"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
#50 за 11.12.2009
КОЛК╤ВСЬКА ПОВСТАНСЬКА РЕСПУБЛ╤КА
╤СТОР╤Я ╤ СУЧАСН╤СТЬ
Як пов╕домлялося в засобах масово╖ ╕нформац╕╖, Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко, перебуваючи на Волин╕, в╕дв╕дав м╕стечко Колки (на фото), де в умовах жорстоко╖ г╕тлер╕всько╖ окупац╕╖ утворилася ╕ протягом березня-листопада 1943 року активно д╕яла Колк╕вська Повстанська Республ╕ка. До нас, Льв╕вського обласного в╕дд╕лення Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в (ВОВ), активних читач╕в та шанувальник╕в вашо╖ газети, звертаються молод╕ громадяни Укра╖ни з проханням висв╕тлити через пресу матер╕ал про ун╕кальну стор╕нку в ╕стор╕╖ нац╕онально-визвольно╖ боротьби укра╖нського народу за волю ╕ незалежн╕сть. Укл╕нно просимо опубл╕кувати у Вашому часопис╕ ╕нформац╕ю «Колк╕вська Повстанська Республ╕ка» (дода╓ться). Ця ╕нформац╕я, разом з тим, ╓ яскравим св╕дченням, що Укра╖нська Повстанська Арм╕я не т╕льки не сп╕впрацювала з н╕мецькими нацистами, а вела з ними важку, геро╖чну боротьбу. Матер╕ал цей присвячу╓ться 66-р╕ччю Колк╕всько╖ Повстансько╖ Республ╕ки.
КОЛК╤ВСЬКА ПОВСТАНСЬКА РЕСПУБЛ╤КА
Спод╕вання на те, що н╕мц╕, окупувавши Укра╖ну, не будуть чинити оп╕р створенню Укра╖нсько╖ держави, за яку протягом стол╕ть поклали сво╖ голови тисяч╕ ╕ тисяч╕ найкращих син╕в ╕ дочок Укра╖ни, не справдилися. «Проголошений 30 червня 1941 року Акт про в╕дновлення Укра╖нсько╖ Держави та Декрет про створення Укра╖нського уряду на чол╕ з Ярославом Стецьком викликали шалений спротив з боку кер╕вництва г╕тлер╕всько╖ Н╕меччини. Вже 5 липня 1941 року фашисти заарештували та надовго ув’язнили Степана Бандеру. 9 липня був також заарештований Ярослав Стецько. Окупанти л╕кв╕дували в╕дом╕ укра╖нськ╕ батальйони «Роланд» ╕ «Нахт╕галь», на баз╕ яких планувалось створити Укра╖нськ╕ Збройн╕ Сили. 25 листопада 1941 року фашисти у Львов╕ розстр╕ляли м╕н╕стра Андр╕я П’ясецького та 28 патр╕от╕в ОУН ╕з уряду Я. Стецька. Така ж доля сп╕ткала ╕нших ч╕льних актив╕ст╕в ОУН, зокрема Олену Тел╕гу, Олега Ольжича, ╤вана Рогача. П╕сля певно╖ провокац╕╖, вчинено╖ М. Кузнецовим, н╕мц╕ розстр╕ляли сотн╕ укра╖нських патр╕от╕в, що томилися в Р╕вненськ╕й тюрм╕. Розпочалося жорстоке пересл╕дування укра╖нських патр╕от╕в. Кер╕вництво ОУН Степана Бандери переходить у п╕дп╕лля. Для спротиву окупантам по вс╕й Укра╖н╕ створюються загони самооборони. Центр нац╕онально-визвольно╖ боротьби тимчасово переходить на Волинь. Тут, 14 жовтня 1942 року, на баз╕ добров╕льних загон╕в самооборони, створю╓ться Укра╖нська Повстанська Арм╕я, яка, за р╕шенням Проводу ОУН, розгорнула боротьбу на два фронти проти н╕мецьких фашист╕в та комуно-б╕льшовицьких партизан╕в п╕д дев╕зом: «Здобудеш Укра╖нську державу, або загинеш в боротьб╕ за не╖». Ун╕кальним явищем в ╕стор╕╖ нац╕онально-визвольно╖ боротьби була Колк╕вська Повстанська Республ╕ка, створена весною 1943 року на Волин╕ з центром в м╕стечку Колки, що неподал╕к в╕д м. Луцька. Формування Колк╕всько╖ держави почалося у березн╕ 1943 року. Повстанський заг╕н командира «Олега» (Миколи Ковтунюка) вигнав ╕з м. Колки ╕ навколишн╕х с╕л н╕мц╕в та пол╕ца╖в. ╤нш╕ повстанськ╕ в╕дд╕ли ОУН-УПА зв╕льнили в╕д фашист╕в та б╕льшовицьких партизан╕в населен╕ пункти Маневицького, Цуманського, Рожищенського, К╕верц╕вського, Степанського район╕в Волинсько╖ област╕. Утворився остр╕вець в╕льно╖, незалежно╖ Укра╖нсько╖ держави, яка про╕снувала до листопада 1943 року. Народ з любов’ю назвав ╖╖ Колк╕вською Повстанською Республ╕кою. Отже, на зв╕льнен╕й територ╕╖ утворилася ╕ активно д╕яла укра╖нська влада. В╕дд╕ли ОУН ╕ УПА допомагали населенню орган╕зувати свою власну адм╕н╕страц╕ю та надавали ╖й всеб╕чну п╕дтримку. У ц╕й Повстанськ╕й Республ╕ц╕ найб╕льш активним було життя в╕йськове. У сел╕ Старос╕лля розм╕стився великий пол╕тично-видавничий осередок, у якому працювали представники майже з ус╕╓╖ Укра╖ни, а кореспондент «Дн╕провий» був родом ╕з Зеленого Клину. У цьому осередку опрацьовувалися статт╕, в╕дозви, вишк╕льн╕ матер╕али тощо. Пол╕тична л╕тература розсилалась далеко за меж╕ Волин╕. Це був сво╓р╕дний штаб, про який мало знали сторонн╕. У Колках була розташована в╕йськова школа. Тут м╕стився штаб групи УПА «Тур╕в», командиром яко╖ був «Олег» (М. Ковтунюк), а згодом «Рудий» (Юр╕й Стельмащук). Штабом керував майор «Клим». У Колках побував Роман Шухевич. В╕н зустр╕вся з командиром УПА «П╕вн╕ч» Дмитром Клячк╕вським («Климом Савуром»), пров╕в нараду командир╕в УПА, надав допомогу в справ╕ орган╕зац╕йно╖ роботи. Все доросле населення республ╕ки було зобов’язане проходити р╕зноман╕тний в╕йськовий вишк╕л: сусп╕льно-пол╕тичний, старшинський, п╕д-старшинський, розв╕дувальний тощо. У Колках д╕яла школа артилерист╕в ╕ м╕нер╕в, а також курси самооборонно╖ к╕нно╖ розв╕дки та пол╕тосв╕ти. Почали працювати школи, л╕карн╕, а також клуб, в якому проходили м╕тинги, збори ╕ концерти, читалися лекц╕╖. Були в╕дкрит╕ пункти з переробки продукт╕в харчування та виготовлення товар╕в широкого вжитку. В╕дновлено роботу електростанц╕й, св╕тло подавалося в л╕карн╕ ╕ школи. Для охорони населення в╕д граб╕жник╕в Головна команда УПА орган╕зовувала самооборону. Кожен надрайон, район, село ставали в╕йськовим табором, а весь народ — вояками. У сел╕ Копилля було виконано ╕ обладнано 7 бункер╕в, де було закладено 450 центнер╕в жита, 45 центнер╕в борошна, 300 к╕лограм╕в сухар╕в, 7 операц╕йних стол╕в, л╕карнян╕ л╕жка та медикаменти. Особлива увага прид╕лялася навчанню ╕ вихованню д╕тей та молод╕. З 15 вересня 1943 року почали працювати школи. Орган╕зац╕╓ю та розвитком шк╕льництва в╕дав шк╕льний ╕нспектор, який був п╕дзв╕тний пол╕тичн╕й референтур╕. Для надання медично╖ допомоги в селах Головним командуванням ОУН-УПА створювалися медичн╕ та аптечн╕ пункти, а також невеличк╕ шпитал╕ на п’ять-ш╕сть л╕жок. В╕дкрито курси медичних сестер. У Колках д╕яла надрайонна служба безпеки ╕ Революц╕йний суд. Все це св╕дчить про те, що Колк╕вська Республ╕ка була досить орган╕зованим ╕ владним утворенням ╕з деякими елементами державност╕. ╤снував вз╕рцевий громадський ╕ повстанський порядок. Н╕мецьк╕ окупанти не могли спок╕йно дивитися на остр╕в в╕льного життя на окупованих ними землях ╕ робили все, щоб його л╕кв╕дувати. Дек╕лька раз╕в були спроби розгромити Республ╕ку силою м╕сцевих гарн╕зон╕в, але завжди перемога була за повстанцями. ╤ лише 4 листопада 1943 р., залучивши регулярн╕ фронтов╕ частини (артилер╕ю, танки, ав╕ац╕ю), нацисти знищили Колк╕вську Повстанську Республ╕ку. Н╕мецьк╕ фашисти з жорсток╕стю пересл╕дували ╕ нищили пох╕дн╕ групи УПА, як╕ посп╕шали у сх╕дн╕ област╕ Укра╖ни, щоб допомогти братам-укра╖нцям в╕дбудовувати свою державу. Вони на Житомирщин╕ арештували Климишина — кер╕вника пох╕дно╖ групи «П╕вн╕ч», яка рухалась у напрямку Ки╓ва. У Миргород╕ Полтавсько╖ област╕ окупанти схопили ╕ розстр╕ляли кер╕вника пох╕дно╖ групи «Центр» Миколу Лемика та п’ять його побратим╕в. Т╕, хто вц╕л╕в з ц╕╓╖ групи, д╕йшли до м╕ста Суми ╕ провели певну орган╕зац╕йну роботу. Найб╕льш усп╕шною була група «П╕вдень» п╕д проводом З╕нов╕я Малти, яка перейшла Дн╕про, досягла Донбасу ╕ створила п╕вденну орган╕зац╕ю ОУН, що охопила сх╕дн╕ област╕, п╕вдень Укра╖ни ╕ Крим. Жорстоке знищення Колк╕всько╖ Повстансько╖ Республ╕ки, масов╕ розстр╕ли укра╖нських патр╕от╕в викликало всенародну ненависть до окупант╕в, актив╕зувало ╕ посилило боротьбу УПА з н╕мецькими фашистами. За св╕дченням «Книги пам’ят╕» т. 4 (Р╕вненська область) т╕льки на територ╕╖ Р╕вненщини в╕дбулося понад 50 бо╖в УПА з окупантами, в ход╕ яких знищено тисяч╕ фашист╕в ╕ здобуто багато збро╖ та в╕йськово╖ техн╕ки. Про активну боротьбу УПА з н╕мецькими загарбниками св╕дчить також книга ╕нвал╕да в╕йни, в╕домого професора, почесного голови Дн╕пропетровського обласного в╕дд╕лення ветеран╕в ВВВ А. Форменка «Все та╓мне ста╓ явним. Вигадки ╕ правда про радянсько-н╕мецьку в╕йну 1941-1945 рок╕в», де на стор. 117, посилаючись на н╕мецьк╕ арх╕ви, значиться, що 2 травня 1943 року група УПА знищила начальника штабу штурмових загон╕в Н╕меччини В╕ктора Лютце, ╕ що за липень-вересень цього ж 1943 року Укра╖нська Повстанська Арм╕я «провела проти н╕мц╕в 74 бо╖, в яких н╕мц╕ з допом╕жними в╕йськами втратили 3 тисяч╕ чолов╕к, а УПА – 1237 вбитих ╕ поранених». Кр╕м того, там же значиться, що зг╕дно з н╕мецькими арх╕вними даними «укра╖нськ╕ банди» в липн╕ 1943 року зд╕йснили на них 295 напад╕в, а у серпн╕ — 391. Отже, наведен╕ факти дають ч╕тку та беззаперечну в╕дпов╕дь фальсиф╕каторам та паплюжникам ╕стор╕╖ нац╕онально-визвольно╖ боротьби укра╖нського народу за волю ╕ незалежн╕сть та укра╖нофобам ус╕х мастей, що Укра╖нська Повстанська Арм╕я не т╕льки не сп╕впрацювала з н╕мецькими фашистами, а навпаки, вела з ними, як ╕з комуно-б╕льшовиками, важку непримиренну боротьбу, яка п╕дтримувалась ус╕м укра╖нським народом. Р. S. Доц╕льно згадати про ще одну под╕ю з життя повстанц╕в-колк╕вчан: 1. У 1944 роц╕ в с. Ситниця нов╕ окупанти Колок, так зван╕ «визволител╕», — представники Радянсько╖ влади, зруйнували насипану могилу з хрестом, споруджену на честь геро╖в-колк╕вчан, що загинули в бою з окупантами, а значну частину м╕сцевих мешканц╕в виселили в Сиб╕р. 2. Протягом 1943-1944 рок╕в фашисти та б╕льшовицьк╕ партизани повн╕стю та частково спалили понад 70 с╕л. Ось розглянута ще одна стор╕нка з ╕стор╕╖ боротьби укра╖нського народу за свою волю ╕ незалежн╕сть. Не йшли колк╕вц╕, як ╕ тисяч╕, м╕льйони укра╖нських борц╕в завойовувати чуж╕ земл╕, забирати чуже майно, а боронили свою хату, сво╖х д╕тей, р╕дну землю, омиту невинно пролитою кров’ю. ╤ все це — в ╕м’я того, щоб «на оновлен╕й земл╕» не було «врага-супостата». В╕чна Слава нескореним борцям за щасливе сьогодення ╕ майбутн╓ Укра╖ни! Вивчаймо р╕дну, правдиву ╕стор╕ю свого народу. Пам’ятаймо ╕ шануймо завзятих колк╕вц╕в, в╕чно молодих геро╖в Крут, гордих во╖н╕в Базару, нескорених вояк╕в Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖. Пишаймося тим, що ╓ причетними до славно╖ укра╖нсько╖ нац╕╖. Слава Укра╖н╕! Героям слава!
Матер╕ал опрацьовував Ярослав Г╤РНИК, голова Льв╕вського обласного в╕дд╕лення Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в.
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8210
|