╕н╕стра культури Укра╖ни з проханням надати оц╕нку д╕ям м╕сцево╖ влади та припинити ув╕чнювати кат╕в нашого народу в м╕ст╕ Севастопол╕. Розмова з Володимиром Стефановським, в╕дгук А. Ч╕к╕на та пов╕домлення про те, що ще дек╕лька громадських орган╕зац╕й м╕ста збираються висловити протест щодо встановлення анотац╕йно╖ дошки Гавену-Дауману, вселя╓ над╕ю, що ганебну практику вшанування б╕льшовицьких кат╕в на наш╕й земл╕ вдасться зупинити. P.S. «ХОТИТЕ – СМЕЙТЕСЬ, ХОТИТЕ – НЕТ…»
Поки верстався номер, у владних каб╕нетах тривала дискус╕я - дозволити чи заборонити зах╕д. ╤нтрига збер╕галася до останнього дня. 4 березня об 11 годин╕ мали розпочинатися урочистост╕, а о 9-й у в╕дд╕л╕ внутр╕шньо╖ пол╕тики м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ ще не знали, в╕дбудеться зах╕д чи буде в╕дм╕нений. Прил╕плену цементом до ст╕ни будинку анотац╕йну дошку Гавену зняли просто перед в╕дкриттям. На м╕сце под╕╖ прибула заступниця голови Гагар╕нсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ з соц╕ально╖ та гуман╕тарно╖ пол╕тики Св╕тлана Кожа╓ва. На мо╓ запитання про запланований зах╕д вона в╕дпов╕ла: - Хотите - смейтесь, хотите – нет, но никто ничего не знал. Я двое суток искала того, кто внес в план горсовета и госадминистрации это мероприятие. Посадовиця явно лукавила, бо перед тим, як роз╕слати журнал╕стам плани двох г╕лок влади, ╖х, мабуть же, в╕зують, якщо не перш╕ посадов╕ особи, то хоч би ╖хн╕ заступники. До того ж в обох планах був зазначений в╕дпов╕дальний за проведення заходу – голова Гагар╕нсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ Олександр Челомб╕тко. Не знати про зах╕д, за який в╕дпов╕да╓ патрон, його заступниця з соц╕ально╖ та гуман╕тарно╖ пол╕тики Св╕тлана Кожа╓ва не могла. Прикро й те, що укра╖нська громада не прибула за призначеною адресою. Голова «Просв╕ти», як вес╕льний генерал, прибув на м╕сце под╕╖ сам (без жодного з 1600 член╕в ГО, за як╕ в╕н зв╕ту╓), розц╕лувався з пан╕ Кожа╓вою й з ус╕╓╖ сили захищав ╖╖, доводячи, що н╕ вищезгадана посадовиця, н╕ кер╕вництво м╕ста н╕чого не знали. Схоже, що п. Проценко давно «приручений» владою й просто гальму╓ волевиявлення просв╕тян. Я дуже хот╕ла б помилитися, але ╕ншо╖ думки поки що не маю. ╢диний, хто спрацював, як завжди, швидко й креативно – це Микола Владз╕м╕рський, координатор громадського ком╕тету «Укра╖нський Севастополь». Його Заява була вчасною, доречною ╕ влучила в ц╕ль. Л╕д╕я СТЕПКО. м. Севастополь. ГЕТЬ ╤МЕНА КАТ╤В З КАРТИ СЕВАСТОПОЛЯ!
В опубл╕кованому план╕ заход╕в Севастопольсько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ анонсовано в╕дкриття 4 березня 2011 р. об 11.00 анотац╕йно╖ дошки за адресою: вул. Гавена, 14-а. Очевидно, що не вс╕ севастопольц╕ знають ╕ пам’ятають про те, що «син латиського народу Юр╕й Петрович Гавен – комун╕стичний д╕яч Криму ╕ Севастополя» насправд╕ був Яном Ернестовичем Дауманом. А «в╕дзначився» в╕н в Севастопол╕ як родоначальник масового терору. “Считаю нужным напомнить, что я применил массовый красный террор еще в то время, когда он еще партией официально не был признан. Так, напр., в январе 1918 года я, пользуясь властью пред. Севаст. Военно-Револ. Комитета, приказал расстрелять более шестисот офицеров-контрреволюционеров” – ц╕ слова належать кату, який здобув свою сумну славу жорстоким вбивством рос╕йських морських оф╕цер╕в. Отже, державна влада не лише не прибира╓ з топон╕м╕чно╖ карти м╕ста ╕мена кровожер╕в ╕ нелюд╕в, а й закр╕плю╓ ╖х ув╕чнення. Громадський ком╕тет «Укра╖нський Севастополь» виступа╓ з р╕шучим протестом проти появи анотац╕йно╖ дошки Гавену-Дауману ╕ вимага╓ перейменування вулиць, як╕ носять ╕мена б╕льшовицьких вбивць ╕ орган╕затор╕в масового терору, як-то «Ленина», «Надежды Островской», «Николая Пожарова» та ╕нших. 28 лютого 2011 р. * * *
4 березня у Севастопол╕ мають урочисто в╕дкрити анотац╕йну дошку б╕льшовицькому д╕ячу Юр╕ю Гавену. Укра╖нська громадськ╕сть Севастополя, товариство «Просв╕та», орган╕зац╕╖ Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни та ветеран╕в ВМС Укра╖ни виступають з р╕шучим протестом проти встановлення анотац╕йно╖ дошки севастопольському кату ╕ терористу Гавену-Дауману ╕ вимагають перейменування вулиць, як╕ носять ╕мена б╕льшовицьких убивць ╕ орган╕затор╕в масового терору, як-то Лен╕на, Кожанова, Мокроусова, Надежды Островской, Николая Пожарова та ╕нших. Якщо влада не в╕дмовиться в╕д провокац╕йного замислу, що не об’╓дну╓, а розмежову╓ севастопольц╕в, то укра╖нська громада м╕ста п╕кетуватиме спланований зах╕д, який принижу╓ людську г╕дн╕сть севастопольц╕в, честь арм╕╖ ╕ флоту... Прес-служба м╕ського товариства «Просв╕та». 2 березня 2011 р. * * * На фото: Автор: В. Баранченко. Название: Гавен. Издательство: Молодая гвардия. Год: 1967. Документальная биография Юрия Петровича Гавена рождена глубокой уверенностью в том, чтобы сделать его имя общеизвестным, его революционную работу примером для поколений молодежи... (З такою анотац╕╓ю поширю╓ться нин╕ через ╤нтернет книга про Гавена).
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 04.03.2011 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8719
|