Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4508)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4203)
Українці мої... (1691)
Резонанс (2215)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1857)
Крим - наш дім (1213)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (246)
Бути чи не бути? (409)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (239)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДВА КРИЛА
Серед видань


МИСТЕЦЬКА ПЕР╤ОДИКА НЕОБХ╤ДНА ╤ В ПАПЕРОВОМУ ВАР╤АНТ╤
Мистецтво — це в╕йна за св╕тогляд, за культуру…


ДОПОМОЖЕ В УСЬОМУ!
Наш╕ традиц╕╖


В╤Н ПЕРШИМ СПОВ╤СТИВ ПРО КИ╥В...
Наш╕ традиц╕╖


«БЕЗП╤ЛОТНИК НАД ╤МПЕР╤╢Ю»
«Третя св╕това в╕йна» та ╕нш╕ сер╕╖ одеського художника…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 05.06.2009
РОМАНОВ╤ ╤ВАНИЧУКУ – 80!

МАЙСТРИ СЛОВА

Укра╖нському роман╕сту, лауреатов╕ Шевченк╕всько╖ прем╕╖, Геро╓в╕ Укра╖ни Романов╕ ╤ваничуку – 80 рок╕в! Письменник в╕домий 16-томним циклом роман╕в про укра╖нську ╕стор╕ю, сво╖ми численними новелами ╕ опов╕дками. Загалом вийшло близько 100 книг з перевиданнями майстра укра╖нського слова. До юв╕лею у видавництв╕ «П╕рам╕да» вийшла книжка спогад╕в Романа ╤ваничука – «Люлька з червоного дерева» – про тих, кого письменник любить, поважа╓ ╕ шану╓.
Роман ╤ваничук належить до категор╕╖ тих людей, щодо яких н╕коли не замислю╓шся, а ск╕льки ж йому рок╕в. Його душа наповнена творч╕стю ╕ молодечим духом ╕ завжди зда╓ться, що ╤ваничуков╕ до 80-ки ще ого-го…
У сам╕с╕нький переддень уродин я зустр╕ла Романа ╤ваничука у центр╕ Львова. Хоч був п╕сля л╕карн╕, тримався бадьоро. Письменник прогулювався сво╖м улюбленим м╕стом, про яке так багато сказав ╕ написав. Важко уявити соб╕ Льв╕в без ╤ваничука, а ╤ваничука без Львова, це неймов╕рно гармон╕йне по╓днання. М╕сто, яке надихнуло митця на «Манускрипт з вулиц╕ Русько╖» про середньов╕чний Льв╕в. Роман з╕ сво╓ю м╕стичною ╕стор╕╓ю.
Письменник довгий час по крихт╕ визбирував арх╕вн╕ матер╕али про зародження ╕де╖ визвольно╖ в╕йни, майбутньо╖ Хмельниччини, про Льв╕в к╕нця XVI – початку XVIII стол╕ття. Одного дня гост╕ принесли кв╕ти ╕ дружина Соф╕я поставила ╖х у вазу на стол╕, де, власне, ╕ були матер╕али. Письменниця Н╕на Б╕чуя зачепила вазу. З поваги до численних гостей, Роман ╤ваничук стримав емоц╕╖ ╕ вир╕шив, що навряд чи щось уже колись напише. У його записах н╕чого не можна було роз╕брати. З розпачу письменник вигадав м╕стиф╕кац╕ю ╕ так почався новий роман про Льв╕в.
Те, що кожна нова книжка – остання, письменник любить повторювати. У так╕ хвил╕ в╕н нагаду╓ Мольфара, який щось заговорю╓. А можливо, у такий спос╕б митець прихову╓ власний страх, а раптом уже н╕чого не вдасться путнього на папер╕. Востанн╓ на сво╓ 70-л╕ття Роман ╤ваничук вже казав, що усе, год╕, б╕льше не пишу, ╕нтерв’ю не даю, нехай про мене тепер говорять. Але п╕сля цього вже вийшов добрий десяток його книг. Бо чи може письменник без сво╓╖ творчо╖ прац╕?
 Найнов╕ша «Люлька з червоного дерева» Романа ╤ваничука, за визначенням митця – «цукерка», бо уся вона просякнута н╕жн╕стю й почуттями. Це спогади про друз╕в Романа ╤ваничука скульптора Еману╖ла Миська, режисера Серг╕я Данченка, письменницю Н╕ну Б╕чую, поета Романа Кудлика та ╕нших, опов╕дки про неповторних людей, дивовижну красу Гуцульщини, краю, де народився письменник у сел╕ Трач на Коломийщин╕. Там навчався у Коломийськ╕й гiмназi╖. Зрештою, про цей пер╕од свого життя в╕н написав в автоб╕ограф╕чному твор╕ «Благослови, душе моя, Господа...». Опису╓ Роман ╤ваничук в нов╕й книжц╕ ╕ знане село Кривор╕вню, яке обвива╓ Черемош.
«Ранок над Кривор╕внею розпочався задовго до того, як в долин╕ над р╕кою розтанули рештки н╕чних т╕ней. ╤з-за ╤греця вже злет╕ла в небо днина, випол╕рувавши небесну баню б╕лизною, а Черемош, щойно прокидаючись, починав видихати ╕з себе сизий серпанок…»
Та х╕ба не зраджують молодечу ╤ваничукову душу ось ц╕ слова: «Я губами зсуваю з обличчя кохано╖ кленову апл╕кац╕ю, щоб в╕дчути тепло ╖╖ щ╕к, уздр╕ти зелен╕, немов свято╕ванська отава, оч╕ й упевнитись, що вона б╕ля мене, що не в╕днесла ╖╖ в безв╕ст╕ позолотна круговерть. Така-то моя з Любкою ос╕нь: стигла, ласкава й д╕ткнута сумом, достоту як п╕зня любов».
Найб╕льший усп╕х подарував Романов╕ ╤ваничуков╕ його перший ╕сторичний роман «Мальви» (перв╕сна назва «Яничари»), де ще у 1968 роц╕ письменник бачив проблему збереження нац╕онально╖ самосв╕домост╕, звернув увагу на важлив╕сть нац╕онально╖ ╕стор╕╖, а любов до р╕дно╖ земл╕ i народу вважав вим╕ром моральност╕.
Однак ╕ нин╕ найчаст╕ше Роман ╤ваничук розм╕ркову╓ над тим, «чому такий незм╕рно тривалий час наш народ дозволяв себе ос╕длувати т╕й н╕кчемн╕й потороч╕?!». Власне цими словами зак╕нчу╓ться його нова книжка «Люлька з червоного дерева».
Галина Терещук.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1740649.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7349

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков