Версiя для друку Обговорити в форумi

У НАС В ГОСТЯХ

Вже після прибуття літаком до Сімферополя Гаррі Каспаров повідомив про величезну різницю між Росією і Україною: у Києві за п’ять годин очікування пересадки він не побачив жодного “поліцейського”. Це настільки вразило новітнього політика, що він повторив цю фразу наступного дня кілька разів і в Севастополі, і в адміністративному центрі Криму.
До нашого міста тринадцятий чемпіон світу з шахів потрапив на запрошення організації ветеранів Афганістану та Чечні “Забутий полк”, яка вирішила провести шаховий турнір з участю військових моряків ЧФ Росії та ВМС України та організувала програму перебування Гаррі Каспарова у місті військової слави. Але вже напередодні прибуття легендарного шахіста з боку Міністерства оборони Росії почались категоричні заборони морякам Чорноморського флоту брати участь у шахових змаганнях, потім заборонили проведення прес-конференції в “Домі Москви” у Севастополі, “вступати в будь-які контакти з Каспаровим” та відвідування кораблів ЧФ Росії. Але на цьому московський вплив на візит опозиціонера до українського Севастополя не закінчився.
Таким чином, програмка змагань із зображенням прапорів наших держав втратила суттєве наповнення ще до початку турніру. Але бажаючих побачити в реальності легендарного шахіста було все ж багато і, на щастя, вони не залежали від примх російської влади. Турнір відбувся.
А перед ним чемпіон світу виступив перед заповненим шаховим залом. Він пригадав, що в Україні йому довелось бути всього двічі і давно – у 1974 та 1976 роках. Із Севастополем він має спогади про підписання листа від Союзу шахістів СРСР на захист шахового клубу, який відбирали.
Отже, справжнє відкриття України і Севастополя сучасним російським опозиційним політиком відбулось після закінчення у 2005 році шахової кар’єри.
Після початку турніру російська делегація урочисто поклала квіти до пам’ятника загиблим в Афганістані та відвідала музей. Між присутніми відбулась щира розмова і вже тут, на просте запитання колишнього солдата: “Ну як там, в Росії?”, Каспаров дав розгорнуту відповідь про його погляди на сучасну політику Росії, про виклики, що постали перед нею, про становище на Кавказі тощо. Власне, про все це він говорив і на прес-конференції, яка відбулась просто неба біля меморіалу захисникам Севастополя 1941-1942 рр. Прямі цитати відповідей Гаррі Каспарова виділені в окремий розділ.
У минулому числі газети надруковане фото нашого героя із головою Союзу українок Севастополя Богданою Процак. Разом з теплими побажаннями вона висловила думку, що, якби Каспаров був Президентом Росії, то краще було б і самій Росії, і всьому світу. Зрозуміло, що такий випадок є малоймовірним, але логіка мислення є цікавою.
У Севастопольській міській державній адміністрації (СМДА) гість провів зустрічі із заступником голови Володимиром Казаріним та головою Сергієм Кунициним. Відбувся обмін подарунками – шахіст подарував кілька комплектів шахів та підписав свої книги. Навзаєм Сергій Куницин передав Каспарову ошатне рідкісне видання – двотомник “Україна. Поезія тисячоліть”.
Після обіду в ресторані “Арарат” – запис на СРДТРК та в телерадіокомпанії ВМС ЗС України “Бриз” (побачити більше фото та послухати інтерв’ю – з адреси http://ukrlife.org/main/tribuna/kasparov.html ). На оновленій літній естраді на Приморському бульварі за участі чемпіона світу відбулося нагородження переможців шахового турніру грамотами та цінними подарунками. Головний приз турніру «Севастопольська тура» Гаррі Каспаров вручив курсанту Севастопольського військово-морського інституту імені П. С. Нахімова Павлу Баковецькому.
Після цього розпочався сеанс одночасної гри на 13 дошках. У сутінках допомогли свічки та автомобільні фари. Одну партію чемпіон світу несподівано програв кандидату в майстри спорту з Ялти Олександру Стригіну, потрапивши у дебютну пастку.
Вже після відвідин Севастополя і Криму Гаррі Каспаров на своєму сайті написав: «Поїздка вийшла дуже інформативною і захоплюючою. Треба вже думати про те, коли пощастить вирватися в Крим за новою порцією вражень...».
Сам Гаррі Каспаров справив враження інтелігентної, вихованої, але й емоційної людини. Він, як шахіст, точно висловлював свої думки. З радістю спілкувався з простими людьми, владою, журналістами. Відчувався певний голод щодо можливості довести свої думки якнайширшому загалу – в Росії такої можливості для опозиції не існує, натомість є тотальна блокада опозиційних політиків, навіть поза її межами.
І ще про вирішальний московський вплив на ЗМІ в Криму незалежно від їхньої державної та майнової приналежності. Абсолютна більшість висвітлила виключно шаховий бік візиту Гаррі Каспарова до Севастополя. На публікацію висловлених думок Каспарова-політика якимсь кремлівським ляльководом і господарем цих журналістів Карабасом-Барабасом була накладена жорстка заборона.

ЩО КАЗАВ КАСПАРОВ

ПРО МІСЦЕ РОСІЇ В ГЛОБАЛЬНОМУ СВІТІ

І Медведєв, і Путін визнають, що країна є сьогодні сировинним придатком, причому, не тільки Заходу, але і Китаю. Ніякого інноваційного прориву немає. Інновації – це не просто заклинання, інноваційні технології – це результат динамічного розвитку суспільства. Влада починає усвідомлювати, що побудована нею вертикаль і інновації не поєднуються. Тому що люди повинні мати можливість себе реалізувати, а не жити в мертвій обстановці домінування чиновництва. З іншого боку, відмовитися від цієї вертикалі влада не може. Тому що її зміст – відтворення усе більшої влади і грошей. Щоб змінити ситуацію, потрібно зламати політичну систему, яка нічого, крім паразитування на економіці країни, не робить. Я згоден з оцінкою Джозефа Байдена про те, що Росія безнадійно програє в глобальній конкуренції – і з кожним роком це відставання тільки посилюється.

ПРО РОСІЙСЬКУ ВЛАДУ

У тому вигляді, в якому сьогодні існує російська влада, ось цей двоголовий бройлер, я думаю, до 2012 року вона не доживе.
Насправді криза продовжується, і ось ці фінансово-економічні проблеми рано чи пізно примусять людей розуміти: звичайно, якщо не буде Путіна з Медведєвим – буде хаос, але якщо вони залишаться, то буде точно гаплик. І коли вибирати між гарантованою катастрофою і хаосом, все ж таки багато хто почне вибирати хаос, який дає хоч якісь шанси. В Росії ніхто не знає, коли будуть вибори, але зате відомо, хто переможе.

ПРО РОСІЙСЬКУ ЕКОНОМІКУ

Усі цифри показують, що капітал вже давно увесь вивезений. Московський бюджет зараз заклопотаний тим, як рятувати імперію пані Батуриної (дружини мера Москви Юрія Лужкова – М. В.), і в кожному російському місті, у кожному російському регіоні та сама ситуація: накопичені фінансові ресурси зараз використовуються не для допомоги людям, не для допомоги тим, кому треба насправді допомагати, а для того, щоб зберігати от ці неефективні, громіздкі, забюрократизовані структури, які нічого іншого, крім як паразитувати на радянській спадщині, не можуть.

ПРО ЛИСТ МЕДВЕДЄВА ДО ЮЩЕНКА

Лист Медведєва – це просто посміховисько. Таке відчуття, що він пише тому, кому може написати. Адже він розуміє межі своєї влади. Саркозі він написати не може. Медведєв не може зняти Кадирова, зате може зняти третьорядного начальника в Інгушетії. Лист абсурдний. Я читаю і не розумію, чому ці всі претензії зібрані разом.
Яка влада буде в Україні через півроку, ніхто не знає. Це і є головний символ демократії: вибори точно будуть, але ніхто не знає, хто переможе. Це і є свідченням того, що демократія в Україні існує. Медведєва і його начальника це, мабуть, дико нервує.

ПРО МОЖЛИВІСТЬ ВІЙНИ РОСІЇ З УКРАЇНОЮ

Рік тому всі говорили про те, що не може бути війни між Росією і Грузією. Виявилося, що це можливо, тому що є конкретні інтереси. Війна була підготовлена путінським режимом, мала експансіоністські плани.<…>
Логіка не допускає того, що може початися війна з Україною. Незрозуміло, з якого приводу. Тому рівень провокацій може бути будь-яким. Та й того нахабства і ейфорії, як торік, пов’язаних з високими цінами на нафту, сьогодні немає. Але потрібно пам’ятати, що в них абсолютно немає алергії на кров. Ми дотепер не знаємо, хто підірвав будинки в 1999 році, на їхніх руках кров чеченської війни, «Норд-ост», Беслан. Чекати можна чого завгодно. Але я сподіваюся, що їхній адміністративний потенціал, драйв шпани, яка дорвалася до величезної влади, сходить нанівець.

ПРО КАВКАЗ

Кавказ знаходиться у вогні війни. Це особлива ситуація. Частина території Росії занурена у війну, тільки незрозуміло – кого з ким. На кожну катастрофу влада відповідає: “Cитуація під контролем, хвилюватись не треба”.
Росія, російські платники податків платять данину Кадирову за те, що він демонструє лояльність Путіну, – п’ять мільярдів доларів щорічно. За те, щоб кадировські найманці вбивали людей по всьому світу? Ми не лише погіршили ситуацію, а й змінили логіку протистояння. І Дудаєв, і Масхадов були офіцерами Радянської армії, з ними можна було про щось домовитись.

ПРО ЗАБОРОНИ З БОКУ ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ РФ

Я не здивований такою реакцією російського військового відомства. Мене, навпаки, здивував оптимізм наших представників тут, які говорили, що чорноморці братимуть участь. Мій досвід поїздок Росією свідчить, що останньої миті завжди буде якесь втручання. Це панічний страх перед спілкуванням.
Що такого страшного у шаховому турнірі? Ну, потисну я руки переможцям, ну, щось скажу. Я вважаю, що робити замах на ту шахову спільність, яка збереглася з радянських часів, це – боягузтво, низькість і деінтелектуалізація влади. Вона панічно боїться будь-якого нормального інтелектуального спілкування. Я також ображений, що серед офіцерів не знайшлось людей, які готові поводитися як громадяни Росії, а не як служиві люди.

ПРО КРИМ

Розповсюджені в Москві уявлення про кримський сепаратизм є плодом шаленої пропаганди і лужковсько-затулінських фантазій.

ПРО СЕВАСТОПОЛЬ

Я незвичайно почуваюсь у Севастополі. Тут усі навколо говорять російською мовою, але інша обстановка. Нагадує ті часи, коли шахи були важливою частиною нашого суспільного і культурного життя. Тут радянські традиції зберігаються.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.
(Фото автора).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2009 > Тема "З потоку життя"