Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 24.07.2009
ДО ФУНИ – НА ╤МЕНИНИ ╤ ЗА ТА╢МНИЦЯМИ!

В╤ДПОЧИВА╢МО З╤ «СВ╤ТЛИЦЕЮ»!

18 липня блакить неба над кримською середньов╕чною фортецею п╕д назвою Фуна (у переклад╕ з грецько╖ – «Димна») б╕ля п╕дн╕жжя гори Демердж╕ (в переклад╕ з кримськотатарсько╖ – «Коваль-гора») було якимось особливим... Сонце – не таким пекучим... А пов╕тря неймов╕рно солодким ╕ та╓мничим водночас... Та ╕ як може бути ╕накше, не кожного ж року фортец╕ святкують сво╓ 550-л╕ття! А саме такий юв╕лей в╕дзначала Фуна разом з гостями та мешканцями Криму.
╤ хоча ми вже писали про гору Демердж╕, але про фортецю тод╕ не згадали, а зараз така нагода – День народження!
З Фуною пов’язано багато ╕сторичних под╕й в ╕стор╕╖ п╕вострова, а ще б╕льше легенд. До ╖╖ та╓мниць можна було доторкнутися саме 18 липня п╕д час театральних д╕йств з╕ справжн╕ми лицарськими боями, як╕ були показан╕ ус╕м присутн╕м на свят╕.
Увесь день на галявин╕ поблизу фортец╕ працювали кримськ╕ ковал╕, представники Кримсько╖ г╕льд╕╖ ковал╕в «Нащадки Сварога», ╕ гончар╕. Ус╕м охочим пропонувалася можлив╕сть в╕дчути себе у рол╕ середньов╕чного майстра: викувати або вил╕пити соб╕ власноруч сувен╕р на згадку про Крим ╕ День народження фортец╕.
Кр╕м того, орган╕затори свята подарували неймов╕рн╕ враження як ╕менинниц╕, так ╕ ╖╖ гостям: п╕д час свята виступали сп╕ваки; хореограф╕чн╕ та акробатичн╕ колективи п╕вострова; дельтапланеристи з Укра╖ни, Рос╕╖, Б╕лорус╕╖ ╕ Литви; к╕нн╕ клуби; бармени-в╕ртуози; команди пейнт-бол╕ст╕в, майстри капоейра тощо. Яскравим зак╕нченням свята став виступ с╕мферопольсько╖ команди «Маор╕» з фа╓р-шоу ╕ танц╕.
╤ кожен, хто того дня в╕дв╕дав Фуну, мав змогу в╕дчути ауру ц╕╓╖ неймов╕рно╖ м╕сцини кримських г╕р, у як╕й во╓дино сплелися вогонь ╕ вода, ╕стор╕я ╕ м╕ф, свято ╕ буденн╕сть...
*  *  *
Д╕статися до Демердж╕ можна к╕лькома способами: власною авт╕вкою до с. Лучистого поблизу Алушти (в╕д С╕мферополя до Алушти 45 км, а пот╕м до Лучистого к╕лометр╕в з 10), а зв╕дти п╕шки, або ж к╕ньми; маршрутним автобусом (варт╕сть квитка на сьогодн╕ 12 грн.) або ж тролейбусом (квиток кошту╓ 7 грн.
11 коп.) з С╕мферополя до Алушти, зв╕дти автобусом до Лучистого, або ж до повороту на с. Лучисте, а там як поталанить – п╕шки, маршруткою чи попуткою, а може, й к╕ньми.
*  *  *
Пам’ятка археолог╕╖ та арх╕тектури «Укр╕плення Фуна» знаходиться на в╕дстан╕ двох к╕лометр╕в на п╕вн╕ч в╕д села Лучистого б╕ля зах╕дного п╕дн╕жжя гори П╕вденна Демердж╕. З п╕вноч╕ на п╕вдень укр╕плення ма╓ 106 м, ╕з заходу на сх╕д – 56 м. Площа фортец╕ – 0,52 га.
Перш╕ згадки про Фуну датуються XIV ст., у той пер╕од вона була форпостом княз╕вства Феодоро, ╕ мала важливе в╕йськове призначення. Поруч ╕з фортецею у Середньов╕чч╕ пролягав торг╕вельний шлях, котрий в╕в ╕з Горзув╕та (Гурзуф) ╕ Алустона (Алушта) у степовий Крим.
Сама гора Демердж╕ – пам’ятка природи державного значення – заввишки 1239 м над р╕внем моря. На схилах гори розташувалися дивно-химерн╕ кам’ян╕ монументи-стели природного утворення, як╕ отримали назву Долина привид╕в, бо залежно в╕д осв╕тлення, вашого настрою ╕ фантаз╕╖ ви можете побачити в них усе: в╕д зв╕ра чи птаха до людини чи героя стародавн╕х м╕ф╕в.
Великий науковий ╕нтерес представляють галька й валуни тутешн╕х конгломерат╕в. Це найдавн╕ш╕ породи, в╕к яких визнача╓ться в пром╕жку часу в╕д 800 м╕льйон╕в – до 1,1 млрд. рок╕в. Вони зустр╕чаються т╕льки тут – загадки геолог╕чно╖ ╕стор╕╖ й перед╕стор╕╖ Криму.
Катерина КРИВОРУЧЕНКО.
Фото К. БЕКЕТОВА.

Запрошу╓мо читач╕в надсилати зображення ╕ опис тих м╕сць Укра╖ни, де, на вашу думку, варто побувати, на адресу редакц╕╖ або ж на електронну адресу ks-photovidpochynok@ukr.net, обов’язково при цьому вказавши назву м╕сця, сво╓ ╕м’я та пр╕звище.
Ус╕ фотограф╕╖ цього св╕тличанського проекту ╓ авторськими, тому не забувайте надсилати зображення ╕ опис тих м╕сць – перлин Укра╖ни, в яких, на вашу думку, варто побувати, на адресу редакц╕╖, або ж на електронну адресу
ks-photovidpochynok@ukr.net, обов’язково при цьому вказавши назву м╕сця, сво╓ ╕м’я та пр╕звище.
Ведуча рубрики Катерина КРИВОРУЧЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7559

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков