"Кримська Свiтлиця" > #3 за 09.03.2010 > Тема "З перших уст"
#3 за 09.03.2010
Закон про культуру
10.09.2010 ╤рина Штогр╕н М╕н╕стр культури ╕ туризму Михайло Кулиняк об╕ця╓ п╕дтримувати книговидавництво Укра╖ни, а також укра╖нськ╕ ф╕льми. В еф╕р╕ Рад╕о Свобода в╕н також запевнив, що видання ╓дино╖ в Криму укра╖номовно╖ газети «Кримська св╕тлиця» в╕дновиться.
– Пане Кулиняк, люди соб╕ якось так думають, що якщо м╕н╕стр оборони, то, як м╕н╕мум, влучно стр╕ля╓, якщо м╕н╕стр культури… Але Ви вже ма╓те цю преференц╕ю. Ви – скрипаль.
– Так.
– Що найулюблен╕ше у Вас? Чим налаштову╓теся, може, на роботу чи на важкий день? Чим стрес зн╕ма╓те? Якого композитора, який тв╕р найб╕льше любите?
– Слухаю багато музики. Згадую те, що колись сам виконував. Тому сказати, що у мене ╓ щось любиме? Включаю. У мене ╓ багато компакт-диск╕в, як╕ ╓ класичн╕: Бетховен, Моцарт… Музика р╕знопланова. Це залежить в╕д настрою.
– А книжки?
– На книжки, на жаль, зараз зовс╕м мало часу, тому стараюся переглядати хоча б т╕, як╕ дарують, приходять у видавництва, щось нове. В╕дверто? За ц╕ п╕вроку не прочитав ще повн╕стю н╕ одно╖ книжки.
Але читаю т╕, як╕ приносять, переглядаю, тому що багато там р╕знопланових книжок. Тому не можу сказати, що зовс╕м живу без книжок.
В дитинств╕, звичайно, читав ╖х б╕льше ╕ в юност╕. ╤ мама сварила ╕ д╕ставала наст╕льну лампу з-п╕д ковдри. Зараз того, на жаль, трохи стало менше, але стараюся час в╕д часу прид╕ляти.
– Мусите читати державн╕ документи. Ось Закон Укра╖ни «Про культуру». На сайт╕ м╕н╕стерства написано, що, мовляв, над цим законом працюють ще з 1999 року, а тут нарешт╕ прийшов момент перше читання у парламент╕.
Яка його основна революц╕йна роль, якщо така ╓, пане м╕н╕стре?
– За цей закон проголосувало 303 народних депутати.
– ╤ це ми пом╕тили. Одностайн╕сть вража╓.
– В чому його революц╕йн╕сть? Вс╕ гуман╕тарн╕ галуз╕ мають сво╖ базов╕ закони. Культура якби пасла задн╕х – вона не мала свого закону. В тому, що в╕н ╓, то це вже якби вс╕ прац╕вники культури не горд╕сть в╕дчувають, а якесь самоствердження, що вони вже мають св╕й закон, який ╖х захища╓. Це перше.
Друге. Ви абсолютно правильно сказали, що цей закон з 1999 року. В 2007 роц╕ я працював заступником м╕н╕стра. Ми повернулися до цього закону, тод╕шн╕й Прем’╓р, сьогодн╕шн╕й Президент Укра╖ни В.Ф.Янукович поставив ч╕тке завдання: його ухвалити. Я якраз працював заступником м╕н╕стра по зв’язках з Верховною Радою ╕ ╕ншими органами державно╖ влади. Ми його ухвалили на Кабм╕н╕. Я його допов╕дав. Я дуже добре пам’ятаю.
– Зараз доопрацьовували щось до того документа, який був зроблений?
– Не багато, тому що основна фабула – це соц╕альний захист прац╕вник╕в культури. В╕н був як тод╕, так ╕ зараз залишився. ╤ в 2007 роц╕ був розпуск Верховно╖ Ради, ╕ ком╕тет так ╕ не зважився, бо я це по-другому не буду називати, хоча вс╕ казали, що вони за цей закон, випустити у залу.
Зм╕на влади. Зг╕дно нашого законодавства, йде перепогодження. Його перепогоджували два роки. В╕н т╕льки на к╕нець 2009 року пройшов Кабм╕н, вже не було якби часу. Ви зна╓те, яка ситуац╕я була в 2009 роц╕ у Верховн╕й Рад╕ – його не винесли у залу.
╤ зараз, коли став Президентом Янукович В.Ф. постало ще раз ч╕тке завдання, щоби цей закон ухвалити. В╕н ╓ у ланц╕ цих першочергових завдань, як╕ ставить Президент до культури.
– Стаття 29 цього закону говорить: «Прац╕вникам у сфер╕ культури, як╕ працюють у державних ╕ комунальних закладах культури, держава забезпечу╓ роботу на повну тарифну ставку». Що це означа╓?
– Що у нас до сьогодн╕шнього часу ╓ дуже багато прац╕вник╕в культури, як╕ ще працюють на 0,5, а подекуди ╕ на 0,25 ставки. Зараз ця практика з ухваленням цього закону зак╕нчу╓ться. ╤ держава забезпечу╓ ╖м роботу на повну ставку.
– При цьому збережеться ╕снуюча мережа заклад╕в культури?
– Звичайно, базова мережа збережеться.
– А де в╕зьмуться грош╕ на це?
– З бюджету. Ми погоджували цей закон ╕ з М╕нф╕ном, то так само ми це розум╕ли, ми вишуковували ц╕ можливост╕, тому що це додатков╕ видатки з бюджету, але держава йде на це, щоби нарешт╕ прац╕вники культури, прост╕ше кажучи, в╕дчули себе повноц╕нними людьми.
– Ми ма╓мо запитання в╕д рад╕ослухача.
Слухачка: 17 рок╕в в Криму виходила газета, ╓дина на укра╖нськ╕й мов╕, «Кримська св╕тлиця». Але у нас ╖╖ попросту вкрали, а головного редактора Качулу В╕ктора Володимировича незаконно зв╕льнили з посади.
Зам╕сть нашо╖ газети нам п╕дсунули щось на кшталт красивих картинок. Ми передплачували зовс╕м ╕ншу газету на 2010 р╕к, але й вже ця друга перестала приходити. Зараз ми не отриму╓мо н╕чого.
Головного редактора поновили на посад╕ ще в липн╕ цього року, але в╕н не може приступити до сво╖х обов’язк╕в. Чому? ╤ коли ми будемо мати свою улюблену газету?
– Я вже трич╕ зустр╕чався з паном Качулою. В нас ╓ порозум╕ння щодо його роботи в газет╕ «Кримська св╕тлиця». На жаль, зараз ще деякий час будуть тягнутися ц╕ судов╕ зас╕дання. Коли вони зак╕нчаться, буде р╕шення, ╕ тод╕ ми вже зможемо на основ╕ цього р╕шення його поновити.
В загальному я Вам хочу сказати, що газета «Кримська св╕тлиця» (я з нею знайомий, я ще з нею був знайомий багато рок╕в назад), можу Вас запевнити, виходити буде. Я думаю, що правда ╕ справедлив╕сть буде на боц╕ пана Качули. Але це залежить в╕д суду. Я думаю, що там буде все нормально, ╕ пан Качула повернеться до роботи, ╕ газета буде знову виходити такою, якою ви ╖╖ полюбили вже багато рок╕в.
– У Закон╕ Укра╖ни «Про культуру» ╓ стаття 5, в як╕й йдеться про мову у сфер╕ культури. ╤ це якоюсь м╕рою дотично ╕ до попередньо╖ теми. Пункт 2 статт╕ 5 каже, що «держава забезпечу╓ всеб╕чний розвиток ╕ функц╕онування державно╖ мови у сфер╕ культури».
Укра╖нський дубляж ф╕льм╕в ╕ноземних, поширення укра╖нсько╖ мови, звучання ╖╖ з рад╕оеф╕ру ╕ телев╕з╕йного екрану. Як Ви як м╕н╕стр кра╖ни Укра╖на бачите цю проблему? Чи насправд╕ ╓ певне звуження гарант╕й державно╖ мови, звучання ╖╖ з тих нос╕╖в культури, як╕ у нас ╕снують в нашому простор╕? ╤ чи ╓ це проблемою?
– На даний момент я не бачу проблеми звуження. ╢ проблеми, ╕ ми визна╓мо, ╕ ми в╕д цього н╕куди не д╕немося, що велика частина Укра╖ни розмовля╓ рос╕йською мовою. Але державна мова ╓ укра╖нська.
Щодо дублювання ф╕льм╕в ми провели багато зас╕дань, багато спис╕в зламали ╕ все-таки, коли ми з╕бралися з дистриб’юторами, по-другому кажучи, були державн╕ люди ╕ були люди, як╕ займаються комерц╕╓ю – це дистриб’ютори, це к╕нопрокатники, то ми зрозум╕ли одне, що забороняти ми не повинн╕, так як була ч╕тка заборона, але ми повинн╕ зробити р╕вн╕ умови для ринку.
Що це значить? Це значить, що, якщо, наприклад, дистриб’ютор бачить, що, грубо кажучи, що йому виг╕дно зробити 10 коп╕й (кожна коп╕я отриму╓ прокатне посв╕дчення ф╕льму, тобто кожна коп╕я йде в прокат) укра╖нською мовою, а одну коп╕ю рос╕йською, ми йому не повинн╕ цього забороняти. Якщо в╕н бачить, що йому зробити треба 10 коп╕й, одну рос╕йською, одну молдавською, ми йому не повинн╕ цього забороняти.
При цьому я впевнений, що укра╖нський дубляж не зникне.
– Чому?
– Тому що на нього ╓ попит. ╤ ми це прекрасно з Вами розум╕╓мо. Ми не повинн╕ до нього примушувати, але ми робимо…
У чому була проблема? Проблема все-таки у ф╕нансовому наповненн╕. За що ламаються списи? Ф╕льми, дубльован╕ на рос╕йську, можуть бути завезен╕ до нас без дубляжу рос╕йською мовою на територ╕╖ Укра╖ни. А коли ми зробимо умови, що ╕ на укра╖нську мову, ╕ на рос╕йську мову цей дубляж треба буде, по-простому кажучи, робити з однаковими ф╕нансовими затратами, пов╕рте мен╕, ця проблема сама собою зн╕меться.
– Якби, скаж╕мо, французький законодавець под╕бним чином думав (я лише припускаю), то, можливо, тепер би прекрасного французького к╕но як такого не було, а був би лише, наприклад, голл╕вудський продукт.
– Воно не залежить напряму в╕д укра╖нського к╕новиробництва. Я Вам можу це сказати абсолютно точно. Якщо ми трошки подума╓мо над законодавчою базою, то це вже ╕ роялт╕, ╕ збори – це наш╕ майбутн╕ кроки.
Наприклад, беремо пана Батруха. В╕н н╕коли не в╕дмовиться в╕д укра╖нського дубляжу, ╕ держава йому н╕коли не скаже, що ви роб╕ть зам╕сть укра╖нського рос╕йський дубляж. Такого не буде, тому що у нас ╓ державна укра╖нська мова. Але якщо пану Батруху виг╕дно зробити коп╕ю молдавською мовою, я ще раз кажу…
– Про що закон так само каже, законодавець. Закон «Про культуру», стаття 10: «Держава створю╓ умови для культурного розвитку громадян Укра╖ни ус╕х нац╕ональностей».
– Абсолютно правильно. Ми йому не повинн╕ цього забороняти. А стояла заборона. Це дикту╓ ринок.
Ми повинн╕ надавати державну п╕дтримку укра╖нським ф╕льмам. Я абсолютно з цим зг╕дний. Ми зараз будемо нарощувати ф╕нансування виробництва, к╕новиробництва. Але тут це вже б╕льше йде економ╕ка, б╕льше йде сфера б╕знесу. К╕нопрокат вже сам ринок регулю╓, ск╕льки ╕ яких коп╕й виготовляти. Але ╖х повинн╕ виготовляти дублювання в Укра╖н╕, щоби вс╕ були в р╕вних умовах. Якщо ми це в╕дстро╖мо, пов╕рте, зникнуть вс╕ розмови.
– Створення сприятливого режиму оподаткування в╕тчизняного культурного продукту. Ви зна╓те, що не було такого уряду в Укра╖н╕ за роки незалежност╕, якого би книговидавц╕ не звинувачували у тому, що вони не мають преференц╕й у сво╖й кра╖н╕, тому страждають в╕д засилля, скаж╕мо, рос╕йськомовно╖ книги. Як тут бути?
– Я погоджуюся з цим, але хочу в╕дразу сказати, що зараз йдуть напрацювання, але книговидавнича справа – трохи не м╕н╕стерська. Я т╕льки даю як╕сь рекомендац╕╖, ми зустр╕ча╓мося.
Це Держтелерад╕о Укра╖ни. Тому б╕льш детально кер╕вник ц╕╓╖ установи може на це питання в╕дпов╕сти. Я можу в╕д себе сказати, що я завжди зав╕зую вс╕ ц╕ податков╕ п╕льги щодо книговидавництва ╕ завжди буду п╕дтримувати.
– Ви уявля╓те, яко╖ ваги ця заява щойно прозвучала?
– Звичайно, це буду п╕дтримувати, тому що укра╖нська книга повинна розвиватися, ми повинн╕ мати сво╓ книговидавництво.
– Ми ма╓мо запитання в╕д рад╕ослухача.
Слухач: Пане Кулиняк, де наша передача «Культура»? ╥╖ нема╓. Де дитяча передача «На добран╕ч, д╕ти!»? ╥╖ нема╓. Чому?
╤ ще. Чому на екран╕ ми бачимо т╕льки титри, а де голосовий переклад? У нас глухих приблизно 1%, а 99% ц╕лодобово слухають чужу мову. Цим самим ви сприя╓те русиф╕кац╕╖ Укра╖ни.
– Я сам вир╕с на передач╕ «На добран╕ч, д╕ти!». Я ще нав╕ть пам’ятаю д╕да Панаса.
– Та його тут ус╕ в ц╕й кра╖н╕ пам’ятають.
– Я маю на уваз╕, що я з цього ще покол╕ння, що ще його пам’ята╓.
– В╕н тепер живе в ╤нтернет╕ просто.
– Це не пряма функц╕я м╕н╕стерства, але часто сп╕лкуюся з «Першим нац╕ональним». Я думаю, що вони зараз опрацьовують цю ╕дею, тому що в нас насправд╕ мало ╓ передач дитячих.
Щодо «Культури», то в╕н ╕сну╓. ╤ зараз ми якраз з ними часто сп╕лку╓мося. В Укра╖н╕ насправд╕ проходить багато ц╕кавих культурних под╕й. Ми зараз з ними пробу╓мо знайти ц╕ точки сп╕впрац╕, де максимально ми би могли висв╕тлювати ц╕ проблеми ╕ питання ╕ живе сп╕лкування, щоби б╕льше в╕н був наповнений ╕ насичений якраз культурним життям Укра╖ни.
– Рад╕оканал «Культура» ╓, телев╕з╕йний не ╕сну╓ як окремий канал.
– Так, в╕н ╕сну╓ в кабельному телебаченн╕. Я думаю, що раз в╕н ╕сну╓ вже у кабельному, ми повинн╕ працювати над тим, щоби в╕н був доступний вс╕м жителям Укра╖ни.
– Наш╕ сх╕дн╕ сус╕ди – Рос╕я - мають прекрасний зразок такого каналу. Так що тут нам треба повчитися.
– Так. У нас попереду дуже багато роботи.
– Укра╖на по сут╕ зараз кожного року нарощу╓ к╕льк╕сть турист╕в, як╕ при╖жджають. Сам╕ укра╖нц╕ нарешт╕ зрозум╕ли, що можна просто на вих╕дн╕ по╖хати ╕ побачити. ╢ на що дивитися, оц╕ прекрасн╕ замки, як╕ ╓ на територ╕╖ Укра╖ни.
Закон «Про культуру» каже про те, що пам’ятки археолог╕╖ ╕ пам’ятки, включен╕ до перел╕ку пам’яток, як╕ не п╕длягають приватизац╕╖. Сто╖ть цей прекрасний один, другий, трет╕й, десятий замок, як╕ у страшному стан╕. Н╕хто не хоче братися за те, щоби ╖х насправд╕ реставрувати ╕ брати кошти на це.
Який ╓ закордонний досв╕д, який, Ви вважа╓те, можна було б застосувати, щоби врятувати ц╕ пам’ятки арх╕тектури?
– ╢ дек╕лька шлях╕в насправд╕. ╤ ми вже так само почали роботу у цьому напрямку. ╢ ╕ вар╕ант концес╕й.
Що саме головне? Про це дуже багато ╕ довго можна розпов╕дати. Я хочу сказати в загальному. Коли ╕нвестор зрозум╕╓, що, по-перше, в кра╖н╕ наступив порядок, мир ╕ злагода, по-друге, ч╕тк╕ правила гри в╕д держави – грош╕ п╕дуть.
Тобто, ми бачимо в т╕й же Польщ╕. Дають замок в оренду, концес╕ю з тим, що витримуються ч╕тк╕ границ╕: ╕нвестор вклада╓, в нього ╓ деяк╕ заборони, наприклад, якщо в середин╕ замку н╕чого не було, то у багатьох замках роблять т╕ ж готел╕, ресторан.
Я об’╖хав дуже багато замк╕в Укра╖ни. Я сам родом з Льв╕всько╖ област╕. Я коли перший раз при╖хав в Св╕рж – в╕дразу перед очима стр╕чка «Д’Артаньян ╕ три мушкетери». Це якраз Ля Рошель – це якраз замок Св╕рж. Мало хто зна╓. Тому його обновити, просто дати рекламу.
– То ця проблема в тому, що ╕нвестори не хочуть за це братися, чи ще не вироблен╕ правила гри, як╕ дозволяли б ╕ залишити це власн╕стю держави, ╕ людин╕ пот╕м повернути грош╕?
– Наше завдання якраз у тому, щоби випрацювати прозор╕ правила гри до к╕нця, щоби ╕нвестор зац╕кавився цим.
Друге - внутр╕шн╓ питання, що деяк╕ замки належать М╕н╕стерству культури, деяк╕ замки належать М╕нрег╕онбуду, земля належить м╕сцев╕й громад╕. Це ми вже за 20 рок╕в такого напрацювали, прийшли зараз до цього.
Так само паралельно зараз ми працю╓мо над тим, що (Ви ж розум╕╓те) ма╓ бути один господар: чи М╕нкультури, чи М╕н╕стерство рег╕онального буд╕вництва, але не може бути, що експозиц╕я в замку наша, а замок не наш, а земля п╕д замком належить ще трет╕й сторон╕. Це створю╓ такий трошки сумбур. ╤ ми зараз так само працю╓мо в законодавч╕й ╕н╕ц╕атив╕.
Воно не виникло сьогодн╕. Але ми ч╕тко розум╕╓мо, що наше завдання – це трошки виправити, щоби була можлив╕сть у людей при╖хати ╕ насолодитися нашими замками.
– Ми ма╓мо запитання в╕д рад╕ослухача.
Слухач: Пане м╕н╕стре, за висловом класика, життя – це театр, де в кожного своя роль. А ще. Театр почина╓ться з в╕шалки.
Мен╕ ц╕каво знати, яка головна роль у Вас як в людини та м╕н╕стра в житт╕? ╤ з чого для Вас почина╓ться культура: з закону чи ще з чогось?
– Яка моя роль? Це, напевне, не мен╕ судити. Це хай люди пот╕м скажуть. Я дуже радий, що до мене приходить дуже багато людей. До мене приходять люди, як╕ з╕ мною навчалися, до мене приходять люди, з якими я десь працював ╕ в колектив╕, з якими я займався музикою. Вони мен╕ дуже багато й п╕дказують.
Я отримую величезну рад╕сть, коли мен╕ щось вда╓ться. Не багато часу я м╕н╕стр, п╕вроку, але коли мен╕ вда╓ться зробити щось, щось добре, наприклад, той же закон, питання нав╕ть не в закон╕, а в тому, що тисяч╕ людей колись згадають, що цей закон був прийнятий, ╕ вони стали трошки б╕льше захищеними.
– Набагато важлив╕ше, якщо в╕н ще й запрацю╓.
– Я в цьому впевнений, тому що до другого читання ми з ком╕тетом просто в╕дпрацю╓мо невеличк╕… Як кажуть у чиновник╕в, в╕н вже «вилизаний» повн╕стю ╕ з профсп╕лками, з╕ вс╕ма, з╕ вс╕ма.
– Пане м╕н╕стре, Ви не зна╓те, хто проти Вас розпочав ╕нформац╕йну кампан╕ю в ╤нтернет╕? Банери висять: «Кулиняку мало часу залишилося керувати м╕н╕стерством!»
– Я на це не звертаю уваги. Чесно Вам скажу. В мене ╓ дуже багато роботи. Я цим, як в нас кажуть, не переймаюся.
Я дуже багато людей знаю, на яких йдуть р╕зн╕ так╕ ╕нформац╕йн╕… Значить, робота йде, значить, я щось роблю, значить, може, йдуть як╕сь зм╕ни. Може, це комусь й не подоба╓ться. На здоров’я!
Рад╕о Свобода http://www.radiosvoboda.org/content/article/2154496.html
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 09.03.2010 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8398
|