Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 03.12.2010 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 03.12.2010
ХЕРСОНЕС ПРИРОСТА╢ ЗЕМЛЯМИ

Джерела
 
 Нарешт╕ з’явилися реальн╕ шанси на затвердження Концепц╕╖ розвитку Нац╕онального запов╕дника «Херсонес Тавр╕йський». Таку думку висловив на загал голова державно╖ служби охорони культурного спадку Андр╕й В╕нграновський. Попередня концепц╕я розвитку д╕яла до 2005 року й, за словами директора запов╕дника Леон╕да Марченка, була проф╕нансована лише наполовину. З тих п╕р вс╕ спроби прийняти новий документ губилися в каб╕нетах М╕н╕стерства економ╕ки, хоч ╕ були п╕дтриман╕ м╕сцевою владою, М╕н╕стерством культури ╕ туризму Укра╖ни та Академ╕╓ю наук Укра╖ни.
 За таких обставин запов╕дник щороку не отриму╓ кошти на проведення наукових пошук╕в, а також на розвиток та благоустр╕й територ╕╖.
 Херсонес ма╓ вс╕ шанси ув╕йти до списку пам’яток ЮНЕСКО, але ця всесв╕тня орган╕зац╕я охорони культурного спадку висува╓ ц╕лу низку заход╕в, як╕ ма╓ провести держава: укр╕плення берегово╖ л╕н╕╖, створення археолог╕чного парку, затвердження державно╖ програми розвитку конкретно по роках ╕ об’╓ктах, й, нарешт╕, - ч╕ткого окреслення меж запов╕дника. Якраз ╕з межами – найб╕льша проблема: протягом рок╕в м╕сто нев╕дворотно насувалося на запов╕дник: яхт-клуб, побудований впритул, хатинки окремих вправних б╕знесмен╕в й, нарешт╕, в╕йськова частина Чорноморського флоту, розташована просто на територ╕╖ Городища.
 До реч╕, п╕д нею заховався ц╕лий стародавн╕й завод з виготовлення керам╕ки. А все тому, що в 60 роки минулого стол╕ття тод╕шня м╕ськрада, вид╕ливши землю для облаштування в╕йськово╖ частини на мис╕ Херсонес, не потрудилася перев╕рити в╕йськовик╕в. Зам╕сть того, щоб поселитися на мис╕, який знаходиться за 15 к╕лометр╕в в╕д запов╕дника, вони «помилково», ненавмисне, розташувалися просто на територ╕╖ Городища, поховавши спод╕вання на науков╕ розкопки стародавнього керам╕чного заводу. Зв╕сно, за радянських час╕в частина Чорноморського флоту була набагато вагом╕шою за культурний спадок хоч би й всесв╕тнього масштабу. Очевидц╕ стверджують, що тод╕ нав╕ть кам╕ння стародавнього м╕ста вивозили на буд╕вництво дачних осель.
 П╕зн╕ше, з╕ сл╕в директора запов╕дника Леон╕да Марченка, неодноразово виникали розмови про передислокування в╕йськово╖ частини. Але переведення та облаштування в╕йськового об’╓кту кошту╓ тепер, на думку в╕йськовик╕в, не менш як 100 м╕льйон╕в гривень.
 Сьогодн╕ прац╕вники запов╕дника спод╕ваються, що в╕н стане четвертим об’╓ктом Укра╖ни у списках ЮНЕСКО. Це б допомогло зберегти й реставрувати ун╕кальн╕ античн╕ пам’ятки, розташован╕ на територ╕╖ Севастополя. Переваги в╕д цього – очевидн╕: нац╕ональний запов╕дник «Херсонес Тавр╕йський» був би внесений до вс╕х м╕жнародних туристичних маршрут╕в, що привабило б сюди чимало турист╕в, у тому числ╕ й ╕ноземних. Це б сприяло розвитку ╕нфраструктури не лише на територ╕╖ запов╕дника, а й у самому м╕ст╕.
 Ще одна з умов ЮНЕСКО, - кажуть фах╕вц╕, - збереження об’╓кт╕в арх╕тектури. У поновленн╕ ╖х мають використовуватися так╕ матер╕али, як╕ за необх╕дн╕стю можна би було зам╕нити, не пошкодивши сам об’╓кт.
 Окреслення ж ч╕тких кордон╕в запов╕дника, тягне за собою повернення держав╕ розграбованих приватними особами земель. Й тут фах╕вц╕ державно╖ служби охорони культурного спадку дивуються: хто заважав севастопольськ╕й влад╕ за 5-7 рок╕в прийняти р╕шення, що вся земля у певних необх╕дних межах належить запов╕днику?
 Сьогодн╕ ситуац╕я сутт╓во зм╕нилася на краще: нова влада Севастополя за останн╕ п╕вроку з приватно╖ у державну власн╕сть перевела земель б╕льше, н╕ж за вс╕ останн╕ 10 рок╕в. Якщо у минулому роц╕ у власност╕ запов╕дника було 60 гектар╕в земл╕, то зараз вже 289 гектар╕в. Але й цього, як виявилося, недостатньо, треба повернути ще 126 гектар╕в.
 Отже, вс╕ «хатинки», розташован╕ на територ╕╖ нац╕онального запов╕дника «Херсонес Тавр╕йський», мають бути зв╕дти прибран╕, бо побудован╕ всупереч законам Укра╖ни. Це можна зробити у найкоротш╕ терм╕ни, переконан╕ у державн╕й служб╕ охорони культурного спадку, адже сьогодн╕ держава у цьому зац╕кавлена.
 Затягування вир╕шення цього питання призведе до втрати ще й ун╕кальних пам’яток раннього християнства: двох склеп╕в III- IV стол╕ття нашо╖ ери. ╥х ун╕кальн╕сть, на думку фах╕вц╕в, у в╕ддаленост╕ в╕д античних центр╕в поширення християнства – ╢русалиму, Риму, Константинополя.
 Фах╕вц╕ нац╕онального запов╕дника «Херсонес Тавр╕йський» радо в╕тають повернення владою запов╕дних земель. Вони переконан╕, що крига, нарешт╕, скресла й тепер держава п╕клуватиметься про пам’ятки всесв╕тньо╖ культурно╖ спадщини, розташован╕ на територ╕╖ Укра╖ни.
 
Л╕д╕я СТЕПКО.
 м. Севастополь.
 (Фото автора).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 03.12.2010 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8545

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков