Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 30.10.2009
МАНГУП-КАЛЕ – ПОГЛЯД У В╤ЧН╤СТЬ

МАНДРУ╢МО З╤ «СВ╤ТЛИЦЕЮ»

«Н╕що у жодн╕й частин╕ ╢вропи не перевершу╓ надзвичайно╖ велич╕ цього м╕сця!», — сказав про Мангуп англ╕йський мандр╕вник XVIII стол╕ття Едуард Кларк.
Хочеться вкотре розпов╕сти про печерн╕ м╕ста Криму. Сьогодн╕ це буде Мангуп (Мангуп-кале) — столиця княз╕вства Феодоро. Знаходиться м╕сто на Мангупському плато (гора Баба-Кая) у Криму неподал╕к с. Ходжа-Сала Бахчисарайського району.
Це н╕би символ╕чний центр на перехрест╕ культур та культурних парадигм...
Що ж стосу╓ться самого м╕ста, то воно розташоване на висот╕ 584 м над р╕внем моря на плато, п╕вн╕чний схил якого прор╕заний трьома ярами: Капу-дере («капу» — вх╕д, брама; «дере» — яр), Гама-дере (Банний яр), Табана-дере (Шк╕ряний яр), а м╕ж ярами височ╕ють чотири миси: Тешкл╕-бурун (Д╕рявий мис), названий так, бо пор╕заний печерами; Елл╕-бурун (В╕тряний або Елл╕нський мис); Чуфут-Чоарган-бурун (Мис заклику); та мис Чамни-бурун — (Сосновий мис).
Мат╕нка-Природа не обд╕лила цей прекрасний куточок п╕вострова н╕ п╕дступними печерними пастками, н╕ прекрасними кра╓видами. Велично п╕днялося в╕стря Мангупа над долинами Каразельською, Ай-Тодорською та Джан-дере.
Археологи встановили, що поселення тавр╕в виникло у ц╕й м╕сцевост╕ ще до нашо╖ ери. Через важкодоступн╕сть плато стало прихистком ╕ для алан╕в, ╕ для сармат╕в...
В╕домо, що у середн╕ в╕ки м╕сто називалося так само, як ╕ княз╕вство, столицею якого воно було – Феодоро. Досл╕дники визначили, що мангупськ╕ княз╕ походили з╕ знатного роду Гаврас╕в з Трапезунда ╕ були родичами в╕зант╕йським ╕мператорам Палеологам.
На сьогодн╕ найкраще збереглася цитадель, залишки оборонних ст╕н та печери-каземати. В одн╕й з найб╕льших печер м╕ста п╕д назвою Барабан-коба сто╖ть колона. Якщо по н╕й вдарити, то чути звук, який нагаду╓ б╕й барабан╕в. А от в╕д княз╕вського палацу ╕ величного храму святих Костянтина та Олени залишились лише фундаменти, але, на щастя, збереглися хоча б частково печерн╕ церкви та монастир╕ Мангупа, в яких де-не-де можна нав╕ть побачити залишки прекрасних колись фресок.
Сьогодн╕ це м╕сце не обмина╓ майже жоден турист, який в╕дв╕ду╓ Крим, адже через «в╕кна» в печерах тут можна поглянути у в╕чн╕сть, в як╕й можна знайти багато в╕дпов╕дей на питання сьогодення.
╢дине, що засмучу╓ справжн╕х поц╕новувач╕в краси, як╕, до реч╕, звикли прибирати за собою, так це те, що з кожним роком все важче ╕ важче знайти оте запов╕дне «в╕конечко» у куп╕ см╕ття...
Хочеться, щоб слова Едуарда Кларка ╕ надал╕ залишалися правдивими!
Фото О. НОСАНЕНКА.

Запрошу╓мо читач╕в надсилати зображення ╕ опис тих м╕сць Укра╖ни, де, на вашу думку, варто побувати, на адресу редакц╕╖ або ж на електронну адресу ks-photovidpochynok@ukr.net, обов’язково при цьому вказавши назву м╕сця, сво╓ ╕м’я та пр╕звище.   

Ведуча рубрики Катерина КРИВОРУЧЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8006

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков