"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема "З потоку життя"
#23 за 05.06.2009
АНАТОЛ╤Й МАТВ╤╢НКО: «СЕВАСТОПОЛЬ – ЦЕ РАНА, ЯКУ СВ╤ДОМО ПОСИПАЮТЬ С╤ЛЛЮ...»
30 травня, в рамках десято╖ юв╕лейно╖ культурно-просв╕тницько╖ туристсько-спортивно╖ експедиц╕╖ л╕дер УРП “Собор” Анатол╕й Матв╕╓нко в╕дв╕дав Севастополь, де взяв участь у «круглому стол╕» “М╕сцеве самоврядування. Питання та проблеми”. Орган╕затори «круглого столу» мали на мет╕ обговорити проблеми статусу м╕ста, обм╕нятися думками щодо реал╕зац╕╖ м╕сцевого самоврядування у Севастопол╕. До участ╕ в обговоренн╕ були запрошен╕ представники Союзу укра╖нок, ВГО “Просв╕та”, МГО “Студактив”, Координац╕йно╖ ради ветеранських орган╕зац╕й, молод╕жного союзу “Наша Укра╖на”, педагог╕чного товариства, в╕дд╕лу внутр╕шньо╖ пол╕тики МДА, Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни, духовенства. Севастополь завжди приваблював пол╕тик╕в, хоч городяни в╕дв╕дують пол╕тичн╕ заходи нечасто. При╖зд Анатол╕я Матв╕╓нка став винятком: бажаючих послухати його думку з╕бралося б╕льше, н╕ж могло вм╕стити в╕дведене для заходу прим╕щення. Харизматичн╕сть та щир╕сть парт╕йного л╕дера вабила присутн╕х: п╕сля зак╕нчення заходу з╕брання розходилося неохоче. У сво╖й промов╕ пол╕тик торкнувся рол╕ самоврядування, недосконалост╕ цих орган╕в у держав╕ й, зокрема, в Севастопол╕: “Демократ╕я да╓ право розвиватися народовладдю. В Укра╖н╕ народовладдя – в╕дсутн╓. Кр╕м вибор╕в, сьогодн╕ нема╓ ╕нструмент╕в контролю за д╕яльн╕стю влади. У 1991 роц╕ в нас було 90% державно╖ власност╕ й лише 10% – приватно╖. Сьогодн╕ – 92% приватно╖ власност╕ й лише 8% державно╖, а влада як була централ╕зованою, так ╕ залишилася. Ця суперечн╕сть не лише породжу╓ конфл╕кт, вона ще заважа╓ розвитку. Кр╕м того, треба врегулювати повноваження вс╕х р╕вн╕в влади, аби прибрати дублювання. Дуал╕зм влади вже дов╕в нас до абсурду. Стосовно ж Севастополя, то тут треба бути надзвичайно виваженими та обережними. Севастополь не може повторити жодно╖ адм╕н╕стративно╖ ╕нституц╕╖ област╕. Якщо хтось дума╓, що можна змавпувати закон про статус Ки╓ва, то в╕н не зна╓, що таке Севастополь. Не вс╕ зараз розум╕ють, що Севастополь – надпотужний геопол╕тичний центр, нав╕ть потужн╕ший, н╕ж весь Крим у ц╕лому, якщо розглядати його в аспект╕ земного раю, або страшно╖ б╕ди. ╤ ми не ма╓мо права допустити б╕ду. Потр╕бно розум╕ння, що законом про Севастополь можна спровокувати неймов╕рне протистояння та сепаратизм. Хто пробачить законодавцев╕ таку безглузд╕сть, таку вольн╕сть? На цю вольн╕сть ми не ма╓мо права. Тут базуються флоти двох держав, тут – великий геостратег╕чний ╕нтерес Укра╖ни. Якщо розглядати Севастополь як рег╕он, то що таке ╤нкерман? Чи потребу╓ це м╕сто самоврядування, як ╕ села, й селища навколо Севастополя? Так склалася ╕стор╕я, що рег╕он треба зберегти ╕ з цим потр╕бно рахуватися. Тому, очевидно, варто залишити Севастополь як рег╕он, прописавши його в╕дпов╕дн╕ функц╕╖ як м╕ста-рег╕ону. Назвати його – Севастополь-центр, де буде м╕ський голова, як ╕ в м╕ст╕ ╤нкерман╕. Якщо ╓ готовн╕сть до таких д╕й, то ми зможемо розв’язати цю проблему. В Севастопол╕ залишиться м╕ськрада з м╕ським головою. Але мер м╕ста Севастополь-центр не матиме жодного в╕дношення до м╕ста ╤нкермана, де будуть окрем╕ владн╕ структури. Що ж до Севастополя-рег╕ону, то треба формувати владу, до яко╖ би ув╕йшли депутати Севастополя-центру, ╤нкермана, Балаклави, у раз╕ р╕шення, що Балаклава буде окремою одиницею. Якщо для зд╕йснення влади потр╕бно створити виконком, нехай буде так, але треба ч╕тко розмежувати функц╕╖ вс╕х г╕лок влади. Що стосу╓ться повноважень держави, то тут ма╓ бути адм╕н╕страц╕я, яка виконуватиме функц╕╖ контролю й нагляду. Контролю за дотриманням закону й нагляду за дотриманням конституц╕йних прав громадян. Якщо хтось дума╓, що в м╕ст╕ не буде адм╕н╕страц╕╖, або цю адм╕н╕страц╕ю можна буде поганяти, як комусь заманеться, то ми н╕коли цього закону не ухвалимо. Т╕ проекти закону про Севастополь, котр╕ були створен╕ до сьогодн╕, виписан╕ саме таким чином: хоче м╕ськрада адм╕н╕страц╕ю вигнати, то виганя╓. Хоче залишити – залиша╓. Тако╖ комб╕нац╕╖ в документ╕ про статус Севастополя н╕хто й н╕коли не прийме, бо ми ма╓мо розум╕ти, що це призведе до спроби в╕д╕рвати м╕сто в╕д держави. Севастополь – це рана, яку протягом тривалого часу св╕домо посипають с╕ллю. Для ухвалення вищезгаданого закону вже створена група, проте сьогодн╕ вона – безд╕яльна. Я також ув╕йшов до ц╕╓╖ групи, але вважаю що п╕д кер╕вництвом (не хочу називати пр╕звище) ми закону не напишемо. Та ж таки група вже створила проект закону про Ки╖в, який н╕коли не буде ухвалено через абсурдн╕сть: в╕н написаний задля того, аби комусь помститися. Писати закони заради помсти ми не ма╓мо права. З Вадимом Колесниченком, депутатом в╕д Севастополя, я веду тривалу дискус╕ю. Позиц╕╖ наш╕ часом д╕аметрально протилежн╕, але ╕ я, ╕ в╕н вважа╓мо, що закон про статус Севастополя повинен бути ухвалений. При цьому, наголошую, в╕н ма╓ в╕дпов╕дати стратег╕╖ розвитку Севастополя. Ми попросили, щоб робочу групу очолив Володимир Литвин. Писати закон про статус Севастополя не можна на р╕вн╕ клерк╕в. Це мають бути перш╕ особи в╕дпов╕дних державних ╕нституц╕й, включаючи Секретар╕ат Президента ╕ Каб╕нет М╕н╕стр╕в. Наступного тижня ми почнемо реал╕зовувати ц╕ реч╕. Думаю, що сво╖м розпорядженням Литвин переформату╓ групу, сам ╖╖ очолить й координуватиме написання проекту закону. Дума╓ться, за таких обставин на вереснев╕й сес╕╖ Верховно╖ Ради буде шанс розглянути та ухвалити закон про статус Севастополя. Протягом зустр╕ч╕ з л╕дером УРП “Собор” Анатол╕╓м Матв╕╓нком з╕брання мало змогу обговорити проблеми ветеранського руху, малого та середнього б╕знесу, рег╕онально╖ молод╕жно╖ пол╕тики та перспективи розвитку риболовецько╖ галуз╕.
Л╕д╕я Степко. м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7334
|