"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема "Душі криниця"
#23 за 05.06.2009
«УКРА╥НА – ОДНЕ З ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ ВСЕСВ╤ТУ!»
«Укра╖на стане колись новою Елладою: прекрасне п╕дсоння цього краю, весела вдача народу, його музичний талант, плодовита земля колись прокинуться: з малих племен постане велика, культурна нац╕я, й меж╕ простягнуться до Чорного моря, а в╕дт╕ля – ген, у далекий св╕т». Так писав про Укра╖ну в╕домий н╕мецький письменник ╕ ф╕лософ Гердер у сво╓му подорожньому записнику 1769 року. ╤ ц╕ слова набирають особливо╖ ваги, коли чу╓ш, як сп╕ва╓ Василь З╕нкевич, коли бачиш, як п╕дсп╕вують йому ╕ молод╕ кримчани, вихованц╕ Укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖, та ╖хн╕ наставники – вчител╕, батьки, бабус╕ з д╕дусями. Ось про це сьогодн╕ й хочеться трохи поговорити: про урочистост╕ з нагоди вручення г╕мназ╕йно╖ нагороди «Ласт╕вка» та про духовне повчання-п╕сню в╕д Василя З╕нкевича, силою якого можна заглянути у дзеркало власно╖ душ╕. Але про усе по порядку.
ШК╤ЛЬНИЙ «ОСКАР» ПО-КРИМСЬКИ Нещодавно в╕ддзвен╕ли останн╕ дзвоники в ус╕х школах нашо╖ кра╖ни, ╕ тисяч╕ випускник╕в зробили св╕й перший крок у доросле життя. Випустила з власних ст╕н кого у в╕льний пол╕т, а кого на л╕тн╕й в╕дпочинок ╕ с╕мферопольська Укра╖нська школа-г╕мназ╕я. Та щоб завершити цей насичений навчальний р╕к на св╕тл╕й нот╕ у г╕мназ╕╖ традиц╕йно четвертий р╕к посп╕ль провели урочистост╕ з нагоди вручення шк╕льно╖ в╕дзнаки «Ласт╕вка» тим, хто щиро ╕ в╕ддано працював на нив╕ кримського шк╕льництва та просв╕тництва. Цю г╕мназ╕йну нагороду отримують як учн╕, так ╕ вчител╕, а переможц╕ у дев’яти ном╕нац╕ях обираються загальним голосуванням ус╕╓╖ школи. Цього року академ╕чну ном╕нац╕ю «З╕рка нашо╖ над╕╖» отримали: Т. Канг╕╓ва, Г. Лачих╕на, М. Бакало, О. Пивко та Р. Колесников. У спортивн╕й ном╕нац╕╖ «Гармон╕я душ╕ ╕ т╕ла» перемогу здобули: ╢. Налойко, М. Карнацький, О. Тюр╕н. У творч╕й ном╕нац╕╖ «Сходи до Парнасу» кращими визнан╕: Е. Да╖мова, ╢. Харченко, В. Гембарська, К. Мельник та О. Добонова. Серед учител╕в у ном╕нац╕╖ «Знання – сила» перемогли вчител╕ кафедри ф╕зичного виховання О. Варганов та О. С╕мейко. «Меценатом року» визнано ╤. Лисого. Саме завдяки йому у Криму загалом, ╕ в Укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖ зокрема, в╕дбулися концерти видатних укра╖нських сп╕вак╕в Степана Г╕ги та Василя З╕нкевича, але про це трохи згодом. Найкращими у ном╕нац╕╖ «Наставник року» стали Л. Пилунський та Г. Сазоненко за впровадження проекту «В╕д мови р╕дно╖ – до мови загальнодержавно╖». «Вчителями року» стали О. Соценко та ╤. Журавльова. У ном╕нац╕╖ «Техн╕чний прац╕вник року» кращими визнан╕ В. Замор╕на та В. Мартемянов. А от «Учнями року» стали К. Косолапова та А. Николишин. Загалом «Ласт╕вка», або ж шк╕льний «Оскар», як називають пом╕ж собою ╖╖ вихованц╕ та прац╕вники школи, спонука╓ плекати у соб╕ не лише дух творчост╕ ╕ знань, а й дух укра╖нства, як зазначив п╕д час свого виступу на нагородженн╕ в╕домий укра╖нський митець, сп╕вак, народний артист Укра╖ни Василь З╕нкевич.
АПОСТОЛ УКРА╥НСЬКО╥ П╤СН╤ Ми не могли не скористатися нагодою ╕ поставили к╕лька запитань Золотому голосов╕ Укра╖ни. З такою людиною можна говорити довго, адже кожне слово маестро ма╓ глибинну мудру суть. Юним талантам апостол укра╖нсько╖ п╕сн╕ (так назвала Василя З╕нкевича директор Укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖ Натал╕я Руденко) побажав набиратися сили ╕ св╕тла, а ще чисто╖ дороги та потужного творчого злету. «Розум╕╓те, молодь потр╕бно завжди обер╕гати, адже як ми ╖╖ навчимо, так ╕ буде, – под╕лився сво╖ми думками про сьогодення Василь ╤ванович. – На жаль, сьогодн╕ непростий час, ╕ особливо для юних громадян Укра╖ни. Хот╕лося б, щоб вони ц╕ випробування витримали з г╕дн╕стю, ╕ не забували н╕коли з якого джерела народжен╕! Людина народжу╓ться для добра. Пов╕рте, це не просто слова... Треба щоденно ╕ щохвилинно це у соб╕ стверджувати, ╕ тод╕, можливо, Всесв╕т буде б╕льш в╕дкритим для прийдешн╕х та для ново╖ творчост╕. Справа в т╕м, що у Всесв╕т╕ ╓ багато нещирост╕... Йому теж не просто, в╕н не може в╕льно дихати. Ми ж ╓ його складовими, складовими природи, гармон╕╖, ╕ ми не ма╓мо права ╖╖ порушувати... Це ╕ ╓ цив╕л╕зац╕я, а вона повинна т╕льки вдосконалюватися». На запитання про особливост╕ власного творчого шляху сп╕вак в╕дпов╕в: «За першою профес╕╓ю я – художник-конструктор, а оп╕сля ще й театральний режисер. У мене – дв╕ профес╕╖, бо так потребувала сцена. ╤ склалося у мо╓му житт╕ так, що мистецтво для мене стало головним. Я н╕коли цьому не зраджував. Певно, таку вже маю долю. Мо╓ ж щастя у тому, що, буваючи далеко за межами Укра╖ни, сп╕ваючи укра╖нською, зрозум╕в: наша р╕дна мова ╓ сво╓р╕дною мовою душ╕! ╤ хоча моя дорога встелена захистом свого, р╕дного, я все ж щасливий, що мен╕ доводиться укра╖нську п╕сню на сцен╕ малювати власними барвами. Розум╕╓те, це вже творч╕сть, це ф╕лософ╕я, це розширю╓ гран╕ мистецтва. Я завжди стверджую: мистецтво необх╕дно захищати! Воно потр╕бне людям, бо здатне викристал╕зувати найпота╓мн╕ше – високу мораль. Якщо зникне високе укра╖нське мистецтво, то наш народ посеред б╕лого дня може осл╕пнути духовно». З цим важко не погодитися, адже саме мистецтво здатне вивищити людину, зробити з не╖ титана духу ╕ задля цього варто працювати не покладаючи рук, чим ╕ займа╓ться Василь З╕нкевич. Щодо нашо╖ творчо╖ молод╕, то когось одного Василь ╤ванович вир╕шив не виокремлювати, лише зауважив: «Молодь ╓ талановитою ╕ обдарованою, ╕ я доброзичливий до не╖. Просто хочеться ╖м ус╕м побажати: люб╕ть сво╓, р╕дне б╕льш чесно! Розум╕╓те, ╕сну╓ у природ╕ укра╖нська глибока правда ╕ праведна висота, ╕ молодь повинна в╕дпов╕дати цим параметрам. Я в╕рю, що вона буде мати висок╕ результати!». Якщо у нашу молодь так в╕ддано в╕рить така людина, то чи ма╓мо ми право здатися? «Хочу сказати, – продовжив дал╕ митець, – що Укра╖на буде! Та може статися так, що в Укра╖н╕ не буде народу, якщо його морально буде знищено... Оце ╕ ╓ моя ╓дина мр╕я: щоб в╕дбулися повноц╕нно ╕ держава, ╕ народ, з його високою мораллю та св╕дом╕стю! На завершення хочу вам сказати одну важливу р╕ч, яку я усв╕домив: Укра╖на – одне з тих духовних джерел Всесв╕ту, до якого приходить лише той, хто ма╓ здатн╕сть в╕дчути глибину цього нац╕онального джерела. А стосовно джерела, то погляньте – ск╕льки б для джерела не коштувало сили ╕ часу видобувати з глибини воду, воно видобува╓ ╖╖ для того, аби вода вибухнула на поверхню. На поверхн╕ вода бачить небеса, побачивши, в╕ддзеркалю╓ ╖х у соб╕. Ось вам глибока правда джерела ╕ праведна висота небес. В укра╖нств╕ так було завжди! ╤ на завершення хочу сказати: я прагну жити як дихати, не беручи зайвого ковтка пов╕тря. Хот╕лося б, щоб так жили ╕ вс╕!»
Катерина КРИВОРУЧЕНКО. Фото О. НОСАНЕНКА.
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7357
|