"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема ""Джерельце""
#48 за 26.11.2010
«ДЖЕРЕЛЬЦЕ»
Колись, ще за царя Гороха, коли «Кримська св╕тлиця» приходила до читач╕в вчасно ╕ регулярно (╕ не лише в ╤нтернет╕, як тепер), в останню п’ятницю кожного м╕сяця вона робила слухняним ╕ допитливим малюкам кольоровий друкований подаруночок - ╓дину в Криму укра╖номовну дитячу газету-вкладку у «Св╕тлицю» - «Джерельце». Ось ╕ ц╕╓╖ останньо╖ листопадово╖ п’ятниц╕ «Джерельце» прийшло б до вас - з дитячим в╕ршиками ╕ малюнками, шк╕льними репортажами й опов╕даннями, загадками ╕ скоромовками, конкурсами ╕ призами... Кому це заважало? Чому, здавалося б, так╕ доросл╕ ╕ правильн╕ дяд╕ ╕ тьот╕, в╕д яких це залежало, зруйнували, замулили, не п╕дтримали, не вберегли струмочок р╕дно╖ мови, дитячо╖ творчост╕, прагнення до прекрасного, до сп╕лкування, до духовного збагачення й вдосконалення? Не будемо посипати голову попелом - давайте в╕рити, що «Джерельце» ще воскресне ╕ знову прокладе соб╕ русло-стежинку до юних дитячих душ! Дайте т╕льки стати на ноги «мам╕» - «Св╕тлиц╕»! А щоб ви його зовс╕м не забули, ми й п╕дготували цей невеличкий випуск-стор╕ночку дитячо╖ газети. «Джерельце» живе ╕ житиме, бо без нього, погодьтеся, якось сумно ╕ безбарвно на св╕т╕... Мо╖ друз╕ яблучка
30 листопада у Данила Кононенка, учня 4-го «б» класу Укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖ м. С╕мферополя (на фото), день народження. Йому виповню╓ться 9 рок╕в. Данило - надзвичайно енерг╕йний хлопець, добре начитаний. Лише за час л╕тн╕х кан╕кул в╕н прочитав понад 30 книг художньо╖ та науково-популярно╖ л╕тератури, сол╕дних за обсягом (в середньому, 300-400 стор╕нок!). Добре вчиться, окр╕м р╕дно╖ укра╖нсько╖, гарно волод╕╓ рос╕йською, англ╕йською мовами. Разом з д╕дусем писали рад╕одиктант, ╕ Данило написав його на 11 бал╕в (зробив лише одну помилку). Чита╓ журнал «Барв╕нок», пропагу╓ це чудове видання серед сво╖х однокласник╕в, розв’язу╓ завдання, як╕ щономера «Барв╕нок» пропону╓ сво╖м юним читачам. За вправне розв’язання цих завдань журнал «Барв╕нок» нагородив хлопчика сво╖м «Дипломом». Данило не т╕льки багато чита╓, а й пробу╓ сам писати. Ось ╕ цього разу в╕н написав коротеньке фантастично-казкове опов╕даннячко «Мо╖ друз╕ яблучка» ╕ сам про╕люстрував його. «Джерельце» щиро в╕та╓ Данилка Кононенка з його 9-р╕ччям, бажа╓ йому добре навчатися ╕, звичайно ж, писати до дитячо╖ газети сво╖ нов╕ твори. Хай щастить тоб╕, Данилку! Рости великий та розумний на рад╕сть сво╖м батькам, сестричц╕, братику, д╕дусям та бабусям! * * *
ЯКОСЬ я сид╕в ╕ пив чай, а на ╕ншому к╕нц╕ столу лежало жовтеньке яблучко. П’ю ╕ раптом чую, що мене хтось кличе. А це, виявля╓ться, яблучко! Ми прив╕талися. Яблучко назвалося д╕вчинкою на ╕м’я Жовтушка. Вона спитала у мене: «Це х╕ба правда, що у вас яблука ╖дять?» «Так», - сказав я. «Але я Тебе, Жовтушко, ╖сти не буду, я тебе краще намалюю», - довершив я свою мову. ╤ зненацька ╕з-за хл╕бниц╕ викотилося дво╓ яблук: червоне ╕ зелене. Жовтушка в╕дрекомендувала мен╕ ╖х сво╖ми братами. Червоного звали Редик, а зеленого - Симик. Хлопц╕ - яблучка виявилися вельми компан╕йськими. Разом ми з╕грали парт╕ю в шахи, почитали, подивилися мультики по телеку, випили ще чаю (щоправда, яблучкам довелося налити в блюдечко). Так вони й дос╕ у мене живуть, мо╖ люб╕ яблучка. Я нав╕ть намалював ╖х. Ось, подив╕ться! Данило КОНОНЕНКО, учень 4-го «б» класу Укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖ м. С╕мферополя. ЧУЖИМ ДОБРОМ НЕ ЗБАГАТ╤╢Ш Твори учн╕в 5-х клас╕в с╕мферопольсько╖ школи №3 (Викладач укра╖нсько╖ мови - Мар╕я Мискова).
Жила соб╕ д╕вчинка Маша. У не╖ була мр╕я: моб╕льний телефон. Одного разу Маша йшла з╕ школи та побачила чорний телефон, який хтось загубив, п╕дняла його ╕ рад╕сно поб╕гла додому. Наступного дня Маша взяла телефон у школу. Коли був урок укра╖нсько╖, в клас зайшла д╕вчинка та запитала: - Ви не бачили чорний телефон? Маша збл╕дла, але н╕чого не сказала. Коли уроки зак╕нчились, Маша побачила ту саму д╕вчинку. Вона щось шукала. Маша п╕д╕йшла ближче, протягнула руку з телефоном й сказала: - Тримай! Я знайшла його у густ╕й трав╕. - Дуже, дуже дякую! - зрад╕ла д╕вчинка. Вдома Маша розпов╕ла усе мам╕ й лягла спати. А мама порадилась ╕з татом - ╕ на наступний день Маша знайшла п╕д л╕жечком новесенький телефон! Владислава Романько, 5-А. * * * Одно разу, коли я йшов до школи, знайшов десять гривень. Коли прийшов, то почув, як хлопчики Петро ╕ В╕тя розмовляють. Петро жив дуже далеко ╕ його с╕м’я була б╕дною, в╕н казав В╕т╕: «Я сьогодн╕ по дороз╕ до школи загубив десять гривень, не чув, може хтось розпов╕дав, що знайшов ц╕ грош╕?» Мен╕ стало соромно ╕ було шкода Петрика. Його мати працювала в к╕нц╕ м╕ста ╕ вона не змогла б при╖хати, щоб забрати хлопця. ╤ мен╕ прийшла думка – а якщо покласти десять гривень йому в портфель непом╕тно! Я так ╕ зробив. Петро, коли хот╕в ╖хати додому, з╕брався й побачив сво╖ грош╕. Петрик одразу зрад╕в, ╕ мен╕ стало краще на душ╕, тому що я зробив добру справу! Дмитро Каша, 5-Д. * * * Одного разу Оля ╕ Наташа гуляли. Сталося так, що у Ол╕ випав гаманець. Але вона це не побачила, а Наташа пом╕тила. Наталка п╕дняла його ╕ вже хот╕ла в╕ддати Ол╕, але пом╕ркувала: «Там так багато грошей, я залишу його соб╕» - ╕ не в╕ддала. Наступного дня Оля вже ус╕х розпитала, чи не бачив хто гаманець! Ус╕ д╕ти казали, що не бачили. Коли у школу прийшла Наталка, Оля спитала ╕ ╖╖, але д╕вчинка сказала, що теж не бачила. Через деякий час Наталц╕ стало дуже соромно, вона в╕ддала гаманець Ол╕, вибачилась ╕ п╕шла. Оля пом╕тила, що Наталка сторониться ╖╖, п╕д╕йшла та спитала: - Чому ти п╕шла в╕д мене? - Мен╕ зда╓ться, що п╕сля цього випадку ╕з гаманцем ти не будеш з╕ мною товаришувати. - Чому? - Тому що я погано вчинила. - А давай знов гуляти ╕ товаришувати? – запропонувала Оля - Давай! – зрад╕ла Наталка. Ось так: чужим добром не збагат╕╓ш, а справжн╕х друз╕в треба ц╕нувати! Ал╕на Мокрухова, 5-Г клас.
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8524
|