Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 03.07.2009
ДОСП╤ВАТИ... ДО СЕРЕДИНИ ДН╤ПРА!

П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ

Ще на одному п╕сенному свят╕ побувала «Св╕тлиця»: напередодн╕ л╕та на остров╕ Хортиця в╕дбувся Всеукра╖нський фестиваль авторсько╖ п╕сн╕ «Редкая птица», в якому пощастило взяти участь ╕ мен╕. Близько 500 автор╕в, поет╕в, виконавц╕в, дует╕в ╕ ансамбл╕в з р╕зних куточк╕в Укра╖ни та заруб╕жжя, понад тисяча прихильник╕в цього п╕сенного жанру прибули до ов╕яно╖ славою козацько╖ Хортиц╕.
Серед гостей фестивалю – в╕дом╕ рос╕йськ╕ й укра╖нськ╕ автори-авторитети: Вадим ╢горов, Олександр Медведенко, Вадим ╕ Валер╕й М╕щуки, Володимир Каденко, ╤гор Жук, письменниця ╤рен Роздобудько, поет ╤гор ╤ртень╓в. А по╓днав ус╕х наш безсмертний Гоголь, у якого орган╕затори «позичили» назву. Пам’ята╓те: «Чуден Днепр при тихой погоде, когда вольно и плавно мчит сквозь леса и горы полные воды свои. Ни зашелохнет; ни прогремит. Глядишь, и не знаешь, идет или не идет его величавая ширина, и чудится, будто весь вылит он из стекла, и будто голубая зеркальная дорога, без меры в ширину, без конца в длину, реет и вьется по зеленому миру... Редкая птица долетит до середины Днепра! Пышный! ему нет равной реки в мире...».
Вважаю, що ╕ кожен укра╖нець, ╕ г╕сть, який хоче зрозум╕ти ╕ в╕дчути Укра╖ну, ма╓ хоча б раз у житт╕ побувати у колисц╕ укра╖нського козацтва, на легендарному остров╕! Хортиця – це ун╕кальний природний оазис в центр╕ промислового г╕ганта — Запор╕жжя. Чисте пов╕тря, мальовнича природа, тут можна побачити ╕ крут╕ скеляст╕ береги, як╕ омивають води сивого Дн╕пра, ╕ непрох╕дн╕ балки, ╕ сосновий б╕р. На цьому остров╕, що не урочище, то легенда, що не скеля, то геро╖чна под╕я, що не криниця, то кобзарська дума. Не випадково Нац╕ональний запов╕дник «Остр╕в Хортиця» ╓ одним ╕з семи чудес Укра╖ни.
От серед ц╕╓╖ природно╖ краси, ов╕ян╕ непереможним козацьким духом, на в╕дкрит╕й сцен╕ виступали почесн╕ гост╕, в╕дом╕ автори, поети та конкурсанти-початк╕вц╕. На одному з таких концерт╕в мене просто вразив досконал╕стю, душевн╕стю виступ лауреата в╕домого Грушинського фестивалю Руслани Тур╕янсько╖ з м╕ста Суми (на фото). Як же було не взяти у не╖ для «Св╕тлиц╕» невеличке ╕нтерв’ю?
— Руслано, коли Ви вперше взяли г╕тару в руки ╕ що стало стимулом для цього?
— У мене вдома завжди звучали п╕сн╕ Висоцького, Окуджави, батько гарно сп╕ва╓ ╕ гра╓ на г╕тар╕. Моя перша «дитяча» г╕тара – така маленька, н╕би циганська семиструнка, перероблена у шестиструнку. З цим ╕нструментом я знайома давно, але по-справжньому, осмислено, з ч╕тким бажанням серйозно грати я взяла г╕тару в руки у студентськ╕ роки. Тод╕ вступила до музично-педагог╕чного факультету нашого Сумського ╕нституту — ╕ п╕шло-по╖хало: концерти, виступи. У нас взагал╕ була дуже сп╕воча група, ми слухали багато авторських п╕сень, насолоджувались ╖хньою душевн╕стю ╕ образн╕стю. А стимулом послужило, мабуть, те, що дуже хот╕лося сп╕вати...
— А у Вас ╓ улюблений автор чи п╕сня, як╕ пробудили любов саме до авторсько╖ п╕сн╕?
— У студентськ╕ роки мен╕ дуже подобалася творч╕сть Верон╕ки Дол╕но╖. ╥╖ п╕снями просто засп╕вувалися мо╖ одногрупники — ╕ хлопц╕, ╕ д╕вчата. Ц╕каво, що хлопц╕ дуже чомусь любили сп╕вати п╕сню Верон╕ки Дол╕но╖, де ╓ так╕ слова: «Когда б мы жили без затей, я нарожала бы детей от всех, кого любила, — всех видов и мастей!».
Ми дуже багато ╖здили по фестивалях ╕, звичайно, «найходов╕шим» автором був Окуджава. Через якийсь час я ознайомилася з творч╕стю В╕ри Матв╓╓во╖. Мен╕ дуже близьк╕ ╖╖ п╕сн╕, ╖╖ св╕тла л╕рика. Вона прожила дуже коротке життя, лише 31 р╕к. ╥╖ поез╕я наповнена болем ╕ переживаннями, але й сильним зм╕стом ╕ якимсь внутр╕шн╕м св╕тлом. ╤ мо╖ перш╕ перемоги були саме з п╕снями В╕ри Матв╓╓во╖.
— Руслано, скаж╕ть, що треба робити для того, щоб досягти тако╖ майстерност╕ виконання, як у Вас?
— Для цього треба мати величезне бажання, треба дуже любити цю справу. Працювати ╕ працювати над собою — до досконалост╕. Кожна п╕сня повинна бути тоб╕ близькою, кожну п╕сенну ╕стор╕ю треба пережити. Якщо ти в╕дчува╓ш, бачиш, розум╕╓ш, то разом з тобою це в╕дчують ╕ слухач╕. Велику роль у мо╖й творчост╕ в╕д╕грала участь у Грушинському фестивал╕ в Рос╕╖. Це наст╕льки потужний конкурс, який збира╓ десятки тисяч глядач╕в, автор╕в, виконавц╕в, поет╕в. Там я познайомилася з легендарними Н╕к╕т╕ним, Сухар╓вим, ╢горовим ╕ багатьма маститими бардами сучасност╕ ╕ минулого стол╕ття. ╤ те, що мене в╕дзначили лауреатством на цьому фестивал╕, дало великий поштовх ╕ стимул. Враження надзвичайно фантастичн╕, коли виходиш на сцену у форм╕ г╕тари на вод╕, перед тобою тисяч╕ глядач╕в. Особливо при╓мно було бачити нашу укра╖нську делегац╕ю та державний прапор, який майор╕в у далин╕. Це справд╕ незабутн╕ враження ╕ спогади.
Головою жур╕ «Редкой птицы» став один ╕з класик╕в жанру авторсько╖ п╕сн╕, автор понад двохсот п╕сень та десь п╕втисяч╕ в╕ршованих твор╕в Вадим ╢горов. Народився Вадим Володимирович 7 травня 1947 року в м╕ст╕ Еберсвальде (Н╕меччина). З 1949 року живе в Москв╕. Кандидат психолог╕чних наук. Член Союзу письменник╕в Москви, автор чотирьох в╕н╕лових диск╕в, семи компакт-диск╕в ╕ п’яти поетичних книг. З 1965 року з незм╕нним усп╕хом виступа╓ в Рос╕╖ та за кордоном. Неодноразово ви╖жджав на гастрол╕ до США, Канади, ╤зра╖лю, Н╕меччини, Франц╕╖, Швец╕╖, Швейцар╕╖, Н╕дерланд╕в, Австрал╕╖, Велико╖ Британ╕╖, Польщ╕, Укра╖ни. Тематичний д╕апазон п╕сень ╕ в╕рш╕в Вадима ╢горова надзвичайно широкий — в╕д соц╕ально╖ ╕ любовно╖ л╕рики до гумористичних ╕ дитячих твор╕в.
Це людина, яка з перших хвилин сп╕лкування вража╓ сво╓ю потужною, св╕тлою енергетикою, щирою усм╕шкою, зац╕кавленим ставленням до всього, що в╕дбува╓ться навкруги. Не зважаючи на те, що к╕лька рок╕в тому Вадим ╢горов в╕дсвяткував сво╓ ш╕стдесятил╕ття, його хода легка ╕ впевнена, а погляд — молодий ╕ оптим╕стичний. А найб╕льше захоплю╓ Вадим Володимирович сво╖ми виступами на сцен╕. З г╕тарою в руках, неймов╕рно щирими монологами, спогадами, в╕ршами, п╕снями... Ось за такими критер╕ями в╕н оц╕ню╓ й ╕нших. Мен╕ запам’яталися слова Вадима Володимировича, як╕ в╕н сказав мен╕ п╕сля концертного виступу: «Я, на жаль, не волод╕ю укра╖нською мовою, ╕, напевне, не все зрозум╕в, про що ти сп╕вала, але це було здорово! Образно, легко ╕ дуже щиро».
Вже п╕сля фестивалю я в╕дшукала в домашньому арх╕в╕ плат╕вку з п╕снями Вадима ╢горова, яку ще десь рок╕в 20 тому придбав м╕й батько (на конкурс╕ я виконувала батькову п╕сню, ╕ ще факт: в╕н теж, як ╕ ╢горов, народився 7 травня!). «Но не прервать связующую нить...» — так назива╓ться ця плат╕вка (вона на фото). ╤ справд╕, творч╕сть ц╕╓╖ талановито╖, неперес╕чно╖ людини ╓дна╓ покол╕ння й народи, долаючи бар’╓ри часов╕, мовн╕ й географ╕чн╕.
Ц╕каво, що для того, аби подолати ще один географ╕чний «бар’╓р» ╕ познайомитися з прекрасним с╕мферопольським тр╕о «Пров╕нц╕я» у склад╕ Павла Гребенюка, Михайла Фурсова та Володимира Шишк╕на, нам ус╕м потр╕бно було... побувати на цьому фестивал╕. Ст╕льки л╕т живемо в одному м╕ст╕, творимо, сп╕ва╓мо, ста╓мо дипломантами, лауреатами, «золотими» голосами, а доля звела нас аж на запор╕зьк╕й Хортиц╕!
Хлопц╕ пишуть чудов╕ п╕сн╕, профес╕йно грають на г╕тар╕. Власний авторський диск, який вони мен╕ подарували, можна слухати годинами, наст╕льки при╓мн╕, образн╕, св╕тл╕ ╖хн╕ п╕сн╕. Але на фестивал╕ «Редкая птица» нас по╓днала ще й сп╕льна творч╕сть.
Як ╕ на сумському «Булат╕», р╕дного для мене ╕нструмента — фортеп╕ано на сцен╕ не знайшлося. Та почувши, як чудово мо╖ земляки-с╕мферопольц╕ грають на г╕тарах, я запропонувала ╖м «експромтом» п╕дготувати сп╕льний «кримський» номер. Вони щиро погодилися (ось де справжн╕ лицар╕!) ╕ п╕д╕грали мен╕ на г╕тарах батькову п╕сню «Розминулись, роз╕йшлись...». Для мене ╕ для багатьох слухач╕в фестивалю (судячи з овац╕й ╕ щирих в╕дгук╕в!) цей виступ став справд╕ незабутн╕м. По╓днавши зусилля, ми створили на сцен╕ образ, що вразив ус╕х присутн╕х ╕ прин╕с мен╕ звання дипломантки конкурсу. А учасники тр╕о «Пров╕нц╕я», фе╓рично виступивши у сво╖й ном╕нац╕╖, стали лауреатами фестивалю ╕ отримали головний приз — пут╕вку в Самару (Рос╕я) на XXXVI фестиваль ╕мен╕ Валер╕я Грушина, який в╕дбудеться на початку липня.
Лауреатами фестивалю стали також: Ольга Юсупова (С╕мферополь), Ганна Киящук (Запор╕жжя) та Дмитро Кита╓в (Рамонь). Дипломантами — Леон╕д Борозенцев (В╕нниця), Ярослав Апрасюх╕н (Дн╕пропетровськ), Олександра Каряг╕на (Донецьк), тр╕о «Форум» (Дн╕продзержинськ), дует «Пл╕ч-о-пл╕ч» (Дн╕пропетровськ).
Справжн╕м подарунком для переможц╕в ╕ гостей фестивалю стала по╖здка до ╓диного в Укра╖н╕ к╕нного театру «Запор╕зьк╕ козаки» (на фото), який д╕╓ на Хортиц╕ вже 16 рок╕в. Як розпов╕дають актори театру, «кон╕, як ╕ люди, за темпераментом бувають сангв╕н╕ками, меланхол╕ками, холериками та флегматиками. ╤ вони дуже в╕дчувають, чи в╕дпов╕да╓ ╖хньому характеру людина, любить чи бо╖ться ╖х».
У вистав╕ використовуються монологи й д╕алоги з твор╕в Дмитра Яворницького, Миколи Гоголя, Михайла Старицького, ╕нсцен╕зуються за участю глядач╕в старовинн╕ козацьк╕ ╕грища. ╤ в наш╕й груп╕ знайшлися см╕ливц╕, як╕ не побоялися стати «м╕шенню» для козака-актора, котрий вправно збивав з них батогом шапку. На прощання нашу делегац╕ю пригостили справжн╕м козацьким кулешем з п╕дсмаженою цибулею та шкварками, п╕сля чого ус╕ гост╕ та актори театру хором сп╕вали укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕ п╕д бандуру.
Фестиваль «Редкая птица» по╓днав на славетн╕й земл╕, легендарному остров╕ Хортиця, людей р╕зних покол╕нь, нац╕ональностей, яким не байдуже майбутн╓ авторсько╖ п╕сн╕, як╕ щиро захоплюються цим п╕сенним жанром, засп╕вуються ╖╖ найкращими зразками. Можливо, через якийсь десяток рок╕в ц╕ молод╕ лауреати ╕ дипломанти конкурсу сам╕ будуть орган╕заторами фестивал╕в, головами жур╕, а найголовн╕ше – в╕дзначеними ╕ улюбленими слухачами. ╤ кожен сп╕вочий р╕дк╕сний птах, який все-таки зм╕г долет╕ти, «досп╕вати» до середини Дн╕пра, тепер понесе на сво╖х крилах у сво╓ р╕дне м╕сто, рег╕он чи нав╕ть кра╖ну св╕тлий, рад╕сний, незабутн╕й спогад про свято музики, поез╕╖, п╕сн╕, душ╕...
Юл╕я КАЧУЛА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7474

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков