Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«АСАНЧИК ╤ КАШКАЧИК» НА ВОЛИН╤
Цього тижня пров╕дав найпершу свою «альма матер» - р╕дну Рудко-Козинську 8-р╕чну...


ЧУДО ЗВЕРШИВ ╤ МОРОЗОМ ПРИГРОЗИВ...
19 вересня церква згаду╓ про чудо, зд╕йснене в Хонах самим Арх╕стратигом Миха╖лом - з кам'яно╖...


«РАНО ЖИТИ МАЙБУТН╤М»
В сьогодн╕шньому числ╕ «КС» пропону╓ читачам доб╕рку в╕рш╕в Юр╕я Щербика -...


╤ВАН П╤СНИЙ — ОСЕН╤ БАТЬКО ХРЕСНИЙ
На ╤вана Хрестителя журавл╕ потягнулися на п╕вдень - до ранньо╖ зими.


ДОПОМОЖ╤ТЬ ВИДАТИ ЗБ╤РКУ ПЕРЕМОЖЦ╤В КРИМСЬКО-УКРА╥НСЬКОГО Л╤ТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ДЛЯ ШКОЛЯР╤В «МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА!
П╕дготовлена до друку зб╕рка з кращими творами переможц╕в 4-го Всеукра╖нського л╕тературного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 22.05.2009
ВОЗНЕС╤ННЯ ГОСПОДН╢

