Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4458)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4136)
Українці мої... (1668)
Резонанс (2130)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1068)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (334)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (211)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 05.06.2009
ПОВСТАНСЬК╤ СНИ: М╤СТИКА ЧИ НЕВИВЧЕНИЙ ФЕНОМЕН?

Коли ми з кримчанкою Там╕лою Б╓ляловою ╖здили в Коломию до Мирослава Симчича, то, за щасливим зб╕гом обставин, познайомилися ╕ з ╤горем К╕чаком.
Нагадаю, що Мирослав Симчич (у минулому сотенний «Кривон╕с») прославився тим, що його сотня знищила полк НКВД генерала Дергачова, того самого, що депортував кримських татар, чеченц╕в та ╕нгуш╕в. В╕н також загинув у тому бою. ╤нтерес кримсько╖ татарки до тако╖ постат╕, як Мирослав Симчич зрозум╕лий. «Кривон╕с», до реч╕, в╕дсид╕в у тюрмах ╕ концтаборах р╕вно третину стол╕ття!
╤гор К╕чак в╕дсид╕в менше – «лише» 18 рок╕в. Але ╕ це строк немалий… З ним ц╕каво було сп╕лкуватися, однак ус╕х тем ми охопити не встигли. У цьому я з жалем переконався, коли прочитав статтю пана ╤горя у льв╕вськ╕й газет╕ «Post Поступ». Колишн╕й пол╕тв’язень опису╓ у н╕й… сво╖ в╕щ╕ сни.
Одного разу йому приснилося, що православний священик да╓ йому дв╕ грамофонн╕ плат╕вки ц╕ною по 5 карбованц╕в кожна. Щедрий батюшка (символ Рос╕╖?) дару╓ ╖х греко-католику безплатно. Згодом, а це був уже 1960 р╕к, ╤горя К╕чака посадили вдруге, дали 10 рок╕в. Причому ця «десятир╕чка» складалася з двох терм╕н╕в. П╕сля п’яти рок╕в в╕дсидки дали можлив╕сть побачитись з батьками, переговорити з ними, порадитись… Якби стареньк╕ дали добро на «каяття» сина ╤горя перед радянською владою, то ця перша, чесно в╕дбута в таборах, «п’ятир╕чка» виявилася б останньою. Однак гоноров╕ галичани, порадившись, вир╕шили, що не варто ставати на шлях зради. Коханого сина в╕дправили досиджувати терм╕н.
Були й ще символ╕чн╕ сни. Не стала винятком ╕ дружина пол╕тв’язня. ╥╖ сон, до реч╕, врятував пана ╤горя в╕д третього терм╕ну. Перший в╕н в╕дсид╕в у Воркут╕ ╕ Тайшет╕, другий (оту саму десятир╕чку, яку можна було б скоротити до п’яти рок╕в) – у Мордов╕╖. Нев╕домо, де сид╕в би трет╕й строк, але щось би «сов╕ти» придумали… Бо надто вже активним був пан ╤гор – жодного натяку на каяття!
Органи, певно, активно працювали у цьому напрямку, але ╤горя К╕чака виручив… сон дружини. Бо ╕нту╖ц╕я загострю╓ться не лише у в’язн╕в режиму, але й у ╖хн╕х в╕рних подруг.
Коли в серпн╕ 1984 року пан ╤гор з дружиною Любою ╕ донькою Ларисою повернулися ╕з санатор╕ю, то пом╕тили, що вдома хтось похазяйнував. Дв╕ книжки у книжков╕й шаф╕ чомусь стояли стор╕нками назовн╕. А вноч╕ дружин╕ приснилося, що два скелети кажуть ╖й: «Ми у вас були в хат╕ ╕ щось залишили п╕д шафою. Нехай ╤гор буде обережним».
Вранц╕ родина обговорила сон ╕, про всяк випадок, зайнялася пошуками. Проте н╕чого п╕дозр╕лого н╕хто не пом╕тив. Зате трохи згодом донька Лариса знайшла у великому швейцарському календар╕, який лежав на дн╕ шафи, п╕дп╕льну оун╕вську брошуру, видану у 1948 роц╕ крайовим осередком пропаганди ОУН.
╤гор К╕чак спалив брошуру. Але у дом╕ могли бути й ╕нш╕ п╕дкинут╕ матер╕али, дос╕ н╕ким не знайден╕! Тому пан ╤гор ус╕м сказав на робот╕, що чека╓ обшуку. Мовляв, знайшли п╕дкинут╕ реч╕, а це – погана ознака. Видно, сексоти про все допов╕ли в КГБ, а в «контор╕» вир╕шили обшуку не проводити, щоб не вийшло другого «проколу».
А тепер подумаймо, що ж це могло бути? Як можна пояснити сон з науково╖ точки зору? Один з╕ «скелет╕в-чек╕ст╕в» виявився б╕льш порядним? Може, в╕н спец╕ально залишив дв╕ книги кор╕нцями углиб шафи? Бо це було б надто вже непрофес╕йно, якби було зроблено ненавмисне… Що-що, а робити обшуки вони вм╕ли непом╕тно, п╕дкидати л╕тературу – також. Отже, когось мучила сов╕сть чи хтось сп╕вчував К╕чаков╕? Все це можливо, тому заслугову╓ на повагу дивовижна ╕нту╖ц╕я пан╕ Люби!
*  *  *
Чи можуть допомагати людин╕ як╕сь вищ╕ сили? Деяк╕ факти говорять на користь ц╕╓╖ г╕потези. «Св╕тличани», певно, пам’ятають статтю Володимира Караташа «Прометей Заполяр’я». У н╕й розпов╕да╓ться про справжнього укра╖нського патр╕ота з Одеси ╤вана Паламарчука. Коли його розстр╕ляли в грудн╕ 1952 року, то друз╕ витягли з╕ сховку у шахт╕ в╕рш╕ одесита, а стр╕лець «Глек» (тобто сам Володимир Караташ) за одну н╕ч ╖х ус╕ вивчив напам’ять!
А як в╕н хот╕в розшукати сина свого бойового побратима! ╤ сталося справжн╓ диво: доля звела ╖х… у одн╕й черз╕ в ╕нститут╕ ╕ноземних мов у Одес╕. Це сталося в 1962 роц╕, р╕вно через десятил╕ття п╕сля розстр╕лу пас╕онарного укра╖нця. Мало того, що в одн╕й черз╕, то ще й син ╤вана Паламарчука назвав сво╓ ╕м’я, пр╕звище ╕ по батьков╕… А Володимир Караташ стояв позаду нього. Скажете, зб╕г?
*  *  *
Колись я розмовляв ╕з головою Всеукра╖нського Братства ветеран╕в ОУН-УПА Михайлом Зеленчуком. Той партизанив у горах до 1955 року. Розпов╕дав мен╕ про деяк╕ м╕стичн╕ зб╕ги ╕ в╕щ╕ сни. У снах його янголом-хоронителем була молода д╕вчина-мавка. Одного разу Михайло Зеленчук (тод╕ в╕н ще був бойовиком «Деркачем») ночував у л╕с╕. Раптом, ув╕ сн╕, чу╓ голос сво╓╖ мавки. Та каже наполегливо ╕ схвильовано: «Слухай!». Деркач в╕дразу прокинувся ╕ почув зовс╕м близько команду рос╕йською мовою: «Левее! Левее!». Виявля╓ться, сексот видав його, ╕ ту д╕лянку л╕су проч╕сували чек╕сти. Деркачу вдалося замаскуватися, ╕ його не пом╕тили.
Коли чек╕сти брали ╖хню кри╖вку, то, напередодн╕, одна з ╖╖ мешканок, Анна Попович, чула голос матер╕ н╕би з-п╕д земл╕: «Анно! ╤ди геть зв╕дси!».
Перед штурмом кри╖вки (там ще знаходився референт СБ ОУН Карпатського Краю майор «Гр╕м») Михайло Зеленчук був посланий на розв╕дку у найближче село. Виконавши завдання, повертався на базу. Заночував зовс╕м близько б╕ля знайомо╖ гори. ╤ знову д╕вчина-мавка торкнула рукою плече повстанця ╕ сказала схвильовано: «Негайно йди на ос╕док!». Деркач п╕дхопився, закинув автомат на плече ╕ поб╕г до кри╖вки, передчуваючи недобре…
Незабаром в╕н почув вибухи гранат, автоматн╕ черги ╕ два окремих п╕столетних вистр╕ли. Це застрелився майор «Гр╕м» ╕ його дружина. До реч╕, Анна Попович, яка була на момент штурму в кри╖вц╕ ╕ залишилась живою, пот╕м розпов╕дала, що майор «Гр╕м» був напередодн╕ в╕дносно спок╕йним ╕ не реагував на ╖╖ заклики п╕ти з кри╖вки. А може, в╕н просто не видавав сво╓╖ тривоги?
Як фах╕вець знав, що ця кри╖вка ╓ загалом непоганою, по н╕й пастухи отару овець проганяли ╕ н╕чого не пом╕тили; та й собаки ╖хн╕ не в╕дчули жодного чужого запаху. А будувати нову кри╖вку в 1954 роц╕ було дуже проблематично… Люди були вже не т╕, що у 1945-1947 рр. Боялися. Тепер уже н╕хто не скаже – чи бачив майор «Гр╕м» тривожн╕ сни т╕╓╖ ноч╕? Але нав╕ть сни Михайла Зеленчука ╕ Анни Попович св╕дчать про те, що ╕нту╖ц╕я в момент небезпеки у людини дуже загострю╓ться. Щось под╕бне розпов╕дала мен╕ наша читачка ╕ колишня п╕дп╕льниця Анна Гошко-К╕т.
Серед читач╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╓ багато колишн╕х п╕дп╕льник╕в та вояк╕в УПА. Може, й вони пригадають щось ц╕каве? Погодьтеся, повстанськ╕ сни – тема маловивчена.

Серг╕й ЛАЩЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7347

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков