Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 11.12.2009
СЕВАСТОПОЛЬСЬК╤ УКРА╥НЦ╤: КР╤ЗЬ ТЕРН╤╥

ДОРОГА ДО ХРАМУ

У Севастопол╕ мешка╓ б╕льше 70 тисяч укра╖нц╕в — це п’ята частина населення м╕ста. Укра╖нськ╕ рел╕г╕йн╕ громади в Севастопол╕ ╕снують, незважаючи на шалений спротив антиукра╖нсько╖ м╕сько╖ ради та т╕сно пов’язану ╕з ц╕╓ю нехристиянською позиц╕╓ю депутат╕в в╕дсутн╕сть храм╕в. П╕д дверима свого храму, в якому, експропр╕йованому, комун╕стична влада Севастополя влаштувала к╕нотеатр ╕ платний туалет, римо-католики б╕льше дванадцяти рок╕в проводять богослуж╕ння. Минулор╕чн╕ переговори папського нунц╕я (посла Ватикану) арх╕╓пископа ╤вана Юркевича про передачу костьолу, як ╕ неодноразов╕ звернення римо-католицько╖ громади, теж завершились безрезультатно. «Християнам не звикати молитися в катакомбах: врешт╕-решт, саме з цього ╕ починалося християнство в Криму, пос╕яне засланцем до Херсонесу святим Климентом. Цей досв╕д не залиша╓ сумн╕в╕в з приводу того, на чи╖й сторон╕ сто╖ть правда ╕ чия сторона зрештою в╕зьме верх у непристойно тривал╕й суперечц╕ за справедлив╕сть», – говорить о. Леон╕д Ткачук.
У пристосованих прим╕щеннях проводять богослуж╕ння ╕ прихожани громади Укра╖нсько╖ Автокефально╖ Православно╖ Церкви, яка була заре╓стрована 21 с╕чня 1992 року. Богослуж╕ння в╕дбувались у приватних помешканнях член╕в укра╖нсько╖ та б╕лорусько╖ нац╕ональних громад даного рег╕ону, клубних прим╕щеннях численних в╕йськових частин Збройних Сил Укра╖ни, кораблях ВМС Укра╖ни. З 2002 року церква громади розташована в одному з прим╕щень шпиталю ВМС Укра╖ни в бухт╕ Омега м. Севастополя. Б╕льше к╕лометра в╕д найближчо╖ зупинки м╕ського транспорту доводиться п╕шки долати в╕руючим у несприятливих погодних умовах – у спеку, п╕д дощем, пронизливим в╕тром. Зазвичай беруть участь у л╕тург╕ях, як╕ проводить призначений у 2000 роц╕ Указом керуючого справами Патр╕арх╕╖ УАПЦ Арх╕╓пископом ╤горем ╤с╕ченком для зд╕йснення душпастирсько╖ д╕яльност╕ у Севастопольському рег╕он╕ м╕с╕йний священик Ки╖всько╖ ╓парх╕╖ УАПЦ о. ╤гор Ч╕к╕та, 12-15 чолов╕к. У велик╕ свята в ус╕х богослуж╕ннях у р╕зних частинах м╕ста моляться до 100 людей, головно – в╕йськовослужбовц╕.
Так само у прим╕щенн╕ в╕йськово╖ частини проводяться богослуж╕ння ╕ для м╕сцево╖ громади Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви Ки╖вського патр╕архату. Завдяки зручному розташуванню там зазвичай збираються 30-40 в╕руючих. Нам╕сник Ставроп╕г╕йного чолов╕чого монастиря в ╕м’я Святого Преподобного Па╖с╕я Величковського УПЦ Ки╖вського патр╕архату ╕гумен Гаври╖л разом з ╕ншими священиками зд╕йснив урочисте освячення м╕сця п╕д капличку площею 20 квадратних метр╕в б╕ля ринку на вул. Юмашева ╕ пооб╕цяв на Свято Покрови 2008 р. провести перше богослуж╕ння. Але в рел╕г╕йн╕ справи втрутились промосковськ╕ парт╕йн╕ сили, як╕ поставили численн╕ перешкоди, ╕ лише зараз в╕руючим вдалось з╕брати необх╕дн╕ документи, заплативши чимал╕ кошти. Так само несправедливо в╕руючих УПЦ Ки╖вського патр╕архату було оштрафовано за акц╕ю закладення каменя в буд╕вництво та за те, що не ввели в експлуатац╕ю рел╕г╕йну буд╕влю в с. Мороз╕вц╕, де знаходиться монастир.
Не припиняються спроби з боку УПЦ Московського патр╕архату та депутат╕в Балаклавсько╖ райради в╕д Парт╕╖ рег╕он╕в вигнати в╕руючих УПЦ КП з храму в орендованому прим╕щенн╕ у клуб╕ в с. Гончарному, де прожива╓ велика к╕льк╕сть укра╖нц╕в. Виклика╓ подив той факт, що один ╕з священик╕в УПЦ МП почав у листуванн╕ дописувати до свого ╕мен╕ посаду «капелан В╕йськово-морсько╖ академ╕╖ ╕м. П. Нах╕мова». Невже в╕н прославля╓ у молитвах Укра╖ну ╕ молиться за укра╖нську владу?
В╕руюч╕ Укра╖нсько╖ Православно╖ Автономно╖ Церкви на чол╕ з владикою Херсонеським Володимиром мають св╕й храм в с. Терн╕вка, який збудовано на приватн╕й земельн╕й д╕лянц╕, отже, церковн╕ обряди проводяться в нормальних умовах ╕ церковне життя ╓ найближеним до повноц╕нного.
19 серпня 1991 року, незважаючи на шалений спротив м╕сцевих комун╕ст╕в, тод╕шн╕й голова Севастопольсько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ ╤ван ╢рмаков посприяв ре╓страц╕╖ громади УГКЦ. Не маючи свого храму, греко-католики перш╕ богослуж╕ння проводили на територ╕╖ Херсонеського ╕сторичного запов╕дника. Прим╕щення також надавав Севастопольський в╕йськово-морський ╕нститут ╕м. Нах╕мова. Тривалий час богослуж╕ння в╕дбувалися в однок╕мнатному помешканн╕ о. Анатол╕я Мазурика, яке в╕н винаймав за власний кошт. Коли м╕сцева «Просв╕та» отримала прим╕щення для орган╕зац╕╖, рел╕г╕йн╕ заходи проводились вже в б╕льш╕й зал╕. Коли при╖хав трет╕й священик – о. Петро Кам’янський, жител╕ Балаклавського р-ну, параф╕яни громади «Андр╕я Первозванного», запропонували взяти в оренду нап╕взруйноване прим╕щення на 10-му к╕лометр╕ Балаклавського шосе, яке о. Петро з параф╕янами, м╕сцевими родинами та параф╕янами громади «Успення Пресвято╖ Богородиц╕» в╕дремонтували. Окр╕м того, о. Петро зум╕в добитися вид╕лення земл╕ п╕д буд╕вництво храму «Успення Пресвято╖ Богородиц╕». Незважаючи на такий стан рел╕г╕йних громад, севастопольськ╕ представники укра╖нських церков р╕зних конфес╕й у нашому м╕ст╕ не вперше проводять сп╕льн╕ заходи та молебн╕, що могло б слугувати прикладом для ╕нших рег╕он╕в та столиц╕. Наприклад, у д╕ловому ╕ культурному центр╕ м. Севастополя з ╕н╕ц╕ативи молод╕ в╕дбулась зустр╕ч з╕ священиками п╕д гаслом: «Роль християнського в╕ровчення у вихованн╕ та осв╕т╕ сучасно╖ укра╖нсько╖ молод╕». Духовенство представляли о. Микола (УГКЦ), о. ╤гор (УАПЦ), о. Гаври╖л (нам╕сник монастиря Па╖с╕я Величковського, УПЦ КП). П╕сля допов╕дей духовних ос╕б, в яких були висв╕тлен╕ питання т╕сного зв’язку ╕стор╕╖ Укра╖ни з ╕стор╕╓ю церкви, виховного ╕деалу та необх╕дност╕ формування позитивного образу повед╕нки молодо╖ людини на засадах християнсько╖ морал╕, вони в╕дпов╕ли на запитання широкого спектра рел╕г╕йного життя, що ц╕кавили молодих слухач╕в.
 Нещодавно заснована ╕ функц╕ону╓ м╕жконфес╕йна рада з оп╕ки ╕ допомоги В╤Л-╕нф╕кованим, яка об’╓днала кер╕вник╕в б╕льшост╕ церков, що ╕снують у Севастопол╕. Священики р╕зних конфес╕й укра╖нських церков разом в╕дправили панахиду до р╕чниц╕ загибел╕ Романа Шухевича та молебень з проханням Божого благословення укра╖нському народу ╕ держав╕, ╕ молитву за майбутн╕х геро╖в Укра╖ни. Також отц╕ з╕брались разом наприк╕нц╕ минулого року для сп╕льного прив╕тання учасник╕в Конгресу укра╖нц╕в Севастополя. Така сп╕льна участь священик╕в п╕дтриму╓ дух севастопольц╕в.
Незадов╕льним вважа╓ рел╕г╕йний стан укра╖нц╕в Севастополя о. Микола Квич, парох громад Успення Пресвято╖ Богородиц╕, Св. апостола Андр╕я Первозванного, Св. Васил╕я Великого. УГКЦ ма╓ капличку, к╕лька громад, м╕сце п╕д забудову храму – ╓ можлив╕сть святкувати рел╕г╕йн╕ свята, збиратись ╕ розмовляти укра╖нською, де можна задовольняти рел╕г╕йн╕ потреби. «Але для в╕руючо╖ людини цього замало», – каже священик. Каплиця кожно╖ нед╕л╕ повна, коли б╕льш╕ свята – на вулиц╕ збира╓ться до 200 чолов╕к – хоч спекотно, хоч холодно. К╕льк╕сть прихожан, на думку о. Миколи, прямо залежить в╕д наявност╕ храму. «Ми робимо кроки, щоб мати повноц╕нний храм, робиться новий проект. На жаль, перший проект ми реал╕зувати не зможемо, хоч витрачен╕ дуже велик╕ кошти – виникли проблеми ╕з земельною д╕лянкою». А про неупереджене ╕ р╕вне ставлення влади до в╕руючих р╕зних конфес╕й залиша╓ться т╕льки мр╕яти.
Як головний капелан Одесько-Кримсько╖ екзарх╕╖ о. Микола Квич ма╓ пом╕чника в Одес╕. ╤з захопленням в╕н говорить про недавн╓ перше всеукра╖нське в╕йськове паломництво до Зарваниц╕. Були присутн╕ в╕йськов╕ вс╕х род╕в в╕йськ, була можлив╕сть сп╕лкування з ╕ншими капеланами. Солдати, оф╕цери, моряки брали участь у сп╕льн╕й молитв╕ виключно в╕йськовослужбовц╕в, мали можлив╕сть сп╕лкуватись м╕ж собою.
Священик в╕дзнача╓ сп╕льн╕ заходи з в╕йськовими – зустр╕ч ╕ в╕дправлення корабл╕в, як╕ йдуть на навчання, вшанування ╕сторичних постатей ╕ дат, проведення науково-╕сторичних конференц╕й, де курсантам пода╓ться правдива ╕стор╕я. Важливою под╕╓ю була участь в╕йськових у панахид╕ п╕д час вшанування жертв Голодомору. «Найголовн╕ш╕ – це запов╕д╕ любов╕, як╕ дав Христос. Але, на жаль, зараз в╕дчува╓ться великий брак то╖ любов╕, – продовжу╓ о. Микола. – Важливо, щоб люди в Севастопол╕ просто залишались християнами, любили ближнього, як себе самого. Ми вс╕ р╕вн╕ перед Богом – на цьому ╕ мусить базуватись виховання молодого покол╕ння ╕ нав╕ть тих, хто вже в похилому в╕ц╕. ╤ кожна церква ма╓ давати те, до чого вона ╓ покликана – правдиву ╕нформац╕ю, таку, на як╕й будувалась первинна церква. ╤ ╓днання церков пройшло б набагато швидше, якби не заважали пол╕тичн╕ чинники».
Розмову о. Микола Квич завершу╓ оптим╕стично: «Спод╕ваюсь, що той храм, який запланували ми, запланований ╕ у Бога, ╕ незалежно в╕д того, яка буде пол╕тична ситуац╕я, в╕рю, що храм буде».

Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ.
На фото: Сп╕льне богослуж╕ння на Херсонес╕ – 24.08.2000 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8200

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков