Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 24.07.2009
ОЗДОРОВНИЦЯ – ЗДОРОВА! НЕЗДОРОВ╤ ПРЕТЕНЗ╤╥ ДО НЕ╥...

УСЕ НАЙКРАЩЕ – Д╤ТЯМ?

 Швидкоплинний липень вже давно доб╕г сво╓╖ друго╖ декади. Для мене л╕то – немов коротка перерва м╕ж двома серцевими нападами – тому сл╕д набратися сил як ф╕зичних, так ╕ душевних, аби знову зд╕йснити сходження на отой засн╕жений перевал ╕ спуститися, якщо пощастить, з нього. Я вже сто рок╕в, як стала дорослою, ╕ все розум╕ю. А д╕ти?..
 Ск╕льки ╖х, одержавши, нарешт╕, свободу в╕д навчання та ╕нших майже ц╕лор╕чних навантажень, п╕сля тимчасово╖ ейфор╕╖ починають почуватися покинутими без уваги дорослих, у яких завжди нема╓ часу! Вони купують у к╕осках жуйку та морозиво, а подекуди нав╕ть цигарки ╕ пиво (це т╕, хто ма╓ грош╕ на кишеньков╕ витрати), а ╕нш╕ просто нудять св╕том. Мимох╕дь спостер╕гаючи за життям маленьких полонених байдужого великого м╕ста, я вже й забула, що були колись п╕онерськ╕ табори та ╕нш╕ дитяч╕ оздоровч╕ заклади, а в оч╕ частенько впадали гасла на кшталт «Здоров’я кожного – багатство ус╕х» та «Все найкраще – д╕тям». Тому нав╕ть була трохи приголомшеною, коли на власн╕ оч╕ переконалася – ще ╕снують повноц╕нн╕ дитяч╕ оздоровниц╕, лаг╕дне прозоре море з пологим берегом, де можна впродовж 15 – 20 метр╕в п╕дкоряти водний прост╕р на ногах, ╕дучи ╕ простягаючи руки назустр╕ч сонцю, залишивши за собою гарячий п╕сок та намисто з ракушок, що прикраша╓ узбережжя. Про все це подбала сама природа. А про ╕нше – люди. Вод╕й, з яким ми д╕сталися до ВАТ «Дитячий оздоровчий комплекс «Автомоб╕л╕ст» (Лен╕нський район, с. Нижньозаморське), багато рок╕в тому власноруч висаджував тут сосни, за маленькими деревцями доглядали ╕ старожили – прац╕вники цього оздоровчого закладу, так╕, як, скаж╕мо, старший методист Наталя Кравченко, котра працю╓ тут вже 19 рок╕в. А ось ╕ результат – над самим морем постав зм╕шаний л╕с, де леген╕ переповню╓ дивовижне, ц╕люще, найчист╕ше пов╕тря, насичене ароматами хво╖, кв╕т╕в та морськими пахощами. В╕д надлишку кисню в перш╕ хвилини нав╕ть паморочиться у голов╕, а т╕ло н╕би ста╓ невагомим – хоче туди, в небо, до чайок.
 Чому ж узбережжя зовс╕м порожн╓, порожн╕й ╕ величезний л╕сопарк з╕ спортивним та танцювальним майданчиками? Безлюдними виглядають й житлов╕ корпуси…
 Ми самотньо розгулю╓мо територ╕╓ю колишнього п╕онерського табору разом з головою правл╕ння оздоровчого комплексу Галиною В╕тал╕╖вною Бобровською, яка розпов╕да╓:
 – ОК «Автомоб╕л╕ст» ма╓ змогу надавати послуги кожного за╖зду 320 д╕тям, а сезон тут трива╓ впродовж кан╕кул, тобто три м╕сяц╕. ╤ у нас сьогодн╕ найдешевша варт╕сть в╕дпочинку – день перебування кошту╓ 95 грн. Якщо помножити цю цифру на 21, то одержимо суму близько двох тисяч гривень. В╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни «Про оздоровлення ╕ в╕дпочинок д╕тей» забезпечу╓мо п’ятиразове харчування. Це – м’ясо, риба, овоч╕, фрукти, як╕ регулярно завозить нам наш постачальник. Варт╕сть щоденного продуктового набору – 50 гривень.
 Споруджено оздоровчий комплекс у 1987 роц╕, коли все ще робилося на сов╕сть та ╕з запасом м╕цност╕, вт╕м старим його теж не назвеш. Ран╕ше тут переважно в╕дпочивали д╕ти автотранспортник╕в. Наше акц╕онерне товариство стало правонаступником колишнього господаря – державного п╕дпри╓мства «Кримавтотранс» у 1996 роц╕. Ма╓мо ╕ державний акт на земельну власн╕сть (а це 7 га, по 225 кв. м на кожну дитину).
– Галино В╕тал╕╖вно, – не витримала я, – ╕ з ваших сл╕в, ╕ з власних спостережень розум╕ю, що з дитячою оздоровницею все ма╓ бути гаразд. Але де ж тод╕ д╕ти? У них ╓ для в╕дпочинку кращ╕ вар╕анти? Не дуже в╕риться. Я на територ╕╖ запов╕дника «Казантип» вперше ╕ д╕йшла висновку, що Сх╕дний Крим н╕чим не поступа╓ться П╕вденнобережжю.
 Моя сп╕врозмовниця г╕рко посм╕ха╓ться:
 – Можливо, це ╕ парадоксально, але пом╕ж тими, хто хоче в╕дпочити, ╕ тими, хто хоче ╕ може надати ╖м в╕дпов╕дн╕ послуги, стоять доросл╕ дяд╕ й тьот╕, котр╕, керуючись н╕бито дитячими ╕нтересами, намагаються вир╕шити ╕нш╕ закул╕сн╕ проблеми, як╕ мають, швидше за все, меркантильний характер. Тож т╕льки-но ми в травн╕ виграли тендер, зг╕дно з яким мали прийняти на в╕дпочинок кримськотатарських д╕ток, ╕ не просто на в╕дпочинок, а й з умовою, що паралельно вони вивчатимуть мову свого народу та долучатимуться до його культурних надбань, як почали в╕дчувати посилений пресинг. Але перша група у нас таки в╕дпочила, щоправда, в борг, бо д╕тей треба було годувати, а ми й дос╕ не одержали з бюджету АРК жодно╖ коп╕йки. Та коли мала при╖хати наступна група, ╕ д╕ти разом з речами вже розм╕стилися в автобус╕, а батьки, як╕ ╖х проводжали, ладн╕ були помахати на прощання рукою, раптом з’ясувалося, що чомусь нема╓ списк╕в в╕дпочиваючих. Спливав час, сонце нестерпно пекло, а списк╕в все не було. Насправд╕ ж, як з’ясувалося, в Реском╕тет╕ у справах м╕жнац╕ональних в╕дносин ╕ депортованих громадян, що оголошував тендер, на цей час, не без тиску, ухвалювалося непопулярне р╕шення. А в результат╕ з’явився представник ц╕╓╖ установи ╕ заявив, що ус╕ в╕льн╕ ╕ можуть повертатися ╕з С╕мферополя додому – в╕дпочинок скасову╓ться. До реч╕, в ц╕й груп╕ були не лише кримськотатарськ╕ д╕ти, а й 14 представник╕в нац╕ональних меншин.
 А за тиждень до цих под╕й в оздоровниц╕ з’явилася Там╕ла Костянтин╕вна Дробицька, заступник прокурора АРК, ╕ почала старанно шукати недол╕ки, як╕ мали п╕дтвердити, що д╕тям тут в╕дпочивати небезпечно. Вона в╕дв╕дала ус╕ служби, пройшлась пальцем по перилах сход╕в у пошуках пилу ╕ д╕йшла висновку, що в оздоровчому комплекс╕ пану╓ повна антисан╕тар╕я.    
 П╕зн╕ше у каб╕нет╕ Галини В╕тал╕╖вни я ознайомилася з ц╕кавими паперами, як╕ п╕дтвердили ╖╖ подальшу розпов╕дь. Це, зокрема, акт перев╕рки оздоровчого закладу Кримською республ╕канською СЕС, де висувалися претенз╕╖ такого зм╕сту: «Прим╕щення харчоблоку перебува╓ у незадов╕льному стан╕: у гарячому цеху ╕ мийн╕й кухонного посуду необх╕дно в╕дновити плиткове покриття ст╕н, стеля й ст╕ни потребують косметичного ремонту».
 Але ж ми там щойно побували, бо Галин╕ В╕тал╕╖вн╕ приховувати н╕чого. Д╕йсно, у гарячому цеху на ст╕н╕ браку╓ к╕лькох плиток кахлю, ╕ це м╕сце зафарбоване п╕д кол╕р ст╕ни, сама б я ╕ не пом╕тила. До того ж, як це може позначитися на якост╕ приготування страв, – секрет за с╕мома замками. Показала мен╕ Галина В╕тал╕╖вна ╕ стелю, що потребу╓ «косметичного ремонту», пояснюючи: прим╕щення у ш╕сть метр╕в заввишки, тому, зг╕дно з техн╕кою безпеки, роботу ма╓ зд╕йснювати спец╕альна служба. А це – проблема. На ст╕нах взагал╕ розглед╕ти щось незвичайне мен╕ не вдалося. Але що означа╓ закриття харчоблоку? Це повний парал╕ч закладу в╕дпочинку. Сл╕дом за республ╕канською СЕС нагрянули й ╕нш╕ перев╕ряюч╕.
 ╤ все це задля того, аби залишити-таки д╕тей без в╕дпочинку, бо вдома у них вс╕х, звичайно ж, ╕деальн╕ сан╕тарн╕ умови. Як ╕ на дикому пляж╕, що неподал╕к в╕д пляжу «Автомоб╕л╕ста», де люди живуть у наметах ╕ взагал╕ обходяться без харчоблоку, ╕ це не обходить санеп╕демстанц╕ю.
 Тиск на цей оздоровчий заклад чиниться вже не перший р╕к. А переймаються цим не т╕льки «р╕дн╕» чиновники. Ран╕ше тут зазвичай в╕дпочивали д╕ти-сироти з Москви. Але рос╕йський уряд вир╕шив помститися сво╖й неслухнян╕й «молодш╕й сестр╕» – тепер оздоровлювати д╕тей рекоменду╓ться на батьк╕вщин╕, лише у раз╕ необх╕дност╕ – в ╕нших кра╖нах, ╕ в останню чергу – в Укра╖н╕.
 Та славу про «Автомоб╕л╕ста» затьмарити було не так уже й просто. ╤, за злою ╕рон╕╓ю дол╕, у той день, коли тут тривала прокурорська перев╕рка, на обр╕╖ з’явилася група юних плавц╕в з московського молод╕жного спортивно-оздоровчого центру «Т╕м-спорт» – сорок д╕тей ╕ с╕м виховател╕в. Там╕ла Костянтин╕вна зустр╕ла д╕тей, як ╕ годиться, по-прокурорськи – перев╕ркою документ╕в: дов╕реностей в╕д батьк╕в та св╕доцтв про народження, аби, чого доброго, комусь ╕з них не виповнилося 15 рок╕в, бо таку дитину сл╕д було «депортувати». Загалом, кажуть, процедура була принизливою ╕ пристрасною, й навряд чи хтось ╕з москвич╕в м╕г сприйняти ╖╖ як прояв гостинност╕.
 Поширюватися про цей ╕нцидент Олена Кисельова, яка при╖хала з д╕тьми, взагал╕ не бажа╓. Натом╕сть запевня╓: наступного л╕та д╕ти знову при╖дуть сюди, бо умови тут винятков╕, а пор╕внювати ╖м ╓ з чим.
 Сьогодн╕, коли я пишу ц╕ рядки, терм╕н в╕дпочинку московсько╖ групи вже зак╕нчився. ╤ оздоровчий комплекс «Автомоб╕л╕ст» ось-ось зачиниться (або вже й зачинився) на невизначений строк. У найкращому випадку – до наступного л╕та. Але ж на утримання закладу нав╕ть п╕д час отакого «мертвого сезону» потр╕бн╕ кошти. А «Автомоб╕л╕ст» сьогодн╕ – у боргах, мов у шовках. Зда╓ться, вих╕д один – почепити на ворота замок ╕ чекати кращих час╕в. Та, як перекону╓ життя, чекати можна т╕льки з кулеметом. Нещодавно було зд╕йснено рейдерський напад на сус╕дн╕й панс╕онат «Зоря». Ледь в╕дбилися. Про те, що з «Автомоб╕л╕стом» може трапитися щось схоже, тут ╕ не сумн╕ваються.
 Новий голова Лен╕нсько╖ районно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ П. ╤. Проценко, зокрема, зажадав, аби вс╕ оздоровч╕ заклади працювали на основ╕ лист╕в-узгоджень з райдержадм╕н╕страц╕╓ю, що взагал╕ чинним законодавством не передбачено. Про це св╕дчать листи заступника голови представництва Державного ком╕тету Укра╖ни в АРК з регуляторно╖ пол╕тики та п╕дпри╓мництва
Д. М. Остапенка: «Зверта╓мо вашу увагу не неприпустим╕сть обмеження господарсько╖ д╕яльност╕ (йдеться про «Автомоб╕л╕ст» – авт.) та вимага╓мо дотримання принцип╕в державно╖ пол╕тики з питань дозв╕льно╖ системи у сфер╕ господарсько╖ д╕яльност╕ у майбутньому». Це – на адресу голови райдержадм╕н╕страц╕╖. В╕дпов╕дне пояснення над╕йшло ╕ Галин╕ В╕тал╕╖вн╕: «…необх╕дн╕сть одержання дозволу на в╕дкриття та функц╕онування оздоровчого закладу чинним законодавством не передбачена».
 Тод╕ П. ╤. Проценко вдався до ╕нших засоб╕в впливу. В╕н розпочав листування з традиц╕йними замовниками послуг «Автомоб╕л╕ста», звернувся, у тому числ╕, й до голови профсп╕лкового ком╕тету Торгового морського порту П. ╤. Козлова, ╕ досить переконливо: «Нормальних умов для в╕дпочинку ДОК «Автомоб╕л╕ст» не буде забезпечено». Отже, пооб╕цяв «надати перел╕к ╕нших дитячих оздоровчих заклад╕в району». Красномовна антиреклама потрапила ╕ до Москви.
 Все це спонука╓ до запитання: чому пан Проценко так «дба╓» про «популярн╕сть» курортного Криму ╕ наповнюван╕сть м╕сцевого бюджету? Чи в╕н ма╓ на мет╕ лише ╕золяц╕ю одного оздоровчого закладу – найкращого? Адже поруч «потерпа╓» в╕д перенавантаження оздоровчий комплекс «Факел», який д╕йсно за таких умов не може надати в╕дпочиваючим повноц╕нних послуг, ╕ н╕кого це не обходить.
 Досв╕дчен╕ люди кажуть, що ситуац╕я з «Автомоб╕л╕стом» розвива╓ться за перев╕реною стандартною схемою: дов╕вши «нерентабельн╕сть» т╕╓╖ чи ╕ншо╖ установи, а пот╕м зробивши все задля ╖╖ банкрутства, на час╕ простягнути ╖й руку щиро╖ «допомоги». Нараз╕ озвучувалася ╕ ц╕на такого «порятунку» – а це перетворення власника чимало╖ земельно╖ д╕лянки на ╖╖ орендаря. ╤ то вже – зовс╕м ╕нший р╕вень стосунк╕в, а п╕сенька про «прекрасное далёко» назавжди з репертуару вилуча╓ться.
 Хочеться нагадати: одне ╕з с╕л, поруч з Нижньозаморським, ╓ «малою» батьк╕вщиною нашого нин╕шнього сп╕кера Анатол╕я Гриценка. Тож, попри р╕зн╕ думки ╕ пл╕тки, хочу звернутися до ц╕╓╖ високошановано╖ людини: Анатол╕ю Павловичу, полиньте думками на ту землю, де, ймов╕рно, колись Ви гуляли босон╕ж, ╕ не дайте зд╕йснитися беззаконню! З цим самим проханням (щодо беззаконня) ми ма╓мо нам╕р звернутися ╕ до М╕н╕стра культури ╕ туризму Укра╖ни В. В. Вовкуна, тим б╕льше, що це М╕н╕стерство ╓ одним ╕з наших сп╕взасновник╕в.
 ╤ наостанок трохи л╕рики: в╕дв╕давши один ╕з житлових корпус╕в, ми з Галиною В╕тал╕╖вною б╕ля ╜анку раптом пом╕тили на земл╕ маленьке безпом╕чне пташеня з розкритим в╕д спеки дзьобиком. Голова правл╕ння ВАТ його обережно п╕дняла та доручила персоналу в╕дшукати легковажну крилату матусю. ╤ раптом подумалося: ось так ╕ д╕ти. Чи╖ добр╕ долон╕ захистять ╖х в╕д житт╓вих негаразд╕в, якщо не наш╕? ╤ кому дов╕ряти, якщо не Галин╕ Бобровськ╕й, адже вона, перш за все, добра ╕ людяна...
 
Тамара СОЛОВЕЙ.
С╕мферополь – Лен╕нський р-н.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7541

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков