"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
#30 за 24.07.2009
ЧОМУ У КРИМУ НЕ ШАНУЮТЬ УПА
УПА ╤ КРИМ
(Зак╕нчення. Поч. у № 29).
Колаборац╕он╕сти завжди були ╕ нав╕ки зостануться зрадниками, ╕ вони однаков╕, як у Львов╕, так ╕ в Криму. Але якщо батальйони «Роланд» ╕ «Нахт╕галь» ╓ улюбленою темою кримських ЗМ╤, то пора розказати ╕ про доморощених кримських «козачк╕в», нащадки яких сьогодн╕ п╕дрядилися до борц╕в з фашизмом, а насправд╕ борються виключно з Укра╖нською державою. Нав╕ть у день святкування Велико╖ Перемоги над нацизмом 9 травня 2009 року вони п╕д прапорами РОА п╕дрядилися пройтися вулицями Севастополя, продемонстрували, що «в городе русской славы» нема╓ меж цин╕зму. Але арх╕ви ╕ статистика, та ╕ документальн╕ досл╕дження багатьох рос╕йських автор╕в св╕дчать сухими красномовними фактами. Так, Крим поставив лише 11-й н╕мецьк╕й арм╕╖ Манштейна 45 тисяч багнет╕в, як╕ брали участь ╕ у штурм╕ Севастополя, в 17-й арм╕╖ Вермахту було сформовано дев’ять окремих рос╕йських рот. Кримськ╕ «добровольц╕», на в╕дм╕ну в╕д УПА, що боронила власн╕ земл╕, брали участь ╕ у блокад╕ Лен╕нграда. Кримських татар, м╕ж ╕ншим, до «Вермахту» не брали, лише до допом╕жно╖ пол╕ц╕╖, тож тут за «кримськотатарських зрадник╕в» не сховатися. Сучасн╕ кримськ╕ «борц╕» з фашизмом щось не сп╕шать розказати кримчанам як ╕ з кого у С╕мферопол╕ в лютому 1942 року формувався 5-й С╕мферопольський козачий ескадрон Козачого кавалер╕йського полку «Фон Юнгшульца» та 1-ша Андр╓╓вська сотня п╕д С╕мферополем. З рос╕ян г╕тлер╕вц╕ сформували на п╕востров╕ чотири Руських козачих батальйони, як╕ стали основою Русько╖ козачо╖ охоронно╖ див╕з╕╖ «Фон Шуленбург» ╕ яка була остаточно знищена саме в боях з УПА в 1944 роц╕. У лютому 1942 року в С╕мферопол╕ штабом 11-╖ арм╕╖ Вермахту був сформований 5-й С╕мферопольський козачий рейтарський ескадрон, на баз╕ якого був створений Козачий рейтарський полк п╕д командуванням п╕дполковника фон Шульце 1-╖ танково╖ арм╕╖. У 1943 роц╕ цей полк як один з кращих у боротьб╕ з Червоною арм╕╓ю ╕ партизанами був включений до складу 1-╖ Козачо╖ кавалер╕йсько╖ див╕з╕╖ в╕йськ СС, а згодом розр╕сся ╕ був перетворений у 15-й Козачий корпус в╕йськ СС. Говорячи про т╕, вже далек╕ в╕д нас часи, сл╕д зазначити, що Г╕тлер включив Крим до «Рейхком╕сар╕ату «Укра╖на». Тому саме 15-й Козачий корпус СС, сформований у Криму, а не див╕з╕я СС «Галичина», став першим в Укра╖н╕ колаборац╕он╕стським з’╓днанням, повн╕стю включеним до в╕йськ СС. Корпус – не див╕з╕я, тож Львову з його див╕з╕╓ю «Галичина» ╕ двома батальйонами, як╕, м╕ж ╕ншим, на в╕дм╕ну в╕д кримських «козачк╕в», не присягали на в╕рн╕сть фюреру ╕ Рейху та у б╕льшост╕ перейшли до УПА, у сво╖й служб╕ г╕тлер╕вськ╕й ╕де╖ ой як далеко до Криму. Кр╕м наведених вище, з мешканц╕в Криму було сформовано три Руських маршових батальйони Вермахту, 560-й ╕ 994-й польов╕ батальйони РОА, як╕ ув╕йшли до в╕йськ Вермахту ╕ затим були знищен╕ Червоною арм╕╓ю. Кр╕м Козачого корпусу, спершу у Севастопол╕, а пот╕м ╕ у С╕мферопол╕ було доформовано штаб, управл╕ння ╕ два батальйони 1-╖ Гренадерсько╖ див╕з╕╖ СС «Рос╕я» ╕ розпочато формування 2-╖ див╕з╕╖. З мешканц╕в ╕ в╕йськовополонених у Севастопол╕ було сформовано 381-у Севастопольську навчально-польову див╕з╕ю Вермахту. Берегову оборону в╕д Севастополя до Феодос╕╖ в 1942-1944 роках забезпечувала команда «Кр╕нгсмар╕не Чорного моря», в як╕й оф╕церами були н╕мц╕, а солдатами – виключно рос╕яни, набран╕ з м╕сцевих жител╕в ╕ в╕йськовополонених. ╤ хоча ц╕ «кр╕нгсмар╕нц╕» при п╕дход╕ Червоно╖ арм╕╖ розстр╕ляли сво╖х оф╕цер╕в ╕ подалися до партизан╕в – все ж два роки таки в╕рно служили окупантам. Окремо, напевно, сл╕д сказати про кримськ╕ пол╕цейськ╕ батальйони так званих «Х╕V╕» («Добров╕льн╕ пом╕чники», нацист╕в, зв╕сно). У Севастопол╕ такий батальйон був сформований з 450 м╕сцевих мешканц╕в ╕ охороняв морський порт, а у Криму так╕ ж «пом╕чники» блокували радянських партизан╕в у г╕рських л╕сових масивах. Кр╕м того, у Севастопол╕ ╕снували ще допом╕жний пол╕цейський батальйон (300 рос╕ян, 35 кримських татар ╕ 5 укра╖нц╕в) та батальйони пол╕ц╕╖ бургом╕страту ╕ зал╕зничний в╕дпов╕дно 750 ╕ 445 чолов╕к. А ще були буд╕вельн╕ батальйони Вермахту, як╕ собою зам╕нили н╕мецьких ╕ румунських в╕йськовослужбовц╕в. Знову повернемося до в╕дкритих арх╕вних статистичних даних. Якщо з╕ставити к╕льк╕сть колаборац╕он╕ст╕в Криму ╕ Зах╕дно╖ Укра╖ни у ╖х в╕дношенн╕ до к╕лькост╕ тамтешнього населення 1941 року, то виявляються ц╕кав╕ результати: у зах╕дних областях Укра╖ни к╕льк╕сть колаборац╕он╕ст╕в, як╕ перейшли на службу окупантам, нав╕ть включаючи до загального списку на догоду нашим доморощеним борцям з «колаборац╕он╕стами» укра╖нську див╕з╕ю «Галичина» ╕ батальйони «Роланд» ╕ «Нахт╕галь», що ╓ неправильним, дор╕вню╓ близько 2,5 в╕дсоткам в╕д загально╖ к╕лькост╕ мешканц╕в краю, у Криму – майже 12 в╕дсотк╕в ╕ це без врахування допом╕жних батальйон╕в кримськотатарсько╖ пол╕ц╕╖. Чому така величезна р╕зниця? Та тому, що у Зах╕дн╕й Укра╖н╕ проти н╕мецько-фашистських окупант╕в д╕яла Укра╖нська Повстанська Арм╕я! Так де ж знаходиться, панове Кол╕сниченко, Саратов та кримськ╕ «правдисти» територ╕я колаборац╕он╕ст╕в ╕ хто складав ╖хню етн╕чну основу? Чи не захища╓те неправдою про УПА сво╖х же духовних попередник╕в, перетворившись на сател╕т╕в заруб╕жних пол╕тичних сил? Дез╕нформуючи сусп╕льство, наводячи попри документи т╕нь зрадництва на УПА, в демагог╕чних промовах ╕ заявах простежу╓ться намагання нин╕шн╕х колаборац╕он╕ст╕в приховати величезну зраду, що в роки минуло╖ в╕йни мала м╕сце у Криму ╕ у Севастопол╕. УПА тут на завад╕, тож ╕ весь ╕нформац╕йний удар направлений проти не╖. Цьому значною м╕рою служить ╕ осатан╕ла ╕деолог╕чно-╕нформац╕йна кампан╕я та ╕нформац╕йн╕ спецоперац╕╖, розпочат╕ проти укра╖нсько╖ нац╕онально-визвольно╖ ╕де╖ нашим сус╕дом, як╕ поширюють вороже ставлення ╕ дискредитац╕ю УПА, ототожнюючи ╖╖ з фашизмом. Б╕льш╕сть севастопольських ╕ кримських ЗМ╤ активно сп╕впрацю╓ з ними у спроб╕ духовного розколу нашого народу по рег╕онах, намагаючись пересварити сх╕д ╕з заходом, а п╕вн╕ч з п╕вднем нашо╖ кра╖ни. ╤ т╕, хто у Москв╕, ╕ т╕, хто з укра╖нськими пр╕звищами у Севастопол╕ та в Криму сп╕льно виступають проти державного визнання УПА, напрочуд ╓дин╕ в антиукра╖нських устремл╕ннях, хоч ╕ не мають жодного в╕дношення до геро╖чно╖ боротьби п╕дп╕лля проти г╕тлер╕вських окупант╕в. Як тут не згадати ╤вана Франка, який ще задовго до виникнення фашизму як пол╕тично╖ теч╕╖ писав, що люди, як╕ в╕дцуралися в╕д р╕дно╖ мови ╕ культури, здатн╕ на будь-що. Ми щиро шану╓мо тих, хто ц╕ною життя ╕ нелюдських жертв поборов фашизм ╕ нацизм, а з ними ╕ ╖хн╕х прислужник╕в-колаборац╕он╕ст╕в. Пам’ять про них свята ╕ в╕чна! У ц╕й боротьб╕ народ╕в укра╖нц╕ г╕дно представили свою нац╕ю ╕ в загальн╕й боротьб╕ г╕дне м╕сце пос╕да╓ ╕ боротьба Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖, про яку з кожним днем д╕зна╓мося все б╕льше. Ми, сьогодн╕шн╕ укра╖нц╕, д╕ям УПА ма╓мо завдячувати ще в одному питанн╕. У 1943-1944 роках г╕тлер╕вц╕ на територ╕╖ Укра╖ни сформували десятки колаборац╕он╕стських козачих, охоронних корпус╕в, див╕з╕й, бригад, полк╕в ╕ груп польово╖ пол╕ц╕╖ «Русской Освободительной Армии», завданням яких було «зачищувати» прифронтов╕ територ╕╖. Гор╕ли наш╕ села разом з╕ сво╖ми мешканцями в╕д Прип’ят╕, Дону ╕ до Бугу… «Зачистити» за Бугом вдалося територ╕ю лише завглибшки 15-20 к╕лометр╕в, нищ╕вним ударом ╖х зупинили в╕дд╕ли УПА. Не просто зупинили, а розгромили 740-у запасну Козачу бригаду РОА, Козачу див╕з╕ю польово╖ пол╕ц╕╖ «Фон Шуленбург» та п╕дрозд╕ли багатьох ╕нших «чистильник╕в», що просочилися аж до Ковеля ╕ Львова. Чи не з цих причин кримськ╕ «козачки» так непримиренно ставляться сьогодн╕ до ветеран╕в УПА? Отож, наш╕ сучасн╕ антиукра╖нськ╕ орган╕зац╕╖ мають на кого р╕внятися – ╖хн╕ духовн╕ попередники теж не служили сво╖й держав╕ ╕ не боролися за укра╖нську. А ми, громадяни Укра╖ни, будемо дякувати УПА за те, що не допустила мороку Голодомору 1946-1947 рок╕в хоча б на теренах Зах╕дно╖ Укра╖ни, дала змогу врятуватися там в╕д голодно╖ смерт╕ тисячам укра╖нц╕в, зберегла нац╕ональну честь ╕ в╕йськову г╕дн╕сть укра╖нц╕в в часи криваво╖ боротьби народ╕в з коричневою чумою нацизму ╕ фашистськими колон╕заторами. Сьогодн╕ можемо впевнено стверджувати, що без боротьби УПА, без зас╕яно╖ ними спраги до свободи не в╕дбулося б ╕ нац╕онального пориву укра╖нц╕в у 1991 роц╕. Тож не зрозум╕ло, чому ми пост╕йно уступа╓мо сучасним колаборац╕он╕стам, чому урочисто не в╕дзнача╓мо першу перемогу УПА над г╕тлер╕вськими окупантами, першу перемогу укра╖нсько╖ збро╖ ╕ укра╖нського в╕йськового мистецтва над н╕мецько-фашистськими загарбниками та ╖хн╕ми пос╕паками на оф╕ц╕йному р╕вн╕, й чому цей день не ╓ червоним днем у календар╕ Збройних Сил Укра╖ни. ╤ чому ми, укра╖нц╕, на в╕дм╕ну в╕д тих же рос╕ян чи поляк╕в, встида╓мося сво╖х перемог у боротьб╕ з ворогами ╕ на угоду колишн╕м колон╕заторам намага╓мося п╕д днем захисника В╕тчизни в╕дзначати дату, яка принижу╓ нашу нац╕ональну ╕ людську г╕дн╕сть та честь во╖на. Питання не риторичн╕.
Мирослав Мамчак. м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7554
|