Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 28.01.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 28.01.2011
СЕЛО НАУЧНЕ – НЕ КУРОРТ...

Президенту на контроль!
 
  Тор╕к в р╕дн╕й газет╕ мен╕ трапилася публ╕кац╕я молодо╖ дописувачки, присвячена Кримськ╕й обсерватор╕╖. Там с. Научне, де вона розташована, виглядало як туристична мекка, а обсерватор╕я з ╖╖ телескопами – як основна приманка для в╕дпочиваючих. На завершення – щире запрошення не оминати цей дивовижний куточок Криму.
 Сумно стало за людину, яка сама навряд чи в╕дв╕дувала це селище, в усякому раз╕, не сп╕лкувалася з його населенням, тим б╕льше – з науковцями центру «Кримська астроф╕зична обсерватор╕я», можливо, тому й не в╕дчула, як лихоманить с. Научне вже к╕лька рок╕в ╕ мимовол╕ п╕дтримала позиц╕ю тих, хто звик сьогодн╕ жити одним днем.
 Здавалося б, нин╕шня влада вже схаменулася ╕ нац╕лю╓ свою д╕яльн╕сть на довготривалу перспективу. Але т╕льки не п╕дпри╓мц╕, як╕ розгорнули справжн╕й масований наступ на запов╕дн╕ куточки кра╖ни, прагнучи мати в╕д них негайний прибуток, а пот╕м уже – хоч трава не рости.
 Тож позиц╕я журнал╕стки перегуку╓ться з позиц╕╓ю кер╕вництва буд╕вельно╖ ф╕рми «Консоль-ЛТД», яка у 2008 роц╕ виставила на сво╓му сайт╕ таку ╕нформац╕ю: «Новий проект ф╕рми «Консоль» - «Горная база» в с. Научному». Дал╕ чита╓мо: «╤з в╕кон ваших апартамент╕в в╕дкриються прекрасн╕ види на Кримськ╕ гори, все це разом з еколог╕чно чистим пов╕трям створю╓ атмосферу блаженства ╕ комфорту. Проект оздоблений потужною ╕нфраструктурою. До ваших послуг: ресторан, спортивно-оздоровчий комплекс, басейн, корт. Розваги: п╕шох╕дн╕ прогулянки, в╕дв╕дання обсерватор╕╖, барбекю, полювання, риболовля».
 За планом, тут мають вирости готель, триповерхов╕, семиповерхов╕ та дев`ятиповерхов╕ будинки, будинки типу Таун-хауз, з`явитися озеро з рестораном та л╕тн╕м майданчиком ╕ ще чимало дечого. Це повинно дати ф╕рм╕ астроном╕чн╕ прибутки.
 Тож все розраховано, окр╕м найголовн╕шого. Цей куточок Криму ╓ най╕деальн╕шим для спостереження за тим, що в╕дбува╓ться на Сонц╕, в Сонячн╕й систем╕, на Земл╕ та в навколоземному простор╕, на з╕рках, у галактиках, ╕нших об`╓ктах Всесв╕ту. В╕н був вибраний п╕д спорудження обсерватор╕╖ п╕сля ц╕ло╖ низки експедиц╕й, як╕ досл╕джували астрокл╕мат в╕д Феодос╕╖ до Севастополя. ╤ лише тут, далеко в╕д населених пункт╕в, п╕д захистом л╕сового масиву Державного запов╕дника можна було гарантувати захист в╕д пилу, будь-яких п╕дсв╕ток та турбулентних поток╕в пов╕тря.
 Ще два стол╕ття тому умови роботи астроном╕чних обсерватор╕й захищалися на державному р╕вн╕. Збер╕гся такий документ: «Всемилостивейший Государь Император Николай I высочайшим Указом от 26 июня 1834 года повелеть соизволил за границею пространства, отведенного под Главную обсерваторию, не дозволять на расстоянии одной версты строить значительных зданий без согласия на то начальства обсерватории».
 Не п╕ддалася руйнац╕╖ обсерватор╕я ╕ одразу ж п╕сля революц╕╖. Спец╕альною ком╕с╕╓ю була заборонена забудова у трик╕лометров╕й зон╕ в╕д цього об`╓кта науки. Погляд на цю проблему Ради народних ком╕сар╕в успадкувала й Рада М╕н╕стр╕в СРСР.
 Та ось прийшли до керма «временщики». Науковц╕ почали полишати р╕дну землю, натом╕сть стала популярною гонитва за нерухом╕стю, державу охопив процес кап╕тал╕зац╕╖.
 Тим часом в╕йна з ф╕рмою «Консоль» набирала оберт╕в. Вчен╕, як ╕ ма╓ бути,  д╕яли за допомогою пера та лог╕ки, а п╕дпри╓мц╕ атакували астроф╕зичну обсерватор╕ю бульдозерами. ╤, як тепер повелося, нашкодив  дехто з╕ «сво╖х», хто бачив у цьому буд╕вництв╕ особисто для себе зиск, якому надав перевагу над м╕ркуваннями профес╕йного характеру. Адже 15% спорудженого житла «Консоль» об╕цяла передати в розпорядження прац╕вник╕в обсерватор╕╖, а дехто з них вже встиг продати сво╓, державне. Ц╕лком на боц╕ комерц╕йно╖ ф╕рми виявилася ╕ нова кер╕вниця НД╤ «КрАО» Розтопчих╕на-Шаховська. Якби не ця внутр╕шня зрада, обсерватор╕я проблем сьогодн╕ б не мала. Але ж ще у кв╕тн╕ 2007 року за спинами у прац╕вник╕в НД╤ «КрАО» ╖хньою кер╕вницею та буд╕вельною ф╕рмою «Консоль» було п╕дписано угоду про пайову участь у буд╕вництв╕, зг╕дно з якою наукова установа зобов`язувалася не те що не чинити оп╕р «консол╕вцям», але й взяти на баланс водопостачання, канал╕зац╕ю, опалення новобудов, тобто утримання «Горно╖ бази» за рахунок обсерватор╕╖. Тож директорка в╕дкрито сьогодн╕ стверджу╓, що спорудження в╕дпочивально-розважального комплексу в с. Научному не матиме для науки жодних негативних насл╕дк╕в. Хоча дехто з ╖╖ приб╕чник╕в погоджу╓ться-таки, що найчутлив╕ш╕ прилади доведеться перенести в ╕нше м╕сце.
 Але ж ще до п╕дписання ц╕╓╖ угоди фах╕вцями КрАО було визначено, що к╕льк╕сть житла в Научному вже ╓ критичною, аби ╕ надал╕ проводити астроф╕зичн╕ досл╕дження, оск╕льки штучне засв╕тлення неба виросло за часи ╕снування обсерватор╕╖ вдв╕ч╕. Ц╕ла низка об`╓кт╕в спостереження вже й так зникла з поля зору.
 Тож вчен╕ обсерватор╕╖ почали шукати п╕дтримки у сво╖х колег ╕з р╕зних кра╖н, а також турбувати в╕тчизняних можновладц╕в. Але н╕ прониклив╕ слова, звернен╕ до В╕ктора Ющенка – «гаранта украинской демократии и законности, трепетно относящегося к культурному наследию нашей страны», н╕ детальне пояснення вс╕х обставин справи В╕ктору Януковичу не дали оч╕куваного результату – листи були передан╕ на розгляд до кримсько╖ прокуратури, яка навряд чи могла вважати себе експертом з питань необх╕дност╕ збереження в Научному ун╕кального астрокл╕мату ╕ акцентувала свою увагу на питаннях «градостроительного законодательства», як╕, на думку прокуратури, не порушуються.
 На той час ф╕рма «Консоль» вже розпочала п╕дготовч╕ буд╕вельн╕ роботи ╕ корчувала л╕с. 30 наукових сп╕вроб╕тник╕в взяли участь в акц╕╖ протесту проти забудови комерц╕йними структурами ун╕кального куточка Криму. У той же час адм╕н╕страц╕я влаштувала альтернативний м╕тинг. Це у 2009 роц╕, а в 2010 –розпочалися справжн╕ «во╓нн╕» д╕╖. 23 червня прац╕вники ф╕рми «Консоль» знову взялися вирубувати л╕с та наткнулися на живий кордон ╕з людей. Молодий охоронець почав застосовувати до ж╕нок ф╕зичну силу. Адм╕н╕страц╕я НД╤ «КрАО» намагалася п╕д╕рвати волю протестуючих зсередини – вона перев╕ряла присутн╕сть прац╕вник╕в на робочих м╕сцях ╕ вимагала у них пояснювальн╕ записки.
 А через день людям довелося стати на шляху у бульдозера, який рухався прямо на них… Натиск буд╕вельник╕в таки було зупинено ╕ прийнято звернення до М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни з проханням обмежити буд╕вництво двома вже майже завершеними спорудами (саме про них ╕ знали у Ки╓в╕, а «Горная база» була присутньою десь м╕ж рядками).
 Саме у ц╕ дн╕ ╕ було передано листа Президентов╕ Укра╖ни В╕ктору Януковичу. Там йшлося, передовс╕м, про визначення важливост╕ обсерватор╕╖.
 «КрАО строилась в тяжелейшее для страны время с 1946 по 1955 год после самой страшной войны. Сам факт, что государство нашло средства для строительства и развития обсерватории, говорит о важной роли астрономических исследований в жизни общества. За первые тридцать лет Крымская обсерватория стала одним из ведущих мировых научных центров, крупнейшей в СССР, а теперь в Украине…»
 А серед пропозиц╕й – знову, як у минул╕ часи, узаконити трик╕лометрову захисну зону навколо цього наукового центру.
 Про подальший сценар╕й, а саме – передачу листа до прокуратури, тут вже згадувалося. А також про ╖╖ компетенц╕ю: визначити, чи були порушен╕ закони м╕стобуд╕вництва, чи н╕.
 Здавалося б, суц╕льна безвих╕дь – на законодавчому р╕вн╕ захист под╕бних наукових установ не передбачений.
 Та раптом на Новий р╕к зателефонував мен╕ пров╕дний науковий сп╕вроб╕тник НД╤ «КрАО», доктор ф╕зико-математичних наук, шанувальник «КС» Юр╕й Теодорович Цап. Поздоровив з╕ святом. Подякував.
 - Та ми ж н╕чого для вас не зробили! Газета й дос╕ не виходить…
 А те, що в╕н пов╕домив, д╕йсно не мало реальних пояснень. Перед Новим роком до с. Научного зав╕тав кер╕вник ф╕рми «Консоль», сп╕кер кримського парламенту Володимир Константинов ╕ на з╕бранн╕ колективу публ╕чно в╕дмовився в╕д продовження сп╕рного буд╕вництва. Не вс╕ з присутн╕х, звичайно, пов╕рили в «хеп╕енд» - адже ст╕льки грошей у прямому розум╕нн╕ було закопано ф╕рмою в землю.
 А ось я пов╕рила. Пов╕рила, що Президент принаг╕дно висловив свою думку однопарт╕йцю. Адже в╕н-таки хоче бачити Укра╖ну сильною, в ус╕х в╕дношеннях розвиненою державою.
 Мешканц╕  ж Научного не так╕ оптим╕сти – вони з дня на день оч╕кують чергового наступу. Адже сьогодн╕ на кону земля, а те, що на н╕й вже споруджено, – другорядне.

Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 28.01.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8621

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков