"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2009 > Тема "З потоку життя"
#36 за 04.09.2009
ХТО БО╥ТЬСЯ ГАРР╤ КАСПАРОВА?
У НАС В ГОСТЯХ
Вже п╕сля прибуття л╕таком до С╕мферополя Гарр╕ Каспаров пов╕домив про величезну р╕зницю м╕ж Рос╕╓ю ╕ Укра╖ною: у Ки╓в╕ за п’ять годин оч╕кування пересадки в╕н не побачив жодного “пол╕цейського”. Це наст╕льки вразило нов╕тнього пол╕тика, що в╕н повторив цю фразу наступного дня к╕лька раз╕в ╕ в Севастопол╕, ╕ в адм╕н╕стративному центр╕ Криму. До нашого м╕ста тринадцятий чемп╕он св╕ту з шах╕в потрапив на запрошення орган╕зац╕╖ ветеран╕в Афган╕стану та Чечн╕ “Забутий полк”, яка вир╕шила провести шаховий турн╕р з участю в╕йськових моряк╕в ЧФ Рос╕╖ та ВМС Укра╖ни та орган╕зувала програму перебування Гарр╕ Каспарова у м╕ст╕ в╕йськово╖ слави. Але вже напередодн╕ прибуття легендарного шах╕ста з боку М╕н╕стерства оборони Рос╕╖ почались категоричн╕ заборони морякам Чорноморського флоту брати участь у шахових змаганнях, пот╕м заборонили проведення прес-конференц╕╖ в “Дом╕ Москви” у Севастопол╕, “вступати в будь-як╕ контакти з Каспаровим” та в╕дв╕дування корабл╕в ЧФ Рос╕╖. Але на цьому московський вплив на в╕зит опозиц╕онера до укра╖нського Севастополя не зак╕нчився. Таким чином, програмка змагань ╕з зображенням прапор╕в наших держав втратила сутт╓ве наповнення ще до початку турн╕ру. Але бажаючих побачити в реальност╕ легендарного шах╕ста було все ж багато ╕, на щастя, вони не залежали в╕д примх рос╕йсько╖ влади. Турн╕р в╕дбувся. А перед ним чемп╕он св╕ту виступив перед заповненим шаховим залом. В╕н пригадав, що в Укра╖н╕ йому довелось бути всього дв╕ч╕ ╕ давно – у 1974 та 1976 роках. ╤з Севастополем в╕н ма╓ спогади про п╕дписання листа в╕д Союзу шах╕ст╕в СРСР на захист шахового клубу, який в╕дбирали. Отже, справжн╓ в╕дкриття Укра╖ни ╕ Севастополя сучасним рос╕йським опозиц╕йним пол╕тиком в╕дбулось п╕сля зак╕нчення у 2005 роц╕ шахово╖ кар’╓ри. П╕сля початку турн╕ру рос╕йська делегац╕я урочисто поклала кв╕ти до пам’ятника загиблим в Афган╕стан╕ та в╕дв╕дала музей. М╕ж присутн╕ми в╕дбулась щира розмова ╕ вже тут, на просте запитання колишнього солдата: “Ну як там, в Рос╕╖?”, Каспаров дав розгорнуту в╕дпов╕дь про його погляди на сучасну пол╕тику Рос╕╖, про виклики, що постали перед нею, про становище на Кавказ╕ тощо. Власне, про все це в╕н говорив ╕ на прес-конференц╕╖, яка в╕дбулась просто неба б╕ля мемор╕алу захисникам Севастополя 1941-1942 рр. Прям╕ цитати в╕дпов╕дей Гарр╕ Каспарова вид╕лен╕ в окремий розд╕л. У минулому числ╕ газети надруковане фото нашого героя ╕з головою Союзу укра╖нок Севастополя Богданою Процак. Разом з теплими побажаннями вона висловила думку, що, якби Каспаров був Президентом Рос╕╖, то краще було б ╕ сам╕й Рос╕╖, ╕ всьому св╕ту. Зрозум╕ло, що такий випадок ╓ малоймов╕рним, але лог╕ка мислення ╓ ц╕кавою. У Севастопольськ╕й м╕ськ╕й державн╕й адм╕н╕страц╕╖ (СМДА) г╕сть пров╕в зустр╕ч╕ ╕з заступником голови Володимиром Казар╕ним та головою Серг╕╓м Кунициним. В╕дбувся обм╕н подарунками – шах╕ст подарував к╕лька комплект╕в шах╕в та п╕дписав сво╖ книги. Навза╓м Серг╕й Куницин передав Каспарову ошатне р╕дк╕сне видання – двотомник “Укра╖на. Поез╕я тисячол╕ть”. П╕сля об╕ду в ресторан╕ “Арарат” – запис на СРДТРК та в телерад╕окомпан╕╖ ВМС ЗС Укра╖ни “Бриз” (побачити б╕льше фото та послухати ╕нтерв’ю – з адреси http://ukrlife.org/main/tribuna/kasparov.html ). На оновлен╕й л╕тн╕й естрад╕ на Приморському бульвар╕ за участ╕ чемп╕она св╕ту в╕дбулося нагородження переможц╕в шахового турн╕ру грамотами та ц╕нними подарунками. Головний приз турн╕ру «Севастопольська тура» Гарр╕ Каспаров вручив курсанту Севастопольського в╕йськово-морського ╕нституту ╕мен╕ П. С. Нах╕мова Павлу Баковецькому. П╕сля цього розпочався сеанс одночасно╖ гри на 13 дошках. У сут╕нках допомогли св╕чки та автомоб╕льн╕ фари. Одну парт╕ю чемп╕он св╕ту неспод╕вано програв кандидату в майстри спорту з Ялти Олександру Стриг╕ну, потрапивши у дебютну пастку. Вже п╕сля в╕дв╕дин Севастополя ╕ Криму Гарр╕ Каспаров на сво╓му сайт╕ написав: «По╖здка вийшла дуже ╕нформативною ╕ захоплюючою. Треба вже думати про те, коли пощастить вирватися в Крим за новою порц╕╓ю вражень...». Сам Гарр╕ Каспаров справив враження ╕нтел╕гентно╖, виховано╖, але й емоц╕йно╖ людини. В╕н, як шах╕ст, точно висловлював сво╖ думки. З рад╕стю сп╕лкувався з простими людьми, владою, журнал╕стами. В╕дчувався певний голод щодо можливост╕ довести сво╖ думки якнайширшому загалу – в Рос╕╖ тако╖ можливост╕ для опозиц╕╖ не ╕сну╓, натом╕сть ╓ тотальна блокада опозиц╕йних пол╕тик╕в, нав╕ть поза ╖╖ межами. ╤ ще про вир╕шальний московський вплив на ЗМ╤ в Криму незалежно в╕д ╖хньо╖ державно╖ та майново╖ приналежност╕. Абсолютна б╕льш╕сть висв╕тлила виключно шаховий б╕к в╕зиту Гарр╕ Каспарова до Севастополя. На публ╕кац╕ю висловлених думок Каспарова-пол╕тика якимсь кремл╕вським ляльководом ╕ господарем цих журнал╕ст╕в Карабасом-Барабасом була накладена жорстка заборона.
ЩО КАЗАВ КАСПАРОВ
ПРО М╤СЦЕ РОС╤╥ В ГЛОБАЛЬНОМУ СВ╤Т╤
╤ Медвед╓в, ╕ Пут╕н визнають, що кра╖на ╓ сьогодн╕ сировинним придатком, причому, не т╕льки Заходу, але ╕ Китаю. Н╕якого ╕нновац╕йного прориву нема╓. ╤нновац╕╖ – це не просто заклинання, ╕нновац╕йн╕ технолог╕╖ – це результат динам╕чного розвитку сусп╕льства. Влада почина╓ усв╕домлювати, що побудована нею вертикаль ╕ ╕нновац╕╖ не по╓днуються. Тому що люди повинн╕ мати можлив╕сть себе реал╕зувати, а не жити в мертв╕й обстановц╕ дом╕нування чиновництва. З ╕ншого боку, в╕дмовитися в╕д ц╕╓╖ вертикал╕ влада не може. Тому що ╖╖ зм╕ст – в╕дтворення усе б╕льшо╖ влади ╕ грошей. Щоб зм╕нити ситуац╕ю, потр╕бно зламати пол╕тичну систему, яка н╕чого, кр╕м паразитування на економ╕ц╕ кра╖ни, не робить. Я згоден з оц╕нкою Джозефа Байдена про те, що Рос╕я безнад╕йно програ╓ в глобальн╕й конкуренц╕╖ – ╕ з кожним роком це в╕дставання т╕льки посилю╓ться.
ПРО РОС╤ЙСЬКУ ВЛАДУ
У тому вигляд╕, в якому сьогодн╕ ╕сну╓ рос╕йська влада, ось цей двоголовий бройлер, я думаю, до 2012 року вона не доживе. Насправд╕ криза продовжу╓ться, ╕ ось ц╕ ф╕нансово-економ╕чн╕ проблеми рано чи п╕зно примусять людей розум╕ти: звичайно, якщо не буде Пут╕на з Медвед╓вим – буде хаос, але якщо вони залишаться, то буде точно гаплик. ╤ коли вибирати м╕ж гарантованою катастрофою ╕ хаосом, все ж таки багато хто почне вибирати хаос, який да╓ хоч як╕сь шанси. В Рос╕╖ н╕хто не зна╓, коли будуть вибори, але зате в╕домо, хто переможе.
ПРО РОС╤ЙСЬКУ ЕКОНОМ╤КУ
Ус╕ цифри показують, що кап╕тал вже давно увесь вивезений. Московський бюджет зараз заклопотаний тим, як рятувати ╕мпер╕ю пан╕ Батурино╖ (дружини мера Москви Юр╕я Лужкова – М. В.), ╕ в кожному рос╕йському м╕ст╕, у кожному рос╕йському рег╕он╕ та сама ситуац╕я: накопичен╕ ф╕нансов╕ ресурси зараз використовуються не для допомоги людям, не для допомоги тим, кому треба насправд╕ допомагати, а для того, щоб збер╕гати от ц╕ неефективн╕, гром╕здк╕, забюрократизован╕ структури, як╕ н╕чого ╕ншого, кр╕м як паразитувати на радянськ╕й спадщин╕, не можуть.
ПРО ЛИСТ МЕДВЕД╢ВА ДО ЮЩЕНКА
Лист Медвед╓ва – це просто посм╕ховисько. Таке в╕дчуття, що в╕н пише тому, кому може написати. Адже в╕н розум╕╓ меж╕ сво╓╖ влади. Саркоз╕ в╕н написати не може. Медвед╓в не може зняти Кадирова, зате може зняти третьорядного начальника в ╤нгушет╕╖. Лист абсурдний. Я читаю ╕ не розум╕ю, чому ц╕ вс╕ претенз╕╖ з╕бран╕ разом. Яка влада буде в Укра╖н╕ через п╕вроку, н╕хто не зна╓. Це ╕ ╓ головний символ демократ╕╖: вибори точно будуть, але н╕хто не зна╓, хто переможе. Це ╕ ╓ св╕дченням того, що демократ╕я в Укра╖н╕ ╕сну╓. Медвед╓ва ╕ його начальника це, мабуть, дико нерву╓.
ПРО МОЖЛИВ╤СТЬ В╤ЙНИ РОС╤╥ З УКРА╥НОЮ
Р╕к тому вс╕ говорили про те, що не може бути в╕йни м╕ж Рос╕╓ю ╕ Груз╕╓ю. Виявилося, що це можливо, тому що ╓ конкретн╕ ╕нтереси. В╕йна була п╕дготовлена пут╕нським режимом, мала експанс╕он╕стськ╕ плани.<…> Лог╕ка не допуска╓ того, що може початися в╕йна з Укра╖ною. Незрозум╕ло, з якого приводу. Тому р╕вень провокац╕й може бути будь-яким. Та й того нахабства ╕ ейфор╕╖, як тор╕к, пов’язаних з високими ц╕нами на нафту, сьогодн╕ нема╓. Але потр╕бно пам’ятати, що в них абсолютно нема╓ алерг╕╖ на кров. Ми дотепер не зна╓мо, хто п╕д╕рвав будинки в 1999 роц╕, на ╖хн╕х руках кров чеченсько╖ в╕йни, «Норд-ост», Беслан. Чекати можна чого завгодно. Але я спод╕ваюся, що ╖хн╕й адм╕н╕стративний потенц╕ал, драйв шпани, яка дорвалася до величезно╖ влади, сходить нан╕вець.
ПРО КАВКАЗ
Кавказ знаходиться у вогн╕ в╕йни. Це особлива ситуац╕я. Частина територ╕╖ Рос╕╖ занурена у в╕йну, т╕льки незрозум╕ло – кого з ким. На кожну катастрофу влада в╕дпов╕да╓: “Cитуац╕я п╕д контролем, хвилюватись не треба”. Рос╕я, рос╕йськ╕ платники податк╕в платять данину Кадирову за те, що в╕н демонстру╓ лояльн╕сть Пут╕ну, – п’ять м╕льярд╕в долар╕в щор╕чно. За те, щоб кадировськ╕ найманц╕ вбивали людей по всьому св╕ту? Ми не лише пог╕ршили ситуац╕ю, а й зм╕нили лог╕ку протистояння. ╤ Дуда╓в, ╕ Масхадов були оф╕церами Радянсько╖ арм╕╖, з ними можна було про щось домовитись.
ПРО ЗАБОРОНИ З БОКУ ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ РФ
Я не здивований такою реакц╕╓ю рос╕йського в╕йськового в╕домства. Мене, навпаки, здивував оптим╕зм наших представник╕в тут, як╕ говорили, що чорноморц╕ братимуть участь. М╕й досв╕д по╖здок Рос╕╓ю св╕дчить, що останньо╖ мит╕ завжди буде якесь втручання. Це пан╕чний страх перед сп╕лкуванням. Що такого страшного у шаховому турн╕р╕? Ну, потисну я руки переможцям, ну, щось скажу. Я вважаю, що робити замах на ту шахову сп╕льн╕сть, яка збереглася з радянських час╕в, це – боягузтво, низьк╕сть ╕ де╕нтелектуал╕зац╕я влади. Вона пан╕чно бо╖ться будь-якого нормального ╕нтелектуального сп╕лкування. Я також ображений, що серед оф╕цер╕в не знайшлось людей, як╕ готов╕ поводитися як громадяни Рос╕╖, а не як служив╕ люди.
ПРО КРИМ
Розповсюджен╕ в Москв╕ уявлення про кримський сепаратизм ╓ плодом шалено╖ пропаганди ╕ лужковсько-затул╕нських фантаз╕й.
ПРО СЕВАСТОПОЛЬ
Я незвичайно почуваюсь у Севастопол╕. Тут ус╕ навколо говорять рос╕йською мовою, але ╕нша обстановка. Нагаду╓ т╕ часи, коли шахи були важливою частиною нашого сусп╕льного ╕ культурного життя. Тут радянськ╕ традиц╕╖ збер╕гаються.
Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ. (Фото автора).
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7735
|