ДОРОГА ДО ХРАМУ

Свято Вознес╕ння Господнього – рухоме дванадесяте свято православно╖ церкви. Рухомим воно назива╓ться тому, що в╕дзнача╓ться не в числ╕, а залежить в╕д дня, на який випало св╕тле Христове Воскрес╕ння – Пасха, ╕ святку╓ться на сороковий день п╕сля Великодня.
Про вознес╕ння ╤суса Христа на небо були пророцтва ще у Старому Запов╕т╕. В 109-му (110-му зг╕дно з ╓врейсько-масоретською Б╕бл╕╓ю) псалм╕ Давида чита╓мо: “Промовив Господь Господев╕ мо╓му: «Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Тво╖х ворог╕в за п╕дн╕жка ногам Тво╖м!”.
П╕сля воскрес╕ння Сам Спаситель говорив Мар╕╖ Магдалин╕: “Не торкайся до Мене, бо Я ще не з╕йшов до Отця. Але йди до брат╕в Мо╖х та ╖м розкажи: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, ╕ до Бога Мого й Бога вашого!”.
Про под╕ю вознес╕ння Господа ╤суса Христа розпов╕да╓ нам святий апостол Лука в книз╕ “Д╕╖ святих апостол╕в”:
“Першу книгу я був написав, о Теоф╕ле, про все те, що ╤сус в╕д початку чинив та навчав, аж до дня, коли через Духа Святого подав В╕н накази апостолам, що ╖х вибрав, ╕ возн╕сся (тут мова про першу книгу апостола – ╢вангел╕╓ в╕д Луки. Теоф╕л – грецькою “Боголюб” – ╕м’я символ╕чне, звертання до вс╕х, хто з любов’ю досл╕джу╓ Слово Боже). А по муц╕ Сво╖й В╕н ставав перед ними живий ╕з засв╕дченнями багатьма, ╕ сорок день ╖м з’являвся та про Боже Царство казав.
А з╕бравшися з ними, В╕н звел╕в, щоб вони не в╕дходили з ╢русалима, а чекали об╕тниц╕ Отчо╖, «що про не╖ – казав – ви чули в╕д Мене. ╤ван бо водою хрестив (╤ванове хрещення – хрещення покаяння. “Хрестив” – тобто повн╕стю занурював в очищаючу духовну воду покаяння. Як вода очища╓ т╕ло людське в╕д т╕лесного бруду, так ╕ сльози покаяння очищають душу в╕д бруду гр╕х╕в. Церковнослов’янське “хрещення” – грецьке “баптисма” – укра╖нське “повне занурення”), – ви ж охрещен╕ будете Духом Святим через к╕лька тих дн╕в!». (Тут мова про повне занурення апостол╕в в день П’ятидесятниц╕ – на п’ятдесятий день п╕сля воскрес╕ння Господнього – у Святий Дух любов╕ Божо╖, Дух милосердя ╕ богоп╕знання. Хрещення Духом Святим – пер╕од ствердження, осп╕вування та розповсюдження в╕ри, що чинна любов’ю, помазання на служ╕ння).
А вони, з╕йшовшись, питали Його й говорили: «Чи не часу цього в╕дбуду╓ш Ти, Господи, царство ╤зра╖лев╕?». А В╕н ╖м в╕дказав: «То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у влад╕ Сво╖й. Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, ╕ Мо╖ми ви св╕дками будете в ╢русалим╕, ╕ в ус╕й Юде╖ та в Самар╕╖, та аж до останнього краю земл╕». ╤, прор╕кши оце, як дивились вони, В╕н угору возноситись став, а хмара забрала Його з-перед ╖хн╕х очей...
А коли вони пильно дивились на небо, як В╕н в╕ддалявся, то два муж╕ у б╕л╕й одеж╕ ось стали при них, та й сказали: «Гал╕лейськ╕ муж╕, – чого сто╖те ╕ задивля╓тесь на небо? Той ╤сус, що возн╕сся на небо в╕д вас, прийде так, як бачили ви, як ╕шов В╕н на небо!» (тобто в т╕л╕. Як возносився Господь на небо, – а небо в б╕бл╕йн╕й мов╕ це св╕т невидимий, сфера духовна, – так ╕ прийде у слав╕ Сво╖й. Возносився в т╕л╕ – ╕ прийде в т╕л╕ Сво╓му. Т╕ло ж Його – то ╓ Церква, з╕брання праведник╕в. Прийде в серцях тих, хто ув╕рував, восиновив, тобто зд╕йснив цю в╕ру смиренну, що чинна любов’ю в сво╓му житт╕, ╕ ствердився в н╕й, осп╕вав та розповсюдив навколо себе)...
У ╓вангел╕ста Марка так чита╓мо: “Господь же ╤сус, по розмов╕ ╕з ними (з учнями), возн╕сся на небо, ╕ с╕в по Бож╕й правиц╕...”
Який же духовно-символ╕чний зм╕ст вознес╕ння Христового? Сказав апостол Павло: “Та╓мниця, захована в╕д в╕к╕в ╕ покол╕нь... – ХРИСТОС В ВАС, над╕я слави!”. Душа людська, сфера духа, св╕т невидимий людини – коп╕я сфери духа вселенського, св╕ту невидимого, б╕бл╕йною мовою – неба. Як краплина роси в╕добража╓ в соб╕ увесь св╕т видимий, в╕дбива╓ всю безмежн╕сть всесв╕ту – ╕ сонце, ╕ м╕сяць, ╕ зор╕, ╕ землю, – так ╕ душа людська в╕добража╓ в соб╕ увесь невидимий св╕т. ╤ в ц╕ святков╕ дн╕ запитаймо себе: чи м╕цно поставлений у нашому серц╕ престол Божий (а престол Його – “правда ╕ суд”, правдиве судження, властиве розум╕ння ╕стини)? Чи ма╓мо ми в╕дпов╕дно м╕цну в╕ру, що вона в╕д слухання Божого слова? Чи Бог д╕йсно ╓ Господом – господарем, паном нашого життя? Чи возн╕сся Христос у наших серцях на ту висоту, коли Слово ста╓ вже не просто учителем, не просто джерелом ╕нформац╕╖, не просто сад╕вником, що обробля╓ виноградник сердець наших, як бачила ╤суса Мар╕я Магдалина одразу п╕сля воскрес╕ння Його, а кер╕вництвом до д╕╖, керманичем нашого життя? Чи не спить бува Христос – внутр╕шн╕й, духовний потенц╕ал боголюдини в нас, насамперед, сов╕сть наша, посольство Господн╓ в людин╕ – на корм╕ човна життя нашого “на подушц╕”? (див. ╢вангел╕╓ в╕д Марка, 4 розд╕л, 38 в╕рш)
Чи д╕йсно хл╕б виконання вол╕ Божо╖, слова Божого, став плоттю Христовою в нас? Чи справд╕ новозав╕тне вино вчення Господнього вчинилося кров’ю Христовою ╕ живить нас, ╕ гаряче пульсу╓ в жилах наших? Чи ствердився Христос у серц╕ нашому, чи с╕в “праворуч Отця”? Чи правим життям стверджу╓мо ми свою в╕ру? Чи не випром╕ню╓мо зло? Чи приносимо плоди в╕ри? Чи д╕ла наш╕ д╕йсно прав╕, на д╕л╕ “одесную”? А в╕дтак, чи злинув на нас Святий Дух-Ут╕шитель, чи царю╓ В╕н в нас, чи пост╕йно в╕дчува╓мо ми от╕ “мир ╕ рад╕сть у Дус╕ Свят╕м”? Якщо так, то ам╕нь, збулися для нас ц╕ слова Господн╕: “По правд╕ кажу вам, що деяк╕ з тут-от приявних не скуштують смерт╕, аж поки не бачитимуть царства Божого, що прийшло воно в сил╕”...
Що ж до само╖ ╕стор╕╖ встановлення свята Вознес╕ння, то зг╕дно з досл╕дженнями православних ╕сторик╕в ма╓мо його з глибоко╖ давнини. Так уже Апостольськ╕ Постанови приписують зд╕йснювати святкування в 40-й день п╕сля Пасхи. Особливо ц╕нн╕ у цьому в╕дношенн╕ св╕доцтва святого ╤вана Златоустого та блаженного Августина. Перший назива╓ означене свято важлив╕шим ╕ великим, ╕ в╕дносить його до розряду свят, як╕ так само, як ╕ Пасха, ╕ П’ятидесятниця, без сумн╕ву, встановлен╕ самими апостолами. Останн╕й, згадуючи про повсюдне величання торжества зг╕дно з переказом, прямо в╕дносить його до апостольського установлення.
Канони свята написан╕ святими ╤ваном Дамаск╕ним та Йосипом П╕снесп╕вцем.
Тропар (основна п╕сня) свята: “Возн╕сся Ти у слав╕, Христе Боже наш, подавши рад╕сть ученикам об╕тницею Святого Духа, ствердивши ╖х у в╕р╕ Сво╖м благословенням, що
Ти – Син Божий, Спаситель св╕ту”.

Прото╕╓рей Олег Ведмеденко.
www.vedmedenko.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7283

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков