Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 16.10.2009
СТРЕС В╤Д УКРА╥НИ

МОВА ПРО МОВУ

Останн╕м часом я неабияк нервую п╕д час мо╖х по╖здок в Укра╖ну. М╕й стрес ╓ насл╕дком сп╕лкування з тутешн╕м людом. Адже всюди, де не обернуся, знаходжуся в рос╕йськомовному оточенн╕, нав╕ть читаючи укра╖нську книжку, видану в Укра╖н╕.
М╕й стан загострений тому, що хоч з кожним роком Укра╖на, як незалежна держава, ста╓ старшою, але н╕чого не зм╕ню╓ться в мовному питанн╕. Тож ситуац╕я вигляда╓ щоразу безнад╕йн╕шою. Ще б╕льше я нервую, коли мо╖ друз╕, часто мудрагел╕ з зах╕дних областей, запевняють мене, що це усе тимчасове та намагаються поправляти мою укра╖нську за радянським правописом.
З Галичини, до реч╕, походять вс╕ поети або ф╕лологи. А мо╖м друзям чомусь см╕шний м╕й акцент, натом╕сть вони вважають, що «все нормальне» у ╖хн╕й держав╕, що в╕д Збруча на сх╕д майже вся розмовля╓ по-рос╕йськи. Д╕йсно укра╖нську мову розгов╕рно можна почути т╕льки у зах╕дних областях ╕ нав╕ть це м╕ня╓ться, бо з кожним роком туди при╖жджають рос╕яни чи ╕нш╕ неукра╖нц╕. Тобто нормальне, що рос╕яни чи неукра╖нц╕, хоч ╕ громадяни Укра╖ни, у Зах╕дн╕й Укра╖н╕ розмовляють по-рос╕йськи, нормальне що у Сх╕дн╕й Укра╖н╕ вс╕, тобто укра╖нц╕, рос╕яни, татари, поляки розмовляють по-рос╕йськи.
Цим разом я перебував т╕льки в Ки╓в╕ ╕ коротко у Львов╕ та Тернопол╕. У Ки╓в╕ на вулиц╕ за п’ять дн╕в почув т╕льки раз укра╖нську, хоч може ╕ нечемно, сл╕дкував ╕ п╕дслуховував. В ус╕х мо╖х комерц╕йних заходах треба було просити укра╖нсько╖ мови. Т╕льки ╕нколи був в╕дгук на мо╖ прохання. Правда, т╕льки з тими, як╕ в╕дпов╕дали по-нашому, я торгував.
П╕шов до мо╓╖ улюблено╖ книгарн╕ «Сяйва» на Велик╕й Васильк╕вськ╕й (Червоноарм╕йськ╕й), до укра╖нськомовно╖ к╕мнати, чи, швидше, ком╕рки. У Ки╓в╕ була спека, охолодження працювало у простор╕й зал╕ з рос╕йськомовними книжками, а в укра╖нськ╕й ком╕рц╕ охолодження не було. Пом╕чниця в укра╖нськ╕й к╕мнат╕ говорила до мене по-рос╕йськи, я попросив викликати директорку, котра почала з рос╕йсько╖ ╕ лише згодом перейшла на укра╖нську. Я ╖╖ запитав про одне видання та, м╕ж ╕ншим, чому нема╓ охолодження в укра╖нськ╕й ком╕рц╕. Вона пояснила, що нема╓ кошт╕в. Я запропонував оплатити охолодження для укра╖нсько╖ ком╕рки. Вона одпов╕ла, що нема╓ як прилаштувати. Я купив книжку ╕ п╕шов попри Басарабку, оглянув облупленого Лен╕на та подумав, «хоч щось зм╕нилося». Оп╕сля по╖хав на Петр╕вку на книжковий базар. Там знайшов б╕льше двадцять магазин╕в з рос╕йськомовними виданнями та заледве два з укра╖нськими.
Треба було закупити нову техн╕ку до мого помешкання. Скористався ╤нтернетом, бо так я звик робити у США ╕ те саме мен╕ порадили друз╕ в Укра╖н╕. Одначе укра╖нський магазин «Розетка» подавав на сайт╕ ╕нформац╕╖ т╕льки по-рос╕йськи. Три рос╕йськомовн╕ асистенти врешт╕ з’╓днали мене з Олександром, який говорив по-укра╖нськи.
По╖хав я на Зах╕д потягом Ки╖в-Льв╕в. М╕й сус╕д по люксу, на щастя, розмовляв по-укра╖нськи. Ми провели при╓мну розмову. Врешт╕, втомившись, я перепросив його, положився та почав читати перший том арх╕вних матер╕ал╕в про Бандеру. Тут я мало не д╕став ╕нсульт. Майже вс╕ матер╕али, нав╕ть листування м╕ж Стецьком ╕ Бандерою, НКВД переклало на рос╕йську мову, а редактори так ╕ залишили.
Один з яскрав╕ших симптом╕в ц╕╓╖ хохлацько╖ хвороби, на м╕й погляд, це недавн╕й виступ пан╕ прем’╓р-м╕н╕стра в кл╕п╕ «не для камери» про «все пропало». Мабуть, це не здивувало мешканц╕в Укра╖ни, що пан╕ Юля Тимошенко розмовля╓ по-укра╖нськи для камери, але поза, чи вдома, говорить по-рос╕йськи. Принаймн╕ вона перехрестилася. Деяк╕ ╖╖ однофракц╕йники нав╕ть публ╕чно, тобто по телебаченн╕, виступають по-рос╕йськи. До реч╕, так ╕ вигляда╓ ц╕ле сусп╕льство з малими ви╖мками. В╕д влади до комерц╕╖, а нав╕ть в осв╕т╕.
В╕дв╕дав я одну особливу державну школу (художню), де в╕дбулися збори з батьками. Правда, переважаюча б╕льш╕сть учител╕в виступали по-укра╖нськи, але одна вчителька перепросилася ╕ перейшла на рос╕йську. Як почала по-рос╕йськи, так вс╕ запити батьк╕в перейшли на рос╕йську. Ця вчителька певне виклада╓ ╕ по-рос╕йськи. Г╕рше того, переходять на рос╕йську вс╕ учн╕ ╕ друг╕ учител╕, ╕ вс╕ вважають, що це «нормальне», а статистика вказу╓, що це ще одна школа з укра╖нською мовою навчання. Задавала вона задачу на л╕тн╕ кан╕кули учням. Бажалося, щоби ╖╖ завдали навчитися державно╖ мови за л╕то. Мен╕ зда╓ться, що в Укра╖н╕, де державна мова ма╓ бути укра╖нська, вона н╕коли такою не буде, якщо не осв╕домиться, що малорос╕йство – це хвороба, яку треба л╕кувати.
У сьогодн╕шн╕й Укра╖н╕ можна пор╕вняти рускомовн╕сть до алкогол╕зму. Алкогол╕к р╕дко зрозум╕╓ чи, тим б╕льше, визна╓, що в╕н хворий на хворобу, яку треба л╕кувати, ╕ тому не л╕ку╓ться. Довкола нього вс╕ ╕нш╕ теж алкогол╕ки ╕ тому нездатн╕, або ж не мають бажання, це ствердити та почати процес л╕кування.
П╕д час свого виступу на IV Форум╕ в Ки╓в╕ у 2007 президент В╕ктор Ющенко, до реч╕, напевне найкращий укра╖нський президент дос╕, в╕дпов╕даючи на мо╖ зауваги щодо укра╖нсько╖ мови, сказав: «Я не можу насильно впроваджувати укра╖нську мову». А я подумав, що президент не т╕льки може, але ма╓ обов’язок моральний ╕ конституц╕йний. Правда, що один президент, ╕ ще й з ур╕заним мандатом через «неконституц╕йн╕» зм╕ни Конституц╕╖ грудня 2004 року, напевно, не в сил╕ вил╕кувати довол╕ хворе сусп╕льство. Але треба робити конкретн╕ вдумлив╕ заходи.
Людина в основ╕ зв╕рина, яка в першу чергу намага╓ться задовольнити сво╖ б╕олог╕чн╕ потреби, тобто бажання по╖сти ╕ забезпечитися в╕д природи. Ц╕ намагання проходять ступнево. Р╕дко людина задовольня╓ться прим╕тивним забезпеченням. Тобто, для перес╕чно╖ людини життя – це змагання за достатками. У сьогодн╕шньому св╕т╕, де грош╕ ╓ задоволення надм╕рност╕ б╕олог╕чних потреб, комерц╕йна д╕яльн╕сть – це основа сусп╕льства. ╤ тому треба починати в╕д комерц╕╖. Приходить на думку технолог╕чна ф╕рма «Розетка». Ця компан╕я, як ╕ кожна в Укра╖н╕, переводить сво╖ заходи майже виключно у рос╕йськ╕й мов╕. Коли б передумовою для л╕цензування ╕ проведень заход╕в було користуватися укра╖нською, «Розетка» без вагання перейшла б на укра╖нську або принаймн╕ запровадила б пр╕оритетно (не паралельно) укра╖нську мову.
Це саме в╕дноситься до виступ╕в речник╕в влади по рад╕о чи телебачення. Держава повинна л╕цензувати по вищ╕й ставц╕ певну к╕льк╕сть неукра╖нськомовних канал╕в. Вс╕ ╕нш╕ зобов’язан╕ переводити еф╕р по-укра╖нськи, або з укра╖нським перекладом. Уяв╕ть, Сав╕к Шустер у прямому еф╕р╕ ╕ в рос╕йськ╕й мов╕ з р╕вночасним перекладом на укра╖нську. Кошт еф╕ру ста╓ подв╕йним. Раптово вс╕ навчаються укра╖нсько╖ мови. Тут сл╕д зрозум╕ти р╕зницю м╕ж двома поняттями: «пр╕оритетно» ╕ «паралельно». Укра╖нська мова н╕коли не пройде у паралельному в╕дношенню з рос╕йською. Рос╕йська мова в Укра╖н╕ ма╓ пр╕оритет на триста п’ятдесят рок╕в ╕стор╕╖. Укра╖нська мова потребу╓ сьогодн╕ пр╕оритету. Конституц╕я ╓ т╕льки основою на документ╕. Без вт╕лення конкретних програм припис Конституц╕╖ чи указ президента, який без чогось конкретного доруча╓ Каб╕нету М╕н╕стр╕в розробити програму впровадження укра╖нсько╖ мови, не ма╓ знач╕ння. До реч╕, як показала пан╕ Юля, у «все пропало», сьогодн╕шн╕й Кабм╕н в особовому склад╕ не ма╓ бажання таке зробити. Це мусить знати президент ╕ тому його указ т╕льки показовий.
Чи можна заборонити рос╕йську мову? Н╕, але ╕ не треба. До реч╕ Рос╕я недавно пожалувалася до Орган╕зац╕╖ Безпеки ╕ Сп╕вроб╕тництва в ╢вроп╕, що в Укра╖н╕ дискрим╕нують проти рос╕йсько╖ мови. Яка ╕рон╕я ╕ зухвал╕сть! Чи у Франц╕╖ дискрим╕нують проти англ╕йсько╖ мови? Чи у Польщ╕ проти н╕мецько╖? Чи у Рос╕╖ проти укра╖нсько╖? Вс╕ дискрим╕нують в користь державно╖ мови. Чи не найвищий час, щоби в Укра╖н╕ позитивну дискрим╕нац╕ю в╕дчула р╕дна мова?

http://www.pravda.com.ua

Аскольд Лозинський,
Президент Св╕тового Конгресу Укра╖нц╕в

ГОЛОС З Д╤АСПОРИ 

Цей голос звернений до земляк╕в наших – укра╖нц╕в Велико╖ Укра╖ни. Голос цей звучав, звучить ╕ буде звучати, допоки б’ються наш╕ неспок╕йн╕ серця. Бо на чужин╕ ми живемо болями ╕ радощами нашо╖ неньки. ╤ хоч ми вже по п’ятдесят рок╕в як громадяни США, а наш╕ душ╕ знаходяться там, в Укра╖н╕.
До написання ц╕╓╖ статт╕ наштовхнули прочитан╕ мною ╕ катастроф╕чно несум╕сн╕ з 18-л╕ттям незалежност╕ Укра╖ни коментар╕ окремих ос╕б, я би сказала, антиукра╖нц╕в, до статт╕ «Стрес в╕д Укра╖ни» Аскольда Лозинського, що була опубл╕кована в «Укра╖нськ╕й правд╕» в╕д 17 липня 2009 року.
╤сну╓ держава, в як╕й не карають за висловлен╕ думки, за слово правди ╕ за вияв кривди. Отож, ╓ свобода слова. А це – велике досягнення, головно оп╕сля режиму, при якому вседозволеною була т╕льки фраза про «мудру парт╕ю», а всяке заперечення ц╕╓╖ «правди» каралося ув’язненням чи смертю.
Ми св╕дом╕ того, що свобода слова, гарантована ус╕м ╕ вся – це вишукан╕сть демократичного ладу. Пригляньмося одначе до того, як саме використовують це ц╕нне право наш╕ земляки. Найкращим прикладом цього ╓ стаття Аскольда Лозинського в╕домого д╕яча укра╖нсько╖ д╕аспори.
Лозинського вразив факт глибинно╖ русиф╕кац╕╖ нашо╖ Батьк╕вщини – Укра╖ни. Це явище в╕н прир╕вняв нав╕ть до тяжко╖ недуги. Так, дуже сумно було тому д╕аспорцев╕, який виховувався на чужин╕, де в укра╖нознавч╕й школ╕ його вчили про красу Укра╖ни, про багатство ╖╖ природи, надр ╕ земл╕.
Вчили його ╕ тому, що ворожий нашому народов╕ комун╕стичний режим ╕деолог╕чно не спроможний зламати дух Укра╖ни, вирвати з сердець ╖╖ д╕тей правду в╕ри христово╖ ╕ любов╕ до р╕дно╖ мови ╕ прадавньо╖ культури.
Ми навчали д╕тей наших, а в тому числ╕ й Аскольда, про вимр╕яну нами ╕стину – що це народ поневолений, але нескорений. Нами проводилися багатолюдн╕ демонстрац╕╖ ╕ м╕тинги перед Сов╓тською амбасадою у Вашингтон╕ в оборон╕ нашого поневоленого народу.
Протестували ус╕м нашим ╓ством з нашими д╕тьми поруч. Виражали свою незгоду з пересл╕дуванням борц╕в за правду. В душ╕ кожний з нас ридав за кривду, чинену наш╕й Батьк╕вщин╕ – Укра╖н╕. Адже ми н╕коли не стали в╕дщепенцями в╕д нашо╖ нац╕╖. Коли людина, вихована в такому дус╕, зустр╕ча╓ в Укра╖н╕, вже не поневолен╕й, байдуж╕сть до духових ц╕нностей, до укра╖нсько╖ книжки, преси, до укра╖нсько╖ мови, то вона й висловлю╓ б╕ль ╕ обурення таким станом.
Так, Аскольд Лозинський, скориставшись ╕з свободи слова, написав протестну статтю. Якою ж була реакц╕я його земляк╕в? Вони виразили невдоволення проти думок ╕ вражень д╕аспорця. Отож, теж мали в╕льний висл╕в думки. Т╕льки як╕сть того вислову була дуже сумн╕вна. Було це обливання болотом автора ╕з вживанням «вишуканих» нецензурних сл╕в ╕ лайки. Вияв погорди ╕ ненавист╕. Та квал╕ф╕кац╕я такого вислову – це вже несвобода (високе слово!), а свав╕лля. Прояв некультурност╕ ╕ при тому глибокого в╕дчуження в╕д свого, р╕дного. Був це продукт сов╓тсько╖ ╕ндоктринац╕╖, себто все, що д╕йсно укра╖нське (мова, нац╕ональний св╕тогляд, любов до Батьк╕вщини) – це оте зло, якого нев╕льно допускати до скал╕чено╖ сов╓тським режимом радянсько╖ людини. Це вияв перемоги зла.
╢ у тих репл╕ках ╕ кам╕нчик в сторону нашо╖, старшо╖ генерац╕╖, яка виховувала в нац╕ональному дус╕ отаких аскольд╕в. А ╖х тут, поза кордонами Велико╖ Укра╖ни, багато. Тож спробу╓мо в╕дпов╕сти деяким злепо╕нформованим дописувачам.
До Друго╖ св╕тово╖ в╕йни наша кра╖на була п╕д р╕зними окупац╕ями ╕ були це: польська, румунська, угорська ╕ сов╓тська. У трьох перших режим був сем╕демократичний, а в сов╓тськ╕й – тотал╕тарний. П╕сля пакту Молотова-Р╕ббентропа 1939 року ╕ в╕йни н╕мецького ╤╤╤ рейху проти Польщ╕, зах╕дн╕ земл╕ (Галичина, Волинь ╕ Пол╕сся) д╕сталися Радянському Союзов╕, який впродовж 14 м╕сяц╕в свого панування встиг зруйнувати громадське (не п╕дп╕льне) укра╖нське життя, проводячи арешти серед ╕нтел╕генц╕╖. Багатьох з них було розстр╕ляно без сл╕дства ╕ суду.
Ця влада внесла спустошення у побутове та громадське життя, а по зак╕нченню в╕йни, незгодним з режимом треба було залишати все надбане за життя ╕ йти в нев╕доме з клунками в руках. Цей «╕сход» був траг╕чним для кожного з нас. Так, мо╖й родин╕ довелося йти на Зах╕д з Волин╕, а родин╕ Лозинських з Галичини, бо сх╕д нами вже був апробований. Битими чужими шляхами, часто п╕шки, часом у товарних вагонах – так пробивалася на Зах╕д укра╖нська ем╕грац╕я. П╕д бомбами, у голод╕ ╕ холод╕ так ╕ попали ми в табори DР (перем╕щених ос╕б).
╤ п╕шло, по╖хало. Через р╕зн╕ допомогов╕ орган╕зац╕╖ люди д╕ставалися кораблями на ╕нш╕ континенти. Нам, под╕бно як ╕ родин╕ Лозинських, довелося д╕статися до Америки. А прибувши до Америки (П╕вденно╖ Америки, Австрал╕╖), наш╕ ем╕гранти зустр╕лися ╕з незнаним св╕том, де була м╕шанина р╕зних народностей, але був такий лад, який не передбачав кари за погляди людей.
Отже, п╕сля тотал╕тарних потуг в╕дчувся подих свободи. Тут були карн╕ справи за злочини, а не за висл╕в погляд╕в. Незважаючи на наявн╕сть добро╖ осв╕ти, майже вс╕ ем╕гранти шукали негайно ф╕зично╖ прац╕, щоб вижити. У тяжкому, незвичному кл╕мат╕ нелегка ф╕зична праця була часто виснажливою. Але почуття свободи перемагало ус╕ труднощ╕. Св╕дом╕сть того, що вноч╕ не прибуде «чорний ворон», щоб погубити життя, зруйнувати родину, вселяла у виснажених скитальц╕в нов╕ сили. Тут пригадався досв╕д громадського життя у зах╕дних окупац╕ях, у яких проживали до в╕йни наш╕ батьки ╕ ми з ними.
Дуже нелегко жилося, але все ж вирувало громадське життя; сусп╕льство не було сковане ц╕лковитими заборонами так, як у Сов╓тському Союз╕. Цей досв╕д ╕ довелося використати на новому поселенн╕. Одними ╕з перших зусиль було творити суботн╕ укра╖нознавч╕ школи, щоб не залишити наших д╕тей безбатченками, не знаючими н╕ роду, н╕ племен╕. Учительськ╕ громади, плани прац╕, творення п╕дручник╕в стало першим завданням.
Пригадали основи кооперац╕╖ ╕ створили кредитов╕ сп╕лки – «Самопом╕ч», Злучений Укра╖нсько-Американський Допомоговий Ком╕тет (ЗУАДК). Цей ком╕тет виручив не одного укра╖нця, хто переселився в США. Працю╓ в╕н ╕ понин╕. Були орган╕зован╕ ╕ працюють дотепер укра╖нськ╕ ╕нститути й ун╕верситети, а також науково-досл╕дн╕ кафедри, що вивчали ╕стор╕ю праненьки, визвольну боротьбу народу, а також насл╕дки ╕ реал╕╖ ем╕грац╕йного життя д╕аспори. Нов╕ ем╕гранти включалися до вже ╕снуючих громадських орган╕зац╕й, до Народних Дом╕в, ставали параф╕янами церков, побудованих нашими попередниками. Уже в перших роках по переселенню почалася ╕ видавнича праця. П╕дтримувалися вже д╕юч╕ видавництва й творено нов╕. Збагачено працею органи вже ╕снуючих ж╕ночих орган╕зац╕й – Союз Укра╖нок ╕ Укра╖нський Золотий Хрест. Творено органи молодечих орган╕зац╕й «Пласт» тощо.
Створене у 1950 роц╕ видавництво «Ки╖в» друкувало прац╕ укра╖нських класик╕в, а також перекладене у тому ж роц╕ укра╖нською мовою «Слово о полку ╤горев╕м». ╤, по сут╕, вся наша ем╕грац╕я п╕дтримувала видання «Енциклопед╕я Укра╖нознавства» (Париж, Нью-Йорк), що друкувалося за ╕н╕ц╕ативи пластун╕в.
Нехай же ця коротка, не обтяжена цитатами ╕ датами ╕нформац╕я, буде в╕дпов╕ддю на кинутий закид, чого, мовляв, ви по╖хали в Америку ╕ що там робили ╕ робите. Не зайвим буде на к╕нець пригадати тим антиукра╖нським укра╖нцям Шевченкову пересторогу:
«Схамен╕ться, будьте люди,
Бо лихо вам буде».

Натал╕я ПАЗУНЯК,
професор, державний секретар останнього Уряду Укра╖ни в екзил╕, США.

В╕д «УП». Пан╕ Натал╕я ╓ нащадком родин Полуботк╕в, Скоропадських ╕ Шульг╕них.
http://www.pravda.com.ua

ТИМ ЧАСОМ…

«ТОЙ, ХТО ПРАЦЮ╢ ПРОТИ МОВИ, – В ОПОЗИЦ╤╥ ДО СВОГО НАРОДУ...»

Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко не допустить закриття у Криму укра╖номовно╖ газети «Флот Укра╖ни» – видання М╕н╕стерства оборони, що випуска╓ ВМС Укра╖ни у Севастопол╕. «Я не дозволю закрити цю газету», – сказав В╕ктор Ющенко на прес-конференц╕╖ в Криму, де в╕дбулися тактичн╕ навчання В╕йськово-Морських Сил ЗСУ.
Глава держави доручив командувачу ЗСУ ╕ в. о. м╕н╕стра оборони категорично в╕дхилити пропозиц╕ю Першого в╕це-прем’╓р-м╕н╕стра щодо л╕кв╕дац╕╖ цього видання. Президент п╕дкреслив, що за вс╕х обставин, як╕ сьогодн╕ ╓ у Криму, зокрема, присутност╕ Укра╖нського флоту, уряд мав би навпаки робити все для зб╕льшення укра╖номовних видань, у тому числ╕ в╕домчих.
«Це зворотна пол╕тика, н╕ж та, яку проводить Президент кра╖ни, ╕ яко╖ потребують, переконаний, громадяни Укра╖ни, що проживають у Криму», – сказав В╕ктор Ющенко. В╕н висловив переконання, що джерела ф╕нансування газети «Флот Укра╖ни» будуть знайден╕ поза урядом.
Президент наголосив, що без утвердження в кра╖н╕ державно╖ мови не буде безпосередньо ╕ само╖ держави. «Паралель проста: той, хто працю╓ проти мови, працюватиме в опозиц╕╖ до пол╕тики Президента, в опозиц╕╖ до свого народу», – переконаний В╕ктор Ющенко. За його словами, видання в Криму газети укра╖нською мовою ╓ принциповим з точки зору демонстрац╕╖ укра╖нсько╖ присутност╕ на ц╕й територ╕╖.

http://www.president.gov.ua/news/15313.html

*   *   *

«Закриття видання В╕йськово-Морських Сил «Флот Укра╖ни» – черговий етап уряду в процес╕ остаточного знищення укра╖нського флоту», – переконаний перший командувач ВМС Укра╖ни, в╕це-адм╕рал, член Центрального Проводу Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ Борис Кожин. На його думку, «урядовц╕ не лише закривають газету, яка ╓ ╓диним укра╖нським патр╕отичним виданням Севастополя, а позбавляють укра╖нських моряк╕в права на власну думку та позиц╕ю». Так пол╕тик прокоментував ╕н╕ц╕ативу в╕це-прем’╓ра Укра╖ни Олександра Турчинова, котрий в╕ддав розпорядження в. о. м╕н╕стра оборони Укра╖ни припинити випуск газети В╕йськово-Морських Сил «Флот Укра╖ни» ╕ л╕кв╕дувати в╕дпов╕дний видавничий комплекс, пов’язаний з ц╕╓ю газетою.
╤н╕ц╕ативу Турчинова Кожин назвав «типовим проявом цензури», оск╕льки «Флот Укра╖ни» завжди захищав права укра╖нських моряк╕в, в тому числ╕ й щодо неналежного р╕вня ф╕нансування ВМС Укра╖ни».
Зважаючи на це, резюмував пол╕тик, «Уряд Тимошенко проводить ц╕леспрямовану пол╕тику нищення укра╖нського флоту, який позбавлений необх╕дного ф╕нансування на бойову п╕дготовку та оновлення в╕йськово╖ техн╕ки». «Тепер же моряк╕в позбавляють довести до народу правду про реальний стан ВМС Укра╖ни», – п╕дсумував Борис Кожин.

*   *   *

«Рос╕йськ╕ засоби енергетичного та во╓нного тиску Кремль вир╕шив доповнити ╕нформац╕йними. Той факт, що п╕дготовку рос╕йських ╕нформац╕йних фах╕вц╕в передають у п╕дпорядкування М╕н╕стерства оборони РФ, св╕дчить про планован╕ широкомасштабн╕ зовн╕шн╕ операц╕╖, – перш за все, проти Укра╖ни», – заявив Герой Укра╖ни, член Правл╕ння Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ Степан Хмара. Так пол╕тик прокоментував доручення Президента РФ Дмитра Медвед╓ва м╕н╕стру оборони РФ Анатол╕ю Сердюкову протягом м╕сяця створити Центр з п╕дготовки фах╕вц╕в з ╕нформац╕йного протиборства.
«При РНБОУ ма╓ бути створений спецп╕дрозд╕л, який в╕дсл╕дковував би акти ╕нформац╕йно╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни ╕ розробляв пропозиц╕╖ для СБУ та ╕нших правоохоронних орган╕в щодо протид╕╖ ним», – вважа╓ представник УНП. У той же час, на його думку, «Укра╖на ма╓ формувати у сво╖х громадян культуру споживання ╕нформац╕╖». На думку Хмари, «вихованню культури, яка сприятиме формуванню ст╕йкого ╕мун╕тету до брехн╕ ╕з зовн╕шн╕х джерел, сприятиме якомога повна, правдива, об’╓ктивна ╕нформац╕я про ╕стор╕ю Укра╖ни, засади ╖╖ зовн╕шньо╖ та внутр╕шньо╖ пол╕тики».
«Наступним кроком ма╓ стати формування власного ╕нформац╕йного простору, ст╕йкого до прояв╕в зовн╕шньо╖ агрес╕╖», – вважа╓ пол╕тик. «Перш за все, йдеться про зб╕льшення к╕лькост╕ укра╖нських видань, як╕ б транслювали власне укра╖нську позиц╕ю, а не передруки з зовн╕шн╕х джерел», – зазначив представник УНП. На його думку, «значну роль у цьому процес╕ в╕д╕граватиме «профес╕йна етика журнал╕ст╕в, як╕ мають доносити до укра╖нц╕в об’╓ктивну ╕нформац╕ю, а не продукувати «жовт╕» скандали».

*   *   *

╤з закликом якнайшвидше ухвалити законопроекти „Про безпеку ╕нформац╕йного простору” та „Про нац╕ональн╕ ╕нтереси Укра╖ни” до Верховно╖ Ради звернувся голова Одесько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ Андр╕й Карпенко.
„Сьогодн╕ укра╖нське населення все част╕ше нада╓ перевагу рос╕йським ЗМ╤, як╕ пропагують сепаратистськ╕ ╕де╖, розказують про неправильну позиц╕ю укра╖нсько╖ влади, – зазначив Карпенко. Пол╕тик вважа╓, що ц╕ законопроекти дозволять п╕дтримати пол╕тичний та громадський рух Укра╖ни, а завдяки ╕нформац╕йн╕й пол╕тиц╕ Укра╖на завжди зможе донести власну точку зору до населення та п╕дтримати його патр╕отичний дух.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7935

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